Рішення

від 10.09.2024 по справі 520/23515/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 р. № 520/23515/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ" (пр. Гагаріна, буд. 127-А, оф. 404,м. Харків,61124) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 №00242170719, яким ТОВ "СНК ОЙЛ" (ЄДРПОУ 44384022) зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 192336,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 №00242170719, яким ТОВ "СНК ОЙЛ" (ЄДРПОУ 44384022) зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 192336,00 грн. є протиправним та таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду (с. Старосєльцева О.В.) від 31.08.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Представником відповідача 12.09.2023 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржуване позивачем повідомлення-рішення від 09.08.2023 №00242170719, яким ТОВ "СНК ОЙЛ" (ЄДРПОУ 44384022) зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 192336,00 грн. є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 , відповідно до статті 31 КАС України здійснено повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду адміністративної справи.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Спірідонова М.О.

Ухвалою суду від 12.06.2024 року прийнято справу до провадження.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ", згідно податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року від 03.05.2023 № 9099796445 було задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі - 222 208 грн.

На підставі зазначеного фахівцями відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області, було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ" щодо дотримання при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 12.07.2023 року № 21291/20-40-07-19-05/44384022.

Висновками акту від 12.07.2023 року № 21291/20-40-07-19-05/44384022 дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року з декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено порушення ТОВ «СНК Ойл» (податковий номер 44384022): п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187 та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Кодексу, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 Декларації) на суму 192 336 грн. за квітень 2023 року.

Позивач, не погодившись з висновками акту від 12.07.2023 року № 21291/20-40-07-19-05/44384022 подав заперечення, однак за результатами розгляду їх розгляду, висновки акту були залишені без змін та контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 №00242170719, яким ТОВ "СНК ОЙЛ" (ЄДРПОУ 44384022) зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 192336,00 грн.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Також судом під час розгляду справи встановлено, що згідно додатку 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 222 208,00 грн., період виникнення якого: червень 2022 року - 220 639,00 грн.; липень 2022 року - 207,27 грн.; вересень 2022 року - 235,09 грн.; жовтень 2022 року - 230 грн.; листопад 2022 року - 233 грн.; грудень 2022 року - 241,61 грн.; січень 2023 року - 246,59 грн.; лютий 2023 року - 175 грн.

Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ за квітень 2023 року є здійснення операцій з придбання ПММ (Паливо дизельне EN 590).

За даними бухгалтерського обліку та завірених належним чином копій первинних документів (розрахунки коригування, банківські виписки) TOB «СНК ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 44384022) зменшено податкові зобов`язання на суму - 9 960 000,01 грн., у тому числі ПДВ - 651 588,79 грн. за рахунок повернення авансових платежів, отриманих від ПП "Адженда- Дніпро" (податковий номер 34655472), ТОВ "Генрих" (податковий номер 34655472) та оформлення відповідних розрахунків коригування.

При цьому, у декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року у рядку 7 Б декларації «Коригування податкових зобов`язань» сума зменшення податкових зобов`язань складає всього - 435 701 грн. (замість необхідних - 651 588,79 грн) за рахунок не включення до податкових зобов`язань розрахунку коригування на суму - 215 887,85 грн. від 08.06.2022, чим було порушено п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187 та п. 198.5 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ).

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Основною функцією контролюючих органів є податковий контроль, який в п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначений як система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політик, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способи здійснення податкового контролю визначені в п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, серед яких проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Підпунктом 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок у разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній; до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права платнику податку на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє його від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Як вже було встановлено судом вище, за даними бухгалтерського обліку та завірених належним чином копій первинних документів (розрахунки коригування, банківські виписки) позивачем зменшено податкові зобов`язання на суму - 9 960 000,01 грн., у тому числі ПДВ - 651 588,79 грн. за рахунок повернення авансових платежів, отриманих від ПП "Адженда- Дніпро" (податковий номер 34655472), ТОВ "Генрих" (податковий номер 34655472) та оформлення відповідних розрахунків коригування.

При цьому, у декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року у рядку 7 Б декларації «Коригування податкових зобов`язань» сума зменшення податкових зобов`язань складає всього - 435 701 грн. (замість необхідних - 651 588,79 грн) за рахунок не включення до податкових зобов`язань розрахунку коригування на суму - 215 887,85 грн. від 08.06.2022, які платника податків зобов`язано було внести не зважаючи на блокування суми коригування ГУ ДПС до норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Кодексу об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г)в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI (далі - ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

Суд зазначає, що перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та її врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларацій (рядок 9 (колонка Б) Декларацій) уповноваженими особами ГУ ДПС було встановлено порушення:

- завищення податкових зобов`язань за рахунок порушення п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст.187 та п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) всього у сумі - 215 887,85 грн., в тому числі за червень 2022 року -215 887,85 грн.

Також за даними бухгалтерського обліку та завірених належним чином копій первинних документів (розрахунки коригування, банківські виписки) позивачем було зменшено податковий кредит за рахунок повернення авансових платежів на суму - 9 420 000,0 грн, в т.ч. ПДВ - на суму - 616 261,69 гривень.

При цьому, у декларації з податку на додану вартість за червень 2022 року у рядку 14 Б декларації «Коригування податкового кредиту» сума зменшення податкового кредиту складає - 208 037 грн. (замість необхідних - 616 261,69 грн) за рахунок не включення до податкового кредиту розрахунку коригування на суму - 408224,29 грн. від 08.06.2022, який має статус «відхилено ДПС». Тобто позивач взагалі не відобразив його у декларації з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що розрахунок коригування до податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 або 199.1 ст.199 Податкового кодексу України покупець може скласти у звітному періоді, у якому ним зменшено (у тому числі на підставі бухгалтерської довідки) суми ПДВ, що були віднесені до податкового кредиту при придбанні з ПДВ товарів/послуг, необоротних активів, які призначалися для використання або часткового використання в неоподатковуваних операціях.

У разі своєчасної реєстрації такого розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) платник тоді має право зменшити податкові зобов`язання, нараховані згідно з п. 198.5 ст. 198 або 199.1 ст.199 ПКУ, у податковій декларації з ПДВ (далі - декларація) того звітного (податкового) періоду, у якому саме складено такий розрахунок коригування, а у разі його несвоєчасної реєстрації в ЄРПН - у декларації того звітного (податкового) періоду, у якому такий розрахунок коригування було зареєстровано в ЄРПН.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ визначено, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (п.п. 192.1.1 п. 192,1 ст. 192 ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Таким чином, суд наголошує, що якщо у платника виникли підстави, визначені п. 192.1 ст. 192 ПКУ для зменшення податкового кредиту, але реєстрацію відповідного розрахунку коригування, складеного постачальником товарів/послуг, було зупинене, то платник податку - покупець повинен у звітному (податковому) періоді, протягом якого був проведений такий перерахунок, самостійно зменшити податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки.

ГУ ДПС було встановлено, що ТОВ "СНК ОЙЛ" (податковий номер 44384022) було завищено податковий кредит за червень 2022 року на суму - 408 224,299 грн за рахунок не включення до податкового кредиту розрахунку коригування від 08.06.2022 № 360.

Пункт 44.1 ст. 44 ПКУ передбачає обов`язок платників податків «Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту»

На платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної Єдиному реєстрі податкових накладних у термін встановлений податковим законодавством.

При цьому обов`язок щодо здійснення відповідної реєстрації покладається на платника податків як відносно податкових накладних, що надаються покупцю, так і податкових накладних, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Згідно до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;

наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим. 1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим.1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього п. 10 Порядку № 1246 (пп. 21 та 22 Порядку № 1246).

Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України надано визначення поняттю податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 ПК України. Зокрема, відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Таким чином, право на формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної, а відтак, і на визначення податкових зобов`язань, що підлягають сплаті у звітному періоді.

У статті 109 ПК визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) контролюючим органом було встановлено її завищення за квітень 2023 року суму 192 336 грн.

Згідно даних декларації за квітень 2023 року, поданої до податкового органу від 03.05.2023 за № 9099796445 у рядку 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду)» зазначено показник у сумі 222 208 гривень.

Згідно додатку 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» до податкової декларації за квітень 2023 року задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість у сумі 222 208 грн.

Оскільки TOB "СНК ОЙЛ" (податковий номер 44384022) було завищено показник по:

ряд. 16 (колонка Б) Декларації за квітень 2023 року на загальну суму 192 336 грн.,

та завищено показник по ряд. 16.1 (колонка Б) Декларації за квітень 2023 року на загальну суму 192 336 гри., у зв`язку з не включенням до податкових зобов`язань та податкового кредиту розрахунків коригування, що призвело до завищення наступних показників податкової декларації з ПДВ за квітень 2023 року:

-рядка 17 на суму 192 336 грн.

- рядка 19 на суму 192 336 грн.

- рядка 21 на суму 192 336 грн.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі за текстом - Наказ № 21, Порядок № 21).

Згідно затвердженого порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість передбачено наступне.

п.6 розд. І - до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:

податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;

п.10 розд. III - додатками до декларації є, зокрема:

пп.2 п.10 розд. III - довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);

Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Додаток 2) подається при заповненні рядка 21 декларації.

При заповненні Додатка 2 у графах 2,3 його заголовної частини вказується звітний (податковий період), у якому виникла сума від`ємного значення ПДВ у такому форматі: дві цифри місяця та чотири цифри року.

При заповненні таблиці 1 Додатка 2 слід враховувати значення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду) декларації з ПДВ.

Графи таблиці 1 додатка 2 заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від`ємного значення, відображеного у графі 4 (сума усього) таблиці 1 додатка 2 починаючи із звітного періоду, який є найближчим до дати подання податкової декларації з ПДВ (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Формою податкової звітності з ПДВ, затвердженою Наказом № 21, Порядку №21, передбачено розрахунок податкового зобов`язання відповідного звітного (податкового) періоду у рядках 1-9 звітності.

Формою податкової звітності з ПДВ, затвердженою Наказом № 21, Порядку №21, передбачено розрахунок податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду у рядках 10-17 звітності.

Формою податкової звітності з ПДВ, затвердженою Наказом №21, Порядку №21, передбачено включення залишку від`ємного значення ПДВ попередніх звітних (податкових) періодів (р. 16 звітності) до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 17 звітності).

Також, формою податкової звітності з ПДВ, затвердженою Наказом № 21, передбачено наступне: якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою обчисленою відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

Суд зазначає, що згідно з приписами п. 109.1 ст. 109 Кодексу діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов які направлені на невиконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.

Відповідно до п. 112.2. ст. 112 Кодексу особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст. ст. 16, 36 Кодексу.

Вина суб`єкта господарювання полягає у тому, що можливість дотриматися правил і норм визначених Кодексом була, однак вказаного не здійснено та не виконано свого податкового обов`язку.

Виходячи з вищенаведеного TOB "СНК ОЙЛ" (податковий номер 44384022) на порушення п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Кодексу, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 було безпідставно задекларовано суму від`ємного значення ПДВ у звітному періоді на суму -222 208 гривень.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 09.08.2023 №00242170719, яким ТОВ "СНК ОЙЛ" (ЄДРПОУ 44384022) зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 192336,00 грн. є таким, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СНК ОЙЛ" (пр. Гагаріна, буд. 127-А, оф. 404,м. Харків,61124) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057) про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.