Рішення

від 09.09.2024 по справі 620/9688/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/9688/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України Військова частина НОМЕР_1 провизнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Військова частина НОМЕР_1 , у якому просить:

визнати протиправною відмови, викладеної в листі від 08.04.2024 № 518/1670, в затверджені рішення командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2024 № 2/2024 «Про виключення з числа службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 » та Список надання жилої площі для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 та членів його сім`ї, необхідних для підготовки та направлення документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання квартири АДРЕСА_1 , отриманій на підставі ордеру на жиле приміщення №83 серії СЛ від 07.09.2015;

зобов`язати Адміністрацію Держсцецтрансслужби затвердити рішення командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2024 №2/2024 «Про виключення з числа службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 » та Список надання жилої площі для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 та членів його сім`ї дружини ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 , необхідних для підготовки та направлення документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання квартири АДРЕСА_1 , отриманій на підставі ордеру на жиле приміщення №83 серії СЛ від 07.09.2015.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що його право перебування на квартирному обліку з правом на першочергове отримання житлового приміщення встановлено судовим рішенням у справі №751/1842/21 і не потребує додаткового доведення. В зв`язку з вказаним ОСОБА_1 у березні 2023 року звернувся до відповідача із рапортом про зміну статусу службового житлового приміщення на постійне, однак рішенням об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 розгляд питання щодо виключення житлового приміщення з числа службового перенесено до окремого розпорядження керівництва Міністерства оборони України. Водночас, рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2023, що набрало законної сили 15.01.2024, було зобов`язано військову частину НОМЕР_1 в особі об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 розглянути в порядку, встановленому законом, рапорт ОСОБА_1 від 15.03.2023 про виключення квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з числа службових, з урахуванням висновків суду. При виконання рішення суду 09.02.2024 житловою комісією було запропоновано командиру частини звернутися до Адміністрації ДССТ за погодженням щодо виключення з числа службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 . Командиром частини ухвалено рішення від 05.03.2024, яке разом зі Списком направлені до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Водночас, відповідач не погодив рішення, та зазначив, що після затвердження керівництвом Міністерства оборони України нових критеріїв (вимог) щодо забезпечення військовослужбовців житлом для постійного проживання шляхом виключення його з числа службового та доведення їх до органів військового управління та структурних підрозділів Міністерства оборони України, можна буде надавати на розгляд клопотання військовослужбовців та документи до них, у разі необхідності повторно, відповідно до оновлених вимог. Крім того вказує на безпідставність заняття житлового приміщення особою, яка не проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , виключений зі списків особового складу Державної спеціальної служби транспорту та направлений для подальшого проходження служби до Служби безпеки України. Таке рішення відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства та порушує право позивача на першочергове отримання житлового приміщення.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, в їх задоволенні просив відмовити та зазначив, що на виконання рішення Міністра оборони України від 09.08.2022 № 20241/з, та з урахуванням того, що позивача було за його згодою увільнено від займаної посади, припинено дію контракту, виключено зі списків особового складу Держспецтрансслужби та направлено до Служби Безпеки України для подальшого проходження військової служби, останній не має права на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке ОСОБА_1 займає у будинку державного житлового фонду. Адміністрацією Держспецтрансслужби було прийнято рішення про неподання пропозицій щодо виключення житла із числа службового до окремого розпорядження керівництва Міністерства оборони України.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 був зарахований на квартирний облік Військової частини НОМЕР_1 в загальну чергу складом сім`ї з 1 особи, що підтверджується витягом з протоколу №20 засідання житлової комісії військової частини від 12.03.2007 (а.с.13).

Згідно з витягом із протоколу №22 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2007 в списки квартирного обліку в склад сім`ї старшого лейтенанта ОСОБА_1 внесено його дружину ОСОБА_2 (а.с. 13 зворотна сторона).

З витягу із протоколу №47 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 21.12.2011 вбачається, що внесено в списки та зараховано на квартирний облік в склад сім`ї капітана ОСОБА_1 його сина ОСОБА_3 , 2009 р.н. (а.с. 14).

На підставі рішення Виконавчого комітету Чернігівської міської Ради народних депутатів від 18.06.2015 №201 (а.с. 16-19) ОСОБА_1 видано ордер №83 від 07.09.2015 на вселення в однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 20).

Згідно з витягом із Наказу Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (по особовому складу) №34 від 01.06.2017 року, ОСОБА_1 , командира роти ІНФОРМАЦІЯ_1 , за його згодою увільнено від займаної посади, припинено дію контракту, виключено зі списків особового складу Державної спеціальної служби транспорту та направлено до Служби Безпеки України для подальшого проходження військової служби (а.с.21).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.06.2017 №148 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с. 21 зворотна сторона).

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №82 від 15.02.2018 Про затвердження списків громадян, поставлених на квартирний облік, виділення житла підприємствам, громадянам міста, видачу ордерів, вбачається, що виконавчим комітетом було прийнято рішення не затверджувати на обліку сім`ю ОСОБА_1 - у зв`язку зі зміною місця проходження служби.

Згідно з витягом з протоколу №87 засідання житлової комісії Військової частини НОМЕР_1 від 28.02.2018, ОСОБА_1 знято з квартирного обліку у зв`язку з припиненням відносин з Державною спеціальною службою транспорту складом сім`ї з 3-х осіб (а.с.22).

Відповідно до довідки Управління Служби Безпеки України в Чернігівській області №74/16/3/220-ж-4 (а.с.30), ОСОБА_1 під час проходження військової служби в Управлінні СБ України в Чернігівській області в період з квітня 2020 року, не перебуває на квартирному обліку військовослужбовців Управління, які потребують поліпшення житлових умов. Житлом (ні службовим, ні для постійного проживання) від Управління не забезпечувався.

ОСОБА_1 має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 28.03.2013 (а.с. 10 зворотна сторона).

Окрім того, рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01.11.2018 у справі №751/4247/18, що набрало законної сили 15.01.2019, у задоволенні позовної заяви 8-го навчального центру Державної спеціальної служби транспорту до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням - відмовлено.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.05.2021 у справі №751/1842/21, що набрало законної сили 22.09.2021, зобов`язано військову частину НОМЕР_3 поновити ОСОБА_1 на квартирному обліку з правом на першочергове отримання житлового приміщення.

В березні 2023 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із рапортом про зміну статусу службового житлового приміщення на постійне.

Рішенням об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 10.04.2023, оформленого протоколом № 119, було вирішено: «Розглянувши рапорт та прикладені до нього документи ОСОБА_1 про зміну статусу службового житлового приміщення на постійне комісії постановила: на виконання вимог доручення Міністра оборони України № 20241/3 від 09.08.2022 року з метою збереження житлового фонду Міністерства оборони України та у зв`язку з реформуванням шляхів забезпечення військовослужбовців, осіб звільнених з військової служби в запас або відставку та членів їх сімей житлом в межах чинного законодавства було надано відповідні розпорядження стосовно не подання командирами військових частин до Адміністрації Державної спеціальної служби транспорт}7 пропозицій щодо виключення з житла із числа службового до окремого розпорядження керівництва Міністерства оборони України, в зв`язку з чим, розгляд питання перенести до окремого розпорядження керівництва Міністерства оборони України» (а.с. 41).

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 у справі №620/9083/23, що набрало законної сили 15.01.2024 зобов`язано військову частину НОМЕР_1 в особі об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 розглянути в порядку, встановленому законом, рапорт ОСОБА_1 від 15.03.2023 про виключення квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , з числа службових, з урахуванням висновків суду.

На виконання вищевказаного рішення суду 09.02.2024 об`єднаною житловою комісією військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_4 та Центру протимінної діяльності проведено засідання, на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом № 125 (пункт 5), яким вирішено наступне: «Розглянувши рапорт ОСОБА_1 від 15.03.2023 про виключення з числа службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 та виконуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду № 620/9083/23 від 15 січня 2024 року комісія постановила: виконуючи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року пропонувати командиру частини звернутися до Голови Адміністрації ДССТ за погодженням виключити з числа службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 на першому поверсі житлового будинку житловою площею 24,8 кв.м. та закріпити її за мешкаючими та зареєстрованими в ній ОСОБА_1 , дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_3 . ОСОБА_1 являється учасником бойових дій. Після зміни статусу квартири на постійну ОСОБА_1 залишити на квартирному обліку» (а.с. 45).

На підставі рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_4 та Центру протимінної діяльності від 09.02.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 було ухвалено рішення від 05.03.2024 № 2/2024 «Про виключення з числі службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 ».

Зазначене рішення від 05.03.2024 № 2/2024 та Список надання жилої площі для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 направлені на розгляд до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, яка листом від 08.04.2024 № 518/1670 відмовила в погодженні рішення, обґрунтовуючи тим, що після затвердження керівництвом Міністерства оборони України нових критеріїв (вимог) щодо забезпечення військовослужбовців житлом для постійного проживання шляхом виключення його з числа службового та доведення їх до органів військового управління та структурних підрозділів Міністерства оборони України, можна буде надавати на розгляд клопотання військовослужбовців та документи до них, у разі необхідності повторно, відповідно до оновлених вимог. Крім того зазначено про безпідставність заняття житлового приміщення особою, яка не проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , виключений зі списків особового складу Державної спеціальної служби транспорту та направлений для подальшого проходження служби до Служби безпеки України (а.с. 46).

Із такими діями позивач не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що порушують вимоги чинного законодавства та його право на першочергове отримання житла, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі статтею 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (державних органів).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частинами 2, 3 статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (стаття 1 Закону № 2011-ХІІ).

Згідно зі статтею 1-2 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана з захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 2 цього Закону ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах визначених законами України.

Пунктом 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ визначено, що держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті (абзац четвертий пункту 1 статті 12 Закону № 2011-ХІІ).

Як передбачено частиною першою статті 9 ЖК громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Відповідно до положень статей 9, 43 ЖК громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік.

Згідно із статями 48, 49 ЖК жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. Понад норму жилої площі окремим категоріям громадян надається додаткова жила площа у вигляді кімнати або в розмірі десяти квадратних метрів.

Відповідно статті 12 Закону № 2011-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» (далі - Порядок № 1081) затвердив Порядок № 1081, який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.

Згідно із пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання. Забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла. Житлові приміщення надаються військовослужбовцям у межах норм, встановлених законодавством.

Крім того, пункт 8 Порядку №1081 встановлює, що Житлове приміщення включається до числа службового згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини, погодженого з квартирно-експлуатаційним органом.

У пункті 11 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями встановлено механізм виключення житлового приміщення з числа службового, передбачено, що виключення житлового приміщення з числа службового провадиться згідно з рішенням виконавчого органу районної, міської, районної у місті ради за клопотанням начальника гарнізону, командира військової частини та квартирно- експлуатаційного органу.

Службові житлові приміщення, відповідно до пункту 12 Порядку надаються військовослужбовцям згідно з рішенням командира військової частини, яке погоджується з квартирно-експлуатаційним органом, за місцем проходження ними військової служби.

На підставі рішення про надання службового житлового приміщення виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради видає спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення.

Відповідно до пунктів 30-31 Порядку №1081 військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.

Житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.

Отже, військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на отримання житла або на грошової компенсації, в тому числі і у разі звільнення в запас чи відставку за віком, станом здоров`я, а також у зв`язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості їх використання на військовій службі, крім випадків, передбачених пунктом 30 Порядку № 1081.

Відповідно до п. 34 Порядку №1081 на підставі рішення про надання житла виконавчий орган районної, міської, районної у місті ради, а в закритому військовому містечку - квартирно-експлуатаційний орган видає ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення, безпосередньо військовослужбовцю, на ім`я якого він виписаний, або за його дорученням іншій особі.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 06.09.2021 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2021 за № 1478/37100 (далі - Інструкція № 271) військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 і більше років, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.

Жилі приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Згідно пункту 7 розділу І Інструкції № 271 визначено, що уся жила площа, яка надходить до Державної спеціальної служби транспорту, розподіляється житловими комісіями Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (далі - Адміністрація) та військових частин, установ та організацій Державної спеціальної служби транспорту згідно з чергою за місцем перебування військовослужбовців на квартирному обліку виходячи з часу їх перебування, крім випадків, передбачених законодавством України. Розподіл жилої площі здійснюється відповідно до плану розподілу жилої площі, затвердженого Головою Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (далі - Голова Адміністрації).

Пунктом 1 розділу II Інструкції № 271 встановлено, що для ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, надання та використання службової жилої площі, обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею), ведення оперативного обліку службових жилих приміщень в Адміністрації та військових частинах, установах та організаціях Державної спеціальної служби транспорту (далі - військова частина) утворюються житлові комісії (далі - житлова комісія військової частини).

Згідно з пунктом 5 розділу II Інструкції № 271 визначено, що основними завданнями житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій) є: - перевірка житлових умов військовослужбовців та членів їх сімей; - прийняття рішення з житлових питань, у тому числі із розгляду відповідних рапортів (заяв) військовослужбовців та членів їх сімей з житлових питань; - ведення обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); - ведення обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; - розгляд заяв, скарг та пропозицій, що виникли під час роботи житлових комісій військових частин (об`єднаних житлових комісій), та прийом громадян з житлових питань; - видача документів, які створюються житловими комісіями військових частин (об`єднаними житловими комісіями) під час виконання вимог цієї Інструкції; - ведення оперативного обліку службових жилих приміщень.

Пунктом 7 розділу II Інструкції № 271 встановлено, що житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) має право приймати рішення щодо: - взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення службовими жилими приміщеннями (службовою жилою площею); - взяття військовослужбовців та членів їх сімей на облік і зняття з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; - надання військовослужбовцям та членам їх сімей службових жилих приміщень (службової жилої площі), жилих приміщень для постійного проживання або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення; - зміни дати зарахування (перебування) на обліку військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; - внесення змін до облікових справ військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання; - перегляду раніше прийнятих рішень цією житловою комісією або в порядку правонаступництва.

Згідно з пунктом 8 розділу II Інструкції № 271 визначено, що рішення житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) оформлюється протоколом засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) (додаток 4), підписується членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та протягом двадцяти робочих днів затверджується командиром військової частини. Рішення об`єднаної житлової комісії затверджується командиром військової частини підрозділу, який відповідає за організацію роботи об`єднаної житлової комісії.

Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції № 271 передбачено, що жилими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну7 вислугу на військовій службі 20 і більше років, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.

Відповідно пункту 3 розділу VII Інструкції № 271 передбачено, що для прийняття рішення про надання жилих приміщень для постійного проживання житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) розглядає документи облікових справ військовослужбовців.

Після розгляду документів облікової справи житлова комісія військової частини (об`єднана житлова комісія) приймає рішення про надання жилого приміщення для постійного проживання.

Затверджений командиром військової частини протокол засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) є підставою для надання військовослужбовцю жилого приміщення для постійного проживання.

Згідно з пунктом 4 розділу VII Інструкції № 271 передбачено, що на підставі протоколу засідання житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії) військова частина готує список надання жилої площі для постійного проживання у військовій частині (далі - Список надання постійного житла) (додаток 23).

Пунктом 5 розділу VII Інструкції № 271, зокрема, визначено, що затверджений Список надання постійного житла є підставою для оформлення протягом десяти робочих днів військовою частиною та подання до виконавчих органів місцевого самоврядування документів для видачі ордера на постійну жилу площу, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. До виконавчих органів місцевого самоврядування військова частина надає облікову справу військовослужбовця разом із витягом із Списку надання постійного житла, копію протоколу житлової комісії військової частини (об`єднаної житлової комісії). Для вселення в надане жиле приміщення військовослужбовець здає ордер на постійну жилу площу до житлово-експлуатаційної організації, за її відсутності відповідному підприємству, установі, організації, що здійснює обслуговування цього жилого приміщення, або до КЕС відповідної військової частини.

Відповідно пункту 8 розділу VII Інструкції № 271 передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 і більшу років, а також особи, звільнені з військової служби за станом здоров`я, віком, у зв`язку із скороченням штатів, особи з інвалідністю І чи II групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, що забезпечені службовими жилими приміщеннями незалежно від місця його знаходження, мають право на виключення цього житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання за умови перебування на обліку та в порядку, визначеному пунктами 3-5 цього розділу.

З огляду на мотиви відмови відповідача, викладені в листі, останній покликається на рішення Міністра оборони України № 20241/з/2 від 31.08.2022 та рішення заступника Міністра оборони України № 2551/з/5 від 04.11.2022.

Суд критично відноситься до посилань Відповідача, зокрема, на рішення заступника Міністра оборони України №2551/з/5 від 04.11.2022, яке по своїх суті є листом (відповіддю на лист № 503/7632 від 25.10.2022 Начальника Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України), має рекомендаційний характер та за змістом цього листа лише пропонується подавати до квартирно-експлуатаційних відділів (частин районів) пропозиції щодо надання житла для постійного проживання шляхом виключення з числа службових членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті, як виняток у зв`язку із неможливістю надання іншого житла. Вказаний лист не містить будь-яких заборон щодо розгляду пропозицій щодо надання житла військовослужбовцям та членам їх сімей для постійного проживання шляхом виключення з числа службових. Більш того, лист заступника Міністра оборони від 04.11.2022 № 2551/з/5 не суперечить іншому рішенню Міністра оборони України від 26.09.2022 № 20241/з/3 щодо продовження встановленим порядком, відповідно до чинного законодавства, розгляд пропозицій із забезпечення військовослужбовців житлом для постійного проживання шляхом виключення його зі службового фонду Міністерства оборони України, яке є чинним та підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерство у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, які підписує міністр.

Лист заступника міністра не є наказом міністра, його зміст жодним чином не забороняє Відповідачу виконати вимоги Інструкції № 271, затвердивши рішення командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2024 № 2/2024 «Про виключення з числі службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 » та Список надання жилої площі для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 та членів його сім`ї - дружини ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_3 , для виключення наданого житла з числа службового в постійне проживання зі зняттям з квартирного обліку, тому дії Відповідача свідчать про те, що він діяв не у спосіб, встановлений законом, а з порушенням вимог Інструкції № 271, чим порушив права Позивача на забезпечення постійним житлом.

Таким чином, посилання Відповідача на рішення Міністра оборони України № 20241/з/2 від 31.08.2022 та рішення заступника Міністра оборони України № 2551/з/5 від 04.11.2022 (яке по суті є листом) є безпідставним, зокрема, і тому, що такі рішення не скасовують дію нормативних актів, які мають вищу юридичну силу, зокрема, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку № 1081 та Інструкції №271.

Не є доречним і посилання відповідача на безпідставне незвільнення спірного житлового приміщення позивачем та членами його сім`ї, як особою, яка не проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , виключений зі списків особового складу Державної спеціальної служби транспорту та направлений для подальшого проходження служби до Служби безпеки України.

Так, правомірність перебування на квартирному обліку й заняття службового житла позивачем та членами його родини в повній мірі підтверджена судовими рішеннями, що набрали законної сили, а отже не підлягають доведенню під час розгляду у даних правовідносинах. Таким чином ОСОБА_1 на квартирному обліку перебуває саме у військовій частині НОМЕР_1 , має календарну вислугу понад 20 років, разом з родиною користується, утримує та проживає у виділеній військовою частиною НОМЕР_1 квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , з 2015 року, а тому має право на виключення вказаного житла з числа службового та забезпечення ним для постійного проживання.

Конституційний Суд неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантії соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме у Збройних Силах України, органах СБУ, податковій, міліції, прокуратурі, тощо (рішення КСУ від 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій, гарантій).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 04.03.2020 у справі № 636/1514/19 дійшов правового висновку, що визначальними обставинами для виключення житла з числа службового є: перебування позивача на військовій службі, наявність календарної вислуги від 20 років, перебування на квартирному обліку та, до того ж, наявність статусу учасника бойових дій, що надає право на забезпечення постійним житлом, в тому числі і шляхом виключення квартири з числа службових. Позивач відповідає всім зазначеним вимогам.

На підставі викладеного вбачається, що на підставі рішення об`єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , НОМЕР_4 та Центру протимінної діяльності від 09.02.2024 командиром військової частини НОМЕР_1 було ухвалено рішення від 05.03.2024 № 2/2024 «Про виключення з числі службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 » та оформлено Список надання жилої площі для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 (такі дії здійснені на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.10.2023, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024).

Водночас Відповідач вказане вище рішення та Список не погодив, відмовивши у його затвердженні, що призвело до порушення прав Позивача та членів його сім`ї на житло, а отже, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана з захистом Вітчизни, з метою забезпечення виконання покладених на себе державою певних гарантій, пільг та компенсацій, суд, оцінюючи наявні судові рішення за участю позивача відстоюючи свої права, вважає, що зобов`язання Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України затвердити рішення командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2024 № 2/2024 «Про виключення з числі службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 » та Список надання жилої площі для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 та членів його сім`ї дружини ОСОБА_2 та сина - ОСОБА_3 , буде дотриманням гарантій на те, що спір між сторонами буде вирішений остаточно.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, третя особа Військова частина НОМЕР_1 , про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Адміністрації державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, що викладена в листі від 08.04.2024 № 518/1670, в затверджені рішення командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2024 № 2/2024 «Про виключення з числа службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 » та Список надання жилої площі для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 та членів його сім`ї, необхідних для підготовки та направлення документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання квартири АДРЕСА_1 , отриманій на підставі ордеру на жиле приміщення №83 серії СЛ від 07.09.2015.

Зобов`язати Адміністрацію державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України затвердити рішення командира військової частини НОМЕР_1 від 05.03.2024 №2/2024 «Про виключення з числа службових з наданням статусу постійного квартирі АДРЕСА_1 » та Список надання жилої площі для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_1 відносно ОСОБА_1 та членів його сім`ї дружини ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 , необхідних для підготовки та направлення документів про виключення з числа службового житла та надання для постійного проживання квартири АДРЕСА_1 , отриманій на підставі ордеру на жиле приміщення №83 серії СЛ від 07.09.2015.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідач: Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України, вул. Якова Гніздовського, 5, м. Київ, 02094, код ЄДРПОУ 33145904.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Дата складення повного рішення суду - 09.09.2024.

Суддя Ю. О. Скалозуб