Рішення

від 10.09.2024 по справі 620/9242/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/9242/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

за участі секретаря - Михайлової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі Центр, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просить визнати протиправними та скасувати постанови від 23.06.2022 ВП №68370026 та від 02.09.2022 №ВП68370026, винесені головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УЗПВР у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі відповідач), про накладення штрафу.

Позов мотивовано тим, що судове рішення виконане Центром у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України, законами України, тому накладення відповідачем штрафу спірними постановами є необґрунтованим. Разом з тим, затримка у виконанні судового рішення, в частині виплати перерахованих коштів, виникла за незалежних від позивача обставин, а саме через відсутність достатніх бюджетних асигнувань.

Ухвалою судді від 02.09.2024 поновлено позивачеві строк на звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином, надав відзив на позов, у якому зазначив, що спірні постанови винесені правомірно, у зв`язку з невиконанням боржником у повному обсязі, без поважних причин, рішення суду. Розгляд справи просить проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

Відповідно до матеріалів справи, на підставі заяви стягувача, відповідачем 26.01.2022 відкрито виконавче провадження із примусового виконання виконавчого листа від 11.01.2022 №620/4698/21. Відповідно до змісту виконавчого документу Центр зобов`язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги (а.с. 102-103).

Листом від 31.01.2022 №08-25/566 відповідач повідомив, що ним здійснено донарахування спірної виплати. Після надходження коштів для забезпечення виконання рішення суду буде проведено їх виплату (а.с. 104-105)

23.06.2022 державним виконавцем складено акт, у якому зазначено, що божником рішення виконано частково (а.с. 106).

23.06.2022 державним виконавцем винесено постанову про накладення на Центр штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк в сумі 5100,00 грн. (а.с. 11).

02.09.2022 державним виконавцем повторно складено акт, у якому зазначено, що божником рішення виконано лише в частині нарахування стягувачу недоплаченої грошової допомоги. Боржником не надано доказів щодо виплати нарахованої суми чи доказів наявності поважних причин невиконання рішення суду (а.с. 107 зворот).

02.09.2022 державним виконавцем винесено постанову про накладення на Центр штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений виконавцем строк в сумі 10200,00 грн. (а.с. 12).

Вважаючи вказані постанови протиправними, Центр звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першоїстатті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з статтею 3 Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Приймаючи постанови про накладення штрафу, державний виконавець виходив з того, що позивач не виплатив перераховану грошову допомогу.

Згідно із статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18.

Суд враховує, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини.

Накладення штрафу є мірою покарання, а тому можливість накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Відповідно до частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України, Кабінетом Міністрів України 26.08.2021 прийнято постанову №902, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання рішень суду, пунктом 7 якого передбачено, що черговість виконання рішень визначається боржником за датою їх надходження до боржника, в межах однієї дати - за датою набрання рішенням законної сили, якщо рішення, які виконуються за датою набрання ними законної сили, прийнято стосовно декількох позивачів, - за прізвищами в алфавітному порядку.

Розподіл бюджетних коштів між боржниками здійснюється Мінсоцполітики з дотриманням пріоритетності напрямів пропорційно потребі в забезпеченні виконання рішень на підставі інформації, наданої Мінсоцполітики Нацсоцслужбою, Пенсійним фондом України та регіональними органами соціального захисту населення за встановленою Мінсоцполітики формою (пункт 9 Порядку).

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №620/4698/21 Центром проведено стягувачу перерахунок заборгованості по спірній виплаті та занесено вказане рішення суду до Реєстру черговості виконання відповідачем судових рішень, про що повідомлено відповідача листом від 31.01.2022 та надано відповідні докази (а.с. 14, 105, 104-105).

Крім того, позивач до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації подавав інформацію щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувачів за бюджетною програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», для виконання рішення у повному обсязі (а.с. 17-78).

17.06.2024 на рахунок Центру за програмою КНКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду» надійшли кошти в сумі 401570,00 грн. Враховуючи наведене, на виконання рішення суду 30.06.2024 стягувачу перераховано 7354,00 грн. (а.с. 83).

З огляду на наведене, судом не встановлено обставин, які б свідчили про умисне невиконання позивачем рішення суду або його недобросовісність, ухилення від виконаня.

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивачасуб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 23.06.2022 ВП №68370026 та від 02.09.2022 №ВП68370026 про накладення штрафу.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Чернігівський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03190840, просп. Миру, 116А, м. Чернігів, 14037).

Відповідач: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700, вул. Герасима Кондратьєва, 28, м. Суми, Сумська область, 40014).

Суддя С.В. Бородавкіна