ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/9477/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді БаргаміноїН.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Закопадь" до Чернігівської митниці Державної митної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Закопадь" звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці Державної митної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2024 № UA10200020245, від 11.06.2024 № UA10200020246.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що складений з порушеннями сертифікат походження товару не може слугувати підставою для встановлення Чернігівською митницею недотримання ТОВ «Закопадь» вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності отримання пільг і звільнення від оподаткування.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначив, що під час проведення перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 10.02.2021 № DA 039401 встановлено, що такий виданий на спірний товар та не відповідає визначенням в підпункті (b) пункту 1 статті 2 Доповнення I «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (підпункт (b) пункту 1 статті 2: «товари, отримані в Договірній Стороні, включаючи товари, які не були повністю там вироблені, за умови, що ці матеріали пройшли достатню обробку та переробку в цих Договірних Сторонах відповідно до Статті 5»), то такий товар не може вважатися таким, що походить з Європейського Союзу та не підлягає митному оформленню із застосуванням преференційної (код пільги 410) пільги. В свою чергу, поданий позивачем до митного оформлення за МД від 13.02.2021 №UA102030/2021/632044 сертифікат не може бути використаний для застосування преференції зі сплати ввізного мита «410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що верифікація автентичності сертифікату проведена з порушенням Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII, а саме вона проведена раніше ніж надійшов відповідний запит на її проведення від уповноваженого органу країни імпорту.
Відповідачем було подано заперечення, в яких зазначив, що під час проставлення уповноваженим органом дати у спірному сертифікаті мав місце людський фактор, через який і допущена технічна помилка у даті календарного року.
Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
25.01.2021 між ТОВ «Закопадь» (покупець) та Kreiss SIA (продавець) було укладено Договір №25012021-2, відповідно до якого продавець зобов`язується продати покупцеві наступні транспортні засоби в порядку та на умовах цього Договору: Schmitz SKO24, S3820, дата реєстрації 29.01.2014, VIN WSM00000005110565, Schmitz SKO24, S3876, дата реєстрації 07.02.2014, VIN НОМЕР_1 .
13.02.2021 позивачем було складено та подано на реєстрацію до Північної митниці Держмитслужби митну декларацію №UA102030/2021/632044 для здійснення митного оформлення товару, а саме: «Напівпричіп, рефрежиратор 1 шт., марка Schmitz, модель SKO24, номер шасі НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення 2014; модельний рік виготовлення 2014, кількість осей тривісний, бувший у використанні; призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування. Торгівельна марка «Schmitz». Виробник «Schmitz Cargobull AG» Німеччина. Країна виробництва Німеччина (DE).
Відповідно митної декларації від 13.02.2021 № UA102030/2021/632044 код країни походження товару вказано «EU» (графа 34), а також застосовано код пільги в оподаткуванні ввізним митом « 410» (графа 36), що відповідає товарам, що ввозяться в Україну та походять з країн Європейського Союзу, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода) згідно з Класифікатором звільнень від сплати вивізного мита, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 вересня 2012 року № 1011.
На підтвердження походження товару з країн ЄС ТОВ «Закопадь» було надано контролюючому органу сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 10.02.2021 № DA039401, виданий посадовою особою митного органу Республіки Латвія за заявою експортера (SIA «Kreiss»), в якому у графі 4 «Країна, група країн або територія, з яких походять товари» вказано EU (Європейський Союз).
В подальшому Державною митною службою України листом від 25.01.2022 № 15/15-03-01/7.2/393 проінформовано Чернігівську митницю про результати перевірки документів про походження, зокрема, сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 10.02.2021 № DA039401, до якого додано лист Державної податкової служби Латвійської Республіки від 19.01.2022 про результати перевірки сертифікату переміщення EUR.1 № DA 039401 (10.02.2021), в якому вказано, що дані сертифікату переміщення EUR.1 є справжні та виданий латвійськими митними органами, проте після проведення розширеної перевірки наданих експортером фактів Національне митне управління Латвійської Республіки повідомляє, що преференційне походження напівпричепу Schmitz SKO 24 WSM00000005110565 з ЄС не може бути підтверджено.
В зв`язку з цим відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 13.02.2021 №UA102030/2021/632044, за результатами якої складено акт від23.02.2022 № 5/22/7.11-19-12/35194969, згідно якого встановлено неумисне порушення ТОВ «ЗАКОПАДЬ» (код ЄДРПОУ 35194969):
- підпункту (а) пункту 1 статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ратифіковано Законом України від 08.11.2017 №2187-VIII; частин 1, 3 статті 43, частин 4, 5 статті 280, частини 1 статті 281 Митного кодексу України, в результаті чого знижено податкове зобов`язання зі сплати ввізного мита за митною декларацією від 13.02.2021 №UA102030/2021/632044, на суму 53151,05 гри;
- вимог пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого знижено податкове зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за митною декларацією від 13.02.2021 №UA102030/2021/632044, на суму 10630,21 гри.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 11.06.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення № UA10200020245, яким за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України збільшено суму грошового зобов`язання на суму 53151,05 грн та № UA10200020246, яким за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів збільшено суму грошового зобов`язання на суму 10630,21 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1063,02 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Згідно з частинами першою, другою, шостоюстатті 36 Митного кодексу України (далі в редакції, чинній на момент митного оформлення товару) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
Положення цьогоКодексузастосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до частини першоїстатті 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Частиною третьоюстатті 43 Митного кодексу України встановлено, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.
Відповідно до частин восьмої, дев`ятоїстатті 43 Митного кодексу України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.
Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.
Згідно з частинами першою, другою статті 44 Митного кодексу України для підтвердження країни походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати оригінали документів про походження такого товару.
У разі переміщення товарів через митний кордон України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу в обов`язковому порядку лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в митного органу є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.
Відповідно до частини першої статті 45 Митного кодексу України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, митний орган може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.
Законом України від 16.09.2014 № 1678-VIIратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом
Згідно зі статтею 26 частини першої Глави 1 Розділу IV Угоди положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол І).
Частиною першою статті 2 Розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:
1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;
2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.
Відповідно до частини першої статті 16 Розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:
1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1;
2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.
Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 Розділу 5 «Підтвердження походження» Протоколу 1, згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.
Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.
Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.
Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.
Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.
Статтею 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, частиною першою цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.
З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (частина друга статті 33 Протоколу І).
Згідно з частиною третьою статті 33 Протоколу І перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.
Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (частина шоста статті 33 Протоколу І).
Застосування преференційного режиму під час митного оформлення товарів шляхом надання пільги (за кодом 410) у вигляді звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, здійснюється в рамках Доповнення І "Визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва" до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованоїЗаконом України від 16.09.2014 №1678-VII(далі - Доповнення І Угоди).
Частиною 1 статті 16 Доповнення І Угоди передбачено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником, а відповідно до частини 3 цієї статті, експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини першоїстатті 289 Митного кодексу України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановленихПодатковим кодексом України.
Згідно з пунктом54.4 статті 54 Податкового кодексу Україниу разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
Спірні правовідносини виникли у зв`язку з наявністю відповіді компетентного органу, що видав документ, або компетентної організації країни, зазначеної як країна походження товару, щодо проведення перевірки документів про походження товару.
Так, Державною митною службою України листом від 25.01.2022 № 15/15-03-01/7.2/393 проінформовано Чернігівську митницю про результати перевірки документів про походження, зокрема, сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 10.02.2021 № DA039401, до якого додано лист Державної податкової служби Латвійської Республіки від 19.01.2022 про результати перевірки сертифікату переміщення EUR.1 № DA 039401 (10.02.2021), в якому вказано, що дані сертифікату переміщення EUR.1 є справжні та видані латвійськими митними органами, проте після проведення розширеної перевірки наданих експортером фактів Національне митне управління Латвійської Республіки повідомляє, що преференційне походження напівпричепу Schmitz SKO 24 WSM00000005110565 з ЄС не може бути підтверджено.
Так, у листі компетентного митного органу іноземної держави на виконання положень статті 32 Доповнення І «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції наявний однозначний та чіткий висновок про негативний результат перевірки щодо запитуваного товару.
Уповноваженим органом Латвійської Республіки підтверджено, що сертифікати з перевезення товару EUR.1 є автентичними та були видані латвійськими митними органами, однак товар не має підтвердженого преференційного походження з Європейського Союзу відповідно до Додатка І до Регіональної конвенції.
Угодою передбачено чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару.
У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника на підставі відомостей, зазначених у таких документах, безвідносно до завершення митного оформлення товарів та їх випуску.
Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 11.04.2022 у справі № 260/2805/20, від 11.08.2022 у справі № 460/8509/21, від 26.04.2023 у справі № 260/4347/20, від 05.06.2024 № 380/2397/22.
Аналізуючи наведене, суд вважає, що походження ввезеного позивачем товару не підтверджено у розумінні Протоколу 1 Угоди між Європейським Союзом та Україною відповідно до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а тому митним органом правомірно не застосовано преференційний режим під час оформлення товару за митною декларацією від 13.02.2021 №UA102030/2021/632044.
Позивачем не наведено обґрунтованих та підтверджених належними доказами про те, що інформація, зазначена у відповідному листі щодо результатів перевірок сертифікатів з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1, що надавались позивачем в тому числі для митного оформлення товарів, є недостовірною, або такою, що сформована відповідними органами з порушенням вимог законодавства.
Щодо посилання позивача, що верифікація автентичності сертифікату проведена з порушенням Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII, а саме вона проведена раніше, ніж надійшов відповідний запит на її проведення від уповноваженого органу країни імпорту, то суд вважає технічною помилкою зазначення в результатах перевірки сертифікату переміщення EUR.1 № DA 039401 від 10.02.2021 дати «19.01.2021» замість «19.01.2022», яка не впливає на обставини даної справи.
Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.06.2024 № UA10200020245, від 11.06.2024 № UA10200020246 задоволенню не підлягають.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Закопадь" необхідно відмовити повністю.
У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Закопадь" (шосе Михайло-Коцюбинське, 1, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14001, код ЄДРПОУ 35194969) до Чернігівської митниці Державної митної служби (просп. Перемоги, 6, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14017, код ЄДРПОУ 43985581) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 10.09.2024.
Суддя Наталія БАРГАМІНА
10.09.2024
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2024 |
Оприлюднено | 12.09.2024 |
Номер документу | 121512976 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції) |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Наталія БАРГАМІНА
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні