Постанова

від 03.09.2024 по справі 440/18767/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 р.Справа № 440/18767/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Афанасьєва К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Нафтоавтоматика" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, м. Полтава, повний текст складено 02.05.24 року у справі № 440/18767/23

за позовом приватного акціонерного товариства "Нафтоавтоматика"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Нафтоавтоматика" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якій просило суд визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми "Н" від 27.11.2023 №00107620405.

В обґрунтування заявлених вимог посилалося на те, що контролюючий орган оспорюваним податковим повідомленням - рішенням протиправно застосував до нього штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Нафтоавтоматика" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Приватне акціонерне товариство "Нафтоавтоматика", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №440/18767/23 та ухвалити нове рішення, яким його адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 у справі №440/18767/23 ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню. Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належну оцінку тій обставині, що контролюючим органом неправомірно включено до розрахунку фінансових (штрафних) санкцій до податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 27 листопада 2023 року № 00107620405 зазначено податкову накладну №11 від 31.10.2022 на суму 515000,00 грн., яка зареєстрована 15.11.2022, тобто без порушення граничного строку реєстрації в ЄРПН, а відтак вважає, що судом першої інстанції не встановлено невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, що є підставою визнання такого рішення протиправним. Вказує, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що контролюючий орган правомірно застосував розміри штрафу, що були встановлені на день реєстрації спірних податкових накладних (пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення-рішення, що призвело до порушення положень статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Зазначає, що судом першої інстанції невірно досліджено докази по справі, а також не вірно застосовані норми матеріального права щодо концепції «відсутності вини платника податків». Зазначає, що станом на граничні дати реєстрації ПН/РК 30.06.2022, 15.07.2022, 31.07.2022, 15.08.2022 та 31.08.2022 не було врегульовано механізм подання заяви про відсутність можливості виконання своїх податкових обов`язків, тому як ця можливість з`явилася тільки після 06.09.2022. Вказує, що його діях відсутня вина щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.

Головне управління ДПС у Полтавській області скористалося правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України, в якому посилаючись на необґрунтованість останньої, просить апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Нафтоавтоматика" залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року без змін.

Учасники справи були повідомлені про розгляд апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Нафтоавтоматика" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року заздалегідь та належним чином.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2024 року клопотання приватного акціонерного товариства "Нафтоавтоматика" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 440/18767/23 задоволено. Забезпечено участь представника позивача - Ковальова Дмитра Олександровича в судовому засіданні 03.09.2024 року об 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Представник Головного управління ДПС у Полтавській області у судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Нафтоавтоматика" залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року без змін.

Представник приватного акціонерного товариства "Нафтоавтоматика" не взяв участь в судовому засіданні 03.09.2024 року об 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, щоголовним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у м. Полтаві управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Полтавській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ ПК України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України, проведено камеральну перевірку дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень-жовтень, грудень 2022 року, січень, червень 2023 року, за наслідками якої складено акт від 23.10.2023 № 10300/16-31-04-05-03/00142970 (а.с.23-24, том 1).

Під час проведення перевірки встановлено порушення платником ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеним пунктом 201.10 статті 201 розділу V, пунктом 89 підрозділу 2 розділу ІІ, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України; відповідальність визначена пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ, пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України.

На вищезазначений акт камеральної перевірки від 23.10.2023 №10300/16-31-04-05-03/00142970 позивачем подано заперечення.

Відповідно до листа Головного управління ДПС у Полтавській області від 21.11.2023 №36059/6/16-31-04-02-03 "Про результати розгляду заперечення" комісією прийнято рішення: внести зміни в висновок акта камеральної перевірки від 23.10.2023 №10300/16-31-04-05-03/00142970 та задовольнити заперечення в частині незастосування до ПАТ "Нафтоавтоматика" штрафної санкції за несвоєчасну реєстрацію помилково виписаної податкової накладної від 01.09.2022 за №11 по взаємовідносинах з ГПУ "Полтавагазвидобування" на загальну суму 199529,50 грн. (ПДВ 39905,90 грн.), а в решті висновки акта камеральної перевірки від 23.10.2023 №10300/16-31-04-05-03/00142970 залишити без змін, а заперечення без задоволення (а.с.27-28, том 1).

На підставі акта перевірки Головного управління ДПС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2023 №00107620405, яким за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201 ПК України, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ, пунктом 90 розділу ХХ ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за період травень-серпень, жовтень, грудень 2022 року, січень, червень 2023 року застосовано штраф у сумі 3863501,30 грн. (а.с.19, том 1).

Позивач, вважаючи протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області форми "Н" від 27.11.2023 №00107620405, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Нафтоавтоматика" до Головного управління ДПС в Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюване податкове повідомлення-рішення від 27.11.2023 №00107620405 є правомірним, у зв`язку з чим вимога про його скасування є такою, що не підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст.308 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані положеннямиПК України.

Згідно з підпунктами16.1.2,16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (у редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України встановлено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другоїстатті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимогстатті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначенихстаттею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту44-1.2 статті 44-1цьогоКодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбаченихстаттею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту73.3.1 пункту 73.3 статті 73цьогоКодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту141.13 статті 141цьогоКодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно з пунктом76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту120-1.1 статті 120-1 ПК Українипорушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченогостаттею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту198.5 статті 198цьогоКодексуу разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно достатті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту201.4 статті 201цьогоКодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей192і201цьогоКодексупокладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз вказаної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну щодо такої реєстрації, передбаченої пунктом201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Отже, наведеними нормами ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а у разі порушення строків реєстрації до платників застосовуються штрафні санкції у визначеному розмірі.

Водночас, податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України, а строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року №533- IX (далі по тексту - Закон № 533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Необхідно зазначити, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі по тексту - Закон № 2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі по тексту - Закон № 2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом №2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Враховуючи наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

При цьому відповідний Закон від 12 травня 2022 року №2260-ІХ був опублікований 26 травня 2022 року в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.

Як слідує з системного аналізу норм ПК України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.

Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися випадковими чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як ковідного, так і воєнного.

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.

Наведене вище з зазначених судом апеляційної інстанції питань узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 16.04.2024 року у справі №460/21543/23.

Надаючи правову оцінку питанню застосування штрафних санкцій, передбачених п.90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX Про внесення змін до розділу XX Прикінцеві положення ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року №1-зп/1997 зазначив, що стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон №2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.04.2024 року у справі №520/18349/23.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Наведені вище висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 06.02.2024 року у справі №160/10740/23, від 11.04.2024 року у справі №380/14133/23.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено з наявного в матеріалах даної справи розрахунку фінансових (штрафних) санкцій до податкового повідомлення-рішення №00107620405 від 27.10.2023, податкова накладна та/або розрахунок коригування №4 від 27.05.2022 (тобто складено до 31.05.2022) зареєстровано в ЄРПН 26.08.2022 (тобто після 15.07.2022) з порушенням строку, визначеного пунктом201.1 статті 201 ПК України

Інші податкові накладні та/або розрахунки коригування №1 від 01.06.2022, №1 від 02.06.2022, №2 від 09.06.2022, №11 від 20.06.2022, №334 від 20.06.2022, №331 від 20.06.2022, №338 від 20.06.2022, №333 від 20.06.2022, №339 від 20.06.2022, №337 від 20.06.2022, №332 від 20.06.2022, №335 від 20.06.2022, №336 від 20.06.2022, №341 від 20.06.2022, №4 від 22.06.2022, №5 від 23.06.2022, №6 від 24.06.2022, №7 від 24.06.2022, №8 від 27.06.2022, №9 від 29.09.2022, №3 від 08.07.2022, №4 від 21.07.2022, №195 від 25.07.2022, №322 від 03.08.2022, №11 від 31.10.2022, №2 від 30.12.2022, №18 від 06.01.2023 складені позивачем в період з 01.06.2022 по 06.01.2023 (тобто складені до 08.02.2023), а зареєстровані в ЄРПН у період з 13.07.2022 по 16.02.2023 з порушенням строку, визначеного пунктом201.1 статті 201 ПК України.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу, що згадана вище податкова накладна №11 від 31.10.2022 (т.1, а.с.85) відповідно до матеріалів справи (акта перевірки, розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення, квитанції №1) зареєстрована 16.11.2022, в той час як граничний термін реєстрації в ЄРПН 15.11.2022, тобто з порушенням граничного терміну реєстрації податкової накладної на 1 календарний день.

З урахуванням наведених вище висновків, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дослідив та не надав належну оцінку тій обставині, що контролюючим органом неправомірно включено до розрахунку фінансових (штрафних) санкцій до податкового повідомлення-рішення форми "Н" від 27 листопада 2023 року № 00107620405 зазначено податкову накладну №11 від 31.10.2022 на суму 515000,00 грн., яка зареєстрована 15.11.2022, тобто без порушення граничного строку реєстрації в ЄРПН, а відтак судом першої інстанції не встановлено невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, що є підставою визнання такого рішення протиправним, є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що у контролюючого органу були правомірні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту120-1.1 статті 120-1 ПК України.

При цьому, податковим органом враховано норми пункту 90 підрозділу 2розділу XX ПК Українищодо лише двох податкових накладних: від 08.06.2023 № 417, від 10.06.2023 № 5521 (складені після 08.02.2023), які зареєстровані 18.07.2023 з порушенням строку, визначеного пунктом 89 підрозділу 2розділу XX ПК України.

Наведені вище висновки щодо застосування норм матеріального права також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, наведеним у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23.

Посилання в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не вірно дійшов висновку тому, що контролюючий орган правильно застосував розміри штрафу, що були встановлені на день реєстрації спірних податкових накладних (пункт 120-1.1 статті 120-1 ПК України), а не на день прийняття податкового повідомлення-рішення, що призвело до порушення положень статті 58 Конституції України та пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України колегія суддів відхиляє, як такі, що не узгоджуються із наведеними вище висновками та правовими висновками Верховного Суду, які в силу ч.5 ст.242 КАС України є обов`язковими для врахування у даній справі.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що приватне акціонерне товариства "Нафтоавтоматика" не подавало до контролюючого органу заяви, з підтверджуючими документами, про відсутність можливості виконання своїх податкових обов`язків.

Стосовно доводів позивача про те, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування відбулася не з вини останнього, а внаслідок протиправної бездіяльності органів державної влади, зокрема Державної фіскальної служби, а також доводів позивача про те, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування відбулася не з вини позивача, а внаслідок того, що приватне акціонерне товариства "Нафтоавтоматика" не мало об`єктивної можливості перерахувати кошти із своїх поточних рахунків на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та існуванням дебіторської заборгованості контрагентів, які не виконали свої обов`язки згідно з договорами та не вчасно провели розрахунки за відвантажену продукцію, у зв`язку з цим реєстраційний ліміт позивача не дозволяв своєчасно зареєструвати податкові накладні за період з травня 2022 року по 10.06.2023, то колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом200-1.3 статті 200-1 ПК Українивстановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ;

де:

?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних;

SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником;

?ПопРах - загальна сума поповнення з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.

Відповідно до підпункту "а" пункту200-1.4 статті 200-1 ПК Українина рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексу.

Згідно з пунктом201.10 статті 201 ПК Україниплатник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту200-1.3 статті 200-1цьогоКодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

У пункті200-1.9 статті 200-1цьогоКодексу зазначено, що якщо у платника податку загальна сума податкових зобов`язань, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ), а сума, визначена пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником податкової накладної або розрахунку коригування до такої податкової накладної за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати податкову накладну або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, що дорівнює значенню показника ?Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати податкових зобов`язань за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи податкові зобов`язання, які були сплачені платником податку, та податкові зобов`язання, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ?ПопРах незалежно від значення показника ?Накл, визначеного відповідно до пункту 200-1.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Перевищ).

У пунктах 12, 13 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569(в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1177), наведено, якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок (в тому числі на додаткові електронні рахунки).

На електронні рахунки (в тому числі додаткові електронні рахунки) не можуть перераховуватися кошти із спеціальних рахунків.

ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Отже, платники податку отримали технічну можливість реалізувати право реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в разі недостатності суми реєстраційного ліміту в СЕА ПДВ за звітні періоди, в яких виникло перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.

Серед випадків звільнення від податкової відповідальності застаттею 120-1 ПК України відсутні випадки нестачі реєстраційного ліміту платника податку, відсутність у нього коштів для поповнення електронного рахунка або зупинка реєстрації податкової накладної (так зване "блокування" накладних) постачальника у ланцюгу.

Наведене відповідає правовому висновку, викладеному Верховним Судом у постанові від 29.09.2022 у справі №0440/5579/18.

Також Верховний Суд у постанові від 07.08.2023 у справі №640/5075/19 зазначив, що здійснення підприємством перевірки ліміту на електронному рахунку податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні, так само як і запит позивача до податкового органу щодо непоповнення рахунку, не є доказом реєстрації податкової накладної, не свідчить про намір здійснити реєстрацію у встановлені терміни, а отже, і не виключає вину підприємства у здійсненні податкового правопорушення.

Отже, наведені вище доводи позивача про те, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування відбулася не з вини позивача, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за порушення вимог податкового законодавства.

У постанові від 21.03.2024 у справі №280/7271/21 Верховним Судом висловлено правову позицію, що позивач, обґрунтовуючи свою позицію, яку підтримано судовими інстанціями, зазначав, що порушення строків реєстрації податкових накладних зумовлено тим, що йому не вистачало суми реєстраційного ліміту в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість для здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних, а поповнити рахунок у Системі електронного адміністрування податку на додану вартість для збільшення ліміту платник не міг через відсутність вільних грошових коштів у зв`язку зі встановленим регулюванням НКРЕКП надходження обігових коштів на рахунок позивача. Оскільки обмеження у використанні коштів, які надходять від споживачів послуг платника на спеціальний розподільчий рахунок, встановлені державою, то вина позивача у вищевказаному правопорушенні відсутня.

Верховним Судом у цій постанові визначено, що за невиконання встановленого державою обов`язку запроваджена нею ж відповідальність не настає лише у тому випадку, коли держава не створила умов для виконання такого обов`язку. Саме ж собою здійснення державою регулювання господарської діяльності у певних сферах не може розглядатися як об`єктивна обставина, яка перешкоджає належному виконанню платником своїх обов`язків у податкових відносинах.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01.07.2020 у справі№ 520/3640/19 та від 25.04.2023 у справі №820/2513/17.

В даному випадку слід дійти висновку, що позивач у справі не надав належних доказів того, що держава не створила умов для виконання обов`язку здійснення своєчасної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Отже, у цій справі не встановлено обставин, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування відбулась внаслідок протиправних дій саме суб`єкта владних повноважень, що може бути підставою для звільнення платника податків від відповідальності.

Крім того, позивачем не порушено питання про те, що реєстраційний ліміт позивача не дозволяв своєчасно зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування за перевіряємий період у запереченнях на акт камеральної перевірки від 23.10.2023 №10300/16-31-04-05-03/00142970.

З огляду на наведене, відсутність реєстраційного ліміту не є поважною причину неможливості подання на реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, оскільки реєстраційна сума у системі електронного адміністрування ПДВ залежить від дій позивача та його контрагентів, яких позивач обирає самостійно, а тому позивач як суб`єкт підприємницької діяльності має розраховувати свої реєстраційні ліміти та діяти із урахуванням мінімізації ризиків.

Надаючи правову оцінку оспорюваному рішенню (податковому повідомленню-рішенню Головного управління ДПС в Полтавській області форми "Н" від 27.11.2023 №00107620405), що є предметом оскарження у даній справі, на предмет відповідності його критеріям, встановленим в ч.2ст.2 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що останнє відповідає таким критеріям.

Частиною 2ст.77 КАС Українипередбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, було доведено (доказано) правомірність власного рішення, що є предметом оскарження у даній справі.

При цьому, незважаючи на те, що вищенаведеною вище нормоюКАС Українивизначено обов`язок суб`єкта владних повноважень довести правомірність, як в даному випадку, власних рішень, що є предметом оскарження у даній справі,позивач не звільняється від свого обов`язку, передбаченого ч.1ст.77 КАС Українидовести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Всупереч наведеному вище, позивачем не було доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги у даній справі.

Відтак, слід дійти висновку, що доводи позивача, викладені ним в апеляційній скарзі, зокрема про те, що в його діях відсутня вина щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування,не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду та ґрунтуються на хибному тлумаченні норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини у даній справі та фактично зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин даної справи.

Враховуючи приписи ч.5ст.242 КАС України, у даній справі підлягають врахуванню судом висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції у даному рішенні (постанові) вище.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 27.11.2023 №00107620405 та у зв`язку з цим відсутності підстав для визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

З урахуванням вимог ст.139 КАС України, відсутні правові підстави для розподілу судових витрат у даній справі.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Нафтоавтоматика" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року у справі № 440/18767/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 10.09.2024 року