Постанова

від 10.09.2024 по справі 420/604/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/604/24

Перша інстанція: суддя Марин П.П.,

повний текст судового рішення

складено 09.04.2024, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурії О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року по справі за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД СИДС», товариства з обмеженою відповідальною «Торгівельна компанія «Восток»» про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

04.01.2024 року через систему «Електронний суд» до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД СИДС» та товариства з обмеженою відповідальною «Торгівельна компанія «Восток»», в якому податковий орган просить:

- визнати недійсним Договір поставки сільськогосподарських культур 21/03/23-4 від 21.03.2023 року, укладений між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ТОВ «ДМД СИДС», код ЄДРПОУ 42631875, з усіма додатковими угодами №10 від 29.05.2023 року, №11 від 30.05.2023 року, №12 від 09.06.2023 року, №13 від 09.06.2023 року, №14 від 12.06.2023 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 року позов Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції в ухвалі від 12.03.2024 року виходив з того, що про існування оскаржуваного договору податковому органу стало відомо ще при проведенні документальної позапланової перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, оформленої актом від 17.08.2023 року №22383/15-32-07-10/41301451, а до суду позивач звернувся 04.01.2024 року, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ч.2 ст.122 КАС України.

На виконання вищезазначеної ухвали суду Головним управлінням ДПС в Одеській області подано заяву про поновлення процесуального строку, в якій, зокрема, наведені такі аргументи поважності причин пропуску строку звернення до суду:

- за результатом проведеної перевірки ТОВ «ТК «Восток», було складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, яким було зафіксовано встановлені під час відповідної перевірки порушення вимог податкового законодавства, зокрема п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абзацу б) пп.192.1.1 п.192.1, п.192.3 ст.192, п.198.1, п.198.3, ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200 ПК України;

- встановлені в акті перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451 обставини, свідчили лише про допущені платником податків порушення вимог податкового законодавства, однак не давали в цілому підстав для звернення до суду за визнанням недійсним відповідного договору поставки сільськогосподарських культур 21/03/23-4 від 21.03.2023 року з усіма додатковими угодами №10 від 29.05.2023 року, №11 від 30.05.2023 року, №12 від 09.06.2023 року, №13 від 09.06.2023 року, №14 від 12.06.2023 року;

- особи, які здійснювали вищенаведені перевірки є інспекторами управління аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, та за освітою є економістами та бухгалтерами, а не юристами, а тому і під час проведення перевірки розглядали усі надані документи саме у площині бухгалтерського та податкового обліку;

- акт перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451 не містить посилання на договір поставки сільськогосподарських культур №30/05/23-1 від 30.05.2023 року, а тому саме за результатом отримання матеріалів судової справи №420/30424/23, ухвали про відкриття провадження від 09.11.2023 року, разом з позовною заявою та доданими документами (договорами, актами приймання-передачі товарів, ттн), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі Акту перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, позивач провів детальний аналіз отриманого та з`ясував, що наявні підстави для звернення до суду за захистом прав та державних інтересів.

З наведених підстав представник позивача вважає, що позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ «ТК «Восток» та ТОВ «ДМС СИДС» про визнання недійсним договору поставки сільськогосподарських культур від 21/03/23-4 від 21.03.2023 року з усіма додатковими угодами №10 від 29.05.2023 року, №11 від 30.05.2023 року, №12 від 09.06.2023 року, №13 від 09.06.2023 року, №14 від 12.06.2023 року, враховуючи момент виникнення підстав, що давали право та можливість на пред`явлення визначених законом вимог, подана до суду в межах процесуального строку встановленого ст.122 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2024 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток», товариства з обмеженою відповідальною «ДМС СИДС» про визнання договору недійсним залишено без розгляду.

Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції відхилив як безпідставні доводи податкового органу про дотримання ним строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, та зазначив, що позивачем не надано інших належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Частиною 1 ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду суб`єкту владних повноважень, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Даний позов поданий податковим органом на реалізацію наданих цьому органу державних функцій податкового контролю у відповідності до владних повноважень, наданих цьому органу підпунктом 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України , яким передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Такі повноваження податкового органу узгоджуються з положеннями частини 4 статті 5 КАС України, відповідно до якої суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Разом з тим, Податковий кодекс України не визначає строків, протягом яких податковий орган може звернутися до суду з позовом на підставі підпункту 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 цього кодексу.

Виходячи з цього, спеціальною нормою до спірних правовідносин в частині дотримання податковим органом строку звернення до суду за даним позовом є положення абзацу 2 частини 2 статі 122 КАС України, яка передбачає тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Вирішуючи питання про те, з якого часу слід відраховувати тримісячний строк на подачу цього позову, тобто з якого часу у позивача виникли підстави для його подання, колегія суддів враховує, що Податковий кодекс України також не визначає спеціального порядку обчислення такого строку, а при вирішення цього питання слід виходити з наведених вище положень абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України, згідно якого такий строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що про порушення своїх прав та/або наявність підстав для звернення до суду позивач дізнався під час проведення податкової перевірки, за результатом якої складено акт 17.08.2023 року №22383/15-32-07-10/41301451 та отримавши відповідні документи від ТОВ «ВОСТОК», а саме 17.08.2023 року.

Такий висновок підтверджується матеріалами даної справи, з яких вбачається, що взаємовідносини між ТОВ «ДМС СИДС» та ТОВ «Торговельна компанія «ВОСТОК» у межах договору поставки сільськогосподарських культур 21/03/23-4 від 21.03.2023 року та додаткових угод №10 від 29.05.2023 року, №11 від 30.05.2023 року, №12 від 09.06.2023 року, №13 від 09.06.2023 року, №14 від 12.06.2023 року, були предметом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК», результати якої оформлені актом від 17.08.2023 року №22383/15-32-07-10/41301451 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК», код ЄДРПОУ 41301451, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».

Як зазначено в акті від 17.08.2023 року №22383/15-32-07-10/41301451, у ході перевірки здійснено аналіз документів та встановлено неправомірне формування показників податкового кредиту ТОВ «ТК «ВОСТОК» за рахунок сум ПДВ по податковим накладним в сумі ПДВ 25954.86 грн. отриманих від «постачальника ТОВ «ДМД СИДС» код ЄДРПОУ 42631875, за період квітень 2023 року у сумі ПДВ 25954,86 грн.), - (період дослідження взаємовідносин квітень 2023 - травень 2023 року).

- податкова накладна №121 від 20.04.2023 року на загальну суму 211346,74 грн., в т.ч. ПДВ 25954,86 грн..

Під час проведення перевірки було досліджено наявні документи, щодо взаємовідносин ТОВ «ТК «ВОСТОК» з ТОВ «ДМД СИДС» , а саме: договір поставки сільськогосподарських культур 21/03/23-4 від 21.03.2023 року, додатки до цього договору - додаткові угоди №10 від 29.05.2023 року, №11 від 30.05.2023 року, №12 від 09.06.2023 року, №13 від 09.06.2023 року, №14 від 12.06.2023 року, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, виписки банку.

Також в акті перевірки зазначено, що з метою повного дослідження реальності здійснення господарських операцій з поставки ТОВ «ДМД СИДС» товарів на користь ТОВ «ТК «ВОСТОК», в ході перевірки була використана податкова інформація, яка зібрана щодо ТОВ «ДМД СИДС» згідно інформаційних баз податкового органу та інших джерел доступної інформації. В ході проведення перевірки встановлено відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинах між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ТОВ «ДМД СИДС». Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення придбання робіт. Метою їх оформлення є створення штучного податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ТК «ВОСТОК». Перерахування коштів ТОВ «ДМД СИДС» у бухгалтерському обліку слід відобразити як Дт 681 Кт 31, тобто податок на додану вартість за поставлений товар не було сплачено, товар який було експортовано у подальшому чи продано на території України є невідомого походження від невизначених постачальників. Фактично ТОВ «ДМД СИДС» здійснено безпідставне оформлення господарських операцій з ТОВ «ТК «ВОСТОК» з товарів, які фактично не були здійснені, неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів ТОВ «ТК «ВОСТОК» всупереч норм частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. Оскільки відсутній факт формування, згідно з абзацом другим ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Зміст акту від 17.08.2023 року №22383/15-32-07-10/41301451 дає підстави для висновку, що про наявність підстав звернення до суду з даним позовом податковий орган повинен був дізнатися за результатами податкової перевірки, оформленої актом від 17.08.2023 року №22383/15-32-07-10/41301451, а тому, починаючи з 17.08.2023 року, податковий орган повинен був протягом трьох місяців реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом.

В апеляційній скарзі податковий орган наводить ті ж самі доводи поважності причин пропуску строку звернення до суду, які були ним викладені в заяві про поновлення процесуального строку, поданої на виконання ухвали про залишення позову без руху, і які обґрунтовано були відхилені судом першої інстанції, як такі, що не спростовують висновок про початок перебігу тримісячного терміну на звернення до суду з даним позовом, починаючи з 17.08.2023 року.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відсутні підстави вважати, що пропуск позивачем строку на звернення до суду був з поважних причин, оскільки позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частинами 13-15 ст.171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом та про відсутність поважних причин для його поновлення, що, в свою чергу, є підставою для залишення такого позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240, ч.3 ст.123 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга не містить будь-яких інших доводів, ніж ті, що наведені та оцінені апеляційною інстанцією вище.

Відповідно до положень ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька