Постанова

від 09.09.2024 по справі 420/18823/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/18823/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року (суддя Бездрабко О.І., м. Одеса, повний текст рішення складений 27.09.2023) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова фірма "Інтеркьюд" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2023 року ТОВ "Торгівельно-промислова фірма "Інтеркьюд" звернулося до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000427/2 від 09.06.2023 р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року адміністративний позов ТОВ "Торгівельно-промислова фірма "Інтеркьюд" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.06.2023 р. UA500500/2023/000427/2.

Стягнуто з Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова фірма "Інтеркьюд" (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, буд.5, код ЄДРПОУ 20966555) судовий збір у сумі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп.

Стягнуто з Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова фірма "Інтеркьюд" (65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, буд. 5, код ЄДРПОУ 20966555) витрати на правничу допомогу у сумі 6000 (шість тисяч) грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування поданої скарги зазначається, що 08.06.2023 р. декларантом до митниці було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товарів №23UA500500019587U4. Декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, який надійшов на адресу товариства, та перевірки документів, поданих до митниці, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та всіх документів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Так, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. В копії експортної декларації №090820230000118071 зазначено умови поставки FOB, проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. У наданому до митного оформлення рахунку на оплату транспортних витрат від 29.05.2023 р. № 61 зазначена складова "винагорода експедитора" - 1523,69 грн., але не зазначено на якій території (за межами чи в Україні, якщо за межами митної території України, то дана складова включається до митної вартості товару). У зв`язку з цим, позивачу було запропоновано надати додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини. 09.06.2023 р. декларантом надано висновок про вартісні характеристики товару (без посилання експерта на вартість подібних товарів) та лист, що інших документів надано не буде. У додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, вищевказаний висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальним при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів. Отже, декларантом не подано усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України, розбіжності не спростовано. Тому митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів із застосуванням наявної в митниці інформації щодо аналогічних (подібних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Таким чином, оскаржуване рішення є правомірними і підстави для їх скасування відсутні.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 25.01.2021 р. між FENGCHENG CITY SHENKE INDUSTRY CO., LTD (Продавець) та ТОВ "ТПФ "Інтеркьюд" (Покупець) укладено контракт №149/21, за умовами якого продавець продає, в покупець придбає меблі, предмети інтер`єру та супутні товари, загальна кількість якого, асортимент і ціна зазначаються у відповідних інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту (пп. 1.1 контракту).

Пунктом 3.2 контракту встановлено, що умови поставки на кожну партію товару за цим контрактом зазначаються у відповідних інвойсах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

На виконання умов контракту FENGCHENG CITY SHENKE INDUSTRY CO., LTD поставлено ТОВ "ТПФ "Інтеркьюд" товар, а саме: №1 - столи письмові, з металевим каркасом, для учбових закладів ZGDS-13-M, стіл (парта) для одного 70х50х67/82 - 620 шт., стільниця МДФ ламінована, торговельна марка відсутня, виробник FENGCHENG CITY SHENKE INDUSTRY CO., LTD, країна виробництва Китай; товар №2 - меблі для сидіння з металевим каркасом, не оббиті, YDSJ-63-F, стілець 38.5х39.5х36/44 - 620 шт., сидіння вироблені з поліпропілену, торговельна марка відсутня, виробник FENGCHENG CITY SHENKE INDUSTRY CO., LTD, країна виробництва Китай.

08.06.2023 р. декларантом подано електронну митну декларацію для здійснення митного оформлення зазначеного товару - МД №23UА500500019587U4. Митна вартість товару визначена декларантом самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані наступні документи: пакувальний лист від 31.03.2023 р. №SК-23005; рахунок-проформу від 03.02.2023 р. №SК-23005; рахунок-фактуру (інвойс) від 31.03.2023 р. №SК-23005; коносамент від 04.04.2023р. №SZZY23030071; автотранспортну накладну від 03.06.2023 р. б/н; банківський платіжний документ, що стосується товару від 07.02.2023 р. №112; банківський платіжний документ, що стосується товару від 14.02.2023 р. №115; документ, що підтверджує вартість перевезення від 29.05.2023 р. №29-05/05/2023, від 30.05.2023 р. №30; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.03.2021 р. №149/21; копію митної декларації країни відправлення від 31.03.2023 р. №090820230000118071.

За результатами перевірки МД №23UА500500019587U4 та поданих до неї документів сформоване повідомлення від 08.06.2023 р., в якому вказано, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

09.06.2023 р. позивачем додатково надано висновок про вартісні характеристики товару від 08.06.2023 р. №11/7 та повідомлено, що інших документів надавати не може.

09.06.2023 р. відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000427/2, відповідно до якого визначено вартість товару №1 - 4,01 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,417 дол. США/кг нетто; товару №2 - 4,01 дол. США/кг нетто, ніж заявлено декларантом 2,842 дол. США/кг нетто.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Але у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі) не містяться дані про числові значення такої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) в копії експортної декларації №090820230000118071 зазначено умови поставки FOB, проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

3) в наданому до митного оформлення рахунку на оплату транспортних витрат від 29.05.2023 р. №61 зазначена складова "винагорода експедитора" - 1523,69 грн., не зазначено на якій території (за межами чи в Україні, якщо за межами митної території України, то дана складова включається до митної вартості товару).

Враховуючи викладене, було витребувано додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

09.06.2023 р. декларантом надіслано висновок про вартісні характеристики товару (без посилання експерта на вартість подібних товарів) та лист, що інших документів надано не буде. У додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, вищевказаний висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальним при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів.

Отже, декларантом не подано усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 МК України, розбіжності не спростовано.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості митного оформлення є більшим та становить: товар №1 - 4,01 дол. США/кг нетто (МД від 30.03.2023 р. №UA209160/2023/3630), ніж заявлено декларантом 2,417 дол. США/кг нетто; товар №2 - 4,01 дол. США/кг нетто (МД від 25.05.2023 р. №UA205140/2023/41099), ніж заявлено декларантом 2,842 дол. США/кг нетто.

Вважаючи рішення митниці про коригування митної вартості товарів протиправним, товариство звернувся до суду із позовною заявою про його скасування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог товариства суд першої інстанції вважав, що митниця прийняла спірне рішення за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

Оскільки ТОВ "Торгівельно-промислова фірма "Інтеркьюд" були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є неправомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступного.

Так, приписами частини другої статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, в тому числі щодо проведення митного оформлення та методів визначення митної вартості товарів врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК України).

Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України.

Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Водночас частиною третьою статті 53 МК України установлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Зміст наведених норм дає підстави вважати, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору. Єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В постановах від 15.10.2013 у справі №21-270а13 та від 22.10.2013 у справі №21-342а13 Верховний Суд України зазначив, що підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах від 30.01.2014 у справі №К/800/41272/13 та від 17.12.2013 у справі №К/800/28635/13, в яких Вищий адміністративний суд України зазначає, що аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

В постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15 Верховний Суд України зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Отже, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

При цьому, факт ненадання додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, підставою для його прийняття стало встановлення відповідачем тієї обставини, що складові митної вартості достовірно документально не підтверджено, подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а надані позивачем документи містять розбіжності (а.с. 41):

- не надано документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

- в копії експортної декларації №090820230000118071 зазначено умови поставки FOB, проте не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

- в наданому до митного оформлення рахунку на оплату транспортних витрат від 29.05.2023 р. №61 зазначена складова "винагорода експедитора" - 1523,69 грн., не зазначено на якій території (за межами чи в Україні, якщо за межами митної території України, то дана складова включається до митної вартості товару);

- у додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, вищевказаний висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальним при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів;

- не надано на вимогу митного органу виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Щодо тверджень Митниці про ненадання документів щодо вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 5.1 контракту від 25.01.2021 р. №149/21 визначено, що упаковка товару повинна забезпечити цілісність товару в процесі транспортування і зберігання.

Згідно інвойсу від 31.03.2023 р. №SK-23005 умови поставки FOB.

Відповідно до правил Інкотермс за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Таким чином, як за умовами контракту, так і за умовами поставки FOB обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з упаковки та пакування включено до вартості товару.

Крім цього, відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митної декларації поданої декларантом зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.

Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка та пакування включено у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 р. у справі №160/8775/18.

Стосовно тверджень митного органу про відсутність в копії експортної декларації №090820230000118071 географічного пункту, то колегія суддів вважає, що вказана обставина не впливає на визначення митної вартості товарів, оскільки це не стосується числових значень митної вартості та її відсутність не свідчить про розбіжності у наданих митному органу документах.

Крім цього, інформація про географічний пункт відправлення може бути встановлена з інших документів, поданих до митного оформлення. Так, у рахунку-проформі від 03.02.2023 р. №SK-23005, інвойсі від 31.03.2023 р. SK-23005, коносаменті від 04.04.2023 р. №SZZY23030071 вказано пункт відправлення - DALIAN, CHINA.

Щодо тверджень митного органу про не зазначення у рахунку на оплату транспортних витрат від 29.05.2023 р. №61 на якій території отримано "винагороду експедитору" - 1523,69 грн., колегія суддів зазначає, що у довідці про транспортні витрати від 29.05.2023 р. №29-05/05/2023 вказано вартість транспортування вантажу за межами України за маршрутом Dalian (China) в контейнері CAAU6321671 згідно коносаменту SZZY23030071 - 126256,91 грн.

У рахунку на оплату транспортних витрат від 29.05.2023 р. №61 наявні відомості про винагороду експедитора у розмірі 1523,69 грн., ПДВ - 304,74 грн. Тобто, на винагороду експедитора нараховано ПДВ у сумі 304,74 грн.

Згідно пп. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПК України. Якщо місце постачання послуг за межами митної території України, такі послуги не є об`єктом оподаткування ПДВ.

Таким чином, оскільки на винагороду експедитора у розмірі 1523,69 грн. нараховано ПДВ у сумі 304,74 грн., то така послуга була надана в Україні. В іншому випадку на винагороду експедитора ПДВ не нараховувався.

Отже, винагорода експедитора у сумі 1523,69 грн. не підлягає включення до митної вартості товарів.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині обґрунтувань про те, що у додатково наданому висновку експерта щодо ціни на товар зазначено, що інформація у висновку взята з незалежних джерел, але експерт не проводив спеціальної перевірки її достовірності, вищезазначений висновок носить виключно інформаційний характер і не може бути визначальними при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що так як фіксуючи такий висновок у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач фактично резюмує наявність обов`язку експертів здійснювати купівлю товарів, пропозиції щодо яких ним вивчалися на ринку, оскільки іншого способу перевірки достовірності цінових пропозицій аналогічного товару, окрім як реального придбання такого товару, не існує. Оскільки до обов`язків експерта при здійсненні товарознавчої експертизи не входить укладення договорів купівлі-продажу товару за кожною з пропозицій, що ним досліджена, та враховуючи, що всі документи мають інформаційний характер, відповідачем не зазначено об`єктивних підстав, за яких саме наданий позивачем висновок не може бути прийнятий до уваги під час перевірки правильності визначення митної вартості товару.

Щодо тверджень апелянта/відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації, каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів), висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, то суд вважає їх безпідставними, так як такі документи згідно ч. 2 ст. 53 МК України не є обов`язковими, а враховуючи, що надані декларантом документи підтверджували всі складові митної вартості, не містили розбіжностей та/або явних ознак підробки, тому у митного органу не було законних підстав для витребування додаткових документів, зокрема і перелічених вище.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.12.2019 р. у справі №810/5295/15, від 06.02.2020 р. у справі №540/2219/18.

Отже, доводи апеляційної про наявність сумніву у заявленій позивачем митній вартості імпортованого товару з підстав, наведених у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів колегія суддів відхиляє, адже надані позивачем до митного органу вище перелічені документи підтверджують ціну імпортованого товару та жодних розбіжностей не містять.

Разом із тим підставою для коригування відповідачем митної вартості товарів слугувала інформація з цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби щодо митного оформлення ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості.

Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідач не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 09.06.2023 р. №UA500500/2023/000427/2 відповідачем використано для коригування митної вартості товару МД від 30.03.2023 р. №UA209160/2023/3630, МД від 25.05.2023 р. №UA205140/2023/41099.

В той же час приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив ці МД однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Аналогічна позиція з цього питання викладена в постанові Верховного Суду від 12.03.2020 р. у справі №804/6243/14.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Товариством було подано до Митниці повний пакет документів на підтвердження достовірності заявленої митної вартості товару, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Отже, рішення суду першої інстанції щодо скасування рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.06.2023 р. №UA500500/2023/000427/2 є правильним та підлягає залишенню без змін.

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відтак, апеляційна скарга Одеської митниці задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 статті 12, статті 257 та ч. 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов