Постанова

від 10.09.2024 по справі 140/4082/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4082/24 пров. № А/857/18469/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Носа С.П., Гуляка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року (судді Лозовського О.А., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Луцьк) у справі №140/4082/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Оіл» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Захід-Оіл» звернулося в суд до Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №39270 від 24.12.2021, №3015 від 03.02.2022, №20820 від 16.06.2022, рішень Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №721 від 03.01.2023, №99059 від 22.03.2024; зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити ТзОВ «Захід-Оіл» (код ЄДРПОУ - 41892490) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року задоволено позов повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що контролюючим органом, з урахуванням отриманої від ТзОВ «Захід-Оіл» інформації, копій відповідних документів та в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, прийнято рішення від 22.03.2024 № 99059, яким позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з причин, що підприємство ТзОВ «Захід-Ойл» здійснювало свою господарську діяльність з підприємствами віднесеними до ризикових. У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність. В разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку зазначається код (коди) податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Так, відповідно до цього, у рішенні зазначено наступний код (підстава) до застосування пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. Вказує, що позивачем були здійсненні господарські операції, які визнані ризиковими, а саме: придбання та постачання товарів контрагентам, які визнані ризиковими. Разом з цим, позивачем перед укладанням договору не здійснено належної перевірки контрагента на предмет податкової «надійності» та економічної «доброчесності» за допомогою доступних електронних ресурсів. Тому, використовуючи бази даних ДПС України встановлено, що підприємством не надано копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: договір з додатками до нього; довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг; первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспортування; первинні документи щодо навантаження продукції; первинні документи щодо розвантаження продукції; складські документи (інвентаризаційні описи); рахунки-фактури/інвойси; акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладні; розрахунковий документ; банківська виписка з особових рахунків; документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність); паспорт якості, сертифікат відповідності; придбання товарів/ послуг у платників податку, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: ЄДРПОУ 41645170 (15.08.2021), 01.01.2021-31.12.2021, УКТЗЕД 3208, 4009, 7208, 7213, 7318, 8311, 8483, 3814, 2601, 3214, ДКПП 33.12, 49.41, 42.11, 73.11 та ін.; постачання товарів/послуг платникам податку, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: ЄДРПОУ 41476419 (22.02.2022), 01.01.2021-31.12.2021, УКТЗЕД 7213; ЄДРПОУ 34539768 (04.02.2022), 01.01.2021-31.12.2021, УКТЗЕД 2710, 2711; ЄДРПОУ 44048261 (30.06.2021), 01.01.2021- 31.12.2021, ДКПП 70.22. Звертає увагу на постанову Верховного Суду від 03.03.2020 по справі №240/3665/19.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 03.01.2023 рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №721 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТзОВ «Захід-Оіл» включено до переліку ризикових платників податку з підстав - п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зокрема, використовуючи бази даних ДПС України, надані пояснення та копії документів, проведено аналіз діяльності ТзОВ «ЗАХІД-ОІЛ» (41892490), в процесі якого встановлено, що СГ оформлював операції від ризикових постачальників, а саме ТОВ «ТОРГОВА КОРПОРАЦІЯ «ХЕВІ ІНК» (41645170), ТОВ «ГІЛЬЄРС ДЕЛАЙТ» (44107080), ТОВ «В2В ЕКСПОРТ» (42138410). Крім того, підприємством оформлені операції з реалізації на адресу ризикових покупців, а саме: ТОВ «ТД «Стальком» (39122725), ТОВ «ПОСТАЧ-ПЛЮС» (41476419), ТОВ «ЕРІНІЯ» (43736284), ПП «Вельт Експрес Ворлдвайд» (34539768), ТзОВ «МЕТІДА ІНВЕСТ» (43724403), ТОВ «Cтилтрейд компани ЛТД» (44048261).

У відповідності до пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165) позивачем надано відповідні пояснення №1 від 15.03.2024 та їх документальне підтвердження, зокрема, для огляду та аналізу господарської діяльності

Однак, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів щодо здійснення господарської діяльності від 15.03.2024 №1 ТзОВ «Захід-Оіл» рішенням комісії ГУ ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 22.03.2024 №99059 включено до переліку ризикових платників податків, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Підставою для прийняття вказаного рішення визначено коди податкової інформації: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно- мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності

Інформація за якою встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку: здійснення господарської діяльність з підприємствами, віднесеними до ризикових, зокрема, операції із постачання товару з кодом УКТЗЕД 7225 та придбання товарів з кодами УКТЗЕД 6402 і 9403 здійснені ТзОВ «Захід-оіл» в період з 07.07.2022 по 22.03.2024 та ненадання ТзОВ «Захід-оіл» копій документів, які можуть свідчити про його невідповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: договір з додатками до нього, довіреність, акт керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо навантаження продукції, первинні документи щодо розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладна розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків, документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), паспорт якості, сертифікат відповідності. Придбання товарів/ послугу платників податку, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: ЄДРПОУ 41645170 (15.08.2021), 01.01.2021- 31.12.2021, УКТЗЕД 3208, 4009, 7208, 7213, 7318, 8311, 8483, 3814, 2601, 3214, ДКПП 33.12, 49.41, 42.11, 73.11 та ін.; Постачання товарів/ послуг платникам податку, щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку: ЄДРПОУ 41476419 (22.02.2022), 01.01.2021-31.12.2021, УКТЗЕД 7213; ЄДРПОУ 34539768 (04.02.2022), 01.01.2021-31.12.2021, УКТЗЕД 2710, 2711; ЄДРПОУ 44048261 (30.06.2021), 01.01.2021-31.12.2021, ДКПП 70.22. (а. с. 26-28).

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 56.1 статті 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Положеннями підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України визначено, що способами здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (набрала чинності 01.02.2020) затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

За приписами пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається: актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту; інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 затверджені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, пунктом 8 яких визначено такий критерій: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Верховний Суд в постанові від 16.12.2020 у справі №340/474/20, вказав наступне.

З 01.02.2020 набрав чинності Порядок №1165, яким визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

При вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання та характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Вказана правова позиція підтримана у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №280/3235/20, від 22.07.2021 у справі №520/480/20, від 20.01.2022 у справі №160/2840/20, від 07.12.2022 у справі №640/13536/20.

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 у справі №140/17441/20 також зазначив, що Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на них законодавством завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Як вбачається із оскаржуваного рішення від 22.03.2024 №99059 (а. с. 26), прийнятого Комісією ГУ ДПС у м. Києві відповідно до пункту 6 Порядку №1165 за результатами розгляду інформації та копій відповідних документів від платника податку від 15.03.2024 №1, таке рішення ухвалено з урахуванням критерія ризиковості платника податків, передбаченого пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додатку 1 до Порядку №1165), підставою для прийняття вказаного рішення визначено коди податкової інформації (03, 07, 11, 12, 13) та зазначена інформація, за якою встановлена відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, вказане рішення прийняте після попередньо прийнятого рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 03.01.2023 №721 про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки СГ оформлював операції від ризикових постачальників, а саме ТОВ «ТОРГОВА КОРПОРАЦІЯ «ХЕВІ ІНК» (41645170), ТОВ «ГІЛЬЄРС ДЕЛАЙТ» (44107080), ТОВ «В2В ЕКСПОРТ» (42138410). Крім того, підприємством оформлені операції з реалізації на адресу ризикових покупців, а саме: ТОВ «ТД «Стальком» (39122725), ТОВ «ПОСТАЧ-ПЛЮС» (41476419), ТОВ «ЕРІНІЯ» (43736284), ПП «Вельт Експрес Ворлдвайд» (34539768), ТзОВ «МЕТІДА ІНВЕСТ» (43724403), ТОВ «Cтилтрейд компани ЛТД» (44048261) (а. с. 25).

Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на підтвердження факту придбання та подальшої реалізації продукції (товару) позивач (відповідно до переліку документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, наведеному у пункті 6 Порядку №1165) надав і направив до Комісії ГУ ДПС у м. Києві копії первинних документів, зокрема: договір купівлі-продажу №12/01-84 від 01.12.2021 з продажу арматури в асортименті, укладений з ТзОВ «ПОСТАЧ- ПЛЮС» (а. с. 35-36), специфікація №l від 01.12.2021 до договору купівлі-продажу №12/01-84 від 01.12.2021 (а. с. 37), рахунки на оплату №l від 10.12.2021, №2 від 10.12.2021, №3 від 10.12.2021, №4 від 13.12.2021, №5 від 13.12.2021, № від 13.12.2021 (а. с. 38-43), видаткові накладні №l від 10.12.2021, №2 від 10.12.2021, №3 від 10.12.2021, №4 від 13.12.2021, №5 від 13.12.2021, №6 від 13.12.2021 (а. с. 44-49), платіжні доручення №287 від 13.12.2021, №288 від 13.12.2021, №292 від 14.12.2021, №295 від 14.12.2021, №297 від 15.12.2021, №300 від 16.12.2021 (а. с. 50-54), Договір поставки №54 від 22.11.2021, укладений з ТзОВ «ТД «СТАЛЬКОМ» (а. с. 55-58), специфікація №l від 02.11.2021, специфікація №2 від 08.12.2022 з продажу гарячекатаних листів (а. с. 59-65), видаткові накладні №22 від 22.12.2021, №21 від 22.12.2021, №34 від 23.12.2021, №19 від 21.12.2021, №20 від 22.12.2021, №18 від 21.12.2021, №23 від 23.12.2021, №17 від 20.12.2021, №16 від 20.12.2021, №15 від 20.12.2021, №11 від 17.12.2021, №10 від 17.12.2021, №9 від 16.12.2021, №8 від 16.12.2021, №7 від 16.12.2021, №13 від 17.12.2031, №12 від 17.12.2031, №14 від 17.12.2021 (а. с. 66-83), платіжні доручення №349 від 30.12.2021, №817 від 30.12.2021 (а. с. 88, 85).

Додатково були надані документи, що підтверджують наявність матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності: виписка з Державного Реєстру №14151020000043565 від 26.01.2018; форма 20-ОПП; штатний розпис від 01.01.2022; наказ на прийняття директора №02-K від 22.10.2021; довідка про відкриття рахунку №8/0223-1 від 21.01.2022; договір суборенди нерухомого майна №28/07/21 від 28.07.2021; акт приймання -передачі приміщення №l від 28.07.2021; акт про надання послуг №35 від 30.09.2021, №36 від 21.10.2021, №37 від 30.11.2021; платіжні доручення №219 від 30.09.2021, №231 від 01.11.2021, № 270 від 01.12.2021; договір суборенди нерухомого майна №01/06-21 від 01.06.2021; акт приймання-передачі приміщення №l від 01.06.2021; акт про надання послуг №47 від 30.09.2021, №48 від 31.10.2021, №49 від 30.11.2021; платіжні доручення №223 від 01.10.2021 №281 від 02.11.2021, №308 від 01.12.2021 (а. с. 95-119).

Разом з тим, у спірному рішенні від 22.03.2024 №99059 податковим органом не вказано, що спірне рішення прийнято за результатом отримання інформації по господарським операціям під час реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття, такий акт не може вважатися правомірним.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі №380/4746/22.

Отже, суд апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин враховує, що відповідач не надав суду доказів здійснення аналізу та перевірки поданих позивачем пояснень та копій документів, тобто відповідачем необґрунтовано з врахуванням поданих позивачем документів підстав для висновків про наявність обставин для включення позивача до переліку ризикових платників податку, жодна з підстав включення позивача до переліку ризикових платників податків не знайшла свого підтвердження в ході розгляду справи.

Загалом позиція відповідача про відповідність критеріям ризиковості позивача по суті ґрунтується на податковій інформації щодо правовідносин його контрагентів з третіми особами, а не аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Таким чином, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності передбачених законом підстав для включення позивача в перелік ризикових платників податку на додану вартість та протиправність оскаржуваного рішення, а спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а тому зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та висновки Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що є правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Доводи апелянта із посиланням на неврахування судом першої інстанції позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки висновки суду касаційної інстанції зроблені за іншого правового регулювання спірних правовідносин, а саме стосуються застосування норм Порядку №117, а не Порядку №1165.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі №140/4082/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді С.П. Нос

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 10.09.2024