Рішення

від 24.07.2024 по справі 932/2750/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/2750/21

Провадження № 2/932/914/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2024року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Куцевола В.В.

при секретарі - Рибалці В.І.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

представника відповідача ДМР Конаревої С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Департамент землеустрою, містобудування та оцінки майна», ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення № 225/36 від 24.10.2018 року, припинення права, скасування запису про право власності, стягнення витрат на проведення експертизи, технічного огляду та геодезичної зйомки,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_4 , в уточненій редакції якої, позивач просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 24.10.2018 за №225/36 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_2 по фактичному розміщенню індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)»;

-припинити права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого нерухомого майна: земельна ділянка загального площею 0,0319 га за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1686898612101;

-скасувати запис про право власності/внесення запису про скасування державної реєстрації прав за номером:28782115 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1686898612101;

-внести запис про скасування права власності/внесення запису про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за номером: 28782115 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1686898612101 про скасування права власності на земельну ділянку, що належить ОСОБА_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки 0,0319 га, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:324:0003;

-стягнути з Дніпровської міської ради та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 5780,00 грн. сплачених ним за проведення експертизи (дослідження);

-стягнути з Дніпровської міської ради та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 3500,00 грн. сплачених ним за проведення топографо-геодезичної зйомки в масштабі 1:200;

-стягнути з Дніпровської міської ради та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 3500,00 грн. сплачених ним за проведення технічного огляду АДРЕСА_2 ;

-стягнути з Дніпровської міської ради та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 2724,00 грн. судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на те, що він є співвласником домоволодіння АДРЕСА_2 , яке межує з домоволодінням АДРЕСА_1 та яке знаходиться у володінні ОСОБА_2 .

З огляду на те, що рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.12.2016 ухваленим за результатами розгляду справи №200/19414/16, яке в свою чергу було передумовою, в подальшому, для набуття у власність ОСОБА_2 будинку АДРЕСА_1 й відповідно слугувало однією з підстав для винесення Дніпровською міською радою рішення щодо передання останній у власність земельної ділянки за вказаною адресою, скасовано, позивач, з метою захисту свого права на мирне володіння його частиною домоволодіння АДРЕСА_2 , вважав за необхідне звернутися до суду з даним позовом.

Також зазначив, що приватизована ОСОБА_2 приватизувала частину земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_4 .

Відповідачем Дніпровською міською радою, було надано відзив, доводи викладені в якому зводяться до незгоди з заявленими позовними вимогами. Так, відповідачем зазначено про те, що позовна заява не містить обґрунтування вимоги до ДМР, тобто, позивачем не зазначено яким саме чином його права порушені діями ДМР щодо передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки по фактичному розташування належного їй будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем було надано відповідь на відзив в якому зазначено, що рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.12.2016 за яким частина будинку АДРЕСА_1 перейшла у власність ОСОБА_6 та який в подальшому, за договором купівлі-продажу, продав її ОСОБА_2 скасовано, а тому рішення ДМР щодо передання у власність останній земельної ділянки для обслуговування вказаного будинку є таким, що підлягає скасуванню. Тобто, за відсутності права власності на будинок, відсутні підстави для знаходження у власності/передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки необхідної для обслуговування вказаного будинку. Крім того зазначено, що технічну документацію щодо передання у власність земельної ділянки ОСОБА_2 виготовлено з порушенням, оскільки з ним, як користувачем суміжної земельної ділянки, не погоджено меж земельної ділянки на яку претендує остання.

Відповідачем ОСОБА_2 , було надано письмові пояснення, які зводяться до не згоди з заявленими позовними вимогами. Так, останньою зазначено, що позивач не є власником земельної ділянки на якій розташована його частина будинку АДРЕСА_2 , а тому його доводи щодо звернення до суду з метою захисту свого права власності є безпідставними. Також вказано, що порушення процедури погодження меж земельної ділянки з користувачами суміжних земельних ділянок, само по собі не може бути підставою для скасування рішення про передання у власність особі такої земельної ділянки. Крім того зазначено про те. що позовна заява не містить доводів з приводу того, яким саме чином наявність у власності ОСОБА_2 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , порушує права позивача.

Третіми особами письмових пояснень не надано.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Куцевола В.В. від 02.04.2021, позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю приписам ЦПК України.

Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Куцевола В.В. від 28.04.2021, у зв`язку з усуненням недоліків зазначених в ухвалі від 02.04.2021, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 29.07.2021 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, прийнято до провадження. Залучено ОСОБА_2 , як співвідповідача по справі, виключивши її зі складу третіх осіб.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03.09.2021 прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до спільного розгляду з позовом ОСОБА_4 .

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 28.10.2022, закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні по суті.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03.04.2023, позовну заяву ОСОБА_4 , залишено без розгляду.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 07.11.2023, ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 03.04.2023, скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, 20.11.2023 справа повернулася до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровька.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.07.2024, закрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та надав пояснення аналогічні викладеним у позові. Додатково зазначив, що приватизована ОСОБА_2 земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ОСОБА_4 . При розробленні технічної документації на замовлення ОСОБА_2 власники земельної ділянки АДРЕСА_2 не погоджували межі ділянки № 15. Таким чином, внаслідок неправильного визначення меж земельної ділянки Дніпровською міською радою прийнято рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 на підставі технічної документації, яка розроблена з порушенням вимог чинного законодавства.

У судовому засіданні представник відповідача ДМР, заперечувала щодо заявлених позовних вимог та надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 , заперечував щодо заявлених вимог та надав пояснення аналогічні викладеним у письмових поясненнях.

У судове засідання третя особа ОСОБА_5 , до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, про причини не явки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, судом встановлено, що відповідно до копії договору дарування від 04.02.1997, ОСОБА_7 передала у дар ОСОБА_4 9/24 частин житлового будинку АДРЕСА_2 , що складається з: кухня-2-1, жила кімната 2-2 житловою площею 10,4 кв.м., в сінях а приміщення 2-3, сараї В, И6 вбиральня К, сараї Г, Д. Загального користування огородження 1-4; розташованих на земельній ділянці 569 кв.м., що знаходиться АДРЕСА_3 .

Згідно копії рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.12.2016 ухваленого за результатами розгляду справи №200/19414/16, визнано за ОСОБА_6 право власності на домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 07.12.2017, рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07.12.2016 ухвалене за результатами розгляду справи №200/19414/16, скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 , відмовлено.

Відповідно до копії рішення ДМР від 24.10.2018 за №225/36, ОСОБА_2 , безоплатно у власність, передано земельну ділянку площею 0,0319 га (кадастровий номер 1210100000:02:324:0003) по фактичному розміщенню індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 .

Згідно копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим №1210100000:02:324:0003 ( АДРЕСА_1 ) належить ОСОБА_2 .

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.391ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст.41Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ч. 2 ст. 373ЦК Україниправо власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ст. 125ЗУ України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статті 116, 118Земельного кодексу Українипередбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

За положеннями ст.152Земельного кодексуУкраїни власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

В силу ст.19Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.21ЦК Українисуд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений.

Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові ВП/ВС від 28.09.2021 у справі№ 761/45721/16-ц та постанові ВС/КГС від 14.02.2019 у справі №911/792/18.

Згідно висновку викладеного у постанові ВС/КГС від 29.08.2023 прийнятій за результатами розгляду справи № 910/5958/20, відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Також згідно вказаної постанови, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.

Тобто, аналіз наведених норм свідчить про те, щопідставою для звернення особи до суду є наявність у позивача порушеного права та/або законного інтересу.Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.У разі відсутності обґрунтованості факту наявності порушеного права, заявлені вимоги не підлягають задоволенню без перевірки судом вірності обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.

Щодо пояснень представника позивача у судовому засіданні з приводу того, що приватизована ОСОБА_2 земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку, яка перебуває у користуванні ОСОБА_4 , суд зазначає наступне.

У відповідно дост.78ЦПКУкраїни, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так,ст.106ЦПКУкраїни, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6статті106ЦПКУкраїни зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Згідно з ч. 5ст.106ЦПКУкраїни у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

З огляду на те, що наданий позивачем висновок складений експертом ОСОБА_8 не містить посилання щодо обізнаності останнього про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що висновок підготовлено для подання до суду, він не є належним та допустимим доказом, у зв`язку з чим не приймається судом до уваги.

Висновок з даного питання міститься у постанові ВП/ВС прийнятій за результатами розгляду справи №552/1029/18.

Крім того, суд звертає увагу, що на момент проведення дослідження (26.02.2021), ОСОБА_8 не мав відповідних повноважень експерта, оскільки відповідно до копії доданого до дослідження свідоцтва його було наділено повноваженнями експерта до 28.04.2020.

Надана позивачем Топографо-геодезична зйомка земельної ділянки не містить будь-яких висновків щодо порушення меж земельної ділянки позивача.

Інших доказів які б підтверджували накладення земельних ділянок позивачем не надано.

При цьому суд зазначає, що клопотання про призначення земельно-технічної експертизи для підтвердження факту накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою позивачем під час розгляду справи не заявлялось.

Щодо посилання позивача на те, що ним не погоджувались межі земельної ділянки АДРЕСА_1 суд зазначає, що відповідно до ст. 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам передбачає визначену земельно-правову процедуру, яка включає такі послідовні стадії:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проєкту землеустрою такий проєкт погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проєкту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення.

Відповідно до статей 193, 195, 202, 203 ЗК України Державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Процедура державної реєстрації земельної ділянки передбачена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 (далі Порядок № 1051).

Відповідно до п.107 Порядку № 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється, зокрема, за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи (п. 109 Порядку № 1051).

Пункт 110 Порядку №1051 передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

-заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком22;

-оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації);

-електронний документ.

Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення Державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Державну реєстрацію спірної земельної ділянки здійснено на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

У постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18) дійшов висновку, що погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників.

Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Не підписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Тобто, учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки. Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю (Аналогічний висновок міститься в постанові ВС/КЦС від 27.02.2020 прийнятій за результатами розгляду справи №560/898/16).

З огляду на те, що уточнена позовна заява не містить доводів позивача щодо порушення його прав, як користувача суміжною земельною ділянкою, наявністю зареєстрованого права власності на земельну ділянку передану, за оскаржуваним рішенням ДМР, у власність ОСОБА_2 , та під час судового розгляду позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що при формуванні земельної ділянки АДРЕСА_1 , відбулось накладання земельних ділянок, заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Тобто, позивачем не доведено, що наявність оскаржуваного рішення впливає на його права, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для надання оцінки його законності.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 352-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Департамент землеустрою, містобудування та оцінки майна», ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення № 225/36 від 24.10.2018 року, припинення права, скасування запису про право власності, стягнення витрат на проведення експертизи, технічного огляду та геодезичної зйомки залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України та може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 02.08.2024 року.

Суддя В.В. Куцевол

24 липня 2024 року