Постанова

від 02.07.2024 по справі 932/5453/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №932/5453/24

Провадження № 3/932/2724/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2024 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Куцевол В.В., розглянувши у судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі, адміністративні матеріали відносно:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянки України, яка є ліквідатором ТОВ «СЕКО ТУЛЗ УКРАЇНА ЛТД.» (код ЄДРПОУ 35808668) та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Протоколом про адміністративне правопорушення №117/24-10 від 06.04.2024 складеним головним державним інспектором відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Нікітіною І.Ю., ліквідатору ТОВ «СЕКО ТУЛЗ Україна ЛТД.» - ОСОБА_1 інкримінується адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.163-4 КУпАП, що полягає у порушенні пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України й пункту 2 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 №4, що призвело до подання не у повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податку за І квартал 2024 року у загальній сумі 1400000,00 грн. не відображення сум доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб підприємців, з ознакою доходу «157».

ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явилася надавши заяву про розгляд справи за її відсутності в якій вказала про визнання своєї вини в інкримінованому діянні.

Згідно із вимогами ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є встановлення об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення. Відсутність хоча б однієї з вказаних складових, виключає можливість притягнення особи, до адміністративної відповідальності.

Згідно ч.1ст.163-4 КУпАП, передбачає відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громад.

Так, відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статей 245, 280 Кодексу України про адміністративне правопорушення, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно статті 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Як вбачається з матеріалів справи, на обґрунтування інкримінованого діяння, до протоколу про адміністративне правопорушення надано лише копії 1, 2, 42, 43, та 44 сторінки акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки та виписку з акту позапланової виїзної документальної перевірки.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст.58 та п.86.8 ст.86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Таким чином, на думку суду, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-4 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Матеріали справи не містять ні узгодженого податкового повідомлення-рішення, ні згадки про таке у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що оскільки матеріали справи не містять доказів наявності об`єктивної сторони адміністративного правопорушення інкримінованого ОСОБА_1 , відсутні підстави для притягнення останньої до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення ч.1 ст.163-4 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. ст. 7, 163-4, 247, 251,283,284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-4 КУпАП закрити за відсутністю у її діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя В.В. Куцевол