Постанова

від 05.09.2024 по справі 127/26822/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/26822/24

Провадження № 3/127/6575/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «АП ТРЕЙД», місце роботи за адресою: вул. Келецька, 105, м. Вінниця, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

В С Т АН О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №914 від 25.07.2024 головним державним інспектором відділу планових перевірок ГУДПС у Вінницькій області Кривонос Іриною Геннадіївною за результатами документальної перевірки ТОВ «АП ТРЕЙД», код ЄДРПОУ 39712105, м. Вінниця, вул. Келецька, 105, встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: завищено суму від`ємного значення ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за травень 2024 року в сумі 390550 грн в результаті порушення п.п. «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Відповідальність за вищезазначене правопорушення передбачена ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак захисник адвокат Захарченко О.В. подав на адресу суду надав письмове клопотання, в якому просив провадження у справі закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків передбачених ст. 38 КУпАП та на підставі ст. 252 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки складання протоколу про адміністративне правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі самого акта документальної позапланової виїзної перевірки є передчасним, адже за результатами податкової перевірки складається акт на підставі якого контролюючим органом приймається повідомлення-рішення в якому визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податку має право оскаржити. Натомість матеріали адміністративної справи не містять відомості про винесення контролюючим органом вищевказаного повідомлення, а тому не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням контролюючим органом суми бюджетного відшкодування позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгодження суми відшкодування не має підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку. Крім того, оскільки порушення щодо ведення податкового обліку, перераховані в акті документальної позапланової виїзної перевірки відбулись в конкретному податковому періоді, а саме травень 2024 року, тому на момент розгляду справи закінчились строки накладення стягнення.

Дослідивши пояснення захисника адвоката Захарченка О. В.та матеріали справи, суд дійшов наступного.

Згідно із статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення. Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом частини першої статті 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає в разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Як слідує з матеріалів справи з 25.07.2024 в ТОВ «АП ТРЕЙД» проводилася документальна позапланова перевірка щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, про що складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 26768/02-32-07-03/39712105 від 25.07.2024. На підставі акту відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 914 від 25.07.2024 у зв`язку із порушенням порядку ведення податкового обліку.

Будь-які інші докази, окрім зазначеного акту та протоколу про адміністративне правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до правової позиції, зазначеної в постанові КАС ВС від 08 вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до п. 54.3. ст. 54 ПК України у випадку якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п. 54.5 ст. 54 ПК України).

Пунктом 58.1. статті 58 ПК України визначено, що у випадку, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому у пункті статтями 55-56 ПК України передбачене право адміністративного та судового оскарження такого податкового повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання.

Під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган. Обов`язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п. 56.4 ст. 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПК України).

Із аналізу вказаних норм слідує, що якщо за результатами податкової перевірки складено акт, який містить висновки про встановлення факту завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V ПК України, контролюючим органом приймається податкове повідомлення-рішення, у якому ним визначається сума грошового зобов`язання, яке платник податків має право оскаржити.

У справі відсутні відомості про винесення контролюючим органом податкове повідомлення-рішення на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки № 26768/02-32-07-03/39712105 від 25.07.2024.

Проте, закономірно допускати, що у ході перевірки визначене у такому податковому повідомленні-рішенні грошове зобов`язання може бути визнане невірно нарахованим, а самостійно розрахований платником податків розмір податку на додану вартість, який підлягає відшкодуванню не є завищеним і сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду не є заниженою, а тому за результатами оскарження податкове повідомлення-рішення може бути скасоване.

Відтак, не прийняття податкового повідомлення-рішення із визначеною контролюючим органом суми бюджетного відшкодування, позбавляє платника податків права на оскарження такого рішення контролюючого органу, а за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку податкового обліку.

Отже, складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, на підставі самого тільки акту документальної позапланової виїзної перевірки є передчасним.

З огляду на викладене, надаючи оцінку кожному доказу, наявному в матеріалах справи як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, вважаю, що наданими матеріалами не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 163-1, 221, 247, 283-284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «АП ТРЕЙД», місце роботи за адресою: вул. Келецька, 105, м. Вінниця, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О.О. Жмудь