Ухвала

від 10.09.2024 по справі 214/7092/24

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/7092/24

2/214/4029/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко А.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить визнати його батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язавши орган реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини. посилаючись на визнання ним батьківства, оскільки він тривалий час проживав разом з відповідачкою як чоловік та жінка без укладення шлюбу.

Дослідивши матеріали позову, суд дійшов до такого висновку.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (стаття 15 ЦПК). Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.

Отже, згідно з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у пункті першому статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до положень частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Частиною першою статті 28 ЦПК України встановлено право позивача пред`являти позов за своїм місцем проживання чи перебування у разі пред`явлення позову у тому числі про визнання батьківства відповідача.

Однак у даному випадку пред`явлено позов про визнаннябатьківства позивача.

Стаття 28 ЦПК України не передбачає альтернативної підсудності для позову про визнаннябатьківства позивача, тому територіальна юрисдикція позову про визнання батьківства позивача визначається за загальним правилом, визначений статтею 27 ЦПК, а саме за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Інших випадків зміни територіальної підсудності, тобто інших підстав для недотримання та відступу від загального правила, встановленою статтею 27 ЦПК України, процесуальний закон не передбачає. Таким чином, у будь-якому випадку, територіальна підсудність справи за позовом про визнаннябатьківства позивача не може бути визначена за місцем його проживання. (Жодна з норм параграфу 3 глави 2 ЦПК такого не передбачає).

Оскільки приписи статей 27, 28 ЦПК України не дають підстав для визначення територіальної підсудності позову про визнання батьківства даному суду як суду за місцем проживання позивача, справу слід розглядати за зареєстрованим місцем проживання відповідачки.

Так, за відомостями з Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради, місце проживання відповідачки ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що за територіальністю відноситься до підсудності Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 Конвенції, тлумачить вказану статтю, як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає передусім те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статі 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Частиною дев`ята статті 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне передати вказану цивільну справу на розгляд за зареєстрованим місцем проживання відповідачки до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки відповідно до частини першої статті 378 ЦПК України, порушення правил територіальної юрисдикції (підсудності) є підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

Згідно положеньстатті 32ЦПК Україниспори міжсудами пропідсудність недопускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 187 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Передати на розгляд за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання батьківства до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 10 вересня 2024 року.

Суддя А.В. Ткаченко