Справа № 646/2325/23
№ провадження 2/646/53/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2024 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі: головуючого судді Демченко І.М., за участю секретарів Соболь Ю.В., Разєнкової Т.О. та Кочитової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
за участю відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача адвоката Шандули О.О.,
В С Т А Н О В И В :
АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за заявою договором 1097119-600 про надання кредиту від 03.12.2020 у загальному розмірі 182824, 11 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03 грудня 2020 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Заяву-договір № 1097119-600 про надання кредиту. Відповідно до п. 1. розділу 1 «Замовлення банківських послуг» Кредитного договору Позичальник просив надати кредит в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: сума кредиту: 147 644, 61 грн.; строк кредиту: 48 місяців; проценти за користування кредитом: 0,01% річних; комісія за обслуговування кредиту: 2,5% щомісячно.
Відповідно до п. 2 розділу 1 Кредитного договору відповідач просив надати кредит шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п. 1.1 даного розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України на рефінансування заборгованості в іншій фінансовій установі у сумі 147 644,61 грн., шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК» та доручив АТ «ТАСКОМБАНК» перерахувати кредитні кошти для погашення заборгованості в АТ «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819, згідно Заяви-договору № Р20.00505.006971204 від 26.08.2020 у сумі 147 644,61 грн.
Відповідно до умов Кредитного договору, відповідач акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua, на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов Договору.
Відповідно до п.2.,3. р.2 Кредитного договору відповідач просив надати кредит, згідно інформації, наведеної в Заяві-договорі та зобов`язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід`ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору.
Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою. Отже, позивач свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
В подальшому Відповідач перестав виконувати умови Кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії.
У зв`язку з тим, що умови вищезазначеного Кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату даного звернення залишається непогашеною.
Як наслідок, станом на 01.05.2023 заборгованість за заявою - договором № 1097119-600 про надання кредиту від 03 грудня 2020 року, становить 182 824,11 грн., в т.ч.:
- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 116366,94 грн.;
- заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 17,01 грн.;
- заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 66 440,16 грн., які просить стягнути позивач на його користь, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 7 42, 36 грн.
Ухвалою суду від 31.05.2023 провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.
13.06.2023 відповідачем до суду подано заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, посилаючись на те, що цивільна справа не є малозначною.
Ухвалою суду від 15.06.2023 вирішено розгляд цивільної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
У відзиві відповідач зазначив, що розгляд цієї цивільної справи судом він вважає правовим нігілізмом, оскільки в Україні введено воєнний стан, який є обставиною непереборної сили, отже до завершення форс-мажорних обставин у нього відсутній обов`язок із виконання умов зобов`язання.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору. Воєнний стан не звільняє від обов`язків щодо сплати кредиту, отже АТ «ТАСКОМБАНК» має повне право вимагати повернення наданих ним коштів.
У запереченнях позивач зазначив, що його незаконно було звільнено з роботи, про що він неодноразово зазначав представнику банку у телефонних розмовах та вважає, що позовну заяву до закінчення воєнного стану має бути залишено без руху.
У заяві від 26.10.2023 відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та у той же час вирішити питання про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення до закінчення воєнного стану. Крім того, повідомив суду, що він звернувся до АТ «ТАСКОМБАНК» із заявою про реструктуризацію проблемної заборгованості за вищевказаним кредитом.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги визнали частково, посилаючись на обставини та доводи, викладені вище.
Представник відповідача у судове засідання не з`явився, при зверненні до суду з цим позовом, справу просив розглядати у його відсутність.
Суд, заслухавши доводи відповідача та його представника, вивчивши письмові докази, встановив фактичні обставини та відповідні правовідносини, що виникли між сторонами.
03 грудня 2020 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , підписано Заяву-договір № 1097119-600 про надання кредиту.
Відповідно до п. 1. розділу 1 «Замовлення банківських послуг» ОСОБА_1 просив надати йому кредит на власні потреби в рамках кредитного продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб: загальна сума кредиту 147 644, 61 грн.; строк кредиту 48 місяців; проценти за користування кредитом 0,01% річних; комісія за обслуговування кредиту 2,5% щомісячно.
Пунктом 2 розділу 1 Кредитного договору відповідач просив надати кредит шляхом виплати кредитних коштів в сумі, визначеній в п. 1.1 даного розділу, з оформленням такої виплати відповідно до законодавства України на рефінансування заборгованості в іншій фінансовій установі у сумі 147 644,61 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК» та доручив АТ «ТАСКОМБАНК» перерахувати кредитні кошти для погашення заборгованості в АТ «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819, згідно Заяви-договору № Р20.00505.006971204 від 26.08.2020 у сумі 147 644,61 грн. з його поточного рахунку на рахунок НОМЕР_3 в АТ «ІДЕЯ БАНК».
Відповідно до умов Кредитного договору, відповідач акцептував Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua, на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і беззастережно приєднався до умов Договору.
Відповідно до п.2., 3. р.2 Кредитного договору відповідач просив надати кредит, згідно інформації, наведеної в Заяві-договорі та зобов`язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого Додатку № 1 до цієї Заяви-договору, що є її невід`ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов`язань позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в Додатку № 1 до цієї Заяви-договору.
Кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений в Кредитному договорі, що підтверджується відповідною випискою по рахунку, відкритому в АТ «ТАСКОМБАНК» на ім`я ОСОБА_1 . Отже, позивач свої обов`язки за Кредитним договором виконав в повному обсязі.
Як вбачається із дослідженої у судовому засіданні виписки по особовому рахунку за період з 01.12.2020 по 01.05.2023 відповідач перестав виконувати умови кредитного договору в повній мірі, а саме, перестав сплачувати заборгованість по кредиту, процентах та комісії.
У зв`язку з тим, що умови вищезазначеного Кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті, що мало наслідком утворення заборгованості, яка станом на дату постановленого цього рішення залишається непогашеною.
Як наслідок, станом на 01.05.2023 заборгованість за заявою - договором № 1097119-600 про надання кредиту від 03 грудня 2020 року, становить 182 824,11 грн., в т.ч.:
- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 116366,94 грн.;
- заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 17,01 грн.;
- заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 66 440,16 грн.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач фактично погоджується із допущеними ним порушеннями належного виконання зобов`язання за вищевказаним договором, про що свідчать його звернення-пропозиції до позивача з заявами про реструктуризацію заборгованості.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частина 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» приписує, що у договорі про споживчий кредит зазначається, зокрема, таке: тип кредиту (п. 2), відсоткова ставка, її тип та порядок обчислення, у тому числі порядок зміни та сплати процентів (п. 8), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору; усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту (п. 9), загальний розмір наданого кредиту (п. 3), строк, на який надається кредит (п. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. На виконання вимог у тому числі п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 вказаного Закону Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Відповідно до п. 5 цих Правил, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом є витрати споживача, уключаючи комісії. Тож наведеними нормами права передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Умовами укладеного сторонами кредитного договору - інформацією, яка зазначена у заяві № 1097119-600 від 03.12.2020, передбачено щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,5 % від суми кредиту. Проте ні у цій заяві, ні в інших наявних у справі доказах немає переліку додаткових та супутніх банківських послуг, за які встановлена ця щомісячна комісія. І це при тому, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, так як її споживач має право отримувати безоплатно. Позивач не зазначив та не надав доказів узгодження з відповідачем переліку послуг, за які він має сплачувати комісію, при укладенні кредитного договору. Тому, зважаючи на заперечення ОСОБА_1 щодо вимог банку про стягнення з нього, у тому числі комісії, суд дійшов висновку, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, абз. 1 ч. 2, ч. ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» є нікчемними положення умов договору на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування про його обов`язок щомісячно сплачувати позивачеві комісію за обслуговування кредитної заборгованості.
У зв`язку з чим позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК»підлягають частковому задоволенню та стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та відсотками, тобто: 116366,94грн. тіло кредиту та 17,01грн. проценти за користування кредитом, а всього 116 383, 95 грн.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин з таких підстав.
Відповідно до ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту. Торгово-промислова палата України відповідно до цього Закону та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об`єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність. Торгово-промислова палата України: відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації; засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників); веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.
Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, відповідно до вищезазначених положень законодавства форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.
Надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості.
Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.
Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (п.38 постанови Верховного Суду від 21.07.2021 у справі №912/3323/20).
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.
Так, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє й до сьогодні.
У Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч.3 ст.7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор)" вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.
У свою чергу, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача про початок форс-мажорних обставин, водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності.
Суд звертає увагу, що повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.
При цьому суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань, а також усвідомлював визначені договором строки повернення кредитних коштів.
Так, листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.
Водночас, вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.
Крім того, 13.05.2022 ТПП України опублікувала на своєму сайті пояснення, що сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014, за кожним зобов`язанням окремо.
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу. Тобто, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини, суд має оцінювати цей доказ у сукупності з іншими.
Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов`язання.
В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи при виконання нею конкретних договірних зобов`язань. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.
Отже, як вбачається з вищенаведених норм чинного законодавства та висновків суду касаційної інстанції щодо їх застосування, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, при цьому встановлюється на наявність чи відсутність обставин форс-мажору саме для конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Сам лише факт проведення бойових дій чи запровадження обмежень воєнного часу не звільняє сторону від відповідальності, якщо такі обставини прямо не перешкоджають фізично чи юридично виконати конкретний обов`язок за договором. Відповідну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.03.2023 у справі №922/1093/22, від 23.03.2023 у справі №920/505/22 тощо.
Відповідачем не доведено існування обставин (не самих по собі, а для даного конкретного випадку), що перешкодили б йому виконати обов`язок щодо повернення кредитних коштів. Тобто, відповідачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили, на які послався відповідач, та неможливістю належного виконання ним свого зобов`язання за договором.
Відтак, введення воєнного стану в Україні, наявність листа Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, який засвідчує військову агресію Російської Федерації проти України, не звільняє відповідача від виконання ним відповідних зобов`язань перед позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК»задовольняються частково, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2742, 36 грн. підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( 116 383, 95 х 100 : 182824,11 = 63,66%, отже 2742, 36 х 63,66%= 1745, 76 грн.).
Керуючись ст. ст.141, 263, 264, 265, 268, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 598, 599, 610, 625, ч. 2 ст.1050, 1054 ЦК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «ТАСКОМБАНК», юридична адреса: місто Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443, заборгованість у розмірі 116383, 95 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1745, 76 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 11.09.2024.
Головуючий : І.М.Демченко
Суд | Червонозаводський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 05.09.2024 |
Оприлюднено | 12.09.2024 |
Номер документу | 121517609 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Червонозаводський районний суд м.Харкова
Демченко І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні