Справа №461/6186/24
Провадження №3/461/2483/24
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2024 року суддя Галицького районного суду м. Львова ПавлюкО.В., за участю секретаря судового засідання ПавлюкО.В., захисника Ляшенка О. В., представника Львівської митниці Лубоцького Б. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є керівником Благодійної організації «Я ДОПОМОЖУ» (адреса: м. Одеса, пров.Гвоздичий, 6; ідентифікаційний код: 43960043), паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 02.08.2021, органом 5133, РНОКПП НОМЕР_2 ,
за ст. 472 Митного кодексу України -
в с т а н о в и л а :
1. Опис обставин, установлених під час розгляду справи
Згідно з протоколом про порушення митних правил №0842/20900/24 від 04.07.2024, 01.07.2024 в зону митного контролю пункту пропуску «Рава-Руська - Хребенне» митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці у напрямку в?їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» в?їхав транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_3 / НОМЕР_4 під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , яким переміщувався вантаж: «товари гуманітарної допомоги вагою 14054,30 кілограм».
Як підставу для ввезення вказаного вантажу на митну територію України гр. ОСОБА_2 подав до митного контролю товаросупровідні документи, у тому числі: міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №65232142 від 01.07.2024; рахунок-фактура (Proforma invoice) №01.07/24-2024 від 01.07.2024.
Також водієм ОСОБА_2 разом із вказаними документами надано митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, яку він (відповідно до наданих пояснень) отримав за допомогою телефону в електронному вигляді від керівника Благодійної організації «Я ДОПОМОЖУ» ОСОБА_1 . У подальшому, вказаній митній декларації присвоєно номер 24UA1200010018W9H7 від 02.07.2024.
Відповідно до поданих документів та митної декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, на митну територію України транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_3 /RZ370CP на адресу Благодійної організації «Я ДОПОМОЖУ» переміщується вантаж: «товари гуманітарної допомоги вагою 14054,30 кілограм». Відправником (донором) вказаних товарів є компанія «FUNDACJA KOOPERACJA» (ul. Marii Sktodowskiej-Curie 6, 90-505 Lodz).
Декларування товарів гуманітарної допомоги здійснено керівником Благодійної організації «Я ДОПОМОЖУ» (код ЄДРПОУ 43960043) ОСОБА_1 , про що свідчить наявність на митній декларації кваліфікованого електронного підпису (КЕП) від 02.07.2024 року.
Під час здійснення митного контролю, а саме у ході проведення повного митного огляду, (акт митного огляду UA209060/2024/004021 від 03.07.2024) встановлено, що у транспортному засобі переміщується товар, який не заявлений у митній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, а саме: автомобільні аксесуари (автомобільний зарядний пристрій Car Charger 3.4 Amp Dual Port) у кількості 1905 штук.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України.
2. Позиції учасників
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності -адвокат Ляшенко О.В., який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 Митного кодексу України, заперечив. З огляду на відсутність достовірних і достатніх відомостей про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, у діях останнього відсутній склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 472 МК України, а тому просить суд закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.
Представник Львівської митниці Лубоцький Б. І. вважав вину ОСОБА_1 доведеною повністю, просив притягнути його до адміністративної відповідальності.
Свідок ОСОБА_3 , яка є керівником БО «Я ДОПОМОЖУ», у судовому повідомила, що станом на момент подання митної декларації типу 24UA1200010018W9H7 від 02.07.2024 комірка, де вказується опис товару, була обмежена лише 47 символами, які можна вказати при зазначенні товару. Наголосила на тому, що БО «Я ДОПОМОЖУ» тривалий час займається благодійною, у тому числі гуманітарною допомогою. На підтвердження цього надала суду численну кількість нагород, грамот та подяк, які суд долучив до матеріалів справи.
Свідок ОСОБА_4 , який є адміністратором БО «Я ДОПОМОЖУ», у судовому засіданні пояснив, що при поданні митної декларації особа, яка її подає, позбавлена можливості описувати кожен товар, оскільки в одній комірці станом на 01.07.2024 можна було зазначити лише 47 символів. На запитання представника митниці про те, чи можна було подати кілька декларацій, відповів, що нормами чинного законодавства передбачено, що на одну фуру подається одна митна декларація.
Свідок ОСОБА_5 , який є водієм автомобіля, що перевозив гуманітарний вантаж (безпосередній предмет протоколу про порушення митних правил №0842/20900/24 від 04.07.2024) пояснив, що подав митному органу всі необхідні документи, у тому числі декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, яку йому відправив ОСОБА_1 .
3. Норми законодавства, якими керується суд при вирішенні даної адміністративної справи.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).
Згідно зі ст. 246, ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а у разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію розпочинається митне оформлення метою якого є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно зі ч. 8 ст. 264 Митного кодексу України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
У свою чергу, згідно зі ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Відповідно до ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
У статті 472 Митного кодексу України передбачена відповідальність за недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України, є встановлений порядок декларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об`єктивною стороною цього адміністративного правопорушення є дії - недостовірне декларування або ж бездіяльність (недекларування), спрямовані на недекларування товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Виходячи зі змісту ст. 472 МК України, склад вищевказаного правопорушення полягає саме в умисному недекларуванні товарів (крім тих, що переміщуються через митний кордон України громадянами), транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявленні за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
4. Установлені судом факти, необхідні для вирішення адміністративної справи про порушення митних правил.
Як підставу для ввезення вантажу на митну територію України гр. ОСОБА_2 подав до митного контролю товаросупровідні документи, у тому числі: міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №65232142 від 01.07.2024 (а. с. 8, 34); рахунок-фактура (Proforma invoice) №01.07/24-2024 від 01.07.2024 (а.с.9, 35). Також водієм ОСОБА_2 разом із вказаними документами надано митну декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, яку він (відповідно до наданих пояснень) отримав за допомогою телефону в електронному вигляді від керівника Благодійної організації «Я ДОПОМОЖУ» ОСОБА_1 . Цій митній декларації присвоєно № 24UA1200010018W9H7 від 02.07.2024 року.
Крім зазначених документів митному органу також були надані й інші документи: підтвердження (містить графу назву товарів інше вагою 6357,20 кг віртістю 2200 EUR) (а. с. 11, 36-37); ввізний документ на гуманітарну допомогу від «FUNDACJA KOOPERACJA», серед яких є товари для дому та різне. Відправником гуманітарної допомоги є компанія «FUNDACJA KOOPERACJA» (ul. Marii Sklodowskiej-Curie 6, 90-505 Lodz) (а. с. 12). Одержувачем гуманітарної допомоги є Благодійна організація «Я ДОПОМОЖУ» (м. Одеса, код ЄДРПОУ 43960043).
Переміщуваний через кордон товар є гуманітарною допомогою, про що зазначено у всіх супровідних документах, поданих митному органу. Декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, за своїм змістом та формою є вичерпною та містить у собі інформацію про категорії товарів, найменування товарів, та орієнтовну вагу в кілограмах.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу», гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога у грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст.3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
У статті 6 цього Закону («Звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг), визнаних гуманітарною допомогою») встановлено, що звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг) гуманітарної допомоги здійснюється у порядку, встановленому Податковим кодексом України та Митним кодексом України.
Плата за виконання митних формальностей поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом, що встановлена Митним кодексом України, не справляється при ввезенні на митну територію України товарів гуманітарної допомоги.
При ввезенні (пересиланні) на митну територію України товари, визначені відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу» як гуманітарна допомога, звільняються від оподаткування ввізним митом (ст. 287 МК України).
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 за №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» здійснюється за місцем перетину митного кордону України шляхом подання у паперовій або електронній формі декларації, заповненої особою, що перевозить відповідний товар, за формою згідно з додатком 1 без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної, діяльності.
Відповідно до форми декларації, що міститься у додатку № 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», вбачається, що така повинна містити в собі інформацію про категорії товарів, найменування товарів, кількість місць та орієнтовну вагу в кілограмах.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 407 МК України, на думку Львівської митниці, стало те, що під час здійснення митного контролю, а саме у ході проведення повного митного огляду (акт митного огляду UA209060/2024/004021 від 03.07.2024 року встановлено, що у транспортному засобі переміщується товар, який не заявлений у митній декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, а саме: автомобільні аксесуари (автомобільний зарядний пристрій Car Charger 3/4 Amp Dual Port) в кількості 1905 штук.
У статті 472 МК України встановлена відповідальність за недекларування товарів (тобто взагалі незаявлення товарів до митного контролю), транспортних засобів комерційного призначення.
Підставою для такого висновку, на думку митного органу, є ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України. За цією частиною статті МКУ декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до п. 11 Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 р. № 953, за результатом виявлення невідповідності фактично отриманої гуманітарної допомоги категоріям товарів та/або найменуванню товарів, та/або кількості місць, та/або кількості штук, та/або вазі/об`єму, які зазначені в декларації, отримувач зобов`язаний сформувати та подати інвентаризаційний опис фактично отриманої гуманітарної допомоги в електронному кабінеті автоматизованої системи, який підтверджує фактичне отримання гуманітарної допомоги. Інвентаризаційний опис фактично отриманої гуманітарної допомоги у такому разі подається не пізніше, ніж подання звіту. Подання інвентаризаційного опису фактично отриманої гуманітарної допомоги вважається інформуванням отримувачами правоохоронних органів про встановлений факт невідповідності фактично отриманої гуманітарної допомоги категоріям товарів та/або найменуванню товарів, та/або кількості місць, та/або кількості штук, та/або вазі, які зазначені в декларації.
Відповідно до п. 16 Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 р. № 953 Нацсоцслужба проводить моніторинг даних щодо гуманітарної допомоги та її розподілу. А згідно з п. 17 Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 р. № 953 сформовані в автоматизованій системі чи завантажені до неї декларація, звіт, інвентаризаційний опис та копії первинних документів розміщуються у вільному та безоплатному доступі (крім декларації, звіту, інвентаризаційного опису щодо гуманітарної допомоги, отримувачами та/або набувачами якої є органи військового управління, визначені Міноборони, правоохоронні органи, інші військові формування, утворені відповідно до закону, Адміністрація Держспецзв`язку чи підпорядкований підрозділ, визначений нею, військові адміністрації, утворені відповідно до законодавства, суб`єкти, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом, або суб`єкти, які залучаються до боротьби з тероризмом). Одержувати інформацію з автоматизованої системи мають право правоохоронні органи, для яких згідно із законодавством визначено функції здійснення дізнання, досудового слідства та провадження оперативно-розшукової діяльності, органи прокуратури, центральні органи виконавчої влади та Держекспортконтроль.
Суддя вважає, що товари, які переміщувались через митний кордон, підпадають під визначення гуманітарної допомоги.
Отже, суд погоджується з доводами захисника, що БО «Я ДОПОМОЖУ» має право на застосування п. 11, п. 17 Порядку пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2023 р. № 953.
Згідно з описом предметів, затриманих у справі про ПМП № 0842/20900/24 (а. с. 13) товар вилучений у ОСОБА_1 з назвою автомобільні аксесуари (автомобільний зарядний пристрій Car Charger3.4 Amp Dual Port) код УКТЗЕД 8504 у кількості 1905 штук.
Згідно з УКТЗЕД група 85 це електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку; телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя. Визначений митним органом код УКТЗЕД 8504 відноситься до трансформатори електричні, статичні перетворювачі електричні (наприклад, випрямлячі), котушки індуктивності та дроселі. Митний орган при цьому не наводить конкретний код УКТЗЕД, що у свою чергу виключає правові підстави як для віднесення спірного (вилученого) гуманітарного вантажу до групи товарів 8504, так і взагалі застосування УКТЗЕД.
Висновок митного органу спростовується наданими митному органу, зокрема:
1) Декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, відмітка митного органу 02.07.24 05 (а. с. 6-7, 39-41);
2) Proforma invoice 01-07/24-2024 data 01.07.2024 складена відправником гуманітарної допомоги «FUNDACJA KOOPERACJA» (а. с. 9, 35);
3) СМР № 65232142 у графі 6 «Pomoc humanitarna» та у графі 11 «Вес брутто, кг» - вказані назви і вага які відповідають як декларації так і інвойсу (а. с. 8, 34).
Аналіз інформації (назв, даних, тощо) у вище перелічених документах, які були завчасно надані митному органу свідчить, про те, що зазначено один і той же товар / вантаж, який за кількість (вагою) повністю співпадає із декларацією про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою. Протокол про порушення митних правил не містить вагових розбіжностей у задекларованому товарі.
Покликання митного органу на те, що ОСОБА_1 не заявив за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягають обов`язковому декларуванню, суддя вважає безпідставними, оскільки у матеріалах даної справи відсутні будь-які докази, які підтверджували б те, що заповнена у декларації інформація про вагу товару в кілограмах вказана неправильно.
Митний орган з наданих суду документів, а саме у акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної покладі та багажу підтвердив у п. 8.3.1, п. 8.3.2., п. 8.3.3., що: - «Всього місць» (графа митної декларації 6) не перевірялись; «Вага брутто» (графа митної декларації 35) не перевірялись; «Вага нетто» (графа митної декларації 38) не перевірялись (а. с. 19).
Форма акта затверджена згідно з наказом Міністерства Фінансів України 30.05.2012 р. № 636 «Про затвердження форми Акта про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу», зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19.06.2012 р. за № 1004/21316 на підставі ст. ст. 338 та 339 МК України. Однак, зазначені у ст. ст. 338 та 339 МК України й відповідно затверджені на їх виконання документи до ОСОБА_1 ніякого відношення не мають, оскільки регулюють правовідносини відмінні від гуманітарної допомоги.
У статті 338 МК України передбачений порядок огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пред`явлених органу доходів і зборів (у тому числі для перерахунку та зважування).
У статті 339 МК України встановлений порядок і підстави огляду та переогляду ручної поклажі, багажу. У ч. 1 цієї статті мова йде про ручні поклажі або багажі громадянина та про товари, які підлягають обліку і заходам офіційного контролю, чи товари, при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, митний орган має право провести огляд, а у разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.
Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу у графі 4. «Підстави для огляду (переогляду)» містить посилання на індикатори ризику 3.4.8; 3.5.2. Але відповідно до п. 7. Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 року № 684, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.08.2015 року за № 1021/27466 перелік індикаторів ризику призначений для використання виключно митними органами (їх структурними підрозділами).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами» від 23.05.2012 року за № 467 затверджений вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами. Зазначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами в редакції від 21.06.2018 р. чинної станом на дату складення вказаного вище акту містить 13 пунктів (підстав) для огляду товарів. Але акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 06.09.2023 р. не містить жодної із вичерпних підстав для такого огляду, а отже правомірність складання такого акту не відповідає вимогам законодавства. Акт про проведення огляду від 06.09.2023 року складений з порушеннями не може бути належним, достовірним, достатнім і допустимим доказом
Разом з тим, внесення даних стосовно кількості одиниць такого товару вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2022 №174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» не передбачено, а отже подані документи до митного контролю містили правдиві дані.
Щодо висновку експерта спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби №142000-3400-0180 від 17.07.2024, суд погоджується з доводами захисника, що експерт зробив висновок на припущеннях, для порівняння використовує інформацію з мережі інтернет, але таке «співставлення» є умовним, та не може бути достовірним.
Також серед іншого, матеріали справи не містять доказів повідомлення експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Оскільки, згідно з рішенням Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 522/1029/18, висновок експерта не може бути належним і допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, і що такий висновок підготовлено для подання до суду.
5. Висновки суду.
Згідно з положеннями ст. 488 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Відповідно до ч. 2 ст. 486 МК України, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.
У силу вимог ст. 508 МК України, у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, зокрема, опитуються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, інші особи; витребовуються документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії чи витяги з них; вчиняються інші процесуальні дії, під час яких складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
У статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст. 486 МК України).
Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а у частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У статті 251КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Отже, висновок про наявність чи відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно з наведеними вище положеннями ст. 508 Митного кодексу та ст. 251 КУпАП вбачається, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
У статтях 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 508 МКУ та ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а фактично являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Водночас, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
За положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на відповідних особах митного органу), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у цьому випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву у доведеності вини особи.
Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень, у даному випадку митний орган в особі уповноважених на це осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України характеризується прямим умислом. У даному випадку конкретною метою, як обов`язковою ознакою складу правопорушення, є намір особи неправомірно перемістити товар через митний кордон України, шляхом недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. Мета - це уявлення особи про суспільно небезпечний наслідок своїх протиправних дій та про ту шкоду, що, як усвідомлює винний, настане для охоронюваних законом відносин і яка, проте, є для нього бажаною. Мета дає змогу визначити заради чого, до якого результату спрямована суспільно небезпечна діяльність особи.
У цій справі такої мети у ОСОБА_1 не встановлено.
Крім цього, з огляду на наявність декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, із зазначенням благодійного фонду-отримувача такої допомоги, ОСОБА_1 заявлено за встановленою формою точні та достовірні відомості (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, які підлягають декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Натомість, Львівською митницею не надано належних та допустимих доказів наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України.
З огляду на те, що у ході розгляду справи не здобуто належних та допустимих доказів, які поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, враховуючи вимоги закону щодо того, що усі сумніви мають трактуватись на користь особи, яка притягається до відповідальності, приходжу до висновку про відсутність у діях особи відносно якої складено протокол складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Наведені вище обставини вказують на те, що під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_6 вчиняв умисні дії, спрямовані на незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов`язкову декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Відповідно до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.
З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 243-244, 247, 248, 249, 251, 257, 283-285 КУпАП, ст.ст. 472, 487, 527, 528 МК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст.472 МК України закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Ольга ПАВЛЮК
Суд | Галицький районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 10.09.2024 |
Оприлюднено | 12.09.2024 |
Номер документу | 121518305 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Справи про порушення митних правил, які підлягають розгляду в судовому порядку Митний кодекс 2012 р. Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення |
Адмінправопорушення
Галицький районний суд м.Львова
Павлюк О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні