Рішення

від 05.09.2024 по справі 496/4111/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/4111/23

Провадження № 2/496/110/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді- Пасечник М.Л.

за участю секретаря- Черних Т.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовомзаступника керівника Херсонської обласної прокуратури, діючого в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватне підприємство «Співдружність - Південь» про конфіскацію земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд: припинити громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6522188000:01:220:0068, площею 1,1697 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2019 року за номером 33717068 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 49214432 від 17.10.2019 року), шляхом конфіскації земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області; припинити громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6522188000:01:043:0025, площею 5,1566 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2019 року за номером 33716046 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 49213300 від 17.10.2019 року), шляхом конфіскації земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області; стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що Херсонською обласною прокуратурою за результатами вивчення питання законності використання ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Генічеського району виявлено порушення земельного законодавства. Встановлено, що 17.10.2019 року державним реєстратором приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області Бернацькою Н.Г., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зареєстровано право власності на земельні ділянки із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 6522188000:01:220:0068, площею 1,1697 га. та 6522188000:01:043:0025, площею 5,1566 га. за ОСОБА_1 , яка є громадянкою Російської Федерації, на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом №1487 від 17.10.2019 року та №1488 від 17.10.2019 року, які знаходяться на території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області. 18.10.2019 року громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 передано земельні ділянки, з кадастровими номерами 6522188000:01:220:0068, площею 1,1697 га. та 6522188000:01:043:0025, площею 5,1566 га. за договором оренди земельної ділянки б/н в оренду ПП «Співдружність-Південь», строком дії до 31.12.2030. Вказане підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.03.2023 року, договором оренди земельної ділянки б/н від 18.10.2019 року. Обласною прокуратурою виявлено порушення ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначених земельних ділянок. Дана позовна заява вжита на захист порушених економічних інтересів держави у земельній сфері. Суб`єктами права приватної власності на землю, згідно ст. 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту ч.2 ст. 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства. Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до ч.2 ст. 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти рухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Згідно ч.3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини. Відповідно до ч.5 ст. 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог ст. 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Статтею 145 цього Кодексу встановлено вимогу припинення права власності на земельну ділянку особи, якій земельна ділянка не може належати на праві власності. Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 145 Земельного кодексу України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду. Землі сільськогосподарського призначення на постійній основі можуть належати лише тільки громадянину України. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Пунктом 10 ч.1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності. Згідно ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом. Враховуючи, що ОСОБА_1 будучи іноземною громадянкою, упродовж року після набуття та реєстрації права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 2019 року по теперішній час) не відчужила їх, є підстави для її конфіскації у власність держави.

Враховуючи виявлені порушення та зазначені положення законодавства, обласною прокуратурою на адресу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» 13.04.2023 року за №15/1-104вих-23 надіслано запит про надання інформації щодо проведення перевірок за цим фактом та щодо вжитих заходів до конфіскації (припинення права) зазначених земельних ділянок, шляхом звернення до суду з відповідними позовним заявами або повідомити про причини невжиття цих заходів. Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області листом від 19.04.2023 року №10-21-0.11-866/2-23 обласну прокуратуру повідомлено, що перевірки щодо набуття права власності та правомірності користування ОСОБА_1 земельними ділянками за кадастровими номерами 6522188000:01:220:0068 та 6522188000:01:043:0025, Головним управлінням не проводились, у зв`язку з чим заходи щодо конфіскації (припинення права) на зазначену вище земельну ділянку не вживалися. Зазначені причини не є поважними та не дають підстав залишити без реагування зазначені порушення. Вказане в повній мірі узгоджується з вимогами ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та надає можливість і право прокурору звернутися з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, як уповноваженого органу у даних правовідносинах. Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області є уповноваженим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження у сфері нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі законності набуття та використання земельних ділянок, як основного багатства України. Про відсутність у відповідача наміру виконати обов`язок щодо відчуження оспорюваних земельних ділянок, свідчить про факт дії договору оренди земельної ділянки б/н від 18.10.2019 року, укладеного з ПП «Співдружність-Південь». З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ. Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які ОСОБА_1 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч.4 ст. 81 Земельного кодексу України. Г ОСОБА_2 порушила визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80,81,145 Земельного кодексу України, процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та як іноземна громадянка не відчужила їх упродовж року після набуття права власності. На теперішній час відповідач безперешкодно використовує спірні земельні ділянки на території України, отримуючи при цьому дохід на території України. Воєнні дії, які ведуться на території України, вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому у цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави. У зв`язку з викладеним, представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надав додаткові письмові пояснення, в яких зазначив, що предметом позовної заяви є припинення громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею 1,1697 га. та 5,1566 га. з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області. Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме мано відповідач набула право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме: площею 1,1697 га, кадастровий номер: 6522188000:01:220:0068, на підставі свідоцтва про право на спадщину №1488 від 17.10.2019 року; площею 5,1566 га, кадастровий номер: 6522188000:01:043:0025, на підставі свідоцтва про право на спадщину №1487 від 17.10.2019 року. Громадянство Російської Федерації відповідачем, згідно паспорту громадянина Російської Федерації № НОМЕР_2 , виданого 26.02.2013 року ТП№74 відділу УФМС Росії по Санкт-Петербургу і Ленінградській області у Фрунзенському районі м. Санкт- Петербург. Відповідно до ч.1 ст. 145 Земельного кодексу України (в редакції станом на 27.10.2002 року) якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. Відповідно до ч.4 ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції станом на 27.10.2002 року) землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. У п. «а» ч.1 ст. 130 Земельного кодексу України зазначено, що набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть громадяни України, а не іноземці. Відповідачем, як іноземцем, не вчинено дії щодо відчуження земельних ділянок площею 1,1697 га. та 5,1566 га. з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, упродовж року з моменту реєстрації. Таким чином, в діях відповідача наявне триваюче цивільне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 145 Земельного кодексу України у вигляді конфіскації земельної ділянки з подальшим продажем на земельних торгах.

Представник Херсонської обласної прокуратури у судове засідання не з`явилася, але надала письмову заяву, в якій просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги задовольнити, не заперечувала проти прийняття заочного рішення.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області у судове засідання не з`явився, але надав письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти прийняття заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання, причини неявки суд не повідомила. Клопотання про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надала.

Представник ПП «Співдружність - Південь» у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання, причини неявки суд не повідомив.

Згідно з положеннями ч.1ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, відсутність відзиву на позовну заяву, належне повідомлення відповідача, яка причини неявки не повідомила, суд доходить висновку про можливість розгляду справи в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогамст. 280 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №1488 від 17.10.2019 року, виданого приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області Бернацькою Н.Г., спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме земельної ділянки площею 1,1697 га., кадастровий номер: 6522188000:01:220:0068, розташованої на території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом №1487 від 17.10.2019 року, виданого приватним нотаріусом Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області Бернацькою Н.Г., спадкоємцем майна ОСОБА_3 , а саме земельної ділянки площею 5,1566 га., кадастровий номер: 6522188000:01:043:0025, розташованої на території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №325666067 від 14.03.2023 року, ОСОБА_1 (громадянка Російської Федерації, паспорт серії та номер: НОМЕР_2 , виданий 26.02.2013 року ТП №74 відділу УФМС Росії по Санкт-Петербургу і Ленінградської області у Фрунзенському районі м. Санкт-Петербурга) є власником земельних ділянок, а саме: - земельної ділянки, загальною площею 5, 1566 га., кадастровий номер 6522188000:01:043:0025, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2019 року за номером 33716046 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 49213300 від 17.10.2019 року); - земельної ділянки, загальною площею 1,1697 га., кадастровий номер 6522188000:01:220:0068, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2019 року за номером 33717068 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 49214432 від 17.10.2019 року). Відомості про відчуження громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 вказаних земельних ділянок - відсутні.

18.10.2019 року між громадянкою Російської Федерації ОСОБА_1 (орендодавцем) та ПП «Співдружність-Південь» (орендарем) було укладено договір оренди землі, пунктом 1 якого передбачено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області.

В оренду передаються земельні ділянки, а саме: плошею 1,1697 га., кадастровий номер земельної ділянки: 6522188000:01:220:0068; площею 5,1566 га., кадастровий номер земельної ділянки: 6522188000:01:043:0025. Договір укладено строком до 31.12.2030 року (п.п. 2, 8 договору оренди землі).

13.04.2023 року за вих. №15/1-104вих23 Херсонською обласною прокуратурою було надіслано на адресу в.о. начальника Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області І. Броніна лист з проханням надати інформацію чи проводилися відповідні перевірки щодо набуття ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 6522188000:01:220:0068 та 6522188000:01:043:0025, правомірність використання їх на цей час, чи вживалися заходи щодо конфіскації (припинення права) зазначених земельних ділянок.

19.04.2023 року за вих. №10-21-0.11-866/2-23 Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області було надано відповідь Херсонській обласній прокуратурі та зазначено про те, що за результатами аналізу наявної інформації, здійсненого в умовах діючого воєнного стану в Україні, перевірки щодо набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення громадянкою ОСОБА_1 (кадастрові номери 6522188000:01:220:0068 та 6522188000:01:043:0025) та правомірність їх використання, станом на 17.04.2023 року, Головним управлінням не проводилися, у зв`язку з чим, заходи щодо конфіскації (припинення права) зазначених земельних ділянок не вживалися.

01.06.2023 року за вих. №15/1-120вих-23 Херсонською обласною прокуратурою було надіслано на адресу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області лист, в якому зазначено про те, що на підставі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та у зв`язку з тим, що Головним управлінням не вжито заходів на захист інтересів держави, Херсонською обласною прокуратурою буде подано в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до районного суду позовну заяву до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земля є національним багатством, що перебуває під особливою охороною закону.

Згідно зі ст.ст. 13,14 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями ЦК України, ЗК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч.1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

У відповідності до ч.5 ст. 22 ЗК України визначено, що набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 130 ЗК України набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава.

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини (ч.3 ст. 130 ЗК України).

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Право власності на вищевказані земельні ділянки ОСОБА_1 набула 17.10.2019 року, та зареєструвала 17.10.2019 року.

Суб`єктами права приватної власності на землю, відповідно до ст. 80 ЗК України, визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч.2 ст. 81 та інших норм ЗК України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства, відповідно до ч.2 ст. 81 ЗК України, можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч.3 ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

За змістом ч.4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права (ч.1 ст. 145 ЗК України).

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч.2, 4 ст. 145 ЗК України, а саме, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 378 ЦК України).

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п. «в» ч.1 ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відтак, аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності та у взаємозв`язку з положеннями ст. 319, 321, 374, 378 ЦК України, ст. 22, 81, 143, 145 ЗК України, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набула право власності на спірні земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва як іноземець на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, тому вона протягом року з часу державної реєстрації права на землю (з 17.10.2019 року) повинна була відчужити земельні ділянки, однак цей свій обов`язок не виконала.

В даному випадку, порушення інтересів держави полягає в тому, що відповідач порушила визначену ст.ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 145 ЗК України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та як іноземна громадянка, не відчуживши її упродовж року після набуття права власності, на теперішній час безперешкодно використовує спірну земельну ділянку на території України.

Статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Підставою для представництва в суді інтересів держави стали факти порушення законодавства при використанні іноземною громадянкою ОСОБА_1 земельних ділянок, які остання не відчужила упродовж року після набуття права власності. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч.4 ст. 81 ЗК України), та ця норма є імперативною і не передбачає винятків.

Згідно пункту «е» ч.1 ст. ст. 140 ЗК України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 10 ч.1 ст. 346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ст. 354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 6 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ. Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземними громадянами, оскільки зазначений спосіб захисту чітко визначений ч.4 ст. 81 ЗК України.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 будучи громадянкою Російської Федерації, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки не відчужила їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18.09.2013 року (справа № 6-92 цс 13) зазначено, що основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11.03.2003 року «Новоселецький проти України», від 01.06.2006 року «Федоренко проти України»). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

У постанові Верховного Суду від 13.05.2020 року у справі №219/1704/17 вказано, що за загальним правилом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову, покладається на позивача.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, позов заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, діючого в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватне підприємство «Співдружність - Південь» про конфіскацію земельних ділянок є обґрунтованим, підтвердженим належними, допустимими та достатніми доказами, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1, ч.2ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, тому з ОСОБА_1 на користь Херсонської обласної прокуратури необхідно стягнути судовий збір в розмірі 6710 грн. (5638 грн. за подання позовної заяви та 1342 грн. за подання заяви про забезпечення позову).

Керуючись ст.ст. 319, 321, 346, 354, 373, 378 ЦК України, ст.ст. 22, 80, 81, 125, 130, 140, 145 ст.ст.12, 13,76-81, 89,141, 258-259,263-265,272, 280-284,352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Херсонської обласної прокуратури, діючого в інтересах держави в особі головного управління Держгеокадастру у Херсонській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватне підприємство «Співдружність - Південь» про конфіскацію земельних ділянок - задовольнити.

Припинити громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської Федерації серії та номер: НОМЕР_2 , виданий 26.02.2013 року ТП №74 відділу УФМС Росії по Санкт-Петербургу і Ленінградської області у Фрунзенському районі м. Санкт-Петербурга), право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6522188000:01:220:0068, площею 1,1697 га., з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2019 року за номером 33717068 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 49214432 від 17.10.2019 року), шляхом конфіскації земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Припинити громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської Федерації серії та номер: НОМЕР_2 , виданий 26.02.2013 року ТП №74 відділу УФМС Росії по Санкт-Петербургу і Ленінградської області у Фрунзенському районі м. Санкт-Петербурга), право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6522188000:01:043:0025, площею 5,1566 га., з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чонгарської сільської ради Генічеського району Херсонської області, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.10.2019 року за номером 33716046 (індексний номер рішення про державну реєстрацію 49213300 від 17.10.2019 року), шляхом конфіскації земельної ділянки на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Стягнути з громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина Російської Федерації серії та номер: НОМЕР_2 , виданий 26.02.2013 року ТП №74 відділу УФМС Росії по Санкт-Петербургу і Ленінградської області у Фрунзенському районі м. Санкт-Петербурга) на користь Херсонської обласної прокуратури (код ЄДРПОУП: 04851120, адреса: м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33, р/р UA568201720343100001000002291, ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6710 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення виготовлено 05.09.2024 року.

Суддя М.Л. Пасечник