Постанова

від 10.09.2024 по справі 581/28/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м.Суми

Справа №581/28/24

Номер провадження 22-ц/816/1158/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 14 лютого 2024 року в складі судді Бутенка Д.В., ухвалене у селищі Липова Долина, повний текст якого складено 14 лютого 2024 року,

в с т а н о в и в:

15 січня 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Маківського В.В., звернулася до суду з позовом до ТОВ «СК-АГРО» про стягнення орендної плати, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,8747 га (кадастровий номер: 5923285600:01:007:0012), яку 05 березня 2012 року строком на п`ять років передала в оренду відповідачу ТОВ «СК-АГРО», підписавши відповідний договір оренди землі. 16 грудня 2016 року, вона уклала додаткову угоду № 1 до вказаного договору, а по суті новий договір, якою змінено строк дії договору, а саме збільшено до 11 років (до 31 грудня 2023 року), розмір орендної плати збільшено до 9%, що становить 9592 грн 78 коп., орендна плата вноситься один раз на рік до 30 грудня кожного року. Станом на день пред`явлення позову виникла заборгованість по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою, зокрема, за 2021,2022 та 2023 роки заборгованість складає за 2021 рік 14386 грн 85 коп, за 2022 рік 18214 грн 22 коп та за 2023 рік 19007 грн 14 коп, яку відповідач добровільно відмовляється сплачувати. Зазначала, що згідно з п.4,7 додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки у разі невнесення орендної плати у строки, визначені вказаним договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, яка становить за 2021 рік 11923 грн 81 коп, за 2022 рік 8315 грн 26 коп та за 2023 рік 171 грн 42 коп. Також відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, які становлять: 4620 грн 29 коп індекс інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 792 грн 93 коп індекс інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 00 грн 00 коп індекс інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік, 1456 грн 18 коп 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021,2022 та 2023 роки.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на користь позивачки заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021, 2022 та 2023 роки у розмірі 78888 грн 10 коп. (із урахуванням штрафних санкцій та індексації), а також понесені витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 14 лютого 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 10553 грн 53 коп. орендної плати за 2021 рік (із урахуванням індексів інфляції), 12144 грн 77 коп. орендної плати за 2022 рік (із урахуванням індексів інфляції), 10080 грн 46 коп. орендної плати за 2023 рік (із урахуванням індексів інфляції), 8660 грн 26 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2021 рік, 5444 грн 85 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2022 рік, 08 грн. 29 коп. пені за прострочення виплати орендної плати за 2023 рік, 3486 грн 83 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 617 грн 42 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 00 грн 00 коп. індексу інфляції за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік, 642 грн 73 коп. 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік, 375 грн 30 коп. 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік, 09 грн 09 коп. 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 726 грн 72 коп. повернення сплаченого нею при зверненні до суду з даним позовом судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «СК-АГРО», посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Доводить, що індексації підлягає орендна плати за кожен рік окремо з врахуванням індексу інфляції за відповідний період. Крім того, розмір орендної плати визначений у договорі оренди та згідно з п. 36 перегляд здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін, не може бути переглянутий в односторонньому порядку та за період дії додаткової угоди не змінювався.

Вважає, що судом першої інстанції неправильно розрахована індексація орендної плати та пеня.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до апеляційного суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у серпні 2002 року отримала державний акт на право приватної власності на землю: серії Р3 №799711, виданого 15 серпня 2002 року, відповідно до якого на підставі розпорядження голови Липоводолинської райдержадміністрації від 18 червня 2002 року за №268, ОСОБА_1 передана у приватну власність земельна ділянка площею 2,875 га, яка розташована на території Саївської сільської ради, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8).

05 березня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» укладено договір оренди земельної ділянки, на підставі якого ОСОБА_1 передала зазначеному товариству у користування строком на 5 років земельну ділянку загальною площею 3,076 га (з них, рілля 2,875 га, сіножаті 0,201 га). Згідно з п. 9-14,37 орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі 3582 грн 26 коп, що становить 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за один рік користування земельною ділянкою; обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації; орендна плата вноситься у такі строки: у випадку внесення у грошовій формі до 01 листопада поточного року, в якому використовується земельна ділянка, у випадку внесення у натуральній формі до 01 серпня поточного року, в якому використовується земельна ділянка, у випадку внесення у відробітковій формі до 30 грудня поточного року, в якому використовується земельна ділянка; передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами; розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі зміни умов господарювання, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршенням стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках передбачених законом; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення; зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін (а.с.10-11).

16 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі, якою внесені зміни щодо строку дії вищенаведеного договору оренди: договір укладено на 11 років (до 31 березня 2023 року) та визначено розмір орендної плати, який становить 9 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, і дорівнює 9592 грн 78 коп, орендна плата вноситься один раз на рік до 30 грудня кожного року, предметом договору оренди визначена земельна ділянка загальною площею 2,8750 га, у тому числі рілля 2,8750 га (кадастровий номер: 5923285600:01:007:0012) (п.2.1.,2.2.,3.1.,4.1.,4.4. додаткової угоди) (а.с.12-13).

Рішенням державного реєстратора Недригайлівського районного управління юстиції Сумської області від 13 лютого 2016 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «СК-АГРО» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 2,8747 га (кадастровий номер: 5923285600:01:007:0012), індексний номер 28314265, підставою вчинення реєстраційної дії було укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «СК-АГРО» договору оренди землі від 05 березня 2012 року, додаткової угоди до договору оренди землі № 1 від 16 грудня 2016 року (а.с.9,29-31).

Ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виплатив за 2021-2023 роки узгоджений договірний розмір орендної плати, який підлягає стягненню в судовому порядку. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, з відповідача підлягає стягненню договірний розмір пені, а відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України - інфляційні втрати та три відсотки річних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом ст.ст. 21 Закону України «Про оренду землі» , орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. відповідач у порушення п.4.1.,4.2.,4.3.,4.4. укладеного правочину повно та своєчасно до 30 грудня 2021 року, 30 грудня 2022 року, 30 грудня 2023 року, та протягом розгляду даної справи добросовісно не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати за 2021 рік у сумі 10553 грн 53 коп із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка позивачки (сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції = 9592.78 * 1.10015334 (сукупний індекс інфляції за період із 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року) = 10553.53 грн) (із урахуванням податків та обов`язкових платежів, які необхідно нарахувати та сплатити відповідачу як податковому агенту), а не помилково обрахованого розміру орендної плати заявленої у позові - 14386 грн 85 коп; за 2022 рік в сумі 12144 грн 77 коп із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка позивачки (сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції = 9592.78 * 1.26603244 (сукупний індекс інфляції за період із 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року) = 12144.77 грн) (із урахуванням податків та обов`язкових платежів, які необхідно нарахувати та сплатити відповідачу як податковому агенту), а не помилково обрахованого розміру орендної плати заявленої у позові 18214 грн 22 коп, та за 2023 рік в сумі 10080 грн 46 коп із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка позивачки (сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції = 9592.78 * 1.05083804 (сукупний індекс інфляції за період із 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року) = 10080.46 грн) (із урахуванням податків та обов`язкових платежів, які необхідно нарахувати та сплатити відповідачу як податковому агенту), а не помилково обрахованого розміру орендної плати заявленої у позові 19007 грн 14 коп. Саме ці правильно обраховані судом договірні розміри орендної плати із урахуванням індексів інфляції за 2021,2022 та 2023 роки підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки в якості ефективного договірного способу захисту порушеного права на своєчасне та повне отримання орендної плати за користування належною їй земельною ділянкою, оскільки доказів у підтвердження зворотного відповідач суду не надав (а.с.14-16).

Стосовно доводів апеляційної скарги, що індексації підлягає орендна плати за кожен рік окремо з врахуванням індексу інфляції за відповідний період, то саме таким способом суд першої інстанції і обраховував орендну плату із урахуванням індексів інфляції.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної сплати орендної пати за 2021-2023 роки, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені. Наведений судом розрахунок та розмір пені відповідають умовам укладеного договору і відповідачем не спростовані.

Стосовно доводів відповідача, що з врахуванням ст. 258 ЦК України пеня підлягає стягненню за один рік прострочення, колегія суддів зауважує, що відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності не заявлялося.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання по виплаті орендної плати за 2021-2023 роки на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367-369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 14 лютого 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина