Ухвала

від 26.08.2024 по справі 127/26784/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/26784/24

Провадження №1-кс/127/11717/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Решкатюк Л.О.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Лисого Євгенія Олександровича про накладення арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майор поліції Лисий Євгеній Олександрович звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021022130000033 від 19.07.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Супівської сільської ради, зловживаючи службовим становищем, в супереч інтересам служби, надали довідки (офіційні документи) невстановленим особам, які містили недостовірну інформацію та призвели до позбавлення можливості, в установленому законодавством порядку, передачі земельних ділянок у комунальну власність.

Під час досудового розслідування було встановлено, що рішення Барського районного суду Вінницької області від 05.04.2019 у цивільній справі № 125/314/19 задоволено позов ОСОБА_1 до Супівської сільської ради Барського району Вінницької області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно за законом.

Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 є рідною внучкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 право на земельну частку (пай) площею 3,7 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Супівської сільської ради Барського району, Вінницької області по КСП «За мир» (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 002679).

На підтвердження факту спільного проживання з померлою ОСОБА_2 та прийняття спадщини, позивачем до суду надано довідки виконавчого комітету Супівської сільської ради Барського району № 26, 27 від 28.01.2019, згідно яких начебто ОСОБА_1 , проживала зі спадкодавцем протягом 1991-1995 років, вели спільне господарство та прийняла спадщину шляхом зберігання особистих речей померлої, надано виписку з по господарських книг на ОСОБА_2 , в надрукованому вигляді.

Окрім того рішенням Барського районного суду Вінницької області від 05.04.2019 у цивільній справі № 125/321/19 задоволено позов ОСОБА_3 до Супівської сільської ради Барського району Вінницької області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно за законом.

Встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_3 є рідною внучкою померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) площею 3,70 га в умовних кадастрових одиницях без визначення меж в натурі (на місцевості), яка розташована на території Супівської сільської ради Барського району, Вінницької області по КСП «За мир» (сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВН № 002606).

На підтвердження факту спільного проживання з померлою ОСОБА_4 та прийняття спадщини, позивачем до суду надано довідки виконавчого комітету Супівської сільської ради Барського району № 28, 29 від 28.01.2019, згідно яких начебто ОСОБА_3 , проживала зі спадкодавцем протягом 1991-1999 років, вели спільне господарство та прийняла спадщину шляхом зберігання особистих речей померлої, надано виписку з по господарських книг на ОСОБА_4 в надрукованому вигляді.

Постановами Вінницького апеляційного суду від 02.07.2020 та 11.08.2020 апеляційні скарги заступника прокурора Вінницької області задоволено, вище вказані рішення Барського районного суду Вінницької області скасовані, у задоволенні позовних заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відмовлено.

24.09.2021 слідчим було винесено постанову про визнання речовим доказом по кримінальному провадженні вище зазначених земельних ділянок а саме 0520284800:01:002:0043 та 0520284800:01:002:0048.

19.10.2021 ухвалою Барського районного суду у справі № 125/1352/21 накладено арешт, на земельну ділянку 0520284800:01:002:0048.

19.10.2021 ухвалою Барського районного суду у справі № 125/1352/21 накладено арешт, на земельну ділянку 0520284800:01:002:0043.

Також у ході досудового розслідування було встановлено, шо ОСОБА_5 , з метою одержання права власності на земельну ділянку подав до Барського районного суду Вінницької області підроблені документи, з недостовірною інформацією: довідку № 123 від 27.02.2019 про те що ОСОБА_5 з 1995 року по вересень 1997 року не працював і перебував на утриманні ОСОБА_6 , яка померла в вересні ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Барок Барського району Вінницької області, по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 був непрацездатним; довідку № 122 від 27.02.2019 про те, що ОСОБА_5 , прийняв спадщину до 6-ти місяців після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, а саме зберігання майна, особистих речей померлої, доглядом за присадибною ділянкою та позов до Супівської сільської ради Барського району про встановлення юридичного факту та визнання права власності на спадкове майно за законом.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 18.10.2019:

- визнано за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , а саме право на земельну частку (пай) площею 3,70 га, яка розташована на території Супівської сільської ради Барського району Вінницької області по КСП «За мир» (сертифікат на право власності на земельну частку (пай) ВН № 002782.

В подальшому, ОСОБА_5 , надав рішення суду від 18.10.2019 до державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області та на його підставі 09.12.2020 провів незаконну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 0520284800:02:004:0002, вартість якої відповідно до висновку експерта №34408/24072-24080/22-41 від 13.09.2022 становить 648131,19 грн., що позбавило можливості передачі земельної ділянки у комунальну власність, чим завдано істотної шкоди Супівськомустаростинському округу, Копайгородської ОТГ, Жмеринського району.

Також слідством встановлено, що ОСОБА_7 , з метою одержання права власності на земельну ділянку подав до Барського районного суду Вінницької області підроблені документи, з недостовірною інформацією: довідку № 121 від 27.02.2019 про те, що ОСОБА_7 проживав без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , з 2003 року по день смерті ОСОБА_8 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав зі спадкодавцем однією сім`єю на одному погосподарському номері та вели спільне господарство.

Рішенням Барського районного суду Вінницької області від 22.05.2019:

- визнано за ОСОБА_7 право власності в порядку спадкування за законом на спадкове майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_8 , а саме право на земельну частку (пай) площею 3,70 га, яка розташована на території Супівської сільської ради Барського району Вінницької області по КСП «За мир».

В подальшому, ОСОБА_7 , надав рішення суду від 22.05.2019 до державного реєстратора Барської районної державної адміністрації Вінницької області та на його підставі 07.11.2019 провів незаконну реєстрацію права приватної власності на земельну ділянку із кадастровим номером 0520284800:01:001:0085, вартість якої відповідно до висновку експерта №34408/24072-24080/22-41 від 13.09.2022 становить 465065,84 грн., що позбавило можливості передачі земельної ділянки у комунальну власність, чим завдано істотної шкоди Супівськомустаростинському округу, Копайгородської ОТГ, Жмеринського району.

Досудовим слідством було встановлено, що ОСОБА_9 обіймаючи посаду голови Супівської сільської ради, разом із секретарем Супівської сільської ради Вовк О.І., підписала та засвідчила печаткою Супівської сільської ради офіційні документи до яких спільно внесли завідомо неправдиві відомості, а саме: довідку № 26 від 28.01.2019 про те, що ОСОБА_1 з 1991 року до кінця березня 1996 року проживала без реєстрації в АДРЕСА_2 , на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживала разом зі спадкоємцем однією сім`єю на одному погосподарському номері і вели спільне господарство; довідку № 27 від 28.01.2019, про те що після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину прийняла ОСОБА_1 ; виписку з погосподарської книги № 81 від 22.02.2019 по Супівській сільській раді Барського району, Вінницької області на ОСОБА_2 , де онукою вписана ОСОБА_1 , Акт обстеження № 5 від 28.01.2019 домогосподарства в АДРЕСА_2 , в якому проживала без реєстрації ОСОБА_1 , довідку № 28 від 28.01.2019 про те що ОСОБА_3 з 1994 року до кінця травня 1999 року проживала без реєстрації в АДРЕСА_3 , на день смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , проживала разом зі спадкоємцем однією сім`єю на одному погосподарському номері і вели спільне господарство; довідку № 29 від 28.01.2019, про те що після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , спадщину прийняла ОСОБА_3 ; виписку з погосподарської книги № 82 від 22.02.2019 по Супівській сільській раді Барського району, Вінницької області на ОСОБА_4 , де онукою вписана ОСОБА_3 , акт обстеження № 6 від 28.01.2019 домогосподарства в АДРЕСА_3 , в якому проживала без реєстрації ОСОБА_3 та поставила у ньому свій підпис, довідку № 123 від 27.02.2019 про те, що ОСОБА_5 з 1995 року по вересень 1997 року не працював і перебував на утриманні ОСОБА_6 , яка померла в вересні 1997 в с. Барок Барського району Вінницької області, по день смерті 24.09.1997 був непрацездатним; довідку № 122 від 27.02.2019 про те, що ОСОБА_5 , прийняв спадщину до 6-ти місяців після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, а саме зберігання майна, особистих речей померлої, доглядом за присадибною ділянкою, довідки № 121 від 27.02.2019 про те, що ОСОБА_7 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , з 2003 року по день смерті ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 проживав зі спадкодавцем однією сім`єю на одному погосподарському номері та вели спільне господарство.

Зібраними у ході досудового розслідуванням доказами було встановлено, що ОСОБА_1 не пов`язана родинними зв`язками з ОСОБА_2 згідно відповіді Барського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а в погосподарських книг по Супівській сільській раді відсутні відомості про спільне проживання чи ведення господарства ОСОБА_2 з ОСОБА_1 ..

Також зібраними у ході досудового розслідуванням доказами було встановлено, що ОСОБА_7 не пов`язаний родинними зв`язками з ОСОБА_8 , згідно відповіді Барського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а в погосподарських книг по Супівській сільській раді відсутні відомості про спільне проживання чи ведення господарства ОСОБА_8 з ОСОБА_7 .

Аналогічні відомості було отримано і по ОСОБА_5 , а саме останній не пов`язаний родинними зв`язками з ОСОБА_6 згідно відповіді Барського відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а в погосподарських книг по Супівській сільській раді відсутні відомості про спільне проживання чи ведення господарства ОСОБА_5 з ОСОБА_6 ..

Вище викладене свідчить про те, що жодних законних підстав що ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 не мали, а отримали у власність вище зазначені земельні ділянки подавши до Барського районного суду для встановлення юридичного факту завідомо підроблені документи.

07.08.2024 слідчим було винесено постанову про визнання речовим доказом по кримінальному провадженні земельних ділянок із кадастровимномером 0520284800:01:001:0085 та 0520284800:02:004:0002.

Так, враховуючи викладене з метою попередження подальшого відчуження зазначених земельних ділянок №№0520284800:01:002:0043, 0520284800:01:001:0085 та № 0520284800:02:004:0002, що може перешкодити швидкому, повному та неупередженому проведенню досудового розслідування, виникла необхідність у накладенні заборони на вчинення суб`єктами державної реєстрації будь-яких реєстраційних дій щодо реєстрації угод (договорів), додаткових угод до договорів оренди чи суборенди та їх розірвання вищезазначеного нерухомого майна, що перебуває у приватній власності пайовиків, оскільки воно є предметом кримінального правопорушення.

Незастосування заборони на користування чи розпорядження вказаними земельними ділянками може призвести до їх подальшого незаконного використання, набуття права власності на них незаконними правонабувачами, що позбавить можливості встановити істинну по даному кримінальному провадженню, тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Слідчий ОСОБА_10 в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Власник майна ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, відомостей про її належне повідомлення про розгляд справи слідчим не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Слідчим Управлінням ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021022130000033 від 19.07.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_9 обіймаючи посаду голови Супівської сільської ради, разом із секретарем Супівської сільської ради Вовк О.І., підписала та засвідчила печаткою Супівської сільської ради офіційні документи до яких спільно внесли завідомо неправдиві відомості на підставі яких отримали у власність земельні ділянки подавши до Барського районного суду для встановлення юридичного факту завідомо підроблені документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Як зазналось вище, згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, матеріалами клопотання не доведено існування правових підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно та не надано доказів, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 та меті зазначеній у ст. 170 КПК України.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що слідчим не надано матеріали кримінального провадження, не зазначено які слідчі дії були проведені за час досудового розслідування, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення та не обґрунтовано підстави накладення арешту майна, фактично після спливу 3 років.

При огляді матеріалів клопотання встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520284800:01:002:0043, належить на праві власності ОСОБА_1 з 2019 року, на підставі рішення про державну реєстрацію, дозвільних документів, на підставі рішення органу місцевого самоврядування - Супівської сільської ради Барського району Вінницької області.

В матеріалах справи відсутні докази, на підтвердження факту незаконності набуття права власності.

Відповідно до ст.317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

З поданих суду документів встановлено, що ОСОБА_1 на момент розгляду клопотання є добросовісним набувачем та будь-яких порушень законодавства з боку останньої при оформленні земельної ділянки матеріали клопотання не містять.

Суд також звертає увагу на те, що у вказаному провадженні за 3 роки підозра жодній особі не оголошувалась, слідчий просить накласти арешт на майно особи яка не має процесуального статусу у кримінальному провадженні та слідчим не враховано, що накладення арешту на земельну ділянку буде порушувати права добросовісного власника.

Крім того, слідчим не забезпечено явку власника майна, відповідно до вимог ст. 172 КПК України для надання пояснень в судовому засіданні та не надано контактних даних останньої для здійснення виклику та належного повідомлення про розгляд справи.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Враховуючи, що слідчим не надано доказів, що вказана у клопотанні земельна ділянка відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, не доведено наявності обставин та мети, передбаченої ч. 2 статті 170 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділу СУ ГУНП у Вінницькій області майора поліції Лисого Євгенія Олександровича про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером: 0520284800:01:002:0043, яка знаходяться у власності ОСОБА_1 - відмовити.

На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Слідчий суддя