Рішення

від 10.09.2024 по справі 220/693/24

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/693/24

Номер провадження № 2/220/148/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Дурач О.А.

за участю секретаря Сербіної І.В.

позивача прокурора ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області (адреса: м. Волноваха, вул. Героїв 51 ОМБр, 4 Донецька область; адреса для листування: м.Дніпро, вул. Майдан Озерний, 32, 49003) в інтересах держави в особі Комарської сільської ради (адреса: с. Комар, вул. Єгорова, буд.19 Волноваський район, Донецька область, 85520), Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області (адреса: с. Комар, вул. Єгорова, буд.19 Волноваський район, Донецька область, 85520) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник відповідача ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди землі, визнання права орендаря таким, що припинене, зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

16.04.2024 р. позивач звернувся до суду з зазначеною позовною заявою. Провадження у справі відкрито 17.04.2024 р. та 10.06.2024 р. справу призначено до судового розгляду.

Короткий зміст вимог заяви

Позовна заява мотивована наступним. Опрацюванням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з`ясовано, що Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області на підставі наказу від 04.12.2020 № 11-ОТГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 04.12.2020 передало до комунальної власності Комарської сільської територіальної громади 74 земельні ділянки, в т.ч. і земельну ділянку з кадастровим № 1421281800:01:001:0939 площею 46,7956 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району (нині - Комарська сільська територіальна громада) із цільовим призначенням - 01.02. Для ведення фермерського господарства. Рішенням Комарської сільської ради від 22.12.2020 № 8/3-42 спірну земельну ділянку прийнято до комунальної власності Комарської сільської ради, на підставі чого на даний об`єкт в Державному реєстрі речових прав 30.12.2020 державним реєстратором Великоновосілків-ської селищної ради Ніколабай І.М. за № 40046266 зареєстровано право комунальної власності, власником земельної ділянки зазначено територіальну громаду в особі Комарської сільської ради (код ЄДРПОУ 04342424). При цьому з пункту 6 акту приймання-передачі вбачається, що земельна ділянка з 10.06.2011 перебуває в оренді у фізичної особи ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі № 14212818000206, який укладено на строк до 10.06.2060 (49 років).

Водночас з`ясовано, що відповідно до пункту 1 розпорядження голови Великоносілківської районної державної адміністрації від 06.04.2011 № 103 вирішено передати ОСОБА_3 із земель запасу сільськогосподарського призначення земельну ділянку, межі якої визначені в натурі (на місцевості) проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ВАТ «Зеленогайське» на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, розташовану за межами населених пунктів на території Іскрівської сільської ради, загальною площею 46, 79 га, в т.ч. - ріллі, в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства.

Зазначене розпорядження прийнято на підставі клопотання ОСОБА_3 від 10.02.2011, в якому зазначено бажаний термін оренди спірної земельної ділянки - 10 років.

Надалі між Великоновосілківською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та ОСОБА_3 (орендарем) 10.06.2011 укладено договір оренди землі, зареєстрований у Книзі з державної реєстрації договорів оренди землі за № 14212818000206 (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Іскрівської сільської ради.

Площа земельної ділянки відповідно до пункту 2 Договору складає 46, 7956 га, у тому числі рілля - 46, 7956 га.

При цьому за змістом пункту 8 Договору останній укладено на сорок дев`ять (49) років.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки, який є невід`ємною частиною Договору, Великоновосілківська районна державна адміністрація передала, а ОСОБА_3 прийняла спірну земельну ділянку, межі земельної ділянки закріплені на місцевості межовими знаками, які передані під охорону землекористувачу.

Договір та акт приймання-передачі земельної ділянки підписані сторонами та скріплені печатками в установленому порядку.

З грудня 2020 року право власності на спірну земельну ділянку в результаті земельної реформи перейшло до нового уповноваженого органу - Комарської сільської ради. Остання, виявивши наявність розбіжностей щодо строку дії права оренди відповідача на спірну земельну ділянку, враховуючи, що термін дії договору оренди закінчився

10.06.2021, неодноразово листами від 16.12.2021 № 594, від 30.12.2021 № 619 повідомляла ОСОБА_3 про даний факт з проханням надати копії підтверджуючих документів з метою вирішення питання щодо подальшого користування відповідачем спірним об`єктом.

Водночас відповідач зазначені листи проігнорувала, жодних пояснень з наданням копій підтверджуючих документів від неї до Комарської сільської ради не надходило, будь-яких дій щодо повернення земельної ділянки у володіння її власника у період до 24.02.2022 не вчинено.

Надалі Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 04.07.2022 № 469/2022 утворено Комарську сільську військову адміністрацію Волноваського району Донецької області, яка відповідно до постанови Верховної Ради України від 30.08.2022 № 2542-1Х та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на теперішній час є компетентним органом, тимчасово уповноваженим державою на захист інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин.

Комарська сільськавійськова адміністраціяу листівід 27.02.2024№ 01/1-29/231повідомила прокуратуру,що ОСОБА_3 з 2021року ідо теперішньогочасу користується земельною ділянкою з кадастровим № 1421281800:01:001:0939 площею 46,7956 та для ведення фермерського господарства. За наявною інформацією фінансового відділу Комарської сільської ради заборгованості зі сплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою ОСОБА_3 не має.

Крім того, Комарською сільською військовою адміністрацією листом від 27.03.2024 № 02/1-29/323 також повідомлено, що протягом 2021-2023 років ОСОБА_3 як фізичній особі - платнику податків контролюючими органами шляхом надсилання податкових повідомлень-рішень нараховувалися суми плати за землю у вигляді орендної плати з фізичних осіб (код платежу 25040115860) за фактичне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 46, 7956 га.

Також відповідно до акту обстеження від 23.02.2024, складеного представниками Комарської сільської ради, земельна ділянка з кадастровим № 1421281800:01:001:0939 загальною площею 46, 7956 га, яку використовує ОСОБА_3 , станом на дату складання акту засіяна одним масивом на всій площі озимою пшеницею, на підтвердження чого додано відповідні фотознімки.

З вищевикладеного, на думку позивача, вбачається, що спірний договір оренди землі є укладеним, однак всупереч вимогам статей 116, 123-124 Земельного кодексу України, статей 14-16, 19 Закону України «Про оренду землі» зміст такого договору частково суперечить рішенню уповноваженого органу державної влади в частині строку, визначеного таким рішенням, а тому за відсутності підстав для визнання такого договору недійсним в цілому наявні підстави для зміни відповідного правовідношення в судовому порядку з одночасним визнанням права орендаря таким, що припинене, та зобов`язання повернути спірну земельну ділянку її власнику.

Також у позові зазначає про компетенцію прокурора для звернення до суду з даним позовом, посилаючись на ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Порушення інтересів держави у даному спорі полягає у недотриманні відповідачем ОСОБА_3 визначеного статтями 116, 123, 124 Земельного кодексу України, статтями 15, 16 Закону України «Про оренду землі» порядку набуття права оренди на земельну ділянку з кадастровим № 1421281800:01:001:0939.

Укладення спірного договору оренди землі на строк, що перевищує строк, передбачений розпорядженням № 103, суперечить волі власника і фактично на теперішній час позбавляє такого власника (Комарську сільську територіальну громаду в особі Комарської сільської ради) можливості ефективно та раціонально використовувати таку земельну ділянку на власний розсуд, виходячи з можливості, наприклад, передання її в оренду на конкурсних засадах та отримання відповідного доходу з урахуванням збільшеного розміру нормативної грошової оцінки.

Згідно з умовами Договору оренди землі розмір орендної плати складає 1, 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної станом на дату укладення цього Договору (740 705, 26 грн.), що за один календарний рік становить 11 110, 58 грн.

Водночас на теперішній час розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з даними Державного земельного кадастру складає 1751 877, 83 грн., у зв`язку з чим у разі передачі її в оренду розмір орендної плати складатиме близько 53 000, 00 грн.

Зазначене свідчить про наявність порушення права Комарської сільської ради, повноваження якої тимчасово виконує Комарська сільська військова адміністрація, оскільки подальше перебування земельної ділянки у фактичному користуванні відповідача реально позбавляє можливості збільшити дохідну частину бюджету громади від передачі її в оренду на конкурсних засадах.

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що власником спірної земельної ділянки з 30.12.2020 і до теперішнього часу є територіальна громада в особі Комарської сільської ради.

Відтак,у даномуспорі самеКомарська сільськарада єкомпетентним (уповноваженим)органом,який безпосередньопредставляє тазаконодавчо зобов`язанийзахищати інтереситериторіальної громадиу сферіземельних правовідносин,зокрема шляхомзвернення досуду ізвідповідним позовом.Водночас УказомПрезидента Українивід 24.02.2022№ 64/2022у зв`язкуз військовоюагресією російськоїфедерації протиУкраїни вирішеноввести вУкраїні воєннийстан із05години 30хвилин 24лютого 2022року строкомна 30діб,дію якогоу подальшомунеодноразово продовжено.Указом ПрезидентаУкраїни від04.07.2022№ 469/2022створено Комарськусільську військовуадміністрацію Волноваськогорайону Донецькоїобласті.Відповідно доп.26ч.2ст.15Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» військовіадміністрації населенихпунктів навідповідній територіїздійснюють повноваженняіз вирішеннявідповідно дозакону питаньрегулювання земельнихвідносин (крімвирішення питаньвідчуження зкомунальної власностіземельних ділянокта наданнятаких земельнихділянок воренду настрок понадодин рік).Крім того,Верховною РадоюУкраїни прийнятопостанову від30.08.2022№ 2542-ІХ,відповідно доякої уперіод діївоєнного станув Україніта 30днів післяйого припиненнячи скасуванняначальник Комарськоїсільської військовоїадміністрації Волноваськогорайону Донецькоїобласті тимчасовоуповноважений навиконання функційКомарської сільськоїради якорганумісцевого самоврядування, зокрема, і у сфері регулювання земельних відносин. Зазначена постанова набрала чинності з дня її опублікування, тобто з 01.09.2022. Таким чином, починаючи із вказаної дати і до теперішнього часу компетентним органом у спірних правовідносинах є Комарська сільська військова адміністрація Волноваського району Донецької області.

Підстави дляпредставництва прокуроромінтересів державипідтверджено наступним.Даний суб`єктвладних повноважень,незважаючи напоінформованість щодопорушення ОСОБА_3 земельного законодавства,досі невжив будь-якіюридично значущізаходи задлязахисту інтересівтериторіальної громадиу даномуспорі.Враховуючи вищезазначене,прокурором доКомарської сільськоїради таКомарської сільськоївійськової адміністрації,яка тимчасовона періоддії правовогорежиму воєнного стану виконує повноваження Комарської сільської ради, спрямовані повідомлення про представництво інтересів держави в суді в порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо намірів Волноваської окружної прокуратури звернутися до суду в інтересах держави з даною позовною заявою.

З фактичних обставин спору вбачається, що у грудні 2020 року спірна земельна ділянка в результаті земельної реформи передана з державної у комунальну власність зі зміною власника та органу, уповноваженого розпоряджатися такою ділянкою від імені власника. Таким чином, з 30.12.2020 новим власником спірної земельної ділянки є територіальна громада в особі Комарської сільської ради.

При цьому оскільки датою припинення договірних відносин між Комарською сільською радою та ОСОБА_3 , враховуючи зміст розпорядження РДА № 103 та відсутність автоматичної пролонгації таких відносин, є 10.06.2021, а відповідачем після настання зазначеної дати не вжито жодних заходів з повернення земельної ділянки її власнику, момент порушення прав Комарської сільської ради в такому випадку необхідно обраховувати з дня, наступного за днем припинення договірних відносин між сторонами, тобто з 11.06.2021.

Саме з цієї дати Комарська сільська рада як уповноважений суб`єкт, права якого порушені у спірних правовідносинах, мала об`єктивну можливість довідатися про порушення свого права відповідачем.

При цьому згідно з пунктом 19 розділу «Прикінцеві та Перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-1Х, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, на теперішній час відсутні будь-які підстави вважати, що строк, у межах якого Комарська сільська рада могла б звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права, є пропущеним, з огляду на що позов прокурора заявлений у межах загального строку позовної давності.

Просить суд змінити правовідношення, яке виникло між Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області та ОСОБА_3 , на підставі розпорядження Великоновосілківської райдержадміністрації від 06.04.2011 № 103 «Про передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 », встановивши, що договір оренди землі від 10.06.2011. зареєстрований у відділі Держкомзему Великоновосілківського району Донецької області у Книзі записів державної реєстрації договорі в оренди землі за № 14212818000206, укладений на 10 років. Визнати право оренди ОСОБА_3 , на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1421281800:01:001:0939 (реєстраційний і номер об`єкта нерухомого майна 2265596014212), таким, що припинене, починаючи з 11.06.2021, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі. Зобов`язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1421281800:01:001:0939 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2265596014212) її власнику - Комарській сільській територіальній громаді в особі Комарської сільської ради. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Донецької обласної прокуратури судові витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 9 084 (дев`ять тисяч вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Зміст відзиву відповідача

02.05.2024р.у встановленістроки тау встановленомуст.178ЦПК порядкувідповідачем надановідзив посправі,у якомупросив відмовитиу задоволеннівимог позовноїзаяви.Зазначає,щопозовні вимогиє необґрунтованими,а обранийстороною Позивачаспосіб захистусвоїх правневірним.Щодо позовноївимоги змінити правовідношення,яке виникломіж Великоновосілківськоюрайонною державноюадміністрацією Донецькоюобласті та ОСОБА_3 на підставіРозпорядження №103від 06.04.2011року,встановивши,що договіроренди землівід 10.06.2011року укладенийна 10роківНа аркуші9позовної заявисторона Позивача(зпосиланням назміст РозпорядженняГолови Великоновосілківськоїрайдержадміністрації Донецькоїобласті №103)робить правовийвисновок,що умовадоговору орендиземлі щодостроку йогодії (49років),передбачена пунктом8Договору,є недійсноюз підстав,передбачених пунктами1,3ст.203,ч.1ст.215ЦК України.1.1. Щодо пункту 1 статті 203 ЦК України Відповідач вважає, що Розпорядження Голови Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області № 103 відповідно до пункту 5 статті 4 ЦК України та статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» не є актом цивільного законодавства. Крім того Відповідач зазначає, що матеріали даної справи не містять відомостей, що договір оренди був укладений на виконання Розпорядження № 103. Голова Великоновосілківської райдержадміністрації Донецької області в межах своєї компетенції видавати інші Розпорядження, відміняти або вносити зміни в Розпорядження № 103. (у зв`язку із чим Відповідач звернувся 01.05.2024 року з заявою до Волноваської державної адміністрації Донецької області про надання усіх копій документів реєстраційної справи та усіх Розпоряджень за 2011 рік стосовно передачі Відповідачу в оренду спірної земельної ділянки. Також Відповідач зазначає, що згідно приписів пунктів 9 та 11 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою КМУ № 2073 від 25.12.1998 року (чинний на дату державної реєстрації договору оренди). Відсутність у договорі оренди однієї з істотних умов, передбачених пунктом 8, порушення вимог статей 4, 5, 6, 7, 9, 13, 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до законів України сторона Позивача не ставить під сумнів законність державної реєстрації договору оренди, що виключає можливість недійсності пункту 8 договору оренди на підставі ч.1 ст. 203 ЦК України. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Жодного посилання на приписи визначені в статтях 229-233 ЦК України щодо дефектів волевиявлення Орендодавця або Орендаря при укладанні договору оренди строком на 49 років (приймаючи до уваги строк оренди зазначений у Розпорядженні № 103 ) сторона Позивача не надає. Що є доказом того, що волевиявлення сторін договору оренди було вільним та відповідало їх внутрішній волі. Відповідач зазначає, ним відповідно до умов договору оренди у 2021, 2022 році належним чином сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою згідно договору оренди (копії квитанцій, податкових повідомлень додаю до даного відзиву). Відповідач отримав також квитанцію на сплату орендної плати за 2023 рік

Зазначені обставини спростовують необґрунтовані твердження сторони Позивача о припиненні строку дії договору 11.06.2021 року. Отже, строк дії договору оренди не закінчився, договір є чинним, а тому для зміни його умов або розірвання стороні Позивача необхідно обґрунтувати такі дії приписами статей 651 та 652 ЦК України, що у позовній заяві відсутнє. Згідно листа № 40 від 16.03.2021 року голові Комарської сільської ради Геннадію Ходосу 24 травня 2021 року був наданий повний пакет документів, зазначений в їх листі ,прийнятий та зареєстрований (вх.№179 від 24.05.2021 р.). Для надання документів був потрібен час, так як в цьому листі в п.6 вказано про надання агрохімічного паспорту, на виготовлення якого був потрібен час.

До голови Комарської сільської ради Геннадію Ходосу 24 травня 2021 року(вх. №180 від 24.05.2021 р.) було подано клопотання про надання копії додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки для ознайомлення. Всі документи надані до відділу земельних відносин Комарської сільської ради, але по теперішній час не отримано відповіді.

Також Відповідач зазначає, що станом да дату відкриття провадження по даній справі не існує жодного рішення сесії Комарської сільської ради або Комарської сільської військової адміністрації щодо вилучення у Відповідача орендованої земельної ділянки або щодо внесення змін у договір оренди.

Зазначені обставини з урахуванням предмету позову свідчать про відсутність спору між сторонами по даній справі та перетягування представником Прокуратури на себе повноважень органів місцевого самоврядування, в частині вирішення земельних питань відповідно до приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Просить суд відмовити Позивачам у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідь на відзив

07.05.2024р.Прокурором надановідповідь навказаний відзив.Вважає, що доводи Відповідача, викладені у відзиві не підлягають задоволенню. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Частиною 2 статті 16 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відтак, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу, на той час - розпорядження голови Великоновосілківської райдержадміністрації про надання земельної ділянки у користування. Договірний порядок врегулювання відносин у вказаній сфері не позбавляє уповноважений орган обов`язку прийняти відповідне рішення згідно з вимогами статей 123, 124 Земельного кодексу України. У свою чергу, укладений в подальшому договір оренди землі не може суперечити умовам, визначеним таким рішенням (розпорядженням).

У даному випадку, строк, на який укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1421281800:01:001:0939 площею 46,7956 га не відповідає строку оренди, визначеному у розпорядженні голови Великоновосілківської райдержадміністрації від 06.04.2011 №103.За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у цивільно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних нормах. Щодо доводів Відповідача про наявність у реєстраційній справі по передачі їй земельної ділянки в оренду заяви про реєстрацію відділом Держкомзему у Великоновосілківському районі Донецької області договору оренди, укладеного строком на 49 років та пояснювальної записки інженера- землевпорядника ОСОБА_4 з посиланням на строк дії договору оренди 49 років, не може бути доказом законності укладання договору оренди земельної ділянки саме на цей строк за відсутності волевиявлення держави у виді відповідного розпорядження голови райдержадміністрації.

Крім цього, походження цих документів невідомо, пояснювальна записки ФОП ОСОБА_4 не тягне за собою правових наслідків та не підтверджує правомірність укладання договору оренди землі строком на 49 років. Додана до відзиву копія заяви ОСОБА_3 начальнику відділу Держкомзему у Великоновосілківському районі про реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки не містить дати подання та відомостей про її отримання і реєстрацію у відділі Держкомзему у Великоновосілківському районі.

Натомість, листування Комарської сільської ради Волноваського району та архівного відділу Волноваської райдержадміністрації свідчить про те, що Великоновосілківською райдержадміністрацією за результатом розгляду клопотання ОСОБА_3 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1421281800:01:001:0939 приймалось тільки розпорядження від 06.04.2011 №103 «Про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_3 » (копії запитів та відповідей додаються до відповіді). Подальша поведінка сторін свідчить про відсутність під час вчинення спірного правочину належного волевиявлення його сторін, адже укладення Договору оренди землі строком на 49 років не відповідає попередній волі сторін, досягнутій під час прийняття розпорядження № 103. Умова, передбачена п. 8 такого договору, щодо строку його дії тривалістю 49 років, не узгоджується зі змістом розпорядження Великоновосілківської РДА, з огляду на що відповідне правовідношення, яке 10.06.2011 виникло між сторонами, має бути приведене у відповідність до волевиявлення уповноваженого органу шляхом зміни такого правовідношення та визнання договору оренди землі укладеним саме на 10 років.

У даному спорі відсутні підстави стверджувати, що після закінчення 10-річного строку дії договору оренди (на який він мав би бути укладений згідно з розпорядженням голови райдержадміністрації) відбулась автоматична пролонгація договірних відносин між сторонами. Незважаючи на те, що відповідач продовжила фактично користуватись спірною земельною ділянкою після 10.06.2021, від неї до Комарської сільської ради не надходило жодних листів з пропозицією про поновлення договору на новий строк, відповідно за таких умов і Комарська сільська рада протягом місяця з дня закінчення строку дії оренди не мала підстав письмово повідомляти орендаря щодо заперечення проти такого поновлення. До того ж будь- якої додаткової угоди між сторонами, як того вимагала ч. 10 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», в обов`язковому порядку укладено не було.

Отже, оскільки після 10.06.2021 договірні відносини між сторонами не було автоматично пролонговано, починаючи з 11.06.2021 ОСОБА_3 втратила будь-яке легітимне право на використання спірної земельної ділянки.

З вищевикладеного вбачається, що спірний договір оренди землі є укладеним, однак всупереч вимогам статей 116, 123-124 Земельного кодексу України, статей 14- 16, 19 Закону України «Про оренду землі» зміст такого договору частково суперечить рішенню уповноваженого органу державної влади в частині строку, визначеного таким рішенням, а тому за відсутності підстав для визнання такого договору недійсним в цілому наявні підстави для зміни відповідного правовідношення в судовому порядку з одночасним визнанням права орендаря таким, що припинене, та зобов`язання повернути спірну земельну ділянку її власнику. Позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами. Підстави для відмови у їх задоволенні відсутні.

Процесуальні заяви сторін

По даному провадженню сторонами внесено процесуальні заяві.

Щодо допустимості доказів

У заяві від 20.06.2024 р. представник Відповідач зазначає, що лист Начальника Комарської сільської військової адміністрації від 27.03.2024 року № 02/1-29/323 на адресу Заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області (що доданий до позовної заяви): складений на припущеннях, без наявності відповідних належних підтверджуючих документів; не є належним доказом по даній справі, з наступних підстав. У даному листі Начальник сільської військової адміністрації повідомляє, що контролюючими органами протягом 2021 -2023 років нараховувались суми плати за землю у вигляді орендної плати за користування Відповідачем земельною ділянкою площею 46, 7956 га, кадастровий номер: 1421281800:01:001:0939, а саме: за 2021 рік у сумі 50 006, 02 грн.; за 2022 рік у сумі 133 349, 40 грн.; за 2023 рік у сумі 58 483, 71 грн. До даного листа від 27.03.2024 року № 02/1-29/323 Позивачем додається три додатку, з яких на підтвердження нарахування суми орендної плати саме контролюючими органами Позивач додає виключно повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 01.12.2023 року по нарахуванню орендної плати за 2023 рік. Щодо нарахування Відповідачу орендної плати за 2021 рік у сумі 50 006, 02 грн. та за 2022 рік у сумі 133 349, 40 грн. Позивач стосовно листа від 27.03.2024 року № 02/1-29/323 Начальника Комарської сільської військової адміністрації не додає. Відповідач отримав на свій запит від 15.05.2024 року від Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області лист відповідь № 02/1-29/592 від 28.05.2024 року, з додатком копією Розпорядження від 16.12.2021 року № 104-р «Про затвердження Інструкції з діловодства в Комарській сільській раді та її виконавчому комітеті» На запит Відповідача від 15.05.2024 року (зазначений вище) Начальник Комарської сільської військової адміністрації знову не надає витребувані завірені належним чином копії рішень контролюючих органів по нарахуванню (визначенню суми) орендної плати за 2021 рік у сумі 50 006, 02 грн. та за 2022 рік у сумі 133 349, 40 грн. на які він посилається у листі від 27.03.2024 року № 02/1-29/323 на адресу Заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області. У листі відповіді № 02/1-29/592 від 28.05.2024 року Начальник Комарської сільської військової адміністрації знову лише зазначає - що стосовно нарахування суми орендної плати за користування спірною земельною ділянкою їй необхідно звернутись до контролюючих органів, а саме ГУ ДПС у Донецькій області.

У заявівід 07.08.2024р.відповідач просиввизнати недопустимимидоказами:Розпорядження №103від 06.04.2011р.«Про передачуземельної ділянкив орендугр. ОСОБА_3 »;Клопотання ОСОБА_3 від 10.02.2011р.;Договору орендиземлі від10.06.2011р.;Витягу зДержавного реєструречових правна нерухомемайно від05.01.2021р.;Листа від16.12.2021р.№594;Листа від30.12.2021р.№618.Посилається на Постанову ВерховногоСуду від11липня 2018року усправі N904/8549/17,у якійзазначено,що:«…неправильно засвідченіабо незасвідченікопії документівє недопустимимидоказами фактичнихобставин справита єпідставою дляскасування судовогорішення усправі» тавважає,що вказанідокази непосвідчені належнимчином,не містять дати засвідчення документів.

Щодо кола відповідачів

У заяві від 07.08.2024 р. відповідач, вказав, що Верховний Суд у Постанові від 30.07.2020 по справі № 670/23/18 зазначив, що у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору, як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них. Сторонами оспорюваного договору оренди землі від 10.06.2011 р. є орендар ОСОБА_3 та орендодавець Великоновосілківська районна державна адміністрація. Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Великоновосілківська районна державна адміністрація Донецької області припинена, як юридична особа, 24.03.2021 р. в результаті реорганізації. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807 IX «Про утворення та ліквідацію районів», керуючись розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій», постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 року № 1321 «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрації, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються», відповідно до статей 6, 7і, 11, 39, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (із змінами), враховуючи розпорядження голови райдержадміністрації, Великоновосілківська районна державна адміністрація Донецької області реорганізована шляхом приєднання до Волноваської районної державної адміністрації Донецької області (адреса: вул.Героїв 51 ОМБр, 1 м.Волноваха, Донецька обл., код ЄДРПОУ 05419927). Волноваська районна державна адміністрація Донецької області є правонаступником Великоновосілківської районної державної адміністрації. Позивачу ще на стадії подання позовної заяви було відомо, що Волноваська районна державна адміністрація на даний час є законним правонаступником Великоновосілківської районної державної адміністрації і Позивач мав достатньо часу залучити її у якості другого Відповідача по даній справі. Проте Позивачем позовні вимоги заявлені лише до однієї із сторін Договору оренди - орендаря ОСОБА_5 . Інша сторона правочину - Орендодавець Волноваська районна державна адміністрація (як правонаступник Великоновосілківської районної державної адміністрації) до участі у даній справі не залучена. Просить відмовити Позивачу у задоволенні позову по даній справі у повному обсязі, внаслідок неналежного складу Відповідачів.

09.09.2024 р. у відповідь на вказану заяву Прокурор надав пояснення, згідно яких вважає, що у даному випадку припинення діяльності не тягне за собою зміну орендодавця спірної земельної ділянки з Великоновосілківської районної державної адміністрації на Волноваську районну державну адміністрацію, а тому Волноваська районна державна адміністрація не може бути співвідповідачем за позовом. Належним відповідачем є особа, яка повинна відповідати за позовом - ОСОБА_3 . Виходячи з обставин справи та характеру правовідносин, вимоги заявлені до належного відповідача. Правовідношення, яке виникло між Великоновосілківською районною державною адміністрацією Донецької області та ОСОБА_3 на підставі розпорядження Великоновосілківської райдержадмінстрації від 06.04.2011 № 103 «Про передачу земельної ділянки в оренду гр. ОСОБА_3 », повинно бути змінено шляхом встановлення, що договір оренди землі від 10.06.2011, зареєстрований у відділі Держкомзему Великоновосілківського району Донецької області у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 14212818000206, укладений на 10 років. Право ОСОБА_3 на оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1421281800:01:001:0939, повинно бути визнане таким, що припинено, починаючи з 11.06.2021, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди землі, а земельна ділянка повернута її власнику Комарській сільській територіальній громаді в особі Комарської сільської ради. У зв`язку з цим, вважає, що Волноваською окружною прокуратурою відповідач по справі зазначений правильно, підстави для залучення як співвідповідача Волноваської районної державної адміністрації відсутні, клопотання представника відповідача підлягає залишенню без задоволення.

Процедура судового розгляду

Прокурор Кандиболоцька О.М. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та запереченнях на відзив. Зазначив, що є всі підстави для задоволення позовних вимог, посилався на сталу судову практику у розгляді даної категорії спорів. Наголосив на належному підтвердженні підстав для представництва прокурором інтересів держави за даним позовом.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та додаткових клопотаннях-поясненнях, вважаючи позов необґрунтованим та безпідставним, а спосіб захисту, обраний позивачем, неправильним. Наполягав на визнанні недопустимими доказів по даному провадженню, вказаних ним у відповідних заявах.

Інші учасники провадження у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Заяви про відкладення розгляду справи відсутні. Неявка відповідача ОСОБА_3 є повторною, її інтереси забезпечені участю її представника по даному провадженню. Прокурор та представник відповідача не заперечували проти розгляду даного провадження за відсутності позивачів Комарської сільської ради, Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області та відповідача ОСОБА_3 .

Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивачів та відповідача, відповідно до положень п. 4 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.

У справі достатньо даних про права та взаємовідносини сторін на теперішній час для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом

Вислухавши пояснення прокурора ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області на підставі наказу від 04.12.2020 № 11-ОТГ та акту приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення від 04.12.2020 передало до комунальної власності Комарської сільської територіальної громади 74 земельні ділянки, в т.ч. і земельну ділянку з кадастровим № 1421281800:01:001:0939 площею 46,7956 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району (нині - Комарська сільська територіальна громада) із цільовим призначенням - 01.02. для ведення фермерського господарства.

Рішенням Комарської сільської ради від 22.12.2020 № 8/3-42 земельну ділянку з кадастровим № 1421281800:01:001:0939 прийнято до комунальної власності Комарської сільської ради, на підставі чого на даний об`єкт в Державному реєстрі речових прав 30.12.2020 державним реєстратором Великоновосілківської селищної ради Ніколабай І.М. за № 40046266 зареєстровано право комунальної власності, власником земельної ділянки зазначено територіальну громаду в особі Комарської сільської ради (код ЄДРПОУ 04342424). З пункту 6 акту приймання-передачі вбачається, що земельна ділянка з 10.06.2011 перебуває в оренді у фізичної особи ОСОБА_3 на підставі договору оренди землі № 14212818000206, який укладено на строк до 10.06.2060 (49 років).

Відповідно до пункту 1 розпорядження голови Великоновосілківської районної державної адміністрації від 06.04.2011 № 103 вирішено передати голові фермерського господарства Ковтун Л.М. із земель запасу сільськогосподарського призначення земельну ділянку, межі якої визначені в натурі (на місцевості) проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ВАТ «Зеленогайське» на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, розташовану за межами населених пунктів на території Іскрівської сільської ради, загальною площею 46, 79 га, в т.ч. - ріллі, в оренду терміном на 10 років для ведення фермерського господарства.

Зазначене розпорядження прийнято на підставі клопотання голови фермерського господарства Ковтун Л.М. від 10.02.2011, в якому зазначено бажаний термін оренди спірної земельної ділянки - 10 років.

Надалі між Великоновосілківською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та фізичною особою ОСОБА_3 (орендарем) 10.06.2011 укладено договір оренди землі, зареєстрований у Книзі з державної реєстрації договорів оренди землі за № 14212818000206 (далі - Договір). Згідно з пунктом 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Іскрівської сільської ради. Площа земельної ділянки відповідно до пункту 2 Договору складає 46, 7956 га, у тому числі рілля - 46, 7956 га. При цьому за змістом пункту 8 Договору останній укладено на сорок дев`ять (49) років. Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки, який є невід`ємною частиною Договору, Великоновосілківська районна державна адміністрація передала, а ОСОБА_3 прийняла спірну земельну ділянку, межі земельної ділянки закріплені на місцевості межовими знаками, які передані під охорону землекористувачу. Договір та акт приймання-передачі земельної ділянки підписані сторонами та скріплені печатками в установленому порядку.

З грудня 2020 року право власності на спірну земельну ділянку в результаті земельної реформи перейшло до нового уповноваженого органу - Комарської сільської ради.

Комарська сільська рада Волноваського району Донецької області листами від 16.12.2021 № 594, від 30.12.2021 № 619 повідомляла ОСОБА_3 про даний факт з проханням надати копії підтверджуючих документів з метою вирішення питання щодо подальшого користування відповідачем спірним об`єктом.

Відповідач зазначені листи проігнорувала, пояснень з наданням копій підтверджуючих документів від неї до Комарської сільської ради не надходило, будь-яких дій щодо повернення земельної ділянки у володіння її власника у період до 24.02.2022 не вчинено.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 04.07.2022 № 469/2022 утворено Комарську сільську військову адміністрацію Волноваського району Донецької області, яка відповідно до постанови Верховної Ради України від 30.08.2022 № 2542-1Х та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на теперішній час є компетентним органом, тимчасово уповноваженим державою на захист інтересів територіальної громади у сфері земельних відносин.

Комарська сільськавійськова адміністраціяу листівід 27.02.2024№ 01/1-29/231повідомила прокуратуру,що ОСОБА_3 з 2021року ідо теперішньогочасу користується земельною ділянкою з кадастровим № 1421281800:01:001:0939 площею 46,7956 та для ведення фермерського господарства. За наявною інформацією фінансового відділу Комарської сільської ради заборгованості зі сплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою ОСОБА_3 не має.

Комарською сільською військовою адміністрацією листом від 27.03.2024 № 02/1-29/323 також повідомлено, що протягом 2021-2023 років ОСОБА_3 як фізичній особі - платнику податків контролюючими органами шляхом надсилання податкових повідомлень-рішень нараховувалися суми плати за землю у вигляді орендної плати з фізичних осіб (код платежу 25040115860) за фактичне користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 46, 7956 га.

Відповідно до акту обстеження від 23.02.2024, складеного представниками Комарської сільської ради, земельна ділянка з кадастровим № 1421281800:01:001:0939 загальною площею 46, 7956 га, яку використовує ОСОБА_3 , станом на дату складання акту засіяна одним масивом на всій площі озимою пшеницею, на підтвердження чого додано відповідні фотознімки.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»,Волноваською окружноюпрокуратурою попередньо,до зверненнядо суду, відповідними листами від 08.04.2024 р. повідомлено Комарську сільську раду, Комарську сільську військову адміністрацію Волноваського району Донецької області про представництво прокуратурою інтересів останньої в суді.

Враховуючи вищенаведене, відсутність реакції на попередні запити прокурора від 07.02.2024 р., 13.02.2024 р., 21.03.2024 р. з описом встановлених, на його думку, порушень інтересів держави, у тому числі можливим недоотриманням орендної плати, суд вважає, що звертаючись з даною позовною заявою, прокурором належним чином обґрунтовані підстави для представництва інтересів держави та прокурор у даному випадку діє у відповідності до положень ст.. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Вирішуючи першу позовну вимогу позивача про зміну правовідношення, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (стаття 792 ЦК України).

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України «Про оренду землі»).

Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (частина перша статті 31 Закону України «Про оренду землі»).

В текстіпозовної заявипозивач зазначає,що сторонамине додержанов моментйого вчиненнявимоги ч.1ст.203ЦК Українищодо визначеннястроку такогоправочину згідноз вимогамиактів цивільногозаконодавства,оскільки п.8Договору невідповідає зміступ.1розпорядження головиВеликоновосілківської РДА,що свідчитьпро порушеннястатей 123,124Земельного кодексу України, статті 16 Закону України «Про оренду землі» щодо обов`язкового укладення договору оренди землі державної/комунальної власності виключно відповідно та на підставі рішення уповноваженого органу. Позивач вважає що, умова Договору оренди землі щодо строку його дії (49 років), передбачена п. 8 Договору, є недійсною з підстав, передбачених пунктами 1, 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, та зазначає, що у даному спорі визнання Договору оренди землі недійсним в повному обсязі через недійсність лише однієї з істотних його умов (щодо строку дії) не є ефективним способом захисту порушеного права власника спірної земельної ділянки, оскільки не призведе до реального поновлення порушених інтересів. Отже, позивачем не ставляться фактично вимоги про визнання договору недійсним (повністю або у певній частині), а тому, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, судом не вирішується питання визнання спірного правочину недійсним.

Проте, в цілому, можна визначити, що відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний судом недійсним.

Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вичинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; не може суперечити правам та інтересам осіб. Правочин може визнаватись недійсним за наявності дефектів у будь-якому елементі правочину.

Згідно ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка, щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Як роз`яснено у п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року за №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійними», відповідно до статей 229 - 233 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною або внаслідок впливу тяжкої обставини, є оспорюваним.

Обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України) мають існувати саме на момент вчинення правочину.

Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також, що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов`язань, які виникли з правочину, і не пов`язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Безпосередньо питання зміни правовідношення регулюються положеннями ст..ст. 651,652 ЦК України.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно зі статтею 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

В постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) Велика Палата Верховного Суду сформулювала такі правові висновки.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені у статті 651 ЦК України. За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частина друга статті 651 ЦК України). З огляду на зміст припису абзацу першого вказаної частини інші випадки, ніж істотне порушення договору, для його зміни або розірвання у судовому порядку можуть бути встановлені законом або самим договором. Настання цих випадків зумовлює право сторони ініціювати у суді питання зміни чи розірвання відповідних правовідносин.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що допустила порушення договору, не має значення ні для оцінки істотності порушення, ні для виникнення права вимагати зміни чи розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Інакше кажучи, для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункти 117-120)).

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою статті 652 ЦК України, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частини перша та друга статті 652 ЦК України).

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта статті 652 ЦК України).

Справді, на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані обставини, що виникають після укладення договору, істотно порушують баланс інтересів сторін і суттєво знижують для кожної з них очікуваний результат договору. Право змінити чи розірвати договір у разі істотної зміни обставин, які були визначальними на час його укладення, направлене на захист сторін договору від настання ще більш несприятливих наслідків, пов`язаних із подальшим його виконанням за існування обставин, що відповідають характеристикам, визначеним у статті 652 ЦК України.

За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання (абзац перший частини першої статті 651 ЦК України).

Припис абзацу другого частини першої статті 652 ЦК України встановлює критерій, за яким для зміни чи розірвання договору на підставі цієї статті обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що, якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах. За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 ЦК України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.

Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними. Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин за рішенням суду, виходячи з принципу свободи договору (пункт 3 частини першої статті 3, частина перша статті 627 ЦК України), є винятковим заходом. Для застосування судом відповідного повноваження потрібна як сукупність чотирьох умов, визначених у частині другій статті 652 ЦК України, так і встановлення того, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина четверта цієї статті), тобто що таке розірвання буде необґрунтованим згідно з принципом "найменших негативних наслідків" для сторін договору (близькі за змістом висновки див. у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 вересня 2019 року у справі № 910/17469/18 (пункти 41-42), від 19 листопада 2019 року у справі № 910/9859/18 (пункти 37, 41-44), від 25 лютого 2020 року у справі № 922/2279/19 (пункти 8.8-8.12), від 19 липня 2022 року у справі № 910/14155/21 (пункт 8)).

З огляду на наведені правові норми та сталу судову практику, суд приходить до висновку, що укладаючи спірний договір оренди земельної ділянки, сторони, з огляду на заяву ОСОБА_3 та відповідне розпорядження № 103 погодили укладення договору оренди строком на 10 років, а тому збільшення строку укладення договору оренди поза межами розпорядження та заяви ОСОБА_3 не може вважатись істотною зміною обставин в контексті положень ст..ст. 651,652 ЦК України.

Сторони договору знали, що погоджено укладання договору оренди землі строком на 10 років, і в момент підписання особи, які підписали даний документ, достовірно знали про те, що фактично договір укладено на строк 49 років, при цьому, жодних додаткових розпоряджень або відповідно заяв ОСОБА_3 щодо укладання договору на інший строк не приймалось та не подавалось. Фактично, суб`єкт підписання договору оренди земельної ділянки Голова Великоновосілківської районної державної адміністрації в особі ОСОБА_6 10.06.2011 р. ( в момент підписання договору оренди) діяв поза межами свого ж розпорядження від 06.04.2011 р. № 103.

Так, положеннями ЗК України у редакції від 07.05.2011 р. (редакція чинна на момент укладання договору оренди землі), а саме ч. 3 ст. 122, визначалось, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для сільськогосподарського використання.

У частині 1 ст. 123 ЗК України визначено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 9 ст. 123 ЗК України, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Щодо виконання даного договору сторонами, суд зазначає, що дійсно, ОСОБА_3 сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою, дійсно, заборгованість з орендної плати відсутня, що вбачається з досліджених судом доказів (платіжних повідомлень, відповіді позивача від 27.02.2024 р. 02/01-29/231). Натомість, 16.12.2021 р. Комарською сільською радою надіслано повідомлення відповідачу № 594, у якому вказано про та, що виявлено розбіжності фактичних даних у поданих відповідачем копіях документів по договору оренди земельної ділянки від 10 червня 2011 року, а саме по орендованій земельній ділянці з кадастровим номером 1421281800:01:001:0939 загальною площею 46,7956 га, та міститься прохання з`явитись до ради для їх усунення. Отже, позивачем були встановлені та визначені, як розбіжності по вказаній орендованій земельній ділянці та було висловлено намір їх усунути. Відповідачем дана вимога виконана не була.

Надаючи оцінку спірному договору від 10.06.2011 р., суд звертає увагу, що жодних даних, що вказаний договір було укладено саме відповідно до розпорядження № 103 від 06.04.2011 р. суду не надано. Посилання на таке розпорядження договір в своєму тексті не містить.

Проте, волевиявлення саме Держави в особі її уповноважених органів щодо укладання договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, перш за все, проявляється в рішенні відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями (ч. 1 ст. 124 ЗК в редакції, чинній на момент підписання договору від 10.06.2011 р.). В розпорядженні позивача мається лише розпорядження № 103 від 06.04.2011 р. та відповідно договір оренди земельної ділянки від 10.04.2011 р. У даних документах мова йде про одну й ту саму земельну ділянку, проте, вказане не є достатніми доказами на підтвердження волі Держави на укладання саме договору оренди від 10.06.2011 р. саме на підставі розпорядження від 06.04.2011 р. № 103 та, головним чином, саме на 10 років.

До того ж, у розпорядженні № 103 від 06.04.2011 р. зазначено про намір передати в оренду земельну ділянку голові фермерського господарства ОСОБА_3 , заява на передачу земельної ділянки в оренду написана ОСОБА_3 , як головою фермерського господарства, в той час, як договір оренди від 10.06.2011 р. укладено із фізичною особою ОСОБА_3 .

Таким чином, волевиявлення Великоновосілківської РДА на укладання договору оренди земельної ділянки з фізичною особою ОСОБА_3 строком на 49 років не було, а встановлені судом обставини свідчать про те, що вказаний договір оренди від 10.06.2011 р. є неукладеним.

Щодо доказової бази по даному провадженню, суд зазначає наступне.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Ч. 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як визначено ст.. 48 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надані позивачемдокази попровадженню,у томучислі розпорядження№ 103від 06.04.2011р.,договір орендиземельної ділянкивід 10.06.2011р.,Листа від16.12.2021р.№594;Листа від30.12.2021р.№618,листа Начальника Комарської сільської військової адміністрації від 27.03.2024 року № 02/1-29/323 суд вважає, що такі докази відповідають критеріям допустимості (надані на запит прокурора компетентними органами, у володінні яких перебували в силу вимог закону), належними (стосуються предмету спору), та достовірності, оскільки викладена в них інформація узгоджується з матеріалами провадження, хронологією подій, подані в електронній формі та додатково посвідчені прокурором електронним цифровим підписом під час подання позовної заяви. Безпосередньо копії таких доказів, надані прокурору, посвідчені печаткою, підписом посадової особи, мається зазначення «з оригіналом згідно» та відсутність дати посвідчення не є істотним порушенням, яке би ставило під сумнів достовірність вказаних доказів, тим більш стороною відповідача не ставиться під сумнів саме існування таких доказів, а відповідач лише не погоджується з формою їх посвідчення.

Надані докази відповідачем, зокрема, на підтвердження наміру укладання додаткової угоди до договору оренди землі у зв`язку зі зміною власника (заява від 24.05.2021 р. (вх. 180 від 24.05.2021 р.), пропозиція Комарської ради від 16.03.2021 р. для укладення додаткового договору оренди у зв`язку зі зміною власника, агрохімічний паспорт земельної ділянки) підтверджують лише намір Комарської сільської ради укласти додатковий договір з відповідачем та згоду відповідача на вказане та не спростовують позицію суду, викладену у даній частині судового рішення.

Заява відповідача на ім`я начальника відділу Держкомзему від 2011 р., у якій вона просить зареєструвати договір оренди земельної ділянки, загальною площею 46,7956 га є неналежним доказом по даному провадженню, відповідно до положень ч. 4 ст. 77 ЦПК України, оскільки у даній заяві відсутні дані про те, що в ній йдеться саме про земельну ділянку з кадастровим номером № 1421281800:01:001:0939, яка розташована за межами населених пунктів на території Іскрівської сільської ради Великоновосілківського району. З аналогічних мотивів суд визнає неналежним наданий відповідачем доказ пояснювальну записку ФОП ОСОБА_4 стосовно державної реєстрації оренди земельної ділянки строком на 49 років площею 46,7956 га, розташованої на території Іскрівської сільської ради.

Таким чином, за вищевказаними виключеннями, докази, надані сторонами по провадженню відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності.

Щодо кола відповідачів по даному провадженню, то суд не погоджується з доводами відповідача, від 07.08.2024 р., вважаючи, що враховуючи характер спірних правовідносин, зміст позовних вимог, позивачем правильно визначено відповідача по даному провадженню. і з цих мотивів відсутні підстави для відмови у задоволені позову.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Враховуючи вищенаведене у своїй сукупності та логічному взаємозв`язку, аналізуючи надані сторонами докази, судом встановлено відсутність підстав для зміни правовідношення, визнання права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1421281800:01:001:0939 (реєстраційний і номер об`єкта нерухомого майна 2265596014212) від 10.06.2011 р. припиненим та, як наслідок, відсутність підстав для зобов`язання ОСОБА_3 повернути спірну земельну ділянку саме з мотивів, викладених позивачем. Договір оренди земельної ділянки від 10.06.2011 р. з кадастровим номером 1421281800:01:001:0939 (реєстраційний і номер об`єкта нерухомого майна 2265596014212) за обставин, встановлених судом є неукладеним. Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві, що нерухоме майно знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке прокурор, діючи в інтересах позивача, як власника нерухомого майна, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном. Суд вважає, що прокурором, як позивачем, обрано неефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів держави в особі уповноважених органів, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат

При розподілі судових витрат суд керується нормами ч. 1ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрат стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області (адреса: м. Волноваха, вул. Героїв 51 ОМБр, 4 Донецька область; адреса для листування: м.Дніпро, вул. Майдан Озерний, 32, 49003) в інтересах держави в особі Комарської сільської ради (адреса: с. Комар, вул. Єгорова, буд.19 Волноваський район, Донецька область, 85520), Комарської сільської військової адміністрації Волноваського району Донецької області (адреса: с. Комар, вул. Єгорова, буд.19 Волноваський район, Донецька область, 85520) до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник відповідача ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди землі, визнання права орендаря таким, що припинене, зобов`язання повернути земельну ділянку - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 10 вересня 2024 року.

Суддя: О.А. Дурач