Ухвала

від 11.09.2024 по справі 200/5812/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

11 вересня 2024 року Справа №200/5812/24

суддя Донецького окружного адміністративного суду Голубова Л.Б., ознайомившись з матеріалами справи за позовом ОСОБА_1 до Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волноваської районної державної адміністрації з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування розпорядження Волноваської районної державної адміністрації «Про звільнення ОСОБА_1 » № 35-рк від 12.07.2023;

- поновлення на посаді головного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку території райдержадміністрації негайно;

- стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13 липня 2023 року по день винесення судового рішення, з вирахуванням з вказаної суми податків та зборів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому зазначає, що наказом керівника апарату райдержадміністрації від 19.04.2021 року № 42-нк «Про призначення за переведенням ОСОБА_1 » позивача було призначено на посаду головного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку території Волноваської райдержадміністрації з 20.04.2021 року за переведенням з посади головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та інфраструктури управління житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Волноваської райдержадміністрації. Наказом керівника апарату райдержадміністрації від 19.04.2021 року № 17-нв «Про продовження відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 » продовжено позивачу відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 20.04.2021 року по 11.07.2023 року.

08.07.2023 року позивач направила до Волноваської РДА, РВА заяву про звільнення з посади головного спеціаліста відділу соціально-економічного розвитку Волноваської райдержадміністрації за власним бажанням. Розпорядженням голови райдержадміністрації, начальника районної військової адміністрації від 12.07.2023 року № 35-рк «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з займаної посади за власним бажанням, тобто, на наступний робочий день, після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Наголошує, що твердження позивача про те, що вона дізналася про своє звільнення у червні 2024 року є неправдивим та суперечливим, оскільки ОСОБА_1 власноруч написано заяву про звільнення за власним бажанням, а в подальшому надано заяву про надання оригіналу трудової книжки, що свідчить про обізнаність позивача про її звільнення.

Більш того, підставою для видачі трудової книжки є виключно звільнення працівника (глава четверта Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110), тому звернення адвоката із запитом не змінює час коли ОСОБА_1 дізналася про звільнення, а свідчить лише про вчинення активних дій для з`ясування підстав звільнення, хоча позивачу вже було відомо про підстави звільнення.

Таким чином, враховуючи наданий відповідачем відзив на позовну заяву, суд вважає, що позивачем відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України, порушено місячний строк звернення до суду.

Суд дослідив матеріали справи та зазначає, що позовна заява подається до суду в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Водночас ці положення не містять виключень та поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тому, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому, «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові у справі №380/2355/20 від 28.05.2021.

Предметом даного позову є поведінка відповідача щодо припинення трудових відносин із ОСОБА_1 , а саме: звільнення з посади, що свідчить про місячний строк звернення до адміністративного суду.

З матеріалів справи слідує, що позивач 08.07.2023 року подала заяву про звільнення з посади за власним бажанням. Також позивачем подано заяву від 08.07.2023 року в якій зазначено, що електронна адреса позивача є: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а альтернативний спосіб зв`язку Viber за номером мобільного телефону « НОМЕР_1 » та підтверджено, що документи або повідомлення, направлені Волноваською РДА, в тому числі її посадовими особами, на зазначену електронну адресу (або в інший вказаний альтернативний спосіб) будуть вважатися офіційно отриманими в момент відправлення.

Протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 12.07.2023 року підтверджується факт направлення ОСОБА_1 відповідних документів, зокрема: розпорядження голови РДА, начальника РВА від 12.07.2023 № 35-рк «Про звільнення ОСОБА_1 », яке також було надіслано месенджером Telegram на номер мобільного телефону « НОМЕР_1 ». Факт отримання підтверджується скріншотом переписки з месенджера Telegram, до позивач відповіла, що ознайомлена з протоколом.

Тобто, саме у день звільнення (12.07.2023 року) позивач дізналася про факт порушення свого права щодо звільнення з державної служби, а тому з цього дня повинен обчислюватися місячний строк на звернення до суду з вимогою про поновлення на посаді.

Із позовною заявою про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул позивач звернулася до адміністративного суду 21.08.2024 року, тобто з пропуском місячного строку з дня звільнення з посади, та зазначила недостовірні дані в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду.

Відтак, позивач пропустив місячний строк звернення до суду.

Отже, позивачу слід подати заяву про поновлення строку на звернення до суду з викладенням нових обґрунтувань поважності причин пропуску такого строку з відповідними доказами на їх підтвердження.

Норми статті 122 КАС не пов`язують початок перебігу строку звернення до адміністративного суду із обізнаністю особи про підстави прийняття суб`єктом владних повноважень певних рішень чи про їх обґрунтування (мотивацію).

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд звертає увагу позивача на те, що після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 13-15 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, з встановленням позивача строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням інших обставин (причин) пропуску строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку і доказів поважності причин його пропуску.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 122, 123, 171, 241-246, 248, 256, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з зазначенням інших обставин (причин) пропуску строку звернення до суду із належним обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку і доказів поважності причин його пропуску, роз`яснивши при цьому позивачеві, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде залишена без розгляду на підставі ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зазначений строк позивач повинен надіслати суду документи на виконання ухвали через особистий кабінет в системі «Електронний суд» або електронною поштою на е-mail: inbox@adm.dn.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.Б. Голубова