Рішення

від 10.09.2024 по справі 240/8598/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/8598/24

категорія 108080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" до Житомирської митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" із позовом до Житомирської митниці Держмитслужби, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000354/1 від 21.11.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України подано до Житомирської митниці митну декларацію для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору, разом з митною декларацією, декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000354/1 від 21.11.2023 на підставі інформації, наявної в митному органі. Вважає, що спірне рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 25.06.2024 об 10 год. 30 хв.

07.06.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA101000/2023/000354/1 від 21.11.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

Судове засідання призначене на 25.06.2024 не проводилось, у зв`язку із перебуванням головуючої судді Попової О.Г. у щорічній відпустці. Наступне судове засідання призначено на 26.06.2024 об 12 год. 30 хв.

26.06.2024 протокольною ухвалою, судом в судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.2024 об 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 09.07.2024 закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до розгляду по суті на 29.07.2024 об 11 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою від 29.07.2024 суд, без виходу до нарадчої кімнати, заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Частиною п`ятоюстатті 250 КАС Українивстановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" (ТОВ "Перемога Фуд") (покупець) 25.08.2022 укладено контракт №PF/FRP001 (надалі за текстом - Контракт) з компанією Fruyper S.F. (постачальник), згідно якого постачальник зобов`язується поставити товар на умовах FOB Валенсія, Іспанія/Картахена, Іспанія або CFR Одеса/ Чорноморськ/ Південний/ Гданськ/ Гдиня/ Триєст/ Констанца/ Гамбурга або CIF Одеса/ Чорноморськ/ Південний/ Гданськ/ Гдиня/ Трієст/ Констанці/ Гамбург відповідно "Інкотермс 2010" Міжнародні правила тлумачення торгових термінів", а покупець зобов`язаний прийняти та сплатити продукти харчування по номенклатурі і в кількості, зазначених в інвойсах, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

В подальшому, 20.11.2023 метою митного оформлення ввезеного на територію України товару: оливки пастеризовані, без додавання оцту чи оцтової кислоти, не заморожені, розфасовані у жерстяні банки по 300мл (260г): - оливки зелені фаршировані лососем - 535 ящиків (по 12 бан./ящ.- 6420 банок); - оливки зелені фаршировані лимоном - 1078 ящиків (по 12 бан./ящ. - 12936 банок); - оливки зелені фаршировані пастою з тунця - 533 ящики (по 12 бан./ящ. - 6396 банок); - оливки зелені фаршировані креветкою - 1440 ящиків (по 12 бан./ящ.- 17280 банок); оливки зелені фаршировані анчоусом - 1609 ящиків (по 12 бан./ящ. - 19308 банок); термін придатності 08/2026р. Без ГМО. Виробник Fruyper S.A. Торгівельна марка Dream Valley. Dolina Zhelaniy. Країна виробництва Іспанія, уповноваженим представником (далі по тексту - декларант) ТОВ "Перемога Фуд" було подано електронну митну декларацію №23UA101020044969U3 від 20.11.2023 з вартістю товару згідно рахунку 0,185 евро/банку.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- МД №23UA100100118737U8 від 19.10.2023;

- інвойс №2.023/1.212 від 11.08.2023 та переклад до нього;

- коносамент N?230125862 від 19.08.2023;

- прайс-лист №б/н від 05.05.2023;

- митна декларація країни відправлення №23ES0046111AAJOQB1 від 11.08.2023;

- транзитна декларація Т1 №23PL322080NU66L6H6 від 29.10.2023;

- накладна СМГС №31501431 від 04.10.2023;

- договір №SGL00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 16.12.2022;

- рахунки, що підтверджують вартість перевезення вантажу №5693211405 від 18.09.2023, №5693211418 від 20.09.2023;

- лист №8/11 від 08.11.2023;

- лист №3118 від 06.11.2023;

- свіфт від 22.09.2023 року про оплату транспортних послуг;

- додаткова угода від 02.08.2023 року до Контракту №PF/FRP001.

Однак, 21.11.2023 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000354/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням, вважаючи зазначене рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.

Доводи відповідача, що відомості про дату відвантаження та заплановану дату поставки у інвойсі №2.023/1.212 від 11.08.2023 відсутні, що суперечить п.6.1 Контракту №PF/FRP001, суд не бере до уваги, так як митним органом не обґрунтовано яким чином це впливає на митну вартість товару, чи які складові митної вартості внаслідок такої оплати не підтверджено, чи які розбіжності і в чому спричинило відсутність вказаних відомостей.

Рахунок-фактура (інвойс) - у міжнародній комерційній практиці документ, який надається продавцем покупцю і містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони постачаються покупцю, формальні особливості товару (колір, вагу та ін.), умови поставки та відомості про відправника та отримувача. При цьому, форма вказаного документу не затверджена ні міжнародним законодавством, ні законодавством України.

Отже, враховуючи, що інвойс №2.023/1.212 від 11.08.2023 за своїм змістом містить відомості щодо переліку товару, його кількість і ціну, формальні особливості товару, умови поставки та відомості про відправника та отримувача, які дозволяють їх ідентифікувати, суд приходить до висновку про відсутність у митного органу підстав вважати вказаний документ таким, що викликає сумніви у його достовірності чи достовірності відомостей, які він містить.

При цьому, твердження відповідача щодо не відображення у інвойсі №5693211405 від 18.08.2023 та №5693211418 від 20.09.2023 відомостей про контракт, №SGL00251386 від 16.12.2022 на виконання якого видані інвойси, не обґрунтований жодною нормою чинного міжнародного чи національного законодавства.

Щодо доводів відповідача, що наданий декларантом переклад інвойсу №2.023/1.212 від 11.08.2023 підготовлений з порушенням підходів наказу Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012, суд зазначає наступне.

Статтею 254 МК України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, вказаною статтею чітко передбачено, що митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відтак, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Сама по собі форма засвідчення (оформлення) перекладу не змінює числових (вартісних та кількісних) показників перекладеного з польської на українську мову документу і, як наслідок, не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Тому, вказана обставина не стосується митної вартості товарів та не могла слугувати підставою для прийняття оскаржених рішень.

При цьому, витребовуючи переклад українською мовою вищевказаних документів відповідач не обґрунтовує необхідність надання перекладу цих документів та не зазначає, які саме відомості, зазначені в цих документах, потребують перевірки або підтвердження відомостей.

У зв`язку з цим, суд ставиться критично до позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару у зв`язку з ненаданням перекладу українською мовою відповідних документів.

Щодо посилань відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що в документах, що надані до митного оформлення, не надано страховий поліс, суд зазначає наступне.

Відповідно до інвойса, поставка товару здійснювалась на умовах CFR - Gdansk.

Термін CFR (cost and freight/вартість і фрахт) (Інкотермс 2020) означає, що продавець здійснив поставку товару на борт судна або забезпечив надання товару, що вже поставлений таким чином. Ризик втрати чи пошкодження товару переходить до покупця коли товар вже знаходиться на борту судна. Продавець зобов`язаний укласти контракт (договір) перевезення та оплатити витрати та фрахт, необхідні для доставки товару у названий порт призначення.

За приписами пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються також і витрати на страхування цих товарів, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що оскільки умови поставки за базисом «СFR» не зобов`язують продавця або покупця здійснити страхування товару, відтак підстав стверджувати, що витрати щодо страхування є складовою митної вартості товару, який поставляється на умовах цього базису поставки, немає.

Аналогічні правові висновки викладно у постанові Верховного Суду від 22.12.2020 у справі №420/2850/19 та від 09.09.2022 у справі №820/2004/17.

Таким чином суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Посилання відповідача на те, що декларантом не надано підтвердження навантажувально-розвантажувальних робіт є необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.1 Контракту ціни на товар встановлюютьс в євро, поставляється на умовах, зокрема, CFR Одеса/ Черноморськ/ Південний/ Гданськ/ Гдиня/ Трієст/ Констанці/ Гамбург згідно "Інкотермс 2010" (п.1.1 Контракту), включають вартість упаковки, маркування, завантаження на судно, і доставки в порт призначення.

При цьому, в інвойсі №2.023/1.212 від 11.08.2023 чітко визначений розмір морського фрахту (360,00 євро).

Таким чином, не зазначення/відсутність витрат на завантаження та розвантаження вантажу під час транспортування, жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару, оскільки відповідно до Контракту та за правилами ч. 10 ст. 58 МК України ці складові вже включені до вартості товару.

Зокрема, суд враховує, що декларантом до електронних митних декларацій були додані транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (коносамент, CMR, довідка про транспортні витрати від 06.02.23 №06/02-001, договір перевезення).

Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Як встановлено судом, між ТОВ "Перемога Фуд" (замовник) та Sealand Europe A/S Данія, Копенгаген, діюча під торговельною маркою Sealand - a Maersk company (перевізник) укладено договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №SGL00251386 від 16.12.2022, на підставі якого й були надані послуги щодо супроводження та транспортування товару, визначеного контрактом №PF/FRP001.

Вказаний договір було надано позивачем до митного оформлення, що не заперечується відповідачем.

Згідно довідки ТОВ "Перемога Фуд" №8/11 від 08.11.2023 встановлено, що вантаж в контейнері ТСК1444504, по коносаменту 230125862, слідував з порту Valencia (Іспанія), Vessel MAERSK SENANG, Voyage No.332W в порт GDANSK, (Польща). Вартість фрахту 360 EUR зазначена відправником в інвойсі на товар N? 2.023/1.212 від 11.08.2023. Вартість перевалки (вивантаження з борта судна, розміщення на терміналі) контейнеру в порту складає 241,12 дол США, зазначена в інвойсі від морської лінії Маєрск №5693211405 від 18.09.2023. Доставка контейнеру в Україну здійснюється залізничним транспортом. Вартість залізничного перевезення за маршрутом порт Gdansk (Польща)- Глівіце (Польща)- Мостиська II- Вишневе (Київ) складає 1800 дол США. Вартість зазначена в інвоїсі від морської лінії Маєрск №5693211418 від 20.09.2023. Контейнер вантажиться в порту Gdansk (Польща) на платформу і слідує до станції Глівіце (Польща) по внутрішній транзитній декларації ТІ, так як польська сторона не надає внутрішню ЖД накладну на відрізок дороги Gdansk (Польща)-Глівіце (Польща). На станції Глівіде (Польща) формується залізничний состав і виписується ЖД накладна, за якою контейнер слідує до станції в Вишневе (Київ, Україна). Перетин кордону на станції КПП Медика - УЗ Мостиська ІІ (Україна).

При цьому, в довідці від ТОВ Маєрск Україна ЛТД зазначено, що вантаж в контейцнері ТСК1444504, по коносаменту 230125862, який слідував з порту Valencia (Іспанія), Vessel MAERSK SENANG, Voyage No.332W в порт GDANSK, (Польща), до станції Вишневе (Київ, Україна) загалом складає 1800 дол. США, З них за межами України : Порт GDANSK до митного пункту пропуску КПП Медика (Польща) - Уз Мостиська ІІ (Україна) - 1300 дол. США., по терирорії України: КПП Медика (Польща)- УЗ Мостиська ІІ (Україна) - станція Вишневе, Київ (Україна) - 500 дол. США.

В свою чергу, суд зазначає, що компанія Sealand Europe A/S діє під торговельною маркою Sealand - a Maersk company, про що зазначено в преамбулі договору №SGL00251386 від 16.12.2022. В свою чергу, оскільки на день митнового оформлення компанія Sealand Europe A/S ліквідована з 16.09.2023, тому довідку №3118 від 06.11.2023 було надано компанією Maersk, що не було взято до уваги контролюючим органом.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.05.2019 по справі №804/16553/14, довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже, надана позивачем при митному оформленні довідка від ТОВ Маєрск Україна ЛТД є належним та допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, тобто складової митної вартості товару.

Крім того, відповідач стверджує, що згідно із накладною УМВС №31501431 від 04.10.2023р. залізничним транспортом по маршруту станція Гливице-станція Вишневе товар переміщувався перевізником ПЦ ОСОБА_1 , однак договору з цим перевізником не було надано.

Відповідно пункту 3.1. договору №SGL00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 16.12.2022 передбачено обов`язки перевізника, в тому числі і наземне транспортування контейнерів підрядниками перевізника до кінцевого пункту призначення.

Переміщення товару залізничним транспортом по маршруту станція Гливице-станція Вишневе здійснювалось ПЦЦ ОСОБА_1 . Дана компанія виступає підрядником у процесі перевезення вантажу згідно договору №SGL00251386 на перевезення зовнішньоторговельних вантажів від 16.12.2022. А тому, замовником послуг по відношенню до ППЦ ОСОБА_1 виступає компанія Sealand Europe A/S (перевізник за основним договором). Представником позивача зауважено, що даний договір є внутрішнім та носить комерційну інформацію, що не підлягає розголошенню третім особам та не міг бути наданий контролюючому органу.

В свою чергу залучення експедитором будь-яких суб`єктів (на виконання обов`язку "організувати перевезення") характеризує лише обраний експедитором спосіб виконання наявних у нього зобов`язань, який не змінює розмір відповідної складової митної вартості для позивача, який розрахунки здійснював виключно з експедитором.

Суд також не бере до уваги доводи митного органу, що інвойс №5693211418 від 20.09.2023 складений компанією Sealand Europe A/S не може бути використаний, як належний доказ вартості транспортних витрат, оскільки дана особа не була залучена до перевезення. Як вже було встановлено судом, між ТОВ "Перемога Фуд" (замовник) та Sealand Europe A/S Данія, Копенгаген, діюча під торговельною маркою Sealand - a Maersk company (перевізник) укладено договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №SGL00251386 від 16.12.2022, на підставі якого й були надані послуги щодо супроводження та транспортування товару, визначеного контрактом №PF/FRP001. При даній поставці товару перевізником є саме компанія Sealand Europe A/S, про що контролюючому органу було надано вказаний договір, що не заперечується відповідачем.

Окрім того, зазначено, що МК України не визначає вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказано, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому подані позивачем документи про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Довідка експедитора про вартість перевезення містить посилання на відомості про номер автотранспортного засобу перевізника та маршрут перевезення і про вартість перевезення до кордону України та до місця доставки вантажу.

Відомості, зазначені в наданій відповідачу довідці експедитора, щодо номеру автотранспортного засобу та маршруту перевезення повністю відповідають відомостям, зазначеним в товарно-транспортних накладних CMR.

Враховуючи викладене, зазначені документи не містять розбіжностей і є достатніми доказами, що підтверджують вартість транспортування. У такому випадку позивач не зобов`язаний був надавати ще й заявку на транспортні послуги, яка до того ж жодним чином не впливає митну вартість товару, а тому висновки митного органу у цій частині є безпідставними.

Суд ставиться критично до позиції відповідача щодо не надання позивачем внутрішню транзитну декларацію Т1.

При цьому, відповідач зазначає, що внутрішня транзитна декларація Т1 позивачем надана додатково, але без її перекладу на українську мову, що позбавило митницю можливості здійснити перевірку фактичного маршруту слідування товару та числові значення складової митної вартості товару - витрати на транспортування.

Як вже було зазначено судом, Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, зазначив, що митний орган відповідно до ст. 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

В даному випадку відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання внутрішньої транзитної декларації Т1 та її переклад, а також які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Разом з тим, декларація типу Т1 не визначена частиною другою статті 53 Митного кодексу України в якості документа, який підтверджує митну вартість товарів. Відсутність документів, не визначених частиною другою статті 53 Митного кодексу України, не може бути підставою вимагати додаткові документи і відмовляти у визначенні митної вартості за ціною договору.

Крім того, дослідивши зразок заповнення декларацій типу Т1, судом вставлено повну її відповідність.

Також, суд зазначає, що ненадання виписки з бухгалтерської документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару. Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт та рахунки-фактури (інвойс).

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Суд при цьому зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не наведено належних та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: МД №23UA100320031652U1 від 02.10.2023 - "Оливки приготовлені або консервовані без додавання оцту чи оцтової кислоти: Маслини чорні 180-220 великі б/к 425 мл ж/б Хіт Продукт арт.4102810 - 11088 шт.; Маслини чорні з/к 314 ж/б арт.4103677 - 4704 шт.; Оливки чорні б/к 300 г ж/б ТМ "1" арт.4106548 - 37632 шт.; Виробник INDUSTRIAS ALIMENTARIAS DE NAVARRA, S.A.U.; Торговельна марка Хіт Продукт, INDUSTRIAS ALIMENTARIAS, ТМ 1; Країна виробництва ES / Умови поставки - EXW - ES Casas del Monte. Обсяг партії є співставним з обсягом партії оцінюваного товару" - 1,477 євро/кг з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Суд зауважує, що вказані декларації не можуть вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Вказана митна декларація не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA101000/2023/000354/1 від 21.11.2023 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" (вул. Дмитрівська, 44А, п-х 6, кім.11, м. Київ, 01054. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44860440) до Житомирської митниці Держмитслужби (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протиправним і скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA101000/2023/000354/1 від 21.11.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога Фуд" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Держмитслужби сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

10 вересня 2024 р.