Рішення

від 10.09.2024 по справі 240/14603/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/14603/23

категорія 112040201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітторія Віта" до Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про визнання протиправним та скасування розрахунку,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітторія Віта" (далі позивач, ТОВ "Вітторія Віта") звернулось до суду з позовом до Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок сум адміністративно господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що обов`язок щодо виконання нормативу із працевлаштування осіб з інвалідністю не виконано із об`єктивних причин. Зазначив, що товариством виділено та створено одне робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю (вакансія «Перекладач»), вживалися заходи, направлені на пошук та працевлаштування осіб як з інвалідністю, так і без, про що проінформовано Житомирський обласний центр зайнятості, а також розміщено оголошення на сайтах robota.ua та work.ua. Однак, особи з бажанням працевлаштуватися не зверталися, тому факти відмови у їх працевлаштуванні відсутні. Навіть в умовах воєнного стану позивачем вживалися заходи для працевлаштування осіб з інвалідністю. Наголошує, що на суб`єктів господарської діяльності не покладено обов`язку працевлаштовувати осіб з інвалідністю, але покладається обов`язок створити робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформувати про таку кількість робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, що й було зроблено. До того ж, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійно пошук таких працівників.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено відповідачеві строк для поданні відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за необгрунтованістю та безпідставністю. Зазначив, що позивач є самостійним суб`єктом, який має виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Зазначає, що обов`язок розрахувати і сплатити адміністративно-господарські санкції є імперативним і виник у позивача до дати отримання розрахунку у формі е-документа в особистому кабінеті платника податків на порталі Пенсійного фонду України, а оскільки позивач за 2022 рік не розрахував і самостійно не сплатив, тому відповідачем розрахунок АГС у формі електронного документа надіслано на електронний кабінет підприємства та розміщено на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. У разі незгоди роботодавця з нарахованими АГС, які містяться в розрахунку, роботодавець в порядку досудового врегулювання спору має право подати до відповідного територіального відділення фонду власний (альтернативний) розрахунок АГС з підтверджуючими документами, однак, позивачем заходи досудового врегулювання спору не вживалися.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до затвердженого штатного розпису ТОВ "Вітторія Віта" від 30.06.2022, який був введений у дію з 01.12.2022, та штатного розпису від 30.06.2022, який був введений у дію з 01.07.2022, позивачем затверджено штатний розпис підприємства в кількості 27 осіб.

Відповідно до розрахунку відповідача, що не заперечується позивачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2022 рік складає 18 осіб, отже, норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю позивача складався у кількості 1 робочого місця.

Роботодавцем вживалися заходи щодо заповнення вільних вакансій.

На веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду Україниоповіщення страхувальника про наявність адміністративно-господарських санкціі в сумі 90737,09 грн. надійшло 17.04.2023.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від21.03.1991 року(далі - Закон № 875-ХІІ), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно із частиною першою статті 17 Закону № 875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

При цьому, вимоги стосовно виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю поширюються на всіх роботодавців (частина 2 статті 1 Закону№ 875-XII).

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно із ч. 1 ст. 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Таким чином, Закон визначає конкретні та вичерпні положення щодо зарахування виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до частин 13, 14 статті 19 Закону № 875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відповідно до частин 4, 5, 9, 10 статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Разом із тим, постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-1 та наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10 березня 2023 року № 17 затверджено Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, а додатком до цього Порядку установлено форму такого розрахунку.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій є службовим документом, який створений територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, використовується ним в своїй діяльності та не створює для суб`єкта господарювання (роботодавця) правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов`язків (крім тих, які визначені Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"), не передбачає відповідальності за його невиконання, а лише інформує суб`єкта господарювання (роботодавця) про розмір нарахованих санкцій та про строк їх сплати.

Таким чином, вказаний вище розрахунок не є індивідуальним актом у розумінні КАС України, який може бути оскаржений до адміністративного суду, а законність такого розрахунку не може бути предметом самостійного розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Водночас, суд зазначає, що наведені позивачем обставини, зокрема щодо неможливості застосування доюридичної особи адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання чи невиконання товариством нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, підлягають дослідженню та оцінці в процесі розгляду справи за позовом територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про примусове стягнення з ТОВ "Вітторія Віта" нарахованих адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для визнання дій відповідача щодо складання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій протиправними.

Відтак, похідні вимоги в частині зобов`язання відповідачаскасувати розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік задоволенню не підлягають.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог судові витрати зі сплати судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позовуТовариства з обмеженою відповідальністю "Вітторія Віта" (вул. Романа Шухевича, 2-А, м.Житомир, Житомирська область, 10004, ЄДРПОУ 39759049) до Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Домбровського, 38, м.Житомир, Житомирська область, 10003, ЄДРПОУ 20401066) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити діївідмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова

10.09.24