Рішення

від 11.09.2024 по справі 260/4330/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 вересня 2024 року м. Ужгород№ 260/4330/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у спрощеному письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2024 року Позивач - Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що оскільки відповідач в строк до 15 квітня 2024 року не розрахував та не сплатив адміністративно-господарські санкції за недотримання нормативу щодо працевлаштування 1 особи з інвалідністю, то з врахуванням пені з дня подачі позову в розмірі 1008,04 грн. загальна сума адміністративно-господарські санкції становить 32 899,14 грн.

04 липня 2024 року ЗОАС ухвалив:

1.Відкрити спрощене позовне провадження в справі за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

2. Залучити до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог Закарпатській обласний центр зайнятості, який зобовязати надати суду інформацію : чи звертався у 2023 році ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про потребу у підборі працівників з інвалідністю або про відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо так, то надати відповідні письмові докази, звіти.

4. Третя особа може подати письмові пояснення щодо позову в порядку ст. 165 КАСУ.

5. Запропонувати відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.

Дану ухвалу відповідач отримав 27.07.24 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

12 липня 2024 року від Закарпатського обласного центру зайнятості надійшов лист, в якому повідомляється, що ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 звіти форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу(вакансії)" у 2023 році до Закарпатського обласного центру зайнятості не подавав.

19 липня 2024 року від ФОП ОСОБА_1 надійшов Відзив, в якому він вказує, що надає також докази неправомірності накладення штрафних санкцій, що пояснює наступним.

На виконання квоти по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, він створив і виділив робоче місце для працевлаштування особи з інвалідністю, куди працевлаштований інвалід 3 групи, який пропрацював із грудня 2015 року по квітень 2023 року, а отже у відповідача не виникало потреби у підборі працівників із інвалідністю, і тому він не звертався до обласного центру зайнятості про відкриття вакансій для даної категорії осіб. У квітні 2023 року дана особа була звільнена за власним бажанням, і також звільнилися за власним бажанням дві швачки, після чого 30 квітня 2023 року до штатного розпису були внесені зміни, а отже кількість працюючих склала 7 осіб, а тому у нього не було обовязку подавати інформацію до центру зайнятості, а також в обовязковому порядку знаходити і працевлаштовувати особу з інвалідністю. Також зазначає, що особисто до нього особи з інвалідністю до нього не зверталися.

22 липня 2024 року ухвалою ЗОАС суд зобовязав відповідача надати суду в термін 7 днів:

- повідомлення про прийняття на роботу до податкового органу працівника з інвалідністю

- особову картку працівника з інвалідністю;

- інформацію (звіти) з пенсійного органу про нараховану заробітну плату та відрахування ЄСВ із зарплати працівника з інвалідністю.

07 серпня 2024 року на виконання ухвали суду відповідач надав:

- повідомлення про прийняття працівника на роботу, зареєстроване в Берегівській ДПІ 08.12.2015 року щодо прийняття на роботу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

- копія особової картки ОСОБА_2 , індивідуальні відомості із реєстру застрахованих осіб щодо ОСОБА_2 , копія паспорту ОСОБА_2 , копія посвідчення інваліда з дитинства ОСОБА_2 , копія паспорту громадянина України ОСОБА_2

08 серпня 2024 року позивачем подано Відповідь на відзив, в якій викладено заперечення щодо мотивів наведених відповідачем у Відзиві, та зазначає, що у відповідності до Інструкції зі статистики кількості працівників" ОСОБА_5 пропрацювала у відповідача 3 місяці і була звільнена 01.04.2023 року, а тому у 2023 році кількість часу становить 0,25 , що менше 1 при заокругленні, а отже норматив не виконано.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків

Відповідно до Відповіді № 779194 від 11.09.2024 Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

ОСОБА_6

Місцезнаходження:

АДРЕСА_1

Види економічної діяльності:

14.39 Виробництво іншого трикотажного та в`язаного одягу

14.13 Виробництво іншого верхнього одягу (основний)

Дані органів статистики про основний вид економічної діяльності юридичної

особи, визначений на підставі даних державних статистичних спостережень

відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності за рік:

Назва КВЕД: Виробництво іншого верхнього одягу

Код КВЕД: 14.13

Реєстраційний номер: 19116312

Дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних

осіб підприємців та громадських формувань:

Дата державної реєстрації: 15.05.2012

Згідно розрахунку сум аміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у звязку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік становить 31 891,1 грн., виходячи з :

- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік- 8

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0

-норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1

- фонд оплати праці штатних працівників - 510257,67

- середня річна заробітна плата штатного працівника - 63782,21

Згідно розрахунку пені для відповідача її сума складає 12,76 ( один день прострочки) х 79 днів ( з 16.04.24 року по 03.07.2024 року) складає 1008,04 грн.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_7 , яка має інвалідність 3 групи працювала з грудня 2015 року у відповідача по 01 квітня 2023 року , не отримувавши заробітну плату з листопада 2022 року і відповідно відповідачем не здійснювалися обовязкові відрахування із заробітної плати, що свідчить про формальне перебування даної особи у трудових відносинах з відповідачем.

Відповідачем не подавалися до центру зайнятості Звіти форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу(вакансії)" у 2023 році .

Мотиви та норми права застосовані судом.

Згідно із положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991 (далі Закон №875-XII) визначені засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно з ст. 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до ст. 19 Закон №875-XII (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Згідно зі ст. 20 Закону №875-XII (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

06.11.2022 набрав чинності Закон України № 2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022, який скасував реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ.

Таким чином, зобов`язання роботодавця подавати до 01.03.2023 звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік припинився.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом України «Про зайнятість населення» та наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013, яким затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (останній втратив чинність на підставі наказу Міністерства економіки №827-22 від 12.04.2022 «Про затвердження форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання»);

- у разі невиконання такого нормативу щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.

При цьому, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників осіб з інвалідністю.

Як слідує із змісту рекомендацій президії ВАС України № 07.2-10/2 від 14.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування», при розгляді наведеної справи підлягають встановленню такі обставини як:

1) створення відповідачем робочих місць відповідно до встановленого нормативу; 2)інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад);

3) спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування, а також причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є:

1) наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця,

2)звіт форми №3-ПН, що подається у визначеному порядку.

При цьому, звіт за формою №3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Згідно з п. 1.4 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затв. наказом Міністерства економіки №827-22 від 12.04.2022, форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Відповідно до п. 1.5 вказаного Порядку форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Форма №3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи-підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).

В силу приписів п.1.6 зазначеного Порядку роботодавець визначає вид форми №3-ПН - первинна або уточнювальна.

Первинна форма №3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна форма №3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Згідно з п. 1.7 цього Порядку актуальність зазначеної(их) у поданій формі №3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця.

Пунктом 1.8 згаданого Порядку передбачено, що роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв`язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.

Отже, відповідно до цих правових актів на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

При цьому, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №820/1889/17, від 11.09.2020 у справі №440/2010/19, від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.

Відповідно до листа Закарпатського обласного центру зайнятості відповідач не скерував до Закарпатського обласного центру зайнятості звітність форми №З-ПН, оскільки під час судового розгляду судом встановлено, що у фізичної особи-підприємця - ОСОБА_1 у 2023 році працювала одна особа з інвалідністю, яка була звільнена 01 квітня 2023 року .

Відповідно до ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Суд дійшов висновку, що в діях відповідача відсутня вина у вчиненні порушенням вищевказаних правил , оскільки у 2023 році у нього працювала особа з інвалідністю, і в штаті після її звільнення залишилося 7 працівників.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.Приписами частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсду.

СуддяЗ.Б.Плеханова