Рішення

від 09.09.2024 по справі 280/6303/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Справа № 280/6303/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (далі - позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (далі - відповідач, Головне управління), в якій позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області №25 від 19.06.2024 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2533,00 грн (дві тисячі п`ятсот тридцять три гривні 00 копійок).

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області №26 від 19.06.2024 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2533,00 грн (дві тисячі п`ятсот тридцять три гривні 00 копійок).

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм законодавства та відповідно такими, що підлягають скасуванню, з наступних підстав. Діяльність відповідача з контролю за додержанням вимог законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), у зв`язку з чим, відповідач зобов`язаний дотримуватись вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V). Не дотримуючись вимог статті 7 Закону №877-V, відповідач здійснив захід державного нагляду (контролю), без відповідного наказу (рішення, розпорядження). Відповідач в процесі притягнення позивача до відповідальності за «порушення» законодавства про рекламу, в жодному документі не посилається на наказ (рішення, розпорядження) органу державного контролю. Відповідачем не було пред`явлено позивачу посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), а також не було надано копію посвідчення (направлення). Посадова особа відповідача, відповідно до приписів статті 7 Закону №877-V не мала права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання, тобто позивача. Відповідач, ігноруючи вимоги чинного законодавства, склав протоколи про порушення законодавства про рекламу № 25 та №26 від 29.05.2024 в односторонньому порядку та не надав їх позивачу в останній день перевірки для ознайомлення та підписання. Викладені дії відповідача позбавили позивача можливості належним чином ознайомитись з актами та надати свої зауваження до них. Позивач повідомляє, що не вважається внутрішньою рекламою розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці. Розміщення позивачем у приміщенні місця торгівлі інформації про товар, в тому числі й про алкогольні напої, в силу приписів ст.ст. 1,8 Закону України «Про рекламу» не є внутрішньою рекламою. Розміщення вказаних плакатів не можна вважати внутрішньою рекламою, а тому відповідач неправомірно у рішеннях розцінив їх розміщення як «внутрішню рекламу» та, відповідно, неправомірно прийняв спірні рішення про накладення штрафу на позивача за порушення вимоги п.5 ч.2 ст. 22 Закону України «Про рекламу». Позивач просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 10 липня 2024 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

26 липня 2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області заперечує проти позовних вимог з наступних підстав. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів. За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято. Зображення пляшки пива, розташоване на стійці-пристрої запобігання крадіжок саме на вході/виході до магазину, призначено сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо товару, та заохочує до вживання алкогольної продукції. Розміщена на плакатах у магазині «Апельмон» інформація про товар (саме зображення пляшки пива) не містить всіх відомостей, зазначених у пунктах ч.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» та доведена до відома споживача у неналежний спосіб, тому не може розглядатися як інформація про продукцію у розумінні цих норм. Закон України «Про рекламу» не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, а лише визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, тому контроль за дотриманням - законодавства про рекламу не підпадає під дію Закону №877-V. Виявлення ознак порушення законодавства про рекламу, ані Закон України «Про рекламу», ані інші акти законодавства не пов`язують із обов`язковим проведенням перевірок чи інших спеціальних заходів контролю, в тому числі тих, що регулюються Законом №877-V, а отже оформлення направлень на перевірку, та актів перевірок законодавством не передбачено. Положення щодо регулювання питання контролю за дотриманням законодавства про рекламу містяться у Законі України «Про рекламу», є спеціальними нормами, та мають застосовуватись пріоритетно порівняно з нормами Закону №877-V та іншими законами. Відповідач вважає, що спірні рішення від 19.06.2024 №25 та №26 прийняті Головним управлінням Держпродспоживслужби в Запорізькій області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідачем складено протоколи про порушення законодавства про рекламу №25 та №26 від 29.05.2024, у зв`язку з тим, що в ході поточного контролю за рекламою виявлено розміщення внутрішньої реклами пива оренду "Miller": "Miller"; Genuine draft ; Свіжий смак; Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я" та пива бренду "Staropramen": "Staropramen"; Est in Praque; Збалансований смак; Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я, які розташовані на стійках-пристроях запобігання крадіжок, що є частиною загальної системи безпеки у приміщенні магазину-кафетерію "Апельмон" (TOB "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ") на вході/виході до торговельних рядів, за адресою: 69000, місто Запоріжжя, вулиця Сталеварів, будинок 25, приміщення 53-2, з порушенням вимоги п.5 4.2 ст.22 Закону України «Про рекламу», а саме: "Реклама алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами внутрішньої реклами".

31.05.2024 на адресу позивача направлено вимоги №25 та №26 про надання до 07.06.2024 інформації, передбаченої ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу».

31.05.2024 прийняті рішення №25 та №26 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, якими розпочато розгляд справи про порушення вимоги п.5 ч.2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» відносно TOB "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" у відповідності до вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693.

Розгляд справи призначено на 19.06.2024 о 13 год. 30 хв. (протокол №25) та о 14 год. 00 хв. (протокол №26) у приміщенні Головного управління за адресою: м. Запоріжжя, проспект Маяковського, будинок 20-А, кабінет №703, на адресу позивача направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення та 10.06.2024 запрошення на розгляд справи із зазначенням часу, дати та місця її розгляду з повідомленням про права і обов`язки учасника адміністративного провадження (суб`єкта реклами).

19.06.2024 у приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області відбувся розгляд справи про порушення законодавства про рекламу та прийнято рішення №25 від 19.06.2024, яким за порушення вимог ч.2 ст. 22 Закону України «Про рекламу» на розповсюджувача реклами TOB "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" (69010, м. Запоріжжя, вул. Червона 34) накладено штраф у розмірі 2533 грн 00 коп. та рішення №26 від 19.06.2024, яким за порушення вимог ч.2 ст. 22 Закону України "Про рекламу" на розповсюджувача реклами 'ГОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" накладено штраф у розмірі 2533 грн 00 коп.

Вважаючи протиправними вказані рішення відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Насамперед суд зазначає, що в обґрунтованість та законність оскаржуваних рішень Головне управлінням вказує на те, що Закон України «Про рекламу» не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, а визначає засади рекламної діяльності, а саме, відносини, що виникають в процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами. Натомість, норми Закону №877-V не поширюються на здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері реклами.

Проте, згідно з позицією позивача, правовідносини в сфері контролю за дотриманням законодавства про рекламу врегульовані, зокрема, Законом №877-V. Водночас, Закон України «Про рекламу» не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу.

Отже, першочерговим у цій справі є встановлення того, чи поширюються на правовідносини у сфері контролю за дотриманням законодавства України про рекламу приписи Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V.

Статтею 1 зазначеного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до абз.6 ч.4 ст.4 Закону № 877-V спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю) встановлюються виключно законами.

Згідно абз.7 ч.4 ст. 4 Закону № 877-V санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа встановлюються виключно законами.

Законом України «Про рекламу» визначено особливості здійснення контролю за дотриманням законодавства України про рекламу.

У ст.26 зазначеного Закону передбачено особливості контролю за дотриманням законодавства про рекламу, органи, що здійснюють такий контроль в межах своїх повноважень.

Приписами ст.27 Закону України «Про рекламу» визначено відповідальність за порушення законодавства про рекламу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. Однак, зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 є підзаконним нормативно-правовим актом, отже нею не може встановлюватись порядок, спосіб та форма здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю), санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

У той же час, Закон України «Про рекламу» не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу. Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, регулює порядок накладення штрафів, однак не є законом і не стосується відносини у сфері державного нагляду (контролю).

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Також у цій статті визначаються сфери, на які дія цього Закону не поширюється. Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу не входить до сфер, на які не поширюється дія Закону № 877-V. Отже, дія цього Закону поширюється на здійснення заходів контролю за дотриманням законодавства про рекламу.

Таким чином, контроль за дотриманням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), і при проведенні заходів контролю за дотриманням законодавства України про рекламу контролюючі органи мають дотримуватись вимог Закону № 877-V, дія яких поширюється на проведення таких заходів.

Так, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених зокрема у постанові Верховного Суду у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі № 826/24133/15, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі № 810/3148/17, постанові Верховного Суду у складі колеги суддів Касаційного адміністративного суду від 17.01.2023 у справі № 826/9936/17, на правовідносини у сфері контролю реклами та накладення штрафу за порушення статті 22 Закону України «Про рекламу» поширюється, зокрема, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V.

Верховний Суд звернув увагу, що норми вказаного Закону не містять обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу. Водночас, Закон України «Про рекламу» не містить правових норм, що встановлюють спосіб, порядок та форми здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу. Ці правовідносини можуть бути врегульовані виключно законом (п. 4 ст. 1 Закону № 877-V). Верховний Суд погодився із доводами про те, що діяльність з контролю за додержанням законодавства про рекламу є видом державного нагляду (контролю), а отже відповідач зобов`язаний дотримуватися вимог Закону № 877-V.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що при проведенні заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про рекламу, Головне управління зобов`язане дотримуватись вимог до проведення таких заходів і порядку, встановлених Законом № 877-V, а саме:

видати наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки (ч. 1 ст. 7 Закону № 877-V);

на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформити посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке має бути підписане керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчене печаткою. Посвідчення (направлення) повинно містити передбачену Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" інформацію, в тому числі, підстави для здійснення заходу (ч.2, 3 ст. 7 Закону №877-V). Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу (ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V);

перед початком здійснення заходу пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V).

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V як плановий, так і позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником.

За результатами здійснення заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт (ч. 6 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V).

При цьому, при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів (ч.15 ст. 4 Закону № 877-V); підписати акт в останній день перевірки у двох примірниках та вручити один примірник акта керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання (ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V); якщо в ході проведення заходу було виявлено порушення вимог законодавства про рекламу - скласти припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу (ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V).

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 04.10.2022 у справі №420/1842/21 Верховним Судом зроблено такий висновок щодо застосування норм ст.4, 7 та 10 Закону №887-V:

Положення ч.11 ст.4 Закону №887-V про те, що плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або уповноваженої особи суб`єкта господарювання слід розуміти так, що посадові особи контролюючого органу повинні вжити усі можливі заходи для встановлення особи керівника суб`єкта господарювання або його уповноваженої особи, повідомлення його про проведення перевірки будь-яким доступним способом, зокрема, письмово, телефонограмою, через електронну пошту тощо, та вжити інших заходів, необхідних для забезпечення присутності керівника або іншої уповноваженої особи суб`єкта господарювання під час проведення перевірки та їх поінформованості про час та місце проведення перевірки, коло питань, що виносяться на перевірку.

При цьому, посадові особи контролюючого органу можуть у межах, визначених законодавством, здійснювати фіксацію вчинених власних дій, що спрямовані на забезпечення безумовного виконання, зокрема, положень ст.4, 7 та 10 Закону №887-V щодо вручення направлення на проведення перевірки, службового посвідчення суб`єкта перевірки, вчинення інших дій, спрямованих на забезпечення присутності керівника або уповноваженої особи суб`єкта господарювання під час проведення перевірки, а перешкоджання з боку посадових осіб суб`єкта господарювання у реалізації цих обов`язків, які унеможливлюють проведення планового або позапланового заходу із дотриманням встановленого порядку, можуть кваліфікуватися як недопуск до проведення перевірки.

У будь-якому випадку рішення, що приймаються суб`єктом владних повноважень, або дії, які вживаються у процесі реалізації своєї компетенції, можуть вважатися правомірним лише за умови, що вони відповідають всім критеріям, які визначені ч.2 ст.2 КАС України. Це, зокрема, означає, що контролюючий суб`єкт може довести в адміністративному суді те, що його рішення (дії) прийнято (вчинено) добросовісно та розсудливо, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У свою чергу, суди не повинні допускати надмірного формалізму при наданні правової оцінки правомірності прийнятих рішень або вчинених дій (бездіяльності) суб`єктів владних повноважень під час проведення планових чи позапланових заходів, та враховувати явно недобросовісну поведінки суб`єкта господарювання, яка унеможливила дотримання встановленого порядку здійснення перевірки.

В даному випадку спірні рішення про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу на підставі Закону України «Про рекламу», Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693, прийняті без дотримання вимог, встановлених Законом №877-V, що відповідачем не спростовано.

При цьому, суд вказує, що Закон України «Про рекламу» та Порядок №693 повинен бути застосований при проведенні такого виду заходу контролю і визначає певні особливості здійснення провадження у справах про порушення законодавства про рекламу, однак, сам захід контролю повинен здійснюватись з дотримання вимог, встановлених Законом №877-V (видання наказу на перевірку, направлень, повідомлення суб`єкта контролю, участь суб`єкта при проведенні заходу, складання акту, тощо), чого не було здійснено контролюючим органом.

Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації з 24 лютого 2022 року 5:30 год. в Україні введений воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".

Пункт 2 зазначеної Постанови передбачає, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Пунктом 5 цієї Постанови врегульовано припинити проведення планових заходів державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні, крім здійснення заходів державного ринкового нагляду щодо:

побутових ламп неспрямованого випромінення в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 734 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 66, ст. 2294), і Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 804 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 80, ст. 2678);

низьковольтного електричного обладнання в частині його відповідності вимогам Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1067 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 102, ст. 3526);

обладнання в частині його відповідності вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1077 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 2, ст. 72);

машин та устаткування в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 62 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 9, ст. 344).

Таким чином, Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області упродовж періоду дії в Україні воєнного стану може проводити лише позапланові заходи державного нагляду/контролю за дотриманням законодавства України про рекламу за умови наявності та на підставі відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері.

Суду не надано доказів на підтвердження наявності відповідного рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, про дозвіл на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Вищенаведене у сукупності свідчить про те, що Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області допустило процедурні порушення під час здійснення заходу державного контролю, які не можна вважати формальними.

Законодавчо закріплена процедура прийняття рішень суб`єктами публічного права має на меті створення гарантій для суб`єкта приватного права та встановлення меж реалізації повноважень органами публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження до суду таких рішень (дій) особою, чиї інтереси вони зачіпають. Установлена законом процедура є важливою гарантією недопущення зловживань з боку суб`єктів владних повноважень під час прийняття рішень та вчинення дій, яка повинна забезпечувати, передусім, справедливе ставлення до особи, а також дотримання загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.

Такі висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.10.2018 у справі № 826/14749/16, від 25.03.2020 у справі № 805/4508/16-а, від 19.05.2021 у справі №210/5129/17, від 20.05.2022 у справі № 340/370/21 та від 05.07.2022 у справі № 522/3740/20.

Суд вважає, що кумулятивний ефект допущених відповідачем порушень за встановлених судом фактичних обставин справи дозволяє стверджувати, що оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень містить ознаки неправомірного рішення.

Встановлення протиправності дій контролюючого органу при призначенні та проведенні заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства про рекламу з суттєвими порушеннями Закону №877-V, призводить до протиправності висновків та рішень прийнятих внаслідок такого заходу, що є самостійною підставою для скасування спірних рішень.

Суд зауважує, що фактично порушення законодавства про рекламу описані у протоколах від 29.05.2024 №25 та №26 без проведення заходу державного нагляду (контролю) та не зафіксовані у відповідному акті.

Тобто рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу не відповідають принципам обґрунтованості, оскільки ці рішення ґрунтуються на недопустимих доказах, якими є протоколи від 29.05.2024 №25 та №26, адже викладені в цих протоколах обставини (порушення) встановлені з порушенням вимог Закону №877-V.

У зв`язку з цим, у суду немає підстав для аналізу правомірності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень, так як останні вважаються протиправними в силу наведених вище обставин.

Щодо посилання відповідача на правову позицію висловлену в постанові Великої палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №916/214/20, та Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №521/7546/17, то суд зауважує, що у даному випадку справи не є подібними за суб`єктним складом та предметом позову, тому висновки не є застосовними до цієї справи.

При цьому суд не приймає посилання відповідача на правову позицію висловлену у постанові Верховного Суду від 28.11.2023 у справі №160/3479/22, оскільки остання стосується права Держпродспоживслужби на звернення до суду з позовом про примусове стягнення штрафу за порушення законодавства про рекламу, під час розгляду такої справи судами не надавалася оцінка правомірності прийнятих рішень про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а тому, вказані висновки не є релевантними до спірних правовідносин.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №25 та №26 від 19.06.2024.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог, понесені позивачем витрати на оплату судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області №25 від 19.06.2024 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2533,00 грн (дві тисячі п`ятсот тридцять три гривні 00 копійок).

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області №26 від 19.06.2024 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 2533,00 грн (дві тисячі п`ятсот тридцять три гривні 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» (вул.Червона, буд.34, м. Запоріжжя, 69010; код ЄДРПОУ 41696968),

Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області (просп. Маяковського, 20А, м.Запоріжжя, 69036; код ЄДРПОУ 40311343).

Повне судове рішення складено 09.09.2024.

Суддя Б.В. Богатинський