ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження строку
"11" вересня 2024 р. справа № 300/5888/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, 23 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області з охорони об`єктів (Долинського НГВУ ПАТ "Укрнафта") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, 23 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області з охорони об`єктів (Долинського НГВУ ПАТ "Укрнафта"), за змістом якого (з урахуванням уточнення) просить суд:
- скасувати наказ 23 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об?єктів (Долинського НГВУ ПАТ «Укрнафта») «Про розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця на підставі п.1. ст. 40 КЗпП України» від 27.06.2024 № 29;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інженера з пожежної безпеки 23 ДПРЧ ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області з дня, наступного за днем звільнення - з 30 червня 2024 року;
- стягнути з 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об?єктів (Долинського НГВУ ПАТ «Укрнафта») на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прошулу з 30.06.2024 до дня поновлення на роботі;
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області вчинити дії щодо поновлення на посаді інженера з пожежної безпеки 23 ДПРЧ ДСНС України в Івано-Франківській області з дня, настпуного за днем звільнення - з 30 червня 2024 року;
- стягнути з 23 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області з охорони об?єктів (Долинського НГВУ ПАТ «Укрнафта») на користь ОСОБА_1 50000,00 грн.;
- стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 50000,00 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- оформленої позовної заяви та її копії для сторони відповідача із уточненням змісту позовних вимог, з урахуванням висновків суду;
- квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зазначене судове рішення обумовлене тим, що ОСОБА_1 не конкретизувала як за змістом мотивувальної частини позовної заяви, так і за змістом позовних вимог, правову природу грошової суми у розмірі 50000,00 грн.
26.08.2024 представник позивача, на виконання ухвали від 12.08.2024, подала до суду оновлену позовну заяву, відповідно до змісту якої виокремила текстовий елемент, з якого суд дійшов висновку про те, що спрямованість неконкретизованої позовної вимоги спрямована на стягнення з відповідачів на користь ОСОБА_1 саме моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн.
Водночас, вимоги ухвали суду від 12.08.2024 в частині надання квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, позивачка не виконала.
В даному аспекті суд вказує на таке.
Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 (далі Закон №3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону країни "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 №3460-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено в розмірі 3028,00 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову: майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2021 у справі № 140/10624/21 зазначив, що частиною п`ятою статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Крім цього, пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, внаслдіок чого, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08 листопада 2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16 березня 2020 року у справі №9901/64/20, від 15 січня 2020 року у справі № 826/12286/15, від 30 липня 2020 року у справі №9901/194/20".
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.
Як встановлено судом, вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення моральної шкоди з відповідачів на користь ОСОБА_1 по 50000,00 грн. є майновими.
Таким чином, за подання заявлених позовних вимог необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн за майнові вимоги (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Щодо посилання представником позивача на пункт 13 частини 2 статті 3 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає наступне.
Так, відповідно до коментованої норми за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду судовий збір не справляється.
Незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є незаконні рішення, дії чи бездіяльність, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів.
Так, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Суд зазначає, що в даній справі відповідач виступає як роботодавець, який здійснював свої функції у сфері трудових відносин, що регулюються Кодексом законів про працю України, та відповідно не виконував своїх прямих повноваження в межах компетанції, які передбачені Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. № 1052, які можуть розглядатися в аспекті незаконного рішення, дії чи бездіяльності як органу державної влади, внаслідок чого, з цих підстав відхиляє означені доводи позовної заяви.
Відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Виходячи з положень статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 121, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду:
- квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вище зазначений строк позовна заява буде повернена.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Панікар І.В.
Ухвала постановлена 11.09.2024, у зв`язку з перебуванням судді Панікара І.В. у відпустці в період з 22.08.2024 по 09.09.2024.
Суд | Не вказано |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2024 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121525464 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні