Справа № 203/716/24
Провадження № 2/0203/723/2024
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
27.05.2024 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в залі суду в м.Дніпрі у складі:
головуючого судді Ханієвої Ф.М.,
за участю секретаря судового засідання Сядро Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
встановив:
08.02.2024 року поштою до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від представника позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України Сечка С.В. надійшла позовна заява до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, в якому позивач просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 22935,50грн.
І. Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування своїх позовних вимог Моторне (транспортне) страхове бюро України зазначило, що 24.07.2017 року о 21:40 годині на перехресті вул. Італійської та пр. Нахімова у Центральному районі м. Маріуполя, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю: автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 . За поясненнями позивача, згідно з вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10.02.2020 року по справі № 263/10931/17 відповідача було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Також вироком суду встановлено, що допущені відповідачем порушення вимог Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП та наслідками, що настали. Водночас ОСОБА_1 на момент ДТП не застрахував цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів, відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», інформація про що була відсутня в базі даних МТСБУ.
Як зазначив позивач, понесені витрати, пов`язані з регламентною виплатою загалом становлять 36435,50 грн, з яких: 35135,50 грн вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, відповідно до звіту №75/18, 1300,00 грн витрати позивача на послуги аварійного комісара. У досудовому порядку відповідачем добровільно на претензію було сплачено 13500,50грн. Тому, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 22935,50 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 12.02.2024 року було витребувано у Міністерства соціальної політики України(info@mlsp.gov.ua) інформацію зЄдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносновідповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: невідомо, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , паспортні дані відсутні, РНОКПП НОМЕР_3 .
07.03.2024 року (передано судді 11.03.2024 року) з Міністерства соціальної політики України до суду надійшла інформація, що станом на 20 лютого 2024 року в ЄІБД ВПО наявна інформація щодо відповідача ОСОБА_1 , який був зареєстрований та фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , адреса листування та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 07.12.2015 року, тел. НОМЕР_4 .
Ухвалою суду від 12.03.2024 року було відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, проте 23.05.2024 року через систему «Електронний суд» подав до суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував.
У судові засідання, призначені на 23.04.2024 року, 27.05.2024 року, відповідач, який був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, не з`явився, відзив на позовну заяву не подав. У зв`язку з цим, за наявності підстав, визначених у ч. 1 ст. 280 ЦПК Країни, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 лютого 2020 року (справа № 263/10931/17) було визнано винним ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286 КК Українита призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень, з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік; на підставі п. «в»ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 , звільнено від відбування призначеного судом покарання, як основного так і додаткового; запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався; позовні вимоги прокурора про стягнення витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину було задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Новоазовськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Комунальної установи «Маріупольська міська лікарня №4 ім. І.К. Мацука» (Донецька область, м.Маріуполь, вул.Пашковського, р/р 35410001023548 МФО 834016 ЕДРПОУ 01990654 в ГУДКСУ в Донецькій області) кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , в сумі 2138 (дві тисячі сто тридцять вісім ) гривень 30 копійок; цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди було задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Новоазовськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 компенсаціюморальної шкоди в сумі-25 000 ( двадцять п`ятьтисяч) гривень 00 копійок; в іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено як необґрунтованих; стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Новоазовськ Донецької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь держави судові витрати, пов`язані із залученням експерта в сумі - 494 грн. 35 коп., щодо висновку №1/19-287 від 21.08.2017 року; скасовано арешт майна завтомобіля марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданих відповідно заухвалами слідчих суддів Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 27.07.2017 рокуна відповідне зберігання обвинуваченому ОСОБА_1 та власнику автомобіля ОСОБА_3 . Вказаним вироком встановлено, що 24.07.2017 року о 21 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по вул.Італійській від пр.Металургів у бік пр.Будівельників, на перехресті вул.Італійської та пр.Нахімова у Центральному районі м.Маріуполя, діючи у порушення пункту 16.11 Правил дорожнього руху України, який передбачає: «16.11 На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху», будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою та відповідно не реагуючи на її зміни, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, не виконавши вимоги пункту 16.11 ПДР України, об`єктивно маючи можливість виявити автомобіль марки «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який рухався по головній проїзній частині пр. Нахімова, праворуч відносно автомобіля ОСОБА_1 , допустив зіткнення з вищевказаним автомобілем під керуванням ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної події ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: спіралевидного оскольчатого перелому нижньої третини правої плечової кістки із зсувом відламків, садна колінних суглобів, гомілок, передпліч, які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог пункту 16.11 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали (а.с.4-6).
За відомостями з Централізованої бази даних МТСБУ за транспортним засобом, «Volkswagen Passat», реєстраційний номер НОМЕР_1 не виявлено наявності чинного договору внутрішнього страхування (а.с.7).
Власником транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 було складено та направлено повідомлення від 07.06.2018 року про ДТП на адресу МТСБУ (а.с.8-10).
Власником транспортного засобу «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 було складено заяву від 14.03.2020 року на адресу МТСБУ щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, що сталася 24.07.2017 року на перехресті вул. Італійської та пр. Нахімова у Центральному районі м. Маріуполя, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю: автомобіля «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та автомобіля «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 (а.с.10-12).
Розмір регламентної виплати 35135,50 грн, яка була виплачена потерпілій особі МТСБУ, а також розмір витрат на послуги експерта 1300,00грн, який МТСБУ було сплачено особі, яка надавала послуги по визначенню розміру завданої шкоди, підтверджується матеріалами справи, а саме копіями: звіту № 75/18 про оцінку вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу від 20.07.2018 року з додатками; ремонтна калькуляція №75/18 від 22.06.2018 року; наказу МТСБУ «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 » від 247.06.2020 року № 6650; довідки № 1 від 15.06.2020 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих; акту № 50599 виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ від 15.06.2018 року, платіжних доручень від 25.06.2020 року № 1479641 на суму 35135,50 грн, від 19.06.2019 року № 966819 на суму 1300,00 грн (а.с.13-28).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу несплати відшкодування ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 22935,50 грн майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1,ч. 6ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2ст. 1187 ЦК Українипередбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно доч. 1 ст. 1191 ЦК України,особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з пп. 39.2.1 п. 39.2ст.39Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основним завданням МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Підпунктом «а» п. 41.1ст.41Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її завдання транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача в порушення вимог п. 21.1ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»не була застрахована.
Відповідно до п. 22.1ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Під час судового розгляду справи знайшли своє підтвердження твердження позивача про те, що майнова шкода власнику автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 завдана в результаті ДТП, що сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 п. 16.11 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до пп. 38.2.1п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону, до яких відповідач не належить.
Як роз`яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правилстатті 993Цивільногокодексу України.
Відповідно до положень ст.ст.12,13,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає (постанова КЦС ВС від 13.02.2019 року, справа №369/13976/15?ц; постанова КЦС ВС від 27.03.2019 року, справа №806/2?1093/2011).
Відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наявні в матеріалах справи письмові докази підтверджують наявність у позивача права вимагати від відповідача відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в загальному розмірі 22935,50 грн (вартість відновлювального ремонту та витрати позивача по визначенню розміру шкоди) з урахуванням добровільно сплачених відповідачем коштів у розмірі 13500,00грн, заподіяної власнику автомобіля «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , внаслідок ДТП, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Маріуполі, з вини відповідача.
V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви та вирішення питання про розподіл судових витрат.
На підставі наведеного вище, суд, вважаючи доведеним факт сплати позивачем страхового відшкодування у зазначеному в позові розмірі та наявність у позивача права на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень ст.ст.133, 141 ЦПК України, з урахуванням повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (платіжна інструкція від 17.01.2024 року № 978284 на суму 3028,00грн).
Керуючись статтями 5, 7, 10-13, 19, 23, 76-81, 89, 209, 210, 213, 228, 229, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; код ЄДРПОУ 21647131) завдану шкоду в порядку регресу в загальному розмірі 22935,50 грн (двадцять дві тисячі дев`ятсот тридцять п`ять гривень 50 копійок), заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02002, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8; код ЄДРПОУ 21647131) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи,якому повнезаочне рішеннясуду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна поданнязаяви пройого перегляд-якщо таказаява поданапротягом двадцятиднів здня врученняйому повногозаочного рішеннясуду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошеннядо Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ф.М. Ханієва
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2024 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121526302 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них |
Цивільне
Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
Ханієва Ф. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні