Рішення

від 11.09.2024 по справі 183/8476/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/8476/24

№ 2/183/3708/24

11 вересня 2024 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді - Оладенко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» про стягнення невиплаченої при звільненні заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

15 серпня 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача у якому просить стягнути на її користь заборгованість по заробітній платі при звільненні у сумі 48796,02 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 19.08.1987 вона була прийнята на роботу до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА». Наказом № 16 від 03 червня 2024 року позивачку звільнено за згодою сторін на підставі ч.1 ст.36 КЗпП України. На момент звільнення позивачки Придніпровська геофізична розвідувальна експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» має заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 станом на 11 червня 2024 року в сумі 48796,02 грн.. На чисельні звернення позивачки з приводу виплати заборгованості по заробітної платі, роботодавець не здійснив розрахунку. У зв`язку з наявністю заборгованості по заробітній платі, яка утворилася при звільнені, позивач вимушений звернутися до суду з позовом про її стягнення у примусовому порядку.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

04.09.2024 Державним геофізичним підприємством «УКРГЕОФІЗИКА» подано відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у позові. В обґрунтування відзиву вказує те, що саме на роботодавця покладено обов`язок провести розрахунок з працівником. Відповідно до п. 7.3 Положення про Придніпровську геофізичну розвідувальну експедицію Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», затвердженого наказом від 03 жовтня 2018 року № 116, Експедиція несе відповідальність за своєчасну виплату заробітної плати працівникам. Заборгованість із виплати заробітної плати виникла через нестачу коштів внаслідок відсутності державного замовлення на виконання геологорозвідувальних робіт, а також через те, що площі, на яких виконувались роботи, та виробничі потужності Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції на даний час знаходяться на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією або в зоні активних бойових дій. Крім того, згідно п. 2.1.1. Галузевої угоди між Державною службою геології та надр України і Всеукраїнською профспілкою працівників геології, геодезії та картографії, Державна служба геології та надр України зобов`язана забезпечувати повне та ритмічне фінансування геологорозвідувальних робіт відповідно до затверджених державним бюджетом обсягів видатків на них, зміцнення економічного стану підприємств, збільшення обсягів договірних робіт та інвестицій.

Станом на момент ухвалення рішення від позивача відповідь на відзив до суду не надходила, що з урахуванням доказів повідомлення сторін про відповідні процесуальні дії та з огляду на надані ними докази, враховуючи положення ч. 3 ст. 279 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, дослідивши докази у справі, встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

Як вбачається з виписки з наказу №55 від 19.08.1987 та копії трудової книжни, ОСОБА_2 , яка у зв`язку з укладенням шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_3 », прийнято на роботу до Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» з 19.08.1987 (а.с.9,11-12).

Наказом (розпорядженням) Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» № 16 від 03.06.2024 (а.с.10) ОСОБА_1 звільнено з ПО ІГМ з посади геофізика за згодою сторін, п.1 ст. 36 КЗпП України на підставі поданої заяви.

Згідно з копією довідки Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» № 144 від 17.06.2024, підписаної начальником Придніпровської ГРЕ, ОСОБА_1 дійсно працювала в Придніпровській ГРЕ на посаді геофізика 1 кат. та заборгованість Придніпровської ГРЕ по заробітній платі перед нею станом на 11.06.2024 становить 48796 грн (а.с.13).

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, ЦК України, КЗпП України, Закону України «Про оплату праці».

Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст.1 Закону України «Про оплату праці», ст.94 КЗпП України заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст.21 Закону України «Про оплату праці» визначено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Положеннями ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Нормою ст.15 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Положеннями ст.47 КЗпП України передбачений обов`язок роботодавця у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені ст.116 КЗпП України, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

В свою чергу, нормою ст.116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Відповідно до ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України установлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стаття 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено, як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 115, 116 КЗпП України відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець. Обов`язок здійснювати нарахування та виплату заробітної плати, інших виплат, належних працівникові, лежить на працедавцеві.

Так, позивачем поданою довідкою Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» № 144 від 17.06.2024 доведено, що заборгованість Придніпровської ГРЕ по заробітній платі перед ним станом на 11.06.2024 складала 48796,02 грн.

Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження повної або часткової сплати зазначеної суми.

Оцінюючи доводи відповідача, про те, що саме на роботодавця покладається обов`язок провести розрахунок, суд виходить з наступного.

Так, приписами ст. 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Статтею 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Згідно з п. 1.6 Положення про Придніпровську геофізичну розвідувальну експедицію Державного підприємства «Укргеофізика», Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція Державного підприємства «Укргеофізика» не є юридичною особою, представляє інтереси Державного підприємства «Укргеофізика» і здійснює його функції або їх частину, що пов`язана з діяльністю Експедиції, та наділена самостійно при здійсненні фінансово-господарської діяльності в межах, визначених цим Положенням, рішенням керівника Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика», довіреністю, виданої Підприємством начальнику Експедиції.

П. 1.9 указаного Положення визначено, що експедиція має окремий баланс, який входить складовою частиною в єдиний баланс Підприємства. Експедиція має право відкривати від імені та в інтересах Підприємства поточні рахунки в установах банків. Експедиція також має печатку із своїм найменуванням.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція є відокремленим підрозділом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика».

Філії та представництва, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, в яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Оскільки Придніпровська геофізична розвідувальна експедиція Державного підприємства «Укргеофізика», в силуст.95ЦК України є відокремленим підрозділом Державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» та не є юридичною особою, не наділена цивільною-процесуальною дієздатністю, у зв`язку з чим не може виступати стороною у цивільному процесі.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 14 червня 2021року у справі № 760/32455/19.

Відтак, суд приходить висновку, що саме з відповідача ДГП «Укргеофізика» на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі у зазначеному розмірі.

При цьому доводи ДГП «Укргеофізика», що заборгованість з виплати заробітної плати виникла через нестачу коштів внаслідок відсутності державного замовлення на виконання геологорозвідувальних робіт, а також через те, що площі, на яких виконувались роботи, та виробничі потужності Придніпровської геофізичної розвідувальної експедиції на даний час знаходяться на територіях, тимчасово окупованих російською федерацією або в зоні активних бойових дій та те, що Державна служба геології та надр України зобов`язана забезпечувати повне та ритмічне фінансування геологорозвідувальних робіт відповідно до затверджених державним бюджетом обсягів видатків на них не є належними та допустимими доводами для висновку про допустимість, необхідність в демократичному суспільстві обмеження конституційного права позивача, передбаченого ст. 43 Конституції України, на своєчасне одержання винагороди за працю.

Судові витрати, згідно зі статтею 141 ЦПК України, з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору положеннями Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати у розмірі 48796 (сорок вісім тисяч сімсот дев`яносто шість) грн. 02 коп.

Стягнути з Державного геофізичного підприємства «УКРГЕОФІЗИКА» на користь держави судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач Державне геофізичне підприємство «УКРГЕОФІЗИКА»; код в ЄДРПОУ 01432761; місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Мирошниченко Євгенії, буд. 10;

Повне судове рішення складено і підписано 11 вересня 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.