Рішення

від 10.09.2024 по справі 320/43422/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року справа №320/43422/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "ПРЕМІУМ ФІНАНС" до Головне управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс» (далі позивач, ТОВ «Преміум Фінанс») з позовом до Головного управління ДПС в м. Києві (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0524630707 від 07.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 25.10.2023 №31967/6/99-00-06-03-02-06.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із винесеними рішеннями, оскільки позивач не є небанківським надавачем платіжних послуг, також не здійснює операції з торгівлі валютними цінностями на підставі агентських угод і не є банком, а тому не є суб`єктом, на якого розповсюджується норма пункту 7 частини першої статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Окрім того, позивач вважає, що відповідачем 1 було порушено строки винесення і направлення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Також позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню рішення ДПС України, яким залишено без змін спірне податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача - без задоволення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.

Представником Головного управління ДПС у м. Києві подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та зазначив, що фактичною перевіркою виявлено невідповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту, чим порушено пункт 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Отже, спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийнятим на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Представником Державної податкової служби України подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що рішення ДПС України про результати скарги від 25.10.2023 №31967/6/99-00-06-03-02-06 не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача, шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак воно безпосередньо не порушує його права та інтереси.

Представник позивача скористався своїм правом на подачу відповіді на відзиви, в якій виклав свої пояснення щодо наведених відповідачами аргументів, які вважає безпідставними та такими, що не спростовують обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі та скасувати вказані рішення.

Представник відповідача 2 заперечував проти задоволення позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі ст.ст.20, 80 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС у Львівській області на виконання наказу від 20.06.2023 № 2269-п та на підставі направлень на перевірку від 20.06.2023 № 4549 та 4552 працівниками управління фактичних перевірок Департаменту податкового аудиту у період з 20.06.2023 по 21.06.2023 проведено фактичну перевірку пункту обміну валют що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Домажир поза с. Кожичі, вул. Шевченка, 19.

За результатами зазначеної перевірки складено акт фактичної перевірки, що зареєстрований в ГУ ДПС у Львівській області від 21.06.2023 за № 16834/13/01/рро/39727881.

Перевіркою встановлено, що при співставленні даних щодо руху готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, з даними фіскального звіту РРО та наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлено надлишок готівкових коштів, а саме: Доларів США в сумі 264,00, Євро в сумі 2710,00, Чеська Крона в сумі 1000,00, Польський Злотий в сумі 13300,00, Долар США в сумі 23362,00, Українська гривня в сумі 3629312,00.

Перевіркою встановлено факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями даним фіскального звіту, сума перевищення склала 3 981 454,10 грн, чим порушено вимоги пункту 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Загальна сума надлишку готівкових коштів, встановлених на місці проведення розрахунків, переведена в національну валюту України з врахуванням курсу валют на момент проведення перевірки, що становить 19 907 270,00 гривень.

Листом від 22.06.2023 №2555/7/19-01-07-09 Головне управлінням ДПС у Львівській області надіслало матеріали фактичної перевірки до Головного управління ДПС у м. Києві для розгляду та врахування в роботі.

На підставі висновків акта перевірки Головним управління ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2023 №0524630707, яким до ТОВ «Преміум Фінанс» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 19 907 270,50 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 07.08.2023 №0524630707 позивачем подано скаргу від 28.08.2023 №28/08/23-1 до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 25.10.2023 №31967/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення рішення від 07.08.2023 №0524630707, а скаргу позивача - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), яким, зокрема, встановлено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктом 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг врегульовано Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР, у редакції, чинній на день виникнення спірних відносин).

Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до положень пунктів 1-5 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичною перевіркою встановлено, що позивач не забезпечив відповідність сум готівкових коштів на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями даним фіскального звіту та наявних готівкових коштів на місці проведення розрахунків, а саме встановлено надлишок готівкових коштів: Доларів США в сумі 264,00, Євро в сумі 2710,00, Чеська Крона в сумі 1000,00, Польський Злотий в сумі 13300,00, Долар США в сумі 23362,00, Українська гривня в сумі 3629312,00. Сума перевищення склала 3 981 454,10 грн.

На підставі викладеного, контролюючим органом зроблено висновок про порушення ТОВ «Преміум Фінанс» пункту 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з пунктом 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, банки, що здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, суб`єкти господарювання, які здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі агентських угод з банками, а також небанківські надавачі платіжних послуг, які мають право здійснювати операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції», зобов`язані: забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі даним фіскального звіту.

З аналізу приписів вказаної статті вбачається, що дана стаття визначає обов`язок банків, що здійснюють операції з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, а також суб`єктів господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з банками і небанківських надавачів платіжних послуг.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Преміум Фінанс» є небанківською фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі на підставі ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, виданої Національним банком України від 26.03.2021 №26.

Згідно приписів статті 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» небанківська фінансова установа це фінансова установа, крім банку.

Враховуючи викладене, оскільки позивач не є уповноваженим банком, що здійснює операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також не є суб`єктом господарювання, який здійснює ці операції на підставі агентської угоди з уповноваженим банком, а діє на підставі ліцензії на здійснення валютних операцій, підстави для притягнення його до відповідальності за порушення пункту 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відсутні.

Крім того, згідно пункту 4 статті 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: п`ятикратного розміру суми, на яку виявлено незбіг, - у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті.

Отже, відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зазначені фінансові санкції застосовуються виключно до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, тоді як позивач є небанківською фінансовою установою.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 13 червня 2018 року у справі № 826/15581/16, в постанові від 16 липня 2020 року у справі № 826/9164/17.

Таким чином, суд приходить до висновку, що контролюючим органом протиправно застосовано до ТОВ «Преміум Фінанс» штрафні санкції, передбачені статтею 18 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Окрім того, судом встановлено, що Головне управління ДПС у Львівській області у зв`язку із встановленим порушенням за результатами фактичної перевірки пункту обміну валют що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Домажир поза с. Кожичі, вул. Шевченка, 19, ініціювало притягнення касира ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.08.2023 у справі № 466/6799/23 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Зокрема, Шевченківським районним судом м. Львова встановлено, що ТзОВ «Преміум Фінанс» не виконує та/або не супроводжує операцій по внесенню, переказу або зняттю коштів. Крім того, ТзОВ «Преміум Фінанс» не має ліцензії на надання платіжних послуг, не внесене до Реєстру платіжної інфраструктури та не відноситься до осіб, зазначених у п.п. 2-7 ст. 10 Закону. ТзОВ «Преміум Фінанс» також не здійснює операції з торгівлі валютними цінностями на підставі агентських угод.

З урахуванням викладеного, встановлених обставин справи та аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення про застосування до позивача сум штрафних (фінансових) санкцій є протиправними та таким, що підлягаю скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення про результат розгляду скарги 25.10.2023 №31967/6/99-00-06-03-02-06, винесене Державною податковою службою України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 56.1, 56.2, 56.10 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. В разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого в межах здійснення ним владної компетенції у відносинах з певним платником податків, до вищого органу чи посадової особи є одним з елементів у системі захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах з суб`єктами владних повноважень, що є альтернативним судовому захисту, який спрямований на виявлення порушення закону з боку підпорядкованих органів та посадових осіб при прийнятті ними адміністративних актів.

Суд зазначає, що процедура адміністративного оскарження за своєю суттю є досудовим порядком вирішення спору, що виник між позивачем та суб`єктом владних повноважень з приводу відмови в задоволенні скарги. Досудове врегулювання спірних правовідносин має на меті відновлення прав та інтересів юридичної чи фізичної особи, що були порушені оскаржуваним рішенням суб`єкта владних повноважень.

У даному випадку, порушення прав та інтересів позивача відбулось внаслідок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Cаме вказаним рішенням було порушено права та інтереси, за захистом яких слід звертатись до суду з позовом про визнання протиправними та скасування саме вказаного акта індивідуальної дії.

У той же час, рішення вищого органу чи посадової особи, прийняте за результатами розгляду в адміністративному порядку скарги фізичної чи юридичної особи, містить оцінку законності рішення (дії чи бездіяльності) підпорядкованого суб`єкта владних повноважень, є похідним від такого рішення (дії чи бездіяльності), але не має самостійного значення, адже є опосередкованим, безпосередньо не визначає обсягу прав та обов`язків фізичної чи юридичної особи.

Таким чином, рішення Державної податкової служби України про результат розгляду скарги 25.10.2023 №31967/6/99-00-06-03-02-06 не породжує для позивача правових наслідків, не є підставою для виникнення у нього будь-яких прав та обов`язків, отже жодним чином не порушує охоронюваних законом прав та інтересів позивача. Відтак, у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем 1, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх часткового задоволення.

На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 13, офіс 525, код ЄДРПОУ 39727881) до Головного управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) від 07.08.2023р. за №0524630707.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 13, офіс 525, код ЄДРПОУ 39727881) сплачений судовий збір у розмірі 29524,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.