Рішення

від 10.09.2024 по справі 320/645/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року справа №320/645/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (далі відповідач, УСЗН) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, та відповідно, зобов`язання відповідача надати позивачу запитуваний статус з видачею посвідчення.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

За змістом поданого відзиву на позовну заяву відповідач не погоджується із поданим позовом, вказує на відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

З лютого 2022р. позивач був призваний на військову службу в ЗСУ ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.02.2022р. зарахований до Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 .

Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 19.05.2023р. №2/150/4, позивач у період з 10.06. по 08.11.2022р., з 19.11. по 31.12.2022р., з 02.03. по 06.03.2023р. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією рф проти України, у смт. Новомиколаївка Запорізької обл., н. п. Кам`янка Харківської обл., н. п. Іванівка, Нововоскресенське, велика Олександрівка Херсонської обл., н. п. Сергіївка Дніпропетровської обл.

Згідно довідки в/ч НОМЕР_1 від 25.07.2023р. №2/184/1, під час виконання бойового завдання в населеному пункті Сергіївка позивач потрапив під артилерійський обстріл, під час якого було отримано поранення лівого стегна.

Згідно свідоцтва про хворобу позивача №14587, затвердженого Центральною ВЛК ЗСУ №4769 від 18.08.2023р., визначено, що захворювання позивача правої нижньої кінцівки пов`язане із проходженням військової служби, окрім того, отримане 27.06.2022р. позивачем вогнепальне осколкове поранення лівого стегна пов`язане із захистом Батьківщини.

У відповідності до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №071937 від 25.10.2023р., причиною втрати професійної працездатності є поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №259291 від 25.10.2023р., позивачу повторно встановлена IIІ група інвалідності безстроково, причиною інвалідності вказано захворювання, пов`язане із проходженням військової служби.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив надати йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Рішенням Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації від 29.11.2023р. №91 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви, у зв`язку із відсутністю документів, передбачених п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п. п. 3, 7, 10 ПКМУ від 12.05.1994р. №302, та існування протиріччя між Свідоцтвом про хворобу та довідкою МСЕК про причинний зв`язок захворювання.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-XII).

Відповідно до статті 4 Закону № 3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Згідно ст. 7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.

Згідно з пунктом 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Процитовані норми ст. ст. 4 та 7 Закону № 3551 були чинними у зазначеній редакції як на момент надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни так і на момент позбавлення цього статусу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Визначаючись щодо питання про відповідність позивача статусу особи з інвалідністю внаслідок війни суд враховує, що у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 в справі № 824/32/19-а, від 18.11.2020 у справі № 1140/2362/18 та від 02.04.2021 у справі № 0540/9350/18 Судом касаційної інстанції сформовано усталені висновки щодо застосування ст. ст. 4 та 7 Закону № 3551, які є релевантними при розгляді позову ОСОБА_1 .

Зміст висновків Верховного Суду полягає у наступному:

"Для визначення права на встановлення статусу "особа з інвалідністю внаслідок війни" згідно з п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551 підлягає встановленню те, що по-перше: особа, яка претендує на встановлення такого статусу, є особою з числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, та, по-друге: такі особи стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

За змістом ст. 7 Закону № 3551 до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать виключно особи з числа військовослужбовців діючої армії та інші, які отримали інвалідність під час захисту Батьківщини, або ж виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, в районі воєнних дій.

При цьому, віднесення особи до інваліда війни відповідно до ст. 7 Закону № 3551 безпосередньо пов`язано з визначенням самого поняття "ветеран війни", яке міститься у статті 4 цього Закону".

Зважаючи на викладене Верховний Суд зазначив, що визначальною ознакою категорії осіб, які відносяться до "осіб з інвалідністю внаслідок війни", є те, що такі особи безпосередньо брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав (п. 35 постанови від 02.04.2021 у справі № 0540/9350/18).

При цьому Суд касаційної інстанції акцентував увагу на тому, що отримання ушкодження здоров`я під час проходження військової служби (пов`язаного з проходженням служби) та подальше встановлення інвалідності внаслідок такого ушкодження, не є достатньою підставою для надання статусу "особи з інвалідністю внаслідок війни". Визначальним є те, що таке ушкодження повинно бути пов`язане із безпосередньою участю у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав.

Відтак, визначальним при розгляді справи є встановлення того, чи пов`язана інвалідність позивача з виконанням обов`язків військової служби поєднаним із безпосередньою участю у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав, адже в іншому випадку особа не може вважатись інвалідом війни.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402) (у редакції, чинній станом на час встановлення позивачу IІ групи інвалідності безтерміново) Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Згідно з п. 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.

ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту. Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.

д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності. У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.

е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.

є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.

ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.

з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.

З системного аналізу наведених положень слідує, що причинний зв`язок встановлення інвалідності з формулюванням Поранення (контузія, травма, каліцтво), так, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, де виконання військових обов`язків здійснюється відповідно до ч. 1-3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII, є окремою та самостійною підставою для встановлення відповідної групи інвалідності, для якого не вимагається отримання такої травми під час участі у захисті Батьківщини та перебування на фронті чи в районах воєнних дій.

Разом із цим, за умови якщо поранення пов`язане із захистом Батьківщини (що є необхідним для отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни), формулювання про причинний зв`язок ушкодження здоров`я із захистом Батьківщини повинно міститися у прийнятій Комісією постанові.

Водночас згідно з частиною 4 статті 24 Закону № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби:

1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);

4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою;

5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) включає періоди безпосереднього несення військової служби та виконання відповідних обов`язків.

Разом з тим, у ч. 1 ст. 7 Закону № 3551-XII законодавцем вжито формулювання "до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання,.... одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті,... або з участю в бойових діях у мирний час".

Аналіз вищенаведеної норми Закону свідчить на користь висновку про те, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать, зокрема, особи з числа військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, одержаного під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) у зв`язку із захистом Батьківщини, перебуванням на фронті або участю в бойових діях у мирний час.

Так, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК від 25.10.2023р. серії 12 ААГ №259291, причина встановленої ІІІ групи інвалідності позивачу - захворювання, пов`язане із проходженням військової служби.

Також, згідно змісту довідки військової частини НОМЕР_1 від 25.07.2023р. №2/184/1, від 19.05.2023р. №2/150/4, довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 №1 серії 12 ААА №071937 від 25.10.2023р. свідоцтва про хворобу позивача №14587, затвердженого Центральною ВЛК ЗСУ №4769 від 18.08.2023р., в сукупності слідує, що 27.06.2022р. під час виконання бойового завдання в населеному пункті Сергіївка Дніпропетровської області позивач потрапив під артилерійський обстріл, під час якого отримав поранення лівого стегна. При цьому, у свідоцтві визначено, що захворювання позивача правої нижньої кінцівки пов`язане із проходженням військової служби, окрім того отримане позивачем вогнепальне осколкове поранення лівого стегна, пов`язане із захистом Батьківщини.

Отже, із зазначеного слідує, що усі досліджені судом докази підтверджують те, що позивач отримав поранення під час виконання обов`язків військової служби у зв`язку із захистом Батьківщини, а саме в ході взяття участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією рф проти України, в результаті ворожого артилерійського обстрілу, що є достатньою умовою для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

Окремо суд зазначає, що поняття "виконання обов`язків військової служби" та виконання "обов`язків із захисту Батьківщини чи участі в бойових діях на території інших держав" не є тотожними. Перша сфера обов`язків за своїм змістом є значно ширшою, а тому отримання поранення чи іншого ушкодження здоров`я навіть пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби не у кожному випадку є підставою для надання статусу "особи з інвалідністю внаслідок війни". Натомість визначальної умовою для отримання такого статусу є пов`язаність причини інвалідності із захистом Батьківщини чи участю в бойових діях.

Аналізуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд дійшов висновку про те, що саме поняття "обов`язків військової служби" невід`ємно пов`язане з пораненням, контузією, каліцтвом, захворюванням, одержаних під час захисту Батьківщини та виконанням службових обов`язків, про що йдеться у ч. 1ст. 7 Закону № 3551-ХІІ,у зв`язку із цим відповідач дійшов помилкового висновку про відмову у встановленні статусу "особи з інвалідністю внаслідок війни" позивачу.

Таким чином, відмова у встановленні позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення є необґрунтованою й такою, що порушує його право на одержання вказаного статусу та пов`язаного з цим соціального захисту.

Разом з тим, якщо особа отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов`язків, така особа належить до інвалідів війни та має право на отримання відповідного посвідчення.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 зі змінами та доповненнями (далі - Положення №302).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №632, яка набрала чинності з 31.08.2018, було внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни" та від 02.01.1995 №1 "Про доповнення постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 №302".

Відповідно до абзаців першого, третього пункту 3 Положення № 302 відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" та нагрудний знак "Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни".

Так, згідно приписів абзацу другого пункту 7 Положення № 302 (у редакції від 31.08.2018) "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім`ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.

Абзацом другим пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" на виконання Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що у зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.

Відповідно до пункту 10 Положення № 302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.

Аналіз наведених норм свідчить, що до інвалідів війни у розумінні пункту 2 частини другої статті 7 Закону № 3551-XII належать, зокрема, інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, причинний зв`язок яких пов`язаний з виконанням обов`язків військової служби та встановлюється на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії.

Причинами інвалідності є, зокрема: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язані з виконанням службових обов`язків; пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; захворювання, отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Тобто, чинним законодавством регламентовано перелік причин інвалідності, які можуть бути зазначені у довідці МСЕК.

Відповідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії від 25.10.2023р. серії 12 ААГ 259291, позивачу встановлена ІІІ група інвалідності, причиною якої є захворювання, пов`язане з виконанням обов`язкової військової служби, інвалідність встановлена довічно.

З урахуванням зазначених норм суд доходить висновку, що позивач, як особа з інвалідністю, яка встановлена довічно, що підтверджено відповідною довідкою МСЕК, набув статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та, як наслідок, право на отримання посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни.

Як наслідок, порушені права позивача підлягають поновленню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29.11.2023р. №91, яким позивачу відмовлено у наданні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та зобов`язання відповідача встановити позивачу відповідний статус та видати відповідне посвідчення.

Водночас, вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача задоволенню не підлягає, адже права позивача порушено саме наведеним рішенням.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Забезпечуючи належний захист порушених прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача та зобов`язанням відповідача надати позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та видачі посвідчення. А відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають стягненню у розмірі 1000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 5; код ЄДРПОУ 37470057) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 5; код ЄДРПОУ 37470057) від 29.11.2023р. №91 про відмову у наданні ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 5; код ЄДРПОУ 37470057) надати ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) статус особи з інвалідністю внаслідок війни та видати відповідне посвідчення.

4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) сплачений судовий збір в розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Управління соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, 5; код ЄДРПОУ 37470057).

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.