Рішення

від 10.09.2024 по справі 320/41399/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року справа №320/41399/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "Трейд Інвестленд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд Інвестленд» (далі позивач, ТОВ «Трейд Інвестленд») з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0526860707 від 08.08.2023 на суму 9 443 394,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведено фактичну перевірку незаконно, з порушенням чинного законодавства, без наявності конкретних підстав для її проведення; за відсутності будь-якої уповноваженої особи підприємства, з порушення порядку проведення контрольно-розрахункової закупівлі. Як наслідок, внаслідок незаконності перевірки, прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що фактична перевірка проведена контролюючим органом у відповідності до норм чинного податкового законодавства, а виявлені порушення вимог п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР стали підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення прийняті. Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій наголосив, що відповідачем не наведено жодних конкретних відомостей щодо підстав проведення фактичної перевірки позивача; відповідачем допущено перевищення своїх службових обов`язків в частині аналізу торгових операцій позивача за минулий період, а не за результатами контрольної закупки; відповідачем незаконно визначено штрафні санкції для позивача, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду 29.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача підтримав аргументи, викладені в адміністративному позові, та просив задовольнити позов в повному обсязі і скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами і доказами.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 27.06.2023 №3214-п, направлень на перевірку від 29.06.2023 №11233/26-15-07-07-01, від 29.06.2023 №11234/26-15-07-07-01, проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазин-кафе, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, буд.6, н/прим.№139 (літ.А), який належить ТОВ «Трейд Інвестленд».

За результатами фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві складено акт від 07.07.2023, який зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб`єкта господарювання 10.07.2023 №47953/26/15/07/42573473.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Трейд Інвестленд» п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

На підставі акту перевірки від 07.07.2023 №47953/26/15/07/42573473 Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 08.08.2023 №0526860707, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9 443 394,62 грн.

Позивач не погоджуючись зі вказаним рішенням, звернулася до суду за захистом своїх прав та інтересів. В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення податковим органом процедури призначення та проведення перевірки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) - п.80.1 ст.80 Податкового кодексу України.

Порядок проведення фактичної перевірки регламентовано ст. 80 Податкового кодексу України, відповідно до якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у п. 80.2 цього Кодексу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 по справі №826/11217/18 процедурні порушення при призначенні перевірки мають наслідком протиправність прийнятого керівником податкового органу наказу про проведення перевірки. Така правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14), відповідно до якої лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути належною підставою для видання наказу про проведення перевірки.

Крім того, статтею 21 Податкового кодексу України визначені обов`язки і відповідальність посадових та службових осіб контролюючих органів.

Так, відповідно до п.п. 21.1.8. ст. 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом.

Що стосується допуску до перевірки посадових осіб контролюючого органу, то суд керується положеннями статей 80 і 81 Податкового кодексу України.

Згідно п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судова практика у подібних правовідносинах сформувалася таким чином, що допускаючи посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, платник втрачає право на оскарження наказу про її проведення. Таку позицію свого часу сформував Верховний Суд України у постанові від 24.12.2010 у справі №21-25а10. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд, яка викладена, зокрема, у постанові від 20.02.2018 у справі №826/1205/16 та від 17.04.2018 у справі №826/12612/17. Верховний Суд наголосив, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення щодо себе податкового контролю. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом під час призначення податкової перевірки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилаєтеся на незаконність та необґрунтованість проведення відповідачем фактичної перевірки на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 29.05.2023 № 2626-п.

В той час, як вбачається з матеріалів справи, підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ «Трейд Інвестленд» є наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 27.06.2023 №3214-п, який долучено останнім до відзиву на позовну заяву.

Зі змісту наказу слідує, що правовою підставою для проведення фактичної перевірки податковим органом зазначено, зокрема, п.п. 80.2.2., п.п.80.2.6 п.80.2, п.80.6 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 розділу «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 №5007-VI, також інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких пкладено на територіальні органи ДПС.

Обґрунтування: доповідна записка управління фактичних перевірок від 27.06.2023 №1155/26-15-07-07-00-12.

Вказаним наказом від 27.06.2023 №3214-п вирішено провести перевірки платників податків, зазначених у додатках 1-15, у тому числі ТОВ «Трейд Інвестленд» (код 42573473), за адресою об`єкта: м. Київ, вул. Братиславська, буд.6, н/прим.№139 (літ.А) тривалістю 10 днів з 29.06.2023, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Відповідно до п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (пп.80.2.6).

З вищенаведеного слідує, що фактична перевірка може бути проведена лише за наявності підстав, передбачених ПК України, про які має бути повідомлений платник податків.

Тобто, для проведення фактичної перевірки мають існувати всі вказані вище фактичні обставини та передумови, які дозволяють податковому органу керуватись вказаною правовою нормою при призначенні (проведенні) такої перевірки.

Між тим, суд зазначає, що підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів.

Судом досліджено підстави вказані у наказі про проведення фактичних перевірок від 27.06.2023 №3214-п та вважає за необхідне звернути увагу на те, що доповідна записка управління фактичних перевірок, яка підпадає під дію п.п. 80.2.2 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, повинна містити інформацію про конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.

Однак, вказаної доповідної записки відповідачем до матеріалів справи не надано, чим позбавлено дослідити її зміст та встановити реальні підстави для проведення фактичної перевірки позивача.

У наказі від 27.06.2023 №3214-п також не вказано, яка інформація була отримана відповідачем щодо порушень з боку позивача, коли та ким така інформація надана, а також відповідачем не надано взагалі жодного доказу отримання такої інформації/звернення.

Окрім цього, фактична перевірка, що здійснюється за наявності підстави, визначеної у пп. 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пп. 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки (п. 80.3 ст. 80 ПК України).

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі №803/1171/17, підпунктом 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України закріплено таку підставу проведення фактичної перевірки як виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, тобто фактична перевірка повинна проводитись лише щодо тих фактів (порушень), які встановлені попередньою перевіркою.

Однак, до матеріалів справи відповідачем не додано доказів на підтвердження порушення позивачем вимог законодавства з питань, визначених у підпункті 75.1.3, що зафіксовано результатами попередньої перевірки ( акт перевірки тощо), які слугували б підставою для призначення повторної фактичної перевірки.

Наказ на перевірку не містить будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом та які факти (порушення), встановлені попередньою перевіркою.

Видаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, зокрема, пп. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, однак не обґрунтував, які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки ТОВ «Трейд Інвестленд».

Крім того, за змістом наказу про призначення фактичної перевірки, наказано провести фактичну перевірку ТОВ «Трейд Інвестленд» за місцем фактичного провадження діяльності.

Однак, в акті перевірки містяться посилання контролюючого органу про встановлення факту незастосування зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи РРО при продажу товарів в готівковій формі за період з 01.03.2023 по 29.06.2023 на загальну суму 6295596,41 грн.

При цьому, аналізуючи положення статей 75, 80 Податкового кодексу України, суд зазначає, що змістом (особливістю) фактичної перевірки є перевірка дотримання суб`єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це кореспондується із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно з робочим графіком суб`єкта господарювання.

Перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

При цьому отримання інформації з власних програм контролюючого органу (таких як СОД РРО) за попередні періоди не є предметом фактичної перевірки, що здійснюється за місцем проведення господарської діяльності.

Відтак, порушення, зазначені у акті фактичної перевірки, встановлені не в порядку і не у спосіб, що передбачений законом, за минулий період, а не за період, у який проводилась фактична перевірка, а отже такий акт фактичної перевірки не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

У постанові від 28.09.2022 у справі № 160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

За встановлених обставин, оскільки в ході розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів наявності чи отримання ним в установленому законодавством порядку відповідної інформації, яка надавала б йому право на проведення перевірки або доказів на підтвердження порушення позивачем вимог законодавства з питань, визначених у підпункті 75.1.3, що зафіксовано результатами попередньої перевірки, тобто відповідачем не доведено наявність вказаних ним підстав (пп.80.2.2, пп.80.2.6 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України) для проведення фактичної перевірки, тому вказана перевірка є незаконною та такою, що не має правових наслідків, відповідно, прийняте за результатами такої перевірки рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

На підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Інвестленд» (02266, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд.87, офіс 11, код ЄДРПОУ 42573473) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) від 08.08.2023р. за №0526860707.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Інвестленд» (02266, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд.87, офіс 11, код ЄДРПОУ 42573473) сплачений судовий збір у розмірі 113 320,75 грн. (сто тринадцять тисяч триста двадцять гривень, сімдесят п`ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.