Ухвала

від 11.09.2024 по справі 320/42020/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 вересня 2024 року Київ № 320/42020/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД" із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 17.04.2024 № 305800411.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зокрема зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Згідно з частиною шостою статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

У позовній заяві представником позивача неповністю зазначені відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої статті 160 КАС України стосовно сторін, зокрема не зазначено відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти та відомості про наявність електронних кабінетів.

Таким чином, у порядку усунення недоліків позовної заяви представнику позивача варто зазначити відомості відповідно до вимог пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, що має сформулюватися максимально чітко і зрозуміло, позаяк від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому визначитися з предметом спору має саме позивач, адже саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі № 826/16958/17.

У позовній заяві позивач визначив відповідачами Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державну податкову службу України, однак позовні вимоги сформовано лише тільки до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

З огляду на зазначене, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників справи та/або уточнити позовні вимоги у зазначених вище частинах із наданням копій уточнених позовних вимог для усіх учасників справи.

Згідно з пунктом 9 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій і бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями (дією чи бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень. Проте такі рішення (дії чи бездіяльність) повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача з рішенням (дією чи бездіяльністю) суб`єкта владних повноважень позивач зобов`язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.

Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

З аналізу позовної заяви суд встановив, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення, однак позивачем (представником) не обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача.

У порядку усунення зазначених недоліків, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, позивач (представник) має обґрунтувати які права позивача були порушені оскаржуваним рішенням та яким чином визнання протиправним оскаржуваного рішення дозволить відновити порушені права, свободи та інтереси позивача.

Відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (частина четверта статті 161 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 КАС України).

Відповідно до частин першої і другої статті 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач не надав до суду усіх документів, що підтверджують обставини, що мають значення для вирішення справи, зокрема скаргу на рішення контролюючого органу, податкові накладні / розрахунку коригування до них, за результатами перевірки яких контролюючим органом було встановлено порушення терміну їх реєстрації, квитанції про прийняття таких на реєстрацію.

У порядку усунення недоліків позовної заяви, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчені належної якості копії усіх документів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги з наданням відповідних копій для відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, суб`єктом владних повноважень, юридичною особою встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у сумі 3 028 гривень).

Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зі змісту позовної заяви випливає, що в ній заявлено вимогу майнового характеру. Сума судового збору за звернення позивача з позовною вимогою становить 4 142,82 грн ((1,5% х 345 234,86 грн) х 0,8)). Суд встановив, що позивач не надав до суду докази сплати судового збору. Таким чином, у порядку усунення зазначеного недоліку позивач має надати до суду докази сплати судового збору за звернення до суду з цим позовом.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФДМ БУД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу (представнику).

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяБасай О.В.