Рішення

від 10.09.2024 по справі 340/4063/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4063/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення "Про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень" Л-344 від 22.05.2024 року Управління містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради;

- зобов`язати Управління містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради повторно розглянути заяву від 14.05.2024 року з приводу надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки загальною площею 0,1 га, кадастровий номер 3510100000:04:046:0121 та видати їй, ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження за правилами, встановленими ч.5 ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона є власником земельної ділянки площею 0,1 га, за кадастровим номером: 3510100000:04:046:0121, вид цільового призначення: 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Звернувшись до Управління містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради із заявою про видачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: нове будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121, листом від 22.05.2024 року №Л-344 Про розгляд заяви відповідачем відмовлено у виданні містобудівних умов та обмежень для проектування індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці. Позивач вважає, що у такий спосіб відповідач обмежує її право на користування належною на праві власності земельною ділянкою. А тому вважає, що єдиним способом захисту своїх прав та інтересів є звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправним рішення щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва: нове будівництво на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 за адресою; місто Кропивницький, проїзд Підлісний та зобов`язати повторно розглянути заяву від 14.05.2024 року та прийняти рішення.

Ухвалою суду від 25.06.2024 року у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у прядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.30).

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву згідно якого позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити (а.с.33-43), зважаючи на те, що питання відповідності намірів забудови та визначення спеціальних функціональних зон врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Державними будівельними нормами ДБН - 360-92 Містобудування. Планування і забудова населених пунктів. Вказує, що відповідно до пояснювальної записки до плану зонування м. Кіровограда земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 визначена як зона об`єктів природно-заповідного фонду. Розробником було визначено, а органом місцевого самоврядування затверджено види використання земельних ділянок для зони Р-1, до них увійшли: міські території загального користування з відповідними об`єктами для активного відпочинку населення, громадські центри. Ці території мають бути забезпечені високим рівнем благоустрою, належним переліком постійних споруд для активного відпочинку, тимчасових споруд та інших об`єктів супутніх видів активності. Відповідно до Плану зонування території міста Кіровограда, види використання земельних ділянок або нерухомості, які відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними для відповідної функціонально-правової зони та не можуть бути дозволені, у тому числі і за процедурою спеціального погодження. Оскільки наміри забудови земельної ділянки заявника (будівництво будинку) не входять до переліку переважних та супутніх переважним видам будівництва зони Р-1 та зони ТР-2, то наявна підстава для відмови у видачі будівельного паспорта з підстав невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Основною задачею зонінгу є визначення меж зон і підзон однорідних видів та умов використання на території населеного пункту і встановлення, диференційовано по зонах та підзонах, містобудівних регламентів. Отже, за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі містобудівних умов та обмежень повинно вирішуватись з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. Враховуючи вищенаведене та те, що Планом зонування території м. Кіровограда передбачено, що місцевість (де знаходиться земельна ділянка, яка належить позивачу на праві приватної власності і на якій вона бажає збудувати індивідуальний житловий будинок), є об`єктом природно-заповідного фонду, таким чином вважає, що відповідач, відмовляючи у наданні містобудівних умов та обмежень, діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та у нього були відсутні підстави для видачі позивачу містобудівних умов та обмежень у зв`язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.04.2024 року ОСОБА_1 придбала у власність земельну ділянку площею 0,1 га із кадастровим номером 3510100000:04:046:0121, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-10).

Право приватної власності позивача на цю земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.11).

Маючи намір побудувати на цій земельній ділянці житловий будинок, позивач 14.05.2024 року звернулась до Управління містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради із заявою на видачу містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (а.с.12, 50).

Відповідно до Наказу №219 від 23.05.2024 року Про відмову в видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та листа від 22.05.2024 року №Л-344 Про розгляд заяви Управління містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради та рішення від 23.05.2024 року №А3374116407192061618 позивачу відмовлено у виданні містобудівних умов та обмежень для проектування індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 за адресою: місто Кропивницький, проїзд Підлісний, з підстав невідповідності намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні: Генеральному плану та плану зонування території міста, передбаченої ст.29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с.17-19).

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно із пунктами 1, 7, 8, 9, 17 частини першої статті 1 Закону №3038-VI, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією; план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон; функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови.

Частиною другою статті 5 Закону № 3038-VI передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. (ч.2 ст.8 Закону №3038-VI)

Згідно ч.1 ст.16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням відомостей Державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі у цифровій формі в державній системі координат у формі електронних документів, що містять базові і тематичні геопросторові дані.

Порядок обміну інформацією між містобудівним кадастром та Державним земельним кадастром встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону №3038-VI обмеження у використанні земель (територій), визначені комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, детальним планом території, підлягають внесенню до містобудівного кадастру, а також Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Законом України "Про Державний земельний кадастр .

Генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. (ч.ч.1, 2, 3 ст.17 Закону №3038-VI)

Стаття 18 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (План зонування території) передбачає таке:

План зонування території розробляється у складі комплексного плану, генерального плану населеного пункту з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон. До затвердження генерального плану населеного пункту в межах території територіальної громади, щодо якої затверджено комплексний план (якщо обов`язковість розроблення генерального плану населеного пункту визначена рішенням про затвердження комплексного плану), межі функціональних зон та функціональне призначення територій у такому населеному пункті визначаються комплексним планом.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог:

1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території;

2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності;

3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій;

4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон;

5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови;

6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями;

7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів;

8) відображення обмежень (у тому числі меж) використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).

Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.

За порушення вимог, встановлених планом зонування території, фізичні та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.19 Закону №3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Формування земельних ділянок для розміщення об`єктів, визначених цією частиною, на підставі детального плану території не здійснюється, якщо такі земельні ділянки вже сформовані.

Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об`єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план.

Детальний план території повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1 Закону України "Про землеустрій".

Детальний план території визначає, зокрема принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території.

У статті 24 Закону №3038-VI передбачені такі особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності:

Зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення обмежень у використанні земель, а також припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій, а також не тягне за собою обов`язковості зміни виду цільового призначення земельної ділянки незалежно від того, чи належить цей вид до переліку видів цільового призначення, встановлення яких є можливим у межах такої зони.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні, крім випадків, визначених частиною третьою статті 20 Земельного кодексу України.

Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила його застосування з визначенням категорій земель та видів цільового призначення земельних ділянок, які можуть встановлюватися в межах відповідної функціональної зони, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Зазначені класифікатор та правила використовуються для ведення Державного земельного кадастру і містобудівного кадастру.

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель" №711-IX від 17.06.2020 року (набрав чинності 24.07.2021 року) установлено, що:

- містобудівна документація на місцевому рівні, затверджена до набрання чинності цим Законом, зберігає чинність. До 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається без урахування вимог цього Закону щодо її складу та змісту. З 1 січня 2025 року внесення змін до такої документації допускається за умови приведення її у відповідність із вимогами цього Закону;

- плани зонування територій, затверджені до набрання чинності цим Законом, вважаються невід`ємними складовими генеральних планів населених пунктів. У населених пунктах, у яких не затверджені плани зонування територій станом на день набрання чинності цим Законом, можуть затверджуватися плани зонування територій шляхом внесення змін до генеральних планів населених пунктів.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні.

Згідно частин 1, 2, 4 статті 26 Закону №3038-VI, забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ч.1 ст.29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. (ч.2 ст.29 Закону №3038-VI)

Частиною 3 статті 29 Закону №3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);

3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

При цьому, частина 4 цієї статті Закону №3038-VI передбачає, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:

1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;

2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;

3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Згідно ч.6 ст.29 Закону №3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

Отже, з аналізу зазначених норм Закону №3038-VI слідує, що відповідний уповноважений орган протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви повинен прийняти одне з можливих рішень, зокрема, про надання містобудівних умов та обмежень або про відмову у їх наданні.

До того ж, системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що реалізація права на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог, зокрема, містобудівної документації на місцевому рівні. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. План зонування території належить до одного із визначених законом видів містобудівної документації і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон. Відповідно вирішення уповноваженим органом питання щодо видачі будівельного паспорта повинно здійснюватися з врахуванням встановлених на місцевому рівні умов та обмежень використання території для містобудівних потреб.

Суд встановив, що рішенням Кіровоградської міської ради від 12.09.2000 №627 затверджено Генеральний план міста Кіровограда (на даний час назва міста Кропивницький).

Крім цього, рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 №2456 затверджено План зонування території міста Кіровограда (Кропивницький).

На момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, вказані рішення Кіровоградської міської ради були чинними, що сторонами не заперечується.

Отже, оскільки Генеральний план міста Кіровограда та План зонування території міста Кіровограда на момент прийняття спірного рішення були чинними, вони в силу ч.2 ст.5 Закону № 3038-VI є обов`язковими для виконання як відповідачем, так і позивачем.

Відповідно до Генерального плану м. Кіровограда, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 розташована на території лісопарків.

Відповідно до наданого витягу з містобудівного кадастру м. Кропивницького (для формування містобудівних умов та обмежень) №71 від 17.05.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 перебуває у зоні об`єктів природно-заповідного фонду та ПЗС Р-1 та у зоні магістральних вулиць, майданів (у червоних лініях) ТР-2 (а.с.60-65).

Згідно із Планом зонування міста Кіровограда (Кропивницький), Р це ландшафтно-рекреаційні зони, де Р-1 це зона об`єктів природно-заповідного фонду; ТР-2 - це зона транспортної інфраструктури до якої відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній), доріг.

Передбачено Планом зонування перелік переважних, супутніх та допустимих видів забудови у вказаній зоні.

Так, у зоні Р1 переважними видами використання земельних ділянок: озеленені території; водно-оздоровчі комплекси; фізкультурні майданчики; човнові станції, яхтові клуби; будівлі та споруди адміністративного та господарського призначення.

Супутні переважним видам: поруди комунальної та інженерно-технічної інфраструктури, необхідні для обслуговування даної зони; виїзні; кафе, заклади харчування, торгівлі та сервісного обслуговування; пункти прокату спортивного інвентарю. Відповідно обладнанніекспозиційнізони,що встановлюються адміністрацією.

Допустимі видизабудови,які потребуютьспеціальних погоджень: відкриті автостоянки для легкових автомобілів; тимчасові павільйони і кіоски для будь-яких видів роздрібної торгівлі і обслуговування; малі архітектурні форми.

Основні види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Вказані зони не передбачають розташування на них приватних житлових будинків.

Відповідно до Плану зонування території міста Кіровограда, види використання земельних ділянок або нерухомості які відсутні у переліку переважних, супутніх або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними для відповідної функціональної зони та не можуть бути дозволені, у тому числі і за процедурою спеціального погодження.

Відповідно до статті 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом. (ст.45 Земельного кодексу України)

Статтею 46-1 Земельного кодексу України визначено, що землі територій та об`єктів природно-заповідного фонду використовуються з урахуванням обмежень у їх використанні, визначених відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положеннями про ці території, об`єкти.

Особливий режим охорони, відтворення і використання земель територій та об`єктів природно-заповідного фонду поширюється на всі розташовані в межах таких територій та об`єктів землі та земельні ділянки незалежно від форми власності та цільового призначення, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 16 Закону України Про природно-заповідний фонд України встановлено заборону на будівництво споруд на території природних заповідників.

Отже, з огляду на викладені норми, є необґрунтованими доводи позивача, що внаслідок відмови в наданні містобудівних умов та обмежень, порушуються права ОСОБА_1 на реалізацію права власності на земельну ділянку.

Щодо посилання позивача на те, що попереднім власником було розпочато будівництво житлового будинку та не завершено будівництво, й в подальшому земельна ділянка була продана, суд зазначає.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.04.2024 ОСОБА_1 придбала земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 у ОСОБА_2 .

При цьому, судом встановлено, що у провадженні Кіровоградського кружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Управління містобудування та архітектури міської ради м. Кропивницького щодо визнання протиправними дії Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради щодо відмови позивачу у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 за заявою від 21.03.2023 року; зобов`язання Управління містобудування та архітектури Кіровоградської міської ради повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути заяву про видачу будівельного паспорту забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 та видати позивачу будівельний паспорт забудови земельної ділянки.

Рішенням суду від 10 липня 2023 року по справі № 340/1743/23 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року в адміністративній справі № 340/1743/23 без змін.

Судовим рішенням встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 віднесена до зони ТР-2 магістральних вулиць, майданів (у межах червоних ліній) та зони Р-1 об`єктів природно-заповідного фонду, а рішенням Кіровоградської міської ради від 12.09.2000 № 627 ця земельна ділянка розташована на території лісопарків.

До того ж, як стверджує відповідач будь-яких дозвільних документів для забудови земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 не видавалось, чим спростовується законність будівництва на вказаній земельній ділянці.

Стосовно доводів позивача, що будівництво по проїзду Підлісному здійснювалось та продовжує здійснюватися на земельних ділянках розташованих в тій же зоні, що й земельна ділянка позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 3510100000:04:046:0137 та 3510100000:04:046:0138, 3510100000:04:046:0157, 3510100000:04:046:0156, власникам видавались містобудівні умови та обмеження ще у 2009 році (а.с.82-93), в той час як план зонування території міста затверджений рішенням Кіровоградської міської ради 17.09.2013 №2456.

Щодо інших земельних ділянок, про які зазначає позивач та власникам яких видавалися будівельні паспорти і містобудівні умови та обмеження, то останні знаходяться в інших функціональних зонах по проїзду Підлісному. (а.с.94зв.-95)

Відтак, відмова відповідача у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку, господарських будівель і споруд на земельній ділянці кадастровий номер 3510100000:04:046:0121, яка відповідно до Плану зонування територій міста Кіровограда (Кропивницького), затвердженого рішенням Кіровоградської міської ради від 17.09.2013 № 2456, віднесена до зони Р-1 об`єкти природно-заповідного фонду, ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Суд зазначає, що врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах Стретч проти Сполученого Королівства та Ісмаїлов проти Російської Федерації наголошує на одному з обов`язкових критеріїв правомірності втручання у право мирного володіння майном - його пропорційності, справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересами. Складові цього критерію не є універсальними (абсолютними), оскільки не існує чіткого, виключного переліку обставин, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення цієї справедливої рівноваги.

Отже, з урахуванням того, що відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то на переконання суду оспорюване рішення відповідача прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд також зазначає, що позивач отримала у власність (придбала) земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:04:046:0121 лише у квітні 2024 року тобто набагато пізніше затвердження Генерального плану та Плану зонування території міста Кіровограда (Кропивницького), а тому мала можливість дізнатись про їх зміст перед здійсненням відповідного правочину, враховуючи, що придбана нею земельна ділянка розташована посеред однієї з нечисельних зелених зон міста Кропивницького.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до ст.139 КАС України у разі відмови в задоволенні позовних вимог, сплачений судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради (25022, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, б. 41, ЄДРПОУ 45215157) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА