Рішення

від 06.09.2024 по справі 340/4988/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4988/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. НАУМЕНКА, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7а, м. Кропивницький, 25009, ЄДРПОУ 20632802)

до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул. Шевченка, 9, м. Сєвєродонецьк, Донецька область, 93404, ЄДРПОУ 21782461)

про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, через уповноваженого представника адвоката Хомича І.О., звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08.07.2024 №935050185380 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.07.2024;

2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 01.07.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Кіровоградській області та отримує пенсію а віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ. При досягненні пенсійного віку він через веб-портал звернувся із заявою про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV із розрахунком показника середньої заробітної плати за три попередні роки. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення про відмову в переведенні на інший вид пенсії за нормами Закону №1058 від 08.07.2024 №935050185380. Позивач не погоджується із таким рішенням пенсійного фонду, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31.07.2024 відкрито провадження в даній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників (а.с. 27).

ГУ ПФУ в Луганській області надав відзив на позов, в якому зазначив, що нормами чинного законодавства не передбачено переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 з урахуванням віку та наявного пільгового стажу роботи за Списком №1 передбачених статті 13 Закону № 1788, на пенсію за віком згідно статті 26 Закону №1058 після досягнення 60 років та застосування при цьому показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки. Зауважено, що положення частини другої статті 40 Закону №1058-ІV щодо застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, на які вказує позивач, застосовуються саме при призначенні пенсії у тому випадку, коли особа звертається за призначенням пенсії вперше та жодної іншої пенсії до цього не отримувала.

До відзиву додано копію пенсійної справи позивача (а.с. 31-74).

ГУ ПФУ в Кіровоградській області надав відзив на позов, в якому зазначено, що ним не приймалось рішення по суті заяви позивача про здійснення перерахунку пенсії. Заява позивача про здійснення перерахунку пенсії та перехід на інший вид відповідно до пункту 3 статті 45 Закону №1058-ІV розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Луганській області за результатом якої прийняте відповідне рішення про відмову Позивачу в проведенні перерахунку пенсії. Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не є суб`єктом прийняття рішення по відношенню до позивача. З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області є неналежним відповідачем у даній справі (а.с. 75-81).

Представник позивача надав додаткові пояснення у справі, за змістом яких посилається на ряд судових справ судів перших та апеляційних інстанцій з подібних правовідносин та на постанови Верховного суду України від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а, від 31.10.2018 року у справі №876/5312/17 та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 82-89).

У період часу з 16.08.2024 по 23.08.2024 справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням судді у щорічній відпустці.

Дослідивши надані сторонами матеріали та з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12), по досягненню 60 років, 01.07.2024 року звернувся до територіального підрозділу Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням при призначенні показника середньої заробітної плати за період 2021-2023 роки.

Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 08.07.2024 року о/р №935050185380 позивачу відмовлено в переході на інший вид пенсії. Рішення обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 з 30.05.2009 вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону №1058. Розмір пенсії обчислено з застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Вважаючи вказані дії ГУ ПФУ в Луганській області протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Отже, предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду є правомірність та законність винесення рішення про відмову у переведенні на пенсію за віком.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту Закон №1058-ІV) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із статтею 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Тобто, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Судом встановлено за матеріалами пенсійної справи, що з 30.05.2009 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, з урахуванням віку та наявного пільгового стажу роботи за Списком № 1, передбачених статтею 13 Закону № 1788.

Відповідно до заяви від 01.07.2024 року позивач просив призначити йому пенсію за віком, як особі, яка досягла 60-річного віку, із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки. Позивач стверджує, що при зверненні із заявою до відповідача після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, він набув право не на переведення з одного виду пенсії на інший на підставі статті 45 Закону №1058-IV, а на нове призначення пенсії за віком на загальних підставах із її новим обчисленням у відповідності до приписів статті 40 Закону № 1058-IV, оскільки за таким призначенням звернувся вперше.

Вказані доводи позивача суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій (пенсій за віком). Втім, вид пенсії відповідає та порядок її призначення здійснюється на умовах, що визначені Законом №1058-IV. Оскільки заява позивача до Управління фактично стосувалась призначення того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була призначена, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки.

Слід зазначити, що пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком однак зі зменшенням загального пенсійного віку.

Аналогічні правові висновки висловив Верховний Суд у постановах від 29.11.2022 у справі №560/4589/21, від 27.06.2023 у справі №500/4392/22, від 18.05.2023 у справі №560/19830/21 у постановах яких зазначив про те, що при призначенні одного й того ж самого виду пенсії - пенсії за віком, але за іншим законом, показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1788-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (перерахунку) пенсії за віком.

Відтак, враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності суд дійшов висновку, що відповідач-2 прийняв спірне рішення у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Що стосується посилання позивача на правові висновки Верховного Суду у справах від 29.11.2016 року у справі № 133/476/15-а, від 31.10.2018 року у справі №876/5312/17 стосовно наявності у особи, яка отримувала пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 права на призначення пенсії за віком на загальних підставах із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, то у справі №185/951/17 (постанова від 06 грудня 2021 р.) Верховний Суд відійшов від такої правової позиції.

Суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не приймала рішень щодо перерахунку за заявою позивача від 01.07.2024 року, а відтак є неналежним відповідачем у даній справі, а тому в задоволенні позову в частині позовних вимог до відповідача-1 слід відмовити.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від від 08.07.2024 року №935050185380 прийнято в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно, в той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшли підтвердження в ході судового розгляду.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач-2 як суб`єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем не доведено та не підтверджено належними допустимими доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

У разі відмови у задоволенні позову, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Судові витрати вважати фактично понесеними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО