Рішення

від 10.09.2024 по справі 585/1809/24

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/1809/24

Номер провадження 2/585/613/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши в порядкуспрощеного позовногопровадження безвиклику осібта фіксуваннясудового процесуза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу у судовому засіданні в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ,який дієв інтересахПАТ «КняжаВієнна ІншурансГруп» звернувсядо судуз позовомдо ОСОБА_2 і просить: 1. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) завдані збитки в порядку регресу у розмірі 99 000,00 грн. 2. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (код ЄДРПОУ 24175269) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Свої вимогимотивує тим,що 28.06.2018 року невідома особа керуючи транспортним засобом «Ауді», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » на а/д «Стрий-Тернопіль-Кропивницький» 664 км + 300 м допустив зіткнення з транспортним засобом «Фольксваген», державний номерний знак « НОМЕР_3 ». Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Ауді», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № А0762783. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до Постанови про закриття кримінального провадження було встановлено вину невідомого особи, що керувала транспортним засобом «Ауді», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » та невідома особа втекла з місця вчинення пригоди. З заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся Страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою стороною документів було складено страхові акти. На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 99 000,00 грн.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник мав до особи,відповідальної за заподіяні збитки. За загальним правилом, згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно зі статтею 38.1.1. Закону України ОСЦПВВНТЗ, Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

Оскільки, відповідно до постанови водій забезпеченого транспортного засобу після вчинення дорожньо-транспортної пригоди покинув місце ДТП, то у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до страхувальника.

Відповідно до п.2.1. ст.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Підпунктом 1.1. статті 1 вищезазначеного закону встановлено, що страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Відповідачем на виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів» було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/7504446, щодо забезпеченого транспортного засобу «Ауді», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 ». Об`єктомобов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності ємайнові інтереси,що несуперечать законодавствуУкраїни,пов`язаніз відшкодуваннямособою,цивільно-правовавідповідальність якоїзастрахована,шкоди,заподіяної життю,здоров`ю,майну потерпілихвнаслідок експлуатаціїзабезпеченого транспортногозасобу,(ст.5вищевказаного закону).У разінастання страховоговипадку страховику межахстрахових сум,зазначених устраховому полісі,відшкодовує увстановленому цимЗаконом порядкуоцінену шкоду,заподіяну внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди життю,здоров`ю,майну третьоїособи,(п.22.1.ст.22Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів».Згідно зпідпунктом в)пункту 38.1.1.статті 38Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» Страховикпісля виплатистрахового відшкодуваннямає правоподати регреснийпозов дострахувальника абоводія забезпеченоготранспортного засобу,який спричинивдорожньо-транспортну пригоду,якщо вінпісля дорожньо-транспортноїпригоди зайого участюсамовільно залишивмісце пригодичи відмовивсявід проходженнявідповідно довстановленого порядкуогляду щодостану алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо щодовживання лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,або вживалкоголь,наркотики чилікарські препарати,виготовлені наїх основі(крімтих,що входятьдо офіційнозатвердженого складуаптечки абопризначені медичнимпрацівником). Зазначена правова норма не зобов`язує страховика звертатись саме до водія забезпеченого транспортного засобу, оскільки передбачає у випадках, якщо водій покинув місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди, наявність у страховика права на пред`явлення регресного позову або до страхувальника, або до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП. При цьому, вказане законодавче положення не визначає наявність трудових відносин водія і страхувальника умовою реалізації страховиком права на звернення з регресним позовом до страхувальника. Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 07.10.2014 року по справі № 3-135гс14, постановах Вищого господарського суду України бід 13.12.2016року посправі №910/10192/16та від07.06.2016року посправі №906/1474/16. Крім тогоВелика палатаВерховного Судупо справі426/16825/16-цвід 05.12.2018року альтернативногоправа назвернення зпозовом досуду звернувувагу нанаступне: «Таким чином, альтернатива, визначена підпунктом 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV,до спірнихправовідносин незастосовується. Виняток із загального правила, визначеного частиною другою статті 1187 ЦК України, викладено у частинах третій та четвертій цієї статті, відповідно до яких особа, яка неправомірно заволодію транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, завдала шкодь діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов`язана відшкодувати її не загальних підставах; якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Зі свого боку, фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК України).» Отже, при винесенні рішення Судом першої інстанції потрібно врахувати особливості Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до якого саме на страховика покладено альтернативне право вибору подачі регресного позову.

Ухвалою судді від 26 квітня 2024 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

16.05.2024 року від представника відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив на позов в якому він просить в задоволенні позову ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп»» до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 99000,00 грн., та судового збору в сумі 3028,00 грн., відмовити в повному обсязі.

У поданому до суду відзиві вказав, що відповідач не визнає позовну заяву в повному обсязі, заперечує проти задоволення цього позову, та вважає позов не законним та не обґрунтованим виходячи з наступного: Заперечення щодо наведених позивачем обставин: Відповідач жодного відношення до ДТП, яке сталося 28.06.2018 року та до автомобіля «Audi Q7» 2006 року випуску д.н НОМЕР_2 не має оскільки ніколи ні власником ні володільцем ні водієм вказаного автомобіля не був. ОСОБА_2 в 2017 році дійсно розглядав варіанти придбання автомобіля, але так його і не придбав, можливо з цим пов`язано оформлення на ім`я ОСОБА_2 страхового поліса №АК/7504446 від 24.10.2017 року. Звертає увагу, що позов подано до ОСОБА_2 , а страховий поліс оформлено на ім`я ОСОБА_2 , отже вищезазначений страховий поліс не може бути належним та допустимим доказом того, що відповідач є страхувальником автомобіля «Audi Q7» 2006 року випуску д.н НОМЕР_2 . Заперечення щодо наведених правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права: Позивач в своєму позові посилається на підпункт в) пункту 38.1.1 ст.38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 38.1. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: 38.1.1. до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); На правову позицію Великої палати Верховного суду у справі №426/16825/16-ц від 05.12.2018 року. Позивач не правильно застосовує норми матеріального права до спірних правовідносин оскільки в підпункті в) пункту 38.1.1 ст.38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» чітко зазначено, до страхувальника або водія, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди. Отже вказана норма матеріального права стосується або страхувальника або водія, які були безпосередніми учасниками ДТП. В додатках до позову відсутні будь-які докази, які підтверджують факт керування або володіння відповідачем автомобілем «Audi Q7» 2006 року випуску д.н НОМЕР_2 та будь-яку причетність відповідача до ДТП, яка сталася 28.06.2018 року. Що стосується посилання позивача на правову позицію Великої палати Верховного суду у справі №426/16825/16-ц від05.12.2018 року, то вказана правова позиція жодного відношення до спірних правовідносин не має оскільки в справі №426/16825/16-ц від 05.12.2018 року позов був поданий до юридичної особи страховика а не страхувальника. Посилання на норми права, які повинні застосовуватись у спірних правовідносинах: Відповідно до ч.2 ст.2 ЦПК України Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Як прописано в ч.1 ст.3 ЦПК України Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до абзацу 2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. В ч.1 ст.1166 ЦК України, зазначено,що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. ч.2 ст.1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Враховуючи вищенаведене вимоги позивача є незаконними, та такими, що порушують загальні засади цивільного законодавства, прописані в статті 3 ЦК України, а саме: справедливість, добросовісність та розумність.

21.05.2024р. до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якій він клопотав задовільнити позовні вимоги у повному обсязі. Та вказав, що відповідно доп.2.1.ст.2Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» відносиниу сферіобов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів регулюютьсяКонституцією України,Цивільним кодексомУкраїни,Законом України«Про страхування»,цим таіншими законамиУкраїни інормативно-правовимиактами,прийнятими відповіднодо них.Якщо нормицього Законупередбачають інше,ніж положенняінших актівцивільного законодавстваУкраїни,то застосовуютьсянорми цьогоЗакону. Підпунктом 1.1.статті 1вищезазначеного законувстановлено,що страхувальникюридичні особита дієздатнігромадяни,що уклалиіз страховикамидоговори обов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності зашкоду,заподіяну життю,здоров`ю,майну третіхосіб підчас експлуатаціїназемного транспортногозасобу. Відповідачем навиконання вимогЗакону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» булоукладено Договіробов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів №АК/7504446,щодо забезпеченоготранспортного засобу«Ауді»,державний реєстраційнийномер « НОМЕР_2 ». Об`єктомобов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності ємайнові інтереси,що несуперечать законодавствуУкраїни,пов`язаніз відшкодуваннямособою,цивільно-правовавідповідальність якоїзастрахована,шкоди,заподіяної життю,здоров`ю,майну потерпілихвнаслідок експлуатаціїзабезпеченого транспортногозасобу,(ст.5вищевказаного закону). У разінастання страховоговипадку страховику межахстрахових сум,зазначених устраховому полісі,відшкодовує увстановленому цимЗаконом порядкуоцінену шкоду,заподіяну внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди життю,здоров`ю,майну третьоїособи,(п.22.1.ст.22Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів».Згідно зпідпунктом в)пункту 38.1.1.статті 38Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» Страховикпісля виплатистрахового відшкодуваннямає правоподати регреснийпозов дострахувальника абоводія забезпеченоготранспортного засобу,який спричинивдорожньо-транспортнупригоду,якщо вінпісля дорожньо-транспортноїпригоди зайого участюсамовільно залишивмісце пригодичи відмовивсявід проходженнявідповідно довстановленого порядкуогляду щодостану алкогольного,наркотичного чиіншого сп`янінняабо щодовживання лікарськихпрепаратів,що знижуютьувагу ташвидкість реакції,або вживалкоголь,наркотики чилікарські препарати,виготовлені наїх основі(крімтих,що входятьдо офіційнозатвердженого складуаптечки абопризначені медичнимпрацівником). Зазначена правованорма незобов`язуєстраховика звертатисьсаме доводія забезпеченоготранспортного засобу,оскільки передбачаєу випадках,якщо водійпокинув місцевчинення дорожньо-транспортноїпригоди,наявність устраховика правана пред`явленнярегресного позовуабо дострахувальника,або доводія забезпеченоготранспортного засобу,який спричинивДТП. При цьому,вказане законодавчеположення невизначає наявністьтрудових відносинводія істрахувальника умовоюреалізації страховикомправа назвернення зрегресним позовомдо страхувальника. Зазначена правовапозиція викладенав ПостановіВерховного судуУкраїни від07.10.2014року посправі №3-135гс14,постановах Вищогогосподарського судуУкраїни від13.12.2016року посправі №910/10192/16та від07.06.2016року посправі №906/1474/16. Крім тогоВелика палатаВерховного Судупо справі426/16825/16-цвід 05.12.2018року щоальтернативного правана зверненняз позовомдо судузвернув увагуна наступне: розсуд обрати спосіб захисту та до кого звернутися з позовом за захистом або водія, Страхувальника. Позивачем було обрано спосіб захисту та Відповідача по справі. Крім того, щодо правил української мови конструкція статті була обрано спеціально така, що спочатку страховик може звернутися до страхувальника або водія, який спричинив ДТП, а потім весь перелік дій, яких повинен вчинити водії для звернення до з регресним позовом. Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а посилання Відповідача, що він не був за кермом не спростовує факту можливості звернення страховика до страхувальника у разі якщо водій покинув місце дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на вказане, відповідно до ч. 2статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно роздруківки з сайту Опендатабот, ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зареєстрована як страхова компанія яка має ліцензію на надання фінансових послуг, Код ЄДРПОУ 24175269. Основний вид діяльності 65.12 Інші види страхування, крім страхування життя (а.с.4-5).

З пояснень наданих ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» водієм пошкодженого автомобіля ОСОБА_4 щодо події (ОСЦПВ) вбачається, що 08.06.2018 року близько 06 год.12 хв. водій автомобіля Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_3 рухався по автодорозі М-12 Кропивницький Тернопіль Стрій, доїзджаючи до 664 км на значній швидкості водій автомобіля Audi a7 д.н.з. НОМЕР_2 який рухався в попутному напрямку допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen Polo д.н.з. НОМЕР_3 , після чого водій автомобіля Audi a7 з місця ДТП зник (а.с.7).

13.07.2018 року ТОВ «Інтек Групп» звернулось до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» з заявою на виплату страхового відшкодування в сумі 193553,38 грн. (а.с.8).

07.06.2021 року ОСОБА_4 звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»» з заявою в якій просив здійснити виплату страхового відшкодування визначеного за рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2021 року (справа № 390/1561/19; провадження № 2/390/21/21) (а.с.9).

Як вбачається зі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 власником ТЗ Volkswagen Polo, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 є ТОВ «ІНТЕК ГРУПП» (а.с.11).

Відповідно до договору оренди майна (транспортного засобу) з правом викупу укладеного між ТОВ «Інтек Груп» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_4 25.02.2018 року орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове володіння та користування майно визначене у договорі з наступним переходом права власності на таке майно від орендодавця до орендаря, а орендар зобов`язується прийняти майно у строкове володіння та користування, а згодом і у власність, а також оплачувати орендодавцеві орендну плату. Найменування: легковий автомобіль «тип В» марка Volkswagen модель Polo, рік випуску 2011, чорного кольору, VIN НОМЕР_5 ,реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.14-15).

З довідки АА №024383 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій вбачається, що ТОВ «Інтек Груп» є юридичною особою, має ідентифікаційний код 37247865, розташоване в м. Вінниця, Замостянський р-н, вул. Липовецька, керівник ОСОБА_6 (а.с.16).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ «Інтек Груп» має ідентифікаційний код юридичної особи 37247865, розташоване: 21100, м. Вінниця, вул. Ватутіна, 18-А, керівник ОСОБА_6 (а.с.16 зв.-17).

Як вбачається з полісу №АК/8233109 від 25.02.2018 року укладеного між СК «КРАЇНА» та ОСОБА_4 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 26.02.2018 року до 25.02.2019 року. Забезпечений транспортний засіб VolkswagenPolo реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.19).

З постанови про закриття кримінального провадження від 03.07.2018 року вбачається, що кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12018120190000437 від 28.06.2018 року по факту ДТП за участі автомобілів Audi Q7 реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля VolkswagenPolo реєстраційний номер НОМЕР_3 закрите на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. В постанові вказано, що водій автомобіля Audi Q7 реєстраційний номер НОМЕР_2 , з місця дорожньо-транспортної пригоди зник (а.с.20-21).

Як вбачається з полісу №АК/7504446 від 24.10.2017 року, між ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та ОСОБА_2 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 24.10.2017 року до 23.10.2018 року. Забезпечений транспортний засіб Audi Q7 реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.22).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_4 до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» про відшкодування страхового забезпечення задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп»» на користь ОСОБА_4 99000 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В рішенні суду вказано, що відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 право власності на автомобіль Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстровано за ОСОБА_7 … Відповідно до поліса АК/7504446 від 24.10.2017 року, цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована ПрАТ Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс груп», в межах суми 100000 грн. на відшкодування матеріальної шкоди на одного потерпілого, при цьому розмір франшизи становить 1000 грн. Також у рішенні суду вказано що судом встановлено та підтверджується письмовими доказами, що водій, який керував автомобілем Audi Q7, з місця ДТП зник. ( (а.с.25-28).

Згідно висновку експертного дослідження №13 від 05.07.2018 року наданого Кіровоградським науково дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України ринкова вартість автомобіля VolkswagenPolo реєстраційний номер НОМЕР_3 станом цін на 28.06.2018 року становить 202061,59 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля VolkswagenPolo реєстраційний номер НОМЕР_3 , станом на момент проведення експертного дослідження становить 193553,38 грн. Сума матеріального збитку завданого власнику (довіреній особі) ОСОБА_4 в наслідок пошкодження автомобіля VolkswagenPolo реєстраційний номер НОМЕР_3 становить 201465,68 грн. (а.с.29-50).

Як вбачається з страхового акту № 180000169460-1 від 09.06.2021 року страховиком ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» було проведено розрахунок суми страхового відшкодування яка склала 99000,00 грн. Розрахунок суми страхового відшкодування проведено за результатами зіткнення автомобілів Audi Q7 реєстраційний номер НОМЕР_2 та VolkswagenPolo реєстраційний номер НОМЕР_3 , страхувальник ОСОБА_2 , одержувач страхового відшкодування ОСОБА_4 (а.с.51).

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування до справі № 180000169460 на підставі постанови Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 13.04.2021 року проведеного ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп»» Страхувальник ОСОБА_2 , поліс страхування №АК-7504446 від 24.10.2017 року модель ТЗ страхувальника Audi Q7 реєстраційний номер НОМЕР_2 , третя особа якій завдано шкоди ОСОБА_4 , майно третьої особи VolkswagenPolo реєстраційний номер НОМЕР_3 . Вартість відновлювального ремонту становить 201465,68 грн. сума страхового відшкодування 99000,00 грн. (а.с.52). 11.06.2021 року, ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс груп» перераховано ОСОБА_4 страхове відшкодування згідно страхового акту №180000169460-1 від 09.06.21р. ОСОБА_4 99000,00 грн. (а.с.53).

Як вбачається з претензії про відшкодування шкоди в порядку регресу представник ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп»» Гусєв П. звернувся до ОСОБА_2 з даною претензією в якій просить перерахувати ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп»» 99000,00 грн. у місячний термін з часу отримання даної претензії (а.с.54).

Дослідивши матеріалисправи,суд приходитьдо висновку, що між сторонами виникли правовідносини про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.

Відповідно до підпункту а) пункту 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (позивач) після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоди, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18)).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2). Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20 (провадження № 12-31гс22)).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що до ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп»» у порядку регресу перейшло право вимоги до ОСОБА_2 , на суму 99000,00 грн., яка була виплачена як страхове відшкодування ОСОБА_4 .

Проте, позивач звертається з позовом до ОСОБА_2 , а не ОСОБА_2 , який є страхувальником автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , до якого ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп» набуло право вимоги у порядку регресу. У відзиві на позов представник відповідача звертав увагу суду на прізвище відповідача, яке визначено позивачем, вказуючи на його невідповідність страховому полісу, даний відзив направлявся позивачу, проте у наданій суду відповіді на відзив представником позивача було визначено що ним, як позивачем, було обрано як спосіб захисту так і відповідача по справі.

В матеріалах справи маються докази того, що ОСОБА_2 укладав договір страхування з ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп»» і є страхувальником автомобіля Audi Q7 реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Що стосується визначеного представником позивача відповідача ОСОБА_2 , в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження того, що ОСОБА_2 є страхувальником автомобіля Audi Q7, реєстраційний номер НОМЕР_2 , або був водієм при виникненні дорожньо-транспортної пригоди яка сталась 28.06.2018 року за результатами якої позивачем подано даний позов про відшкодування шкоди в порядку регресу суду надано не було.

Позивач не обґрунтовує в позовній заяві та у відповіді на відзив, чому відповідач ОСОБА_2 і особа, яка застрахувала автомобіль Audi Q7 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , є однією і тією ж особою, і чому суд має стягнути завдану шкоду саме з визначеного позивачем відповідача ОСОБА_2 , а не з особи, яка є страхувальником ОСОБА_2 .

Самостійно суд не може вийти за межі визначеного позивачем спору і встановлювати інші обставини, аніж ті, про встановлення яких звернувся позивач.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності спору між ним та відповідачем ОСОБА_2 , оскільки договір страхування автомобіля Audi Q7 реєстраційний номер НОМЕР_2 було укладено між ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс груп»» та ОСОБА_2 .

Крім цього, згідно матеріалів справи, власником автомобіля Audi Q7 реєстраційний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_7 який до участі у справі не залучений.

З огляду на вказане, дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає.

За таких обставин в задоволенні позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу слід відмовити.

Керуючись ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1191 ЦК України ст. ст. 10, 12-13, 18, 141, 258 - 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга