Справа № 420/13379/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванова Е.А.
за участі : секретаря Ростомової К.О., представників: позивача Станкова С.С., відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС в Одеській області (далі відповідач): форми «Н» №2465/15-32-07-09-24 від 17.01.2024 р. та форми «ПС» №2223/15-32-23-01-17 від 15.01.2024 р., мотивуючи це тим, що було здійснено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Пейд". За результатами вказаної перевірки було складено акт від 15.12.2023 р. № 36238/15-32-07-09-19. На підставі вказаного акту перевірки на адресу позивача направлено податкове повідомлення-рішення від 15.01.2024 року № 2223/15-32-23-01-17 на суму 103290 грн. про застосування штрафних санкцій на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України і п.120.4 Податкового кодексу України, а також податкове повідомлення-рішення від 17.01.2024 року №2465/15-32-07-09-24 на суму 1 701 811,17грн. про застосування штрафних санкцій на підставі п.120-1 .1 ст.120-1, п.90 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вказані податкове повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки Відповідачем застосовано до позивача штрафні санкції відповідно до п. 120.4 ст. 120 Податкового кодексу України - 1 відсоток суми контрольованих операцій, не задекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі не задекларовані контрольовані операції. В розрахунку штрафних санкцій (додаток до податкового повідомлення-рішення) зазначено, що ТОВ "Пейд" не задекларовано у звіті про контрольовані операції за 2022 рік операції з придбання товару (ІМ40) на загальну суму 10 328 950 грн. через визнання тотожними визначення переходу права власності на Товар та переходу ризиків на товар під час здійснення його перевезення. Також відповідачем не застосовано норму Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» від 12.01.2023р №2876-ІХ, а саме п.89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ, а не п.120-1.1 ст.120-1 розділу ІІ ПКУ .
Ухвалою суду від 06.05.2024 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 08.07.2024 року вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 28.08.2024 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
20.05.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що на підставі направлень від 20.10.2023 №16762/15-32-07-09-17, №16763/15-32-07-09, №16765/15-32-07-09-17, №16766/15-32-07-09-17, №16771/15-32-07-09-17,№16769/15-32-07-09-17, №16776/15-32-07-09-17, №16775/15-32-07-09-17, №16774/15-32-07-09-17, №16767/15-32-07-09-17, №16764/15-32-07-09-17, виданих Головним управлінням ДП в Одеській області, згідно із підпунктом пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 п.77.1 ст.77, п. 82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI(зі змінами та доповненнями) та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок на 2023 рік, відповідно до Наказу Головного управління ДПС в Одеській областівід 29.09.2023 №7890-п, проведена планова виїзна документальнаперевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2021по 30.06.2023. Перевіркапроводиласьз 30.10.2023рокупо 08.12.2023 року.Згідно наказу Головного управлінняДПС в Одеській області від 23.11.2023 року №9754-птермін проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ПЕЙД", булоподовженона 10робочих днів.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.12.2023 №36238/15-32-07-09-19 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ"ПЕЙД", ЄДРПОУ 31431743», відповіднодо висновків якого документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення вимог податкового законодавства, асаме: 1)п. 44.1, 44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПодатковогокодексуУкраїни від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 5,6,19 П(С)БУ 16 Витрати, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, п.5,7,15 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N290 та зареєстрованогов Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за N860/4153 в результаті чого встановлено серед іншого порушення п.201.1, 201.10 ст.201, п.89підрозділу 2 розділу ХХПерехідні положення ПКУ а саме встановлено порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що підлягають реєстрації у загальній сумі ПДВ 9412953,12грн; п.п.39.4.2.1 п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010№2755-VI, в результаті чого встановлено не включення до поданогоЗвіту про КО за 2022 рік інформацію про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції за 2022 рік в розмірі-10 328 950 грн.
Штрафи у розмірах,встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, застосовуються у разі порушенняплатником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ«Перехідні положення» Кодексу граничнихстроків реєстраціїподаткової накладної та/або розрахунку коригуваннядо такоїподатковоїнакладноївЄРПНіздатоюскладання починаючиз 16січня 2023року.Прицьомупорушенняплатникомподатків граничних строківреєстраціїподаткової накладноїта/аборозрахунку коригуваннядо такої податкової накладноїв ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Закону №2876-IX, тягне за собою накладанняна такогоплатника податківштрафуурозмірах,встановлених пунктом 120'.1статті 120' Кодексу. Таким чином, Головне управління ДПС в Одеській області застосованоштрафні санкціїза порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунківкоригуваннядо податкових накладнихв ЄРПН та правомірно винесено ППРвід 17.01.2024N?2465/15-32-07-09-24 у розмірі 1701811,17грн.
Також перевіркою повноти включення в звіт про КОза 2022рік встановлено наступне.
Загальний опис КО, відображених платником податків узвітіпро КО у розрізі контрагентів за 2022 звітний рік зазначена на стр.35 Акту перевірки. Річний дохід платника податків відбудь-якої діяльності,визначений за правилами бухгалтерського обліку (завирахуванням непрямих податків) за 2022р., відповіднодо: податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2022рік, поданої 28.02.2023 за №9308983888 складає 7 319 195 738грн., звітупрофінансові результати за 2022 рікза формою №2, поданого 28.02.2023 за №9308983866 (загальнасумаза ряд.2000 ряд.2120, ряд.2220) складає 7 319 196тис., що перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків)за відповідний податковий (звітний) рік, та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному підпунктом 39.2.1.7, п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ.
Загальнийобсяггосподарських операцій платникаподатків, проведених у 2022році, з компанієюPMGHOLDING LTD(кодHE 367135, Кіпр) становить17153 835грн.,та з компанією CANTARELL TRADING LTD (код HE 222406, Кіпр) становить 6 913975 280грн., щоперевищуєвстановлений підпунктом 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ вартісний критерій визнання операцій контрольованими.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1045 «Про затвердження переліку держав(територій),які відповідаютькритеріям,
установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету МіністрівУкраїни від 16.09.2015 №977» із змінами та доповненнями, Республіка Кіпр включена до зазначеного Переліку.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги,господарські операції, здійснені ТОВ "ПЕЙД"з компаніямиPMGHOLDINGLTD(Кіпр)та CANTAREL TRADING LTD(Кіпр) за 2022звітний рік, підпадаютьпід визначення контрольованих операцій. Проведеноюперевіркоюповнотивключення ТОВ "ПЕЙД" в звіт всіх КОза 2022рік, напідставідокументів, наданих до перевірки,а саме: договоруз PMG HOLDING LTD від 01.08.2022 № P-01/08-22, з CANTARELL TRADINGLTDвід 04.08.202№ CLL/PD-0408,зміни від 30.12.2022 №1, митних декларацій, інвойсів, СМR, даних за бухгалтерськими рахунками №362 «Розрахунки з іноземними покупцями» з нерезидентомPMG HOLDING LTD, №632«Розрахунки з іноземними постачальниками» з нерезидентом CANTARELL TRADING LTDтощо,встановлено фактнедекларування ТОВ "ПЕЙД" у звіті про КО за 2022 рік контрольованих операційз нерезидентом CANTARELL TRADINGLTD (Кіпр)на загальну суму 10328 950грн.
Таким чином, Головним управлінням ДПС в Одеській області встановлено порушення вимог п.п.39.4.2.1 п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Кодексу, в результаті чого встановлено не включення до поданого Звіту про КО за 2022рік інформацію про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції за 2022рік в розмірі 10328 950,00 грн.
ТОВ «ПЕЙД» зазначено,щозгідно наказу про облікову політику підприємства, а також п. 8.4 Контрактувід 04.08.2022 №CLL/PD-0408 визначається право власності(в тому числі усі ризики випадкової гибелі) на товар, що ввозиться на територію України,з дати митного оформлення товару в Україні(перетинтовару черезмитний кордон).
Відповідні митні декларації були оформлені митницею 02.01.2023, що підтверджується як самими митними деклараціями, так і відповідними транспортними накладними(CMR), в якихміститься відміткимитнихорганівУкраїни та Румунії, що підтверджує факт митного оформленнясаме 01.01.2023та 02.01.2023.
УмовиFCA,якізазначаються увідповіднихспецифікаціях до контракту регулюють лишеумовипоставкитовару, анепереходу права власностіна товар. Відповіднодонормдіючогозаконодавства України дані умови (міжнародніправила Інкотермс)не є обов`язковими для сторін та можуть бутизмінені в самомудоговорі (контракті), що йбуло зроблено сторонамиконтракту. Пунктом 8.4Розділу «Майнова відповідальність» Контрактувід 04.08.2022NCLL/PD-0408 сторони чітко визначили перехід ризиків, в томучислій в розумінні переходу права власності, так як сторони контракту згідно норм ст.11 Цивільного кодексу України(даліЦК України) вільні у визначенні умовдоговору (контракту) з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумностіта справедливості, що визначеночинним законодавством.
Тобто, сторонивизначилимомент переходуризику втрати, в тому числі й всі наслідки пов`язані з такою втратою товару,що в свою чергу говорить про передачу також усіхправй обов`язків пов`язаних з передачею права власності на товар.
Стаття 323ЦК України визначає, що ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування)майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором абозаконом.
Аналіз статті 323ЦК України дозволяє зробити висновок, що ризик випадкового знищення та випадковогопошкодження(псування) майна виникає в особи в момент виникнення права власності. Отже маєзначення і визначення моменту переходу права власності на майно, оскільки від цього залежать певні юридичні наслідки, зокрема ризик випадковоївтрати чи пошкодження майна. Цей момент може визначатисьяк законом,такі домовленістюсторін. Статтею 334 ЦКУкраїни передбачено: право власності у набувача майна за договором виникає змоменту передання майна, якщо інше не встановлено договоромабозаконом. Переданняммайна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації, зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно- розпорядчого документа на майно.
Підпунктом 14.1.202п. 14.1ст. 14Кодексувизначено,що продаж (реалізація)товарів - будь-які операції, щоздійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату абокомпенсацію незалежновід строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Пунктом 18розділу IVПорядкускладанняЗвітупро контрольовані операції, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 N8, зареєстрованов Міністерстві юстиції України 04.02.2016за N187/28317(іззмінами і доповненнями), визначено, що для визначення дати здійснення контрольованої операціїу графах 14, 15зазначаєтьсяоднакова дата датапереходу прав власності на товари абодата складення акта або іншого документа, оформленого відповіднодо вимогчинногозаконодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Відповіднодонаданих доперевіркидокументів,ТОВ«ПЕЙД» (Покупець) укладено з компанією-нерезидентомCANTARELL TRADING LTD (Продавець) контракт від 04.08.2022 №CLL/PD-0408 (зміни від 30.12.2022 №l), основними умовами якого, зокрема, є:найменуваннятакількість Товарув конкретнійпартії,опціон, термінпоставки, ціна, вартість кожної партії, умови поставки, а також виробник товару будуть вказані в Специфікаціях (додатках) та/або Додаткових угодахдо цього контракту, які єйого невід`ємною частиною (п.1.2); поставка товару здійснюється партіями протягом терміну дії контракту. Поставка кожної окремої партії товару здійснюється в терміни визначені сторонами у відповіднихСпецифікаціях(додатках)та/абоДодаткових угодах(п. 3.1); найменування та/або опис, кількість, якість, ціна, базис поставки та транспортні реквізити вантажовідправника та вантажотримувача,а також терміни відвантаження та терміни оплати кожної конкретної партії товару вказуються покупцем та продавцем у Специфікаціях (додатках)та/абоДодаткових угодахдоцьогоконтракту (п.3.2); постачальник вважається таким, що виконав свій обов`язок по поставці товару з моментупередачі товарупокупцю або транспортній організації,в залежностівід
умов поставки. Факт передачі товару підтверджується підписаною належним чином залізно дорожньою накладною (CMR) або генеральний актпро вивантажний та прийнятий товар(п. 3.6); ризик випадкової загибелі товару переходить від продавцядопокупцяв момент переходутоваручерез кордон України (п.8.4).
Відповідно до митних декларацій, які. за відмітками митного органу прийняті до оформлення 30.12.2022та 31.12.2022,проведено операціїз імпортутовару (дизельне пальне)з контрагентом-нерезидентом CANTARELL TRADINGLTD(Кіпр), асаме: відповідно наданихдо перевірки специфікацій від 15.12.2022 №053 та від 15.12.2022 №054,які є невід`ємними частинами контракту від 04.08.2022№CLL/PD-0408, визначенінаступні умови поставки: специфікацією N053: FCA Plodiv, Bulgaria. Автотранспорт покупця; специфікацією N054: FCA Constanta/OIL TERMINAL, Romania. Автотранспорт покупця.
Відповіднодо Правил з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі Інкотермс 2010 (далі - Інкотермс 2010), виданих Міжнародною торговою палатою(IC) 01.01.2011: термін FCA (FREECARRIER(... named place), франко-перевізник(...назва місця): означає, що продавецьздійснює поставку товару, якийпройшовмитнеочищеннядля експорту,шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
Зазначає, що вибір місця поставки пливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару утакому місці.Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавецьвідповідаєза завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці,продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.
Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні)перевезення.
Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що напідставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею,автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом абокомбінацієюцихвидів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийнятитовар для перевезення, То продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моментуйогопередання такій особі.
Отже, відповідно первинним документам, складеним за вищенаведеною господарською операцією, датою переходу прававласності на товари вважається дата, на яку припадає початок передачі (переміщення) товару перевізнику, та визначаєфізичне переміщення товару зі складу (або будь-якого місця зберігання) продавця з метою доставки зазначеноготовару покупцеві, та яка вказана у документах на перевезення товару міжнародних товаро- транспортних накладних (CMR).
Відповідно до міжнародних товаро-транспортних накладних (CMR), перевізник -ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), місце завантаження/ передачітовару:Plodiv,BulgariaтаConstanta/OIL TERMINAL, Romania, дати передачі перевізнику товару: 28.12.2022, 29.12.2022та 30.12.2022.
Згідно наявнихв ЄАІС ДержмитслужбиДовідокпро транспортні витратита рахунків на оплату ФОП ОСОБА_2 (РНОКІ НОМЕР_1 ), покупцем транспортних послугвідмісцязавантаження/передачітовару (Plodiv, Bulgaria тa Constanta/OIL TERMINAL, Romania)та до територіїУкраїни є ТОВ «ПЕЙД», що також підтверджує передачу права власності на товар в Plodiv, Bulgaria та Constanta/OIL TERMINAL, Romania від CANTARELL TRADING LTDдо ТОВ «ПЕЙД» 28.12.2022, 29.12.2022 та 30.12.2022.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, контрольованіоперації з придбання товарів завищенаведенимимитнимидеклараціями, на підставі контракту від 04.08.2022 №CLL/PD-0408,специфікаціямивід15.12.2022N053 та від 15.12.2022 №054, CMR, тощо,підлягають включенню дозвітупроКОза датою переходуправа власності на товари, отже перевіркою встановлено факт недекларування ТОВ «ПЕЙД» контрольованихоперацій з CANTARELL FRADING LTD(Кіпр) у звіті про КО за 2022 рікна загальну суму 10328949,55гривень. Відтак, на підставівисновків акту перевірки, складено ППР від 15.01.2024 №2223/15-32-23-01-17 щодо застосування штрафу в сумі 103 290,00грн. відповідно до п.120.4 ст. 120 Кодексу.
Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок на 2023 рік, відповідно до Наказу Головного управління ДПС в Одеській області від29.09.2023 №7890-п, проведена планова виїзна документальнаперевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙД» з питань дотриманнявимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2021по 30.06.2023. Перевіркапроводиласьз 30.10.2023рокупо 08.12.2023 року.Згідно наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 23.11.2023 року №9754-птермінпроведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "ПЕЙД", було подовжено на 10 робочих днів.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.12.2023 №36238/15-32-07-09-19 «Про результати документальної плановоївиїзної перевірки ТОВ "ПЕЙД", код ЄДРПОУ 31431743», відповіднодо висновків якого документальною плановою виїзною перевіркою встановлені порушення вимог податкового законодавства, асаме: 1)п. 44.1, 44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 5,6,19 П(С)БУ 16 Витрати, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, п.5,7,15 Національного положення (стандарту)бухгалтерськогообліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 за N860/4153 в результаті чого встановлено серед іншого порушення п.201.1, 201.10, ст.201, п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ, а саме встановлено порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що підлягають реєстраціїузагальній сумі ПДВ 9412953,12грн; а також п.п.39.4.2.1 п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010№2755-VI, в результаті чого встановлено не включення до поданого Звіту проКОза 2022 рік інформацію про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операціїза 2022рік в розмірі-10328950 грн.
З вказаними у акті перевірки порушеннями позивач не погодився та подав до відповідача заперечення, які були залишені без задоволення.
Надалі позивач подав до ДПС України скаргу на спірні податкові повідомлення-рішення, які за наслідками розгляду скарги були залишені без змін.
Щодо податкового повідомлення-рішення форми «Н» №2465/15-32-07-09-24 від 17.01.2024 р., яким застосований штраф за порушення встановлених термінів реєстрації податкових накладних суд встановив наступне.
Згідно розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК до податкових накладних до податкового повідомлення- рішення від 17.01.2024 року №2465/15-32-07-09-24 всі податкові накладні складені ТОВ після 01.08.2022 року, тобто після скасування КМУ дії на території України карантину(з 30 червня 2023 року).
При цьому 13шт. з них складені вже після 01.04.2023року (а.с.75-77), що сторонами не заперечується. Щодо застосованих відповідачем санкцій за їх несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН та-визначення розміру штрафу -2% від суми ПДВ вказаної в них представник позивача в судовому засіданні погодився з правомірними діями відповідача.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).
З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX).
У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону № 2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.
Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;
реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.
Водночас судом встановлено, що ТОВ «Пейд» склало всі податкові накладні після 01.08.2024 року.
В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.
При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан.
Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється.
Визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.
Позивач в позові не посилався на неможливість своєчасно подати в ЄРПН податкові накладні.
Щодо застосування розміру штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, суд зазначає наступне.
Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.
Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.
Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.
А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.
Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).
Оскільки в межах спірних правовідносин податкові накладні позивач склав в період з 09 серпня 2022 року по 13 січня 2023 року, (крім 13шт. ПН, які складені після 01.04.2023 року), та зареєстрував в ЄРПН в період з 16 вересня 2022 року по 06 лютого 2023 року з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, суд вважає, що відповідачем правомірно застосована контролюючим органом штрафна (фінансова) санкція на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.
При цьому суд враховує правову позицію Верховного суду викладену у постанові від 12 березня 2024 року по справі № 160/13661/23.
Щодо 13 податкових накладних складених позивачем у період з 03.04.2023 року по 05.06.2023 року та поданих до Єдиного реєстру ПН в період з 15.05.2023 року по 26.07.2023 року(а.с.77), то як встановлено судом відповідачем за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі ПН штрафні санкціє застосовані в розмірі передбаченому Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», а саме п.89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПКУ, тобто із врахування збільшення граничних строків реєстрації ПН та/ або розрахунків коригування до ПН в ЄРПН встановлені п.201.10 ст.201 Кодексу, та зменшення розмірів штрафів за їх порушення (застосовано 2%), а тому відповідач діяв відповідно до законодавства на час вчинення правопорушення та застосування штрафних санкції, а тому податкове повідомлення-рішення форми «Н» №2465/15-32-07-09-24 від 17.01.2024 р. є правомірним та скасуванню не підлягає.
Щодо вимог скасувати податкове повідомлення-рішення та форми «ПС» №2223/15-32-23-01-17 від 15.01.2024 р., то суд встановив наступне.
Відповідно до п.п.39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 Nє2755- VI (93 змінами та доповненнями), господарські операції, передбачені підпунктами 39.2. 1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Перевіркою встановлено, що річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку (за вирахуванням непрямих податків) за 2022р., відповідно до: податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2022 рік, поданої 28.02.2023 за Nє 9308983888 складає 7 319 195 738 грн., - звіту про фінансові результати за 2022 рік за формою Nє2, поданого 28.02.2023 за Nє9308983866 (загальна сума за ряд.2000, ряд.2120, ряд.2220) складає 7 319 196 тис. грн., що перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік, та відповідає критерію визнання операцій контрольованими, визначеному підпунктом 39.2.1.7 п.л.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України.
Загальний обсяг господарських операцій позивача, проведених у 2022 році, з
компанією PMG HOLDING LTD (код НЕ 367135, Кіпр) становить 17 153 835грн., та з компанією CANTARELL TRADING LTD (код НЕ 222406, Кіпр) становить 6 913 975 280грн., що перевищує встановлений підпунктом 39.2.1.7 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України вартісний критерій визнання операцій контрольованими.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 Nє1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, та визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 Nє977» із змінами та доповненнями, Республіка Кіпр включена до зазначеного Переліку.
Отже, враховуючи вищезазначені вимоги, господарські операції, здійснені ТОВ "ПЕЙД" з компаніями PMG HOLDING LTD (Кіпр) та CANTARELL TRADING LTD (Кіпр) за 2022 звітний рік, підпадають під визначення контрольованих операцій.
Проведеною перевіркою повноти включення ТОВ "ПЕЙД" в звіт про КО за 2022 рік, на підставі документів, наданих до перевірки, а саме: договору з PMG HOLDING LTD від 01.08.2022 Nє P-01/08-22, з CANTARELL TRADING LTD від 04.08.2022 Nє CLL/PD-0408, зміни від 30.12.2022 Nє1, митних декларацій, інвойсів, CMR, даних за бухгалтерськими рахунками Nє362 «Розрахунки з іноземними покупцями» з нерезидентом PMG HOLDING LTD, Nє632 «Розрахунки з іноземними
постачальниками» з нерезидентом CANTARELL TRADING LTD тощо, перевіряючими встановлено факт недекларування ТОВ "ПЕЙД" у звіті про КО за 2022 рік контрольованих операцій з нерезидентом CANTARELL TRADING LTD (Кіпр) на загальну суму 10 328 950грн., за рахунок наступного:
Відповідно до наданих до перевірки документів, ТОВ "ПЕЙД" (Покупець) укладено з компанією-нерезидентом CANTARELL TRADING LTD (Продавець) контракт від 04.08.2022 Nє CLL/PD-0408 (зміни від 30.12.2022 Nє1) Згідно п.1.1 -1.3 Контракту
Продавець продає, а Покупець придбає та сплачує в термін та на умовах цього Контракту продукти нафтохімічної переробки (дизельне пальне, бензини автомобільні) далі - Товар;
Найменування та кількість Товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна вартість кожної партії, умови поставки, а також виробник товару будуть вказані в Специфікація (додатках) та/або Додаткових угодах до цього контракту, які є його невід?ємною частиною;
Контракт та відповідні Специфікації (додатки) та/або Додаткових угодах до нього, є підставою для поставки відповідної партії товару;
Згідно п.3.6 Контракту постачальник вважається, що виконав своє зобов`язання по поставці Товару з моменту передачи товару покупцю або транспортній організації, в залежності від умов поставки. Факт передачи товару підтверджується підписаною належним чином залізничною накладною (CMR або Генеральний акт про вивантажений та прийнятий товар(а.с.101).
На виконання умов вищевказаного контракту продавцем поставлено покупцю (позивачу) за 9-тьма митними деклараціями товар «важки дистиляти». Дані митні декларації подані позивачем до митниці 29 та 30.12.2022 року. Та товар за цими митними деклараціями був розмитнений митницею 02.01.2023 року (а.с.109-134), що визнається сторонами .
Загальна вартість товару по митним деклараціям оформленим 02.01.2023р. склала 10 328 950грн.
Позивач не вказував ці операції в звіті про КО за 2022 рік, так як вважає, що до розмитнення товару не відбувся перехід права власності на нього, а тому у звіті за КО за 2022 рік не повинен був відображати ці операції.
Спірні відносини між сторонами регулюються положеннями Податкового кодексу України (надалі ПК України), Митного кодексу України (надалі МК України), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-X1V (надалі Закон України №996-X1V), Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013р. №73, Положеннями (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», 16 «Витрати», 9 «Запаси», 11 «Зобов`язання», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 (надалі-Положення №88).
Згідно ст.109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 103290грн. за порушення податкового законодавства: не задекларовані у звіті про контрольовані операції за 2022р. операції з придбання товару (ІМ 40) на загальну суму 10 328 950грн.,(а.с.51).
Так, згідно із Законом України №996-XІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Відповідно до Закон України №996-X1V та Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Первинні документи по імпортним операціям, це: контракти з додатковими угодами; специфікації; інвойси; платіжні документи; CMR (товарно-транспортна накладна); митні декларації.
Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, ресурс визнається активом за умови, що підприємство отримало його в результаті минулих операцій або подій, його використання, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому та він контролюється підприємством. Такий контроль випливає, зокрема, із права власності на активи (права володіння, користування та розпоряджання) та/або права господарського відання та оперативного управління, що дає підприємству можливість контролювати майбутні вигоди, які воно очікує одержати від їх використання.
Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються Господарським та Цивільним кодексами України.
Методологічні підстави та принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та розкриття її в фінансовій звітності закладені в П(С)БУ 9 «Запаси», а порядок застосування відображено в Методичних рекомендаціях по бухгалтерському обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007р. №2.
Згідно із п 2.1 Методичних рекомендацій запаси визнаються активом, якщо: до підприємства перейшли ризики та вигоди, які пов`язані з правом власності/повного господарського ведення (оперативного управління) на придбанні (отриманні) запаси; підприємство здійснює управління та контроль за запасами; підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, які пов`язані з їх використанням; вартість запасів може бути достовірно визначена.
Водночас імпортний товар до завершення митних процедур залишається під митним контролем, тобто підприємство не має можливості здійснювати управління та контроль за запасами.
Відповідно до ч.1 ст.74 МК України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.
Згідно ч.1 ст.121 МК України митний склад - це митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Стаття 126 МК України передбачає, що іноземні товари, поміщені в митний режим митного складу, зберігають статус іноземних товарів.
Товари, що зберігаються на митному складі, мають статус товарів «під митним контролем», що підтверджується також п.2.3 р. II Порядку надання складським об`єктам статусу «митний склад» та позбавлення такого статусу», затвердженим наказом Міністерства фінансів України 16.07.2012 №835.
Відповідно до ст.127 МК України з такими товарами без дозволу органу доходів і зборів можуть проводитися лише прості складські операції, необхідні для забезпечення збереження цих товарів - переміщення товарів у межах складу з метою раціонального розміщення; чищення; провітрювання; створення оптимального температурного режиму зберігання; сушіння (у тому числі із створенням потоку тепла); захист від корозії; боротьба із шкідниками; інвентаризація, а з дозволу органу доходів і зборів може проводитись підготовка таких товарів до продажу (відчуження) та транспортування: консолідація та подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження, взяття проб і зразків товарів та інші подібні операції.
Поміщення товарів у митний режим «імпорт» (як завершення митного режиму «митний склад») свідчить про набуття підприємством права контролю над товаром.
Водночас, у листі Міністерства фінансів України від 23.01.2013р. №31-08410-07- 16/2073 зазначено, що митна декларація є первинним документом. Крім того, ВМД зараховується до первинних документів, на яких базується бухгалтерський облік зовнішньоекономічних операцій.
Як вбачається з матеріалів, а саме п.8.4 контракту від 04.08.2022 №CLL/PD-0408 ризик випадкового знищення товару переходить від продавця то покупця в момент переходу товару через кордон України.
Згідно п.2 Додаткової угоди до контракту №CLL/PD-0408 від 04.08.2022 укладеною 07.12.2022 року сторони досягли згоди про зміну тесту п.5.5 Контракту на наступний : « Оплаченим товар можна рахувати по факту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Товар вважається власністю покупця після переходу Товару через кордон України (його митне оформлення) (а.с.108).
Відповідно до п.3.1 Контракту Поставка товару здійснюється партіями на протязі строку дії Контракту. Поставка кожної окремо взятої партії товару здійснюється в строки обумовлені сторонами у відповідності до Специфікацій (Додатки) та/або Додатковими угодами.
З CMR вбачається, що після перетину митного кордону України товар до завершення митних процедур знаходився під митним контролем з 01.01.23р. Відповідний відбиток штампу «під митним контролем» був проставлений після доставлення товару транспортним засобам до митниці, що свідчить про неможливість здійснення позивачем будь-яких операцій з товаром на території України до завершення його митного оформлення.
У пункті двадцятому усіх дев`яти митних декларацій «Умови поставки» товару позивачем вказано базис поставки FCA
За Правилами ІНКОТЕРМС-2010 термін FCA «Франко перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.
Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом
або комбінацією цих видів транспорту.
Продавець вважається таким, що виконав своє зобов`язання по поставці товару, який пройшов митне очищення для вивезення, з моменту передачі його в розпорядження перевізника в обумовленому пункті.
Водночас в п.1 Вступної частини Інкотермс-2010 (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) зазначено, що хоча Інкотермс є вкрай
важливими для здійснення договору купівлі-продажу, велика кількість проблем, що можуть виникнути в цих відносинах, взагалі ними не розглядаються, такі як передача права власності та інші майнові права, порушення договору та наслідки таких порушень, а також звільнення від відповідальності в певних ситуаціях.
Отже Інкотермс це стандартизовані міжнародні терміни, які регламентують розподіл між продавцем товару і покупцем витрат і ризиків, пов`язаних з транспортуванням. Вони визначають, хто продавець чи покупець оплачує перевезення, експортне та імпортне оформлення, а також страхування ризиків при транспортуванні товарів.
Але при цьому Інкотермс не регулює питання переходу права власності на товар від продавця до покупця, а також наслідки, якщо сторони не виконають свої зобов`язання за договором купівлі-продажу.
Та відповідачем не враховано, що згідно умов додаткової угоди від 07.12.2022 року до Контракту право власності до покупця переходить після митного оформлення товару.
Згідно ст.334 Цивільного Кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином відповідач не врахував що умовами договору визначено подію з якою пов`язується перехід права власності на товар митне оформлення товару.
Також згідно п.3 наказу від 01.01.2019 року «Про облікову політику підприємства» (із змінами від 01.08.2022 року) дату визначення товару, придбаного в результаті систематичних операцій з оформлення товарів, що ввозяться на територію України, підприємство визначає на дату митного оформлення товарів в Україні (печатка митного органу), тобто розмитнення нерезидентом експортного мита та оплати всіх податків, мит тощо на території України, а обраний спосіб перевірки застосовується до кожного виду операції з ввезення товарів на митну територію України (а.с.98).
Вищевказане свідчить що позивач не допустив порушення п..39.4.2.1 п.п39.4.2 п.39.4 ст.39 ПКУ коли не відобразив у звіті про КО за 2022 рік товар який пройшов розмитнення в січні 2023 року.
Суд вважає помилковим посилання відповідача на п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, так однією з умов для визнання доходу від реалізації продукції є -сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена, тоді як згідно п. 8, та п.9 Наказу Міністерства фінансів України N 246 від 20.10.99 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем);
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не
відшкодовуються підприємству;
транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.
Проте до закінчення процедури митного оформлення, коли митним органом ще не узгоджені суми митних платежів визначити первісну вартість товару позивач не має можливості , та зарахувати його на баланс, що буде суперечити обліковій політиці ТОВ та умов контракту.
Враховуючи викладене відповідач неправомірно застосував до позивача штрафні санкції за відсутності порушень під час подачі звіту про КО за 2022 рік, а тому податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №2223/15-32-23-01-17 від 15.01.2024 р. підлягає скасуванню.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Та відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних рішень.
Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Так, позивачем надано як доказ сплати судового збору платіжну інструкцію №5552 від 26.04.2024 року на суму 27076,52грн.
При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням часткового задоволенні позову а саме 1549,35грн.
Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙД» до Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «ПС» №2223/15-32-23-01-17 від 15.01.2024 р..
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙД» витрати по сплаті судового збору 1549,35грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙД» (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25, каб.21) код ЄДРПОУ 31431743 .
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) код ЄДРПОУ ВП 44069166.
Повний текст рішення виготовлений 11.09.2024р.
СуддяІванов Е.А.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2024 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121530362 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Іванов Е.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні