Рішення

від 10.09.2024 по справі 420/14455/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14455/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» до Головного управління ДПС в Одеській області (відповідач-1), Державної податкової служби України (відповідач-2), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10807621/39236326 від 28.03.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 17 від 11.01.2024 р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «СГ ТОРГ» № 17 від 11.01.2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Відповідно до позовної заяви позивач зазначає, що здійснюючи свою господарську діяльність, позивач виписано податкову накладну №17 від 11.01.2024 року яку направлено на реєстрацію. Реєстрація була зупинена і на вимогу податкового органу направлено документи, але незважаючи на подання достатніх документів для спростування сумнівів податкового органу щодо ризиковості здійснення операції та позитивної податкової історії платника податків, відповідачем прийнято рішення якими відмовлено у реєстрації зазначених вище податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, у квитанції не зазначено, яке саме порушення встановлено Комісією.

Від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що реєстрація податкової накладної була зупинена, оскільки обсяг постачання товару/послуг 2710 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості. Також відповідач вказав, що на розгляд комісії позивачем надано платіжні інструкції кредитного переказу коштів №4309 від 15.01.2024 року та №897 від 11.01.2024 року на яких відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Таким чином, на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.

Ухвалою суду від 15.05.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» є юридичною особою приватного права, яке зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про державну реєстрацію від 18.04.2024 року №1010241070008000398.

Видами економічної діяльності відповідно до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є 47.30 роздрібна торгівля пальним (основний).

Між Товариством (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна Українська Будівельна Компінія» (покупець) укладено договір про постачання світлих нафтопродуктів та скрапленого газу №26/19-Т від 26.12.2023 року (а.с.27 28).

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується протягом ії даного Договору поставити покупцю через мережу автомобільних газоправних пунктів та автомобільних заправних станцій Газ вуглеводневий зріджений паливний (суміш пропану і бутану технічного- СПБТ), світлі нафтопродукти (Бензин марок А-92, А-95 та дизельне паливо) в подальшому іменовані Товар, а покупець зобов`язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Відповідно до п.1.2. та п.3.3. Договору Товариство видає Покупцю талони на пальне встановленої форми та номіналу.

Талон на пальне є товарно-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється відпуск Товару на АГЗП/АЗС.

Для отримання пального водій пред?являє оператору АЗС талон на пальне, та після його ідентифікації здійснюється відпуск Товару в паливний бак автомобіля. Строк дії Талону - 6 (шість) місяців. До цього строку входить строк зберігання пального в резервуарах (ємностях) АЗС мережі Позивача.

На виконання умов договору Покупець 11.01.2024 року здійснив оплату у розмірі 220.000,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 36.666, 67 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №897 від 11.01.2024 року (з доданим до неї листом Покупця) (а.с.30).

В свою чергу ТОВ «СГ ТОРГ» передало Покупцю талони на отримання в мережі АЗС бензину автомобільного А-95 загальною кількістю 4.500 літрів. Факт передачі талонів, так само як і здійснення фінансово-господарської операції з постачання товару підтверджується видатковою накладною №10 від 15.01.2024 року (а.с.31) підписанням якої Покупець підтвердив отримання замовленого товару (робіт, послуг) у повному обсязі.

По зазначеній господарській операції Позивачем було складено спірну податкову накладну №17 від 11.01.2024 року (а.с.24).

Згідно отриманої квитанції до податкової накладної №17 від 11.01.2024 року документ збережено, але реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена.

Підставою зупинення податкової накладної №17 від 11.01.2024 року, стало те, що зареєстрована ПН/РК відповідають п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції, а саме, обсяг постачання товару/послуги 2710 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано Позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.27 зв. бік).

На підтвердження походження товару, та наявності його у ТОВ «СГ ТОРГ» на дату укладання Договору, на адресу фіскального органу разом направлено письмові пояснення та надавалось документальне підтвердження придбання товару (Бензин автомобільний Standart 95, EN 228-10 ppm, що відповідає вимогам, як А 95-Єворо5-Е0 у своєму складі не містить біоеталону, ЕТБЕ, або їх суміші), а саме:

??Договір комісії Е-К №15 від 25.07.2023 року, відповідно до якого ТОВ «ЕНЕРГОМПЕКС» (далі - Комісіонер) взяло на себе обов?язок в інтересах та за рахунок ТОВ «СГ ТОРГ» (далі - Комітент) здійснювати пошук контрагентів - нерезидентів за межами митної території України, придбати товар, здійснювати митне очищення та доставку вантажу в місце визначене Комітентом (а.с.33-34).

??Звіт Комітенту №33 від 05.11.2023 року (а.с.35) до договору комісії E-K №15, відповідно до якого Комісіонер передав Комітенту партію товару вартістю 1.447.656,56 грн., а саме:

Бензин автомобільний Standart 95, EN 228-10 ppm, що відповідає вимогам, як А 95-Єворо5-ЕО у кількості 36.069 літрів (27.189 кг);

Додатки до звіту Комітента Nє 33 від 05.11.2023 року, а саме: ВМД 23 UA 903110005649U5 від 05.11.2023р. (а.с.35 зв.бік) відповідно до якої на митну територію України на адресу ТОВ «СГ ТОРГ» надійшов Бензин автомобільний Standart 95, EN 228-10 ppm, що відповідає вимогам, як А 95-Єворо5-Е0 у кількості 36069літрів (27189кг.);

Міжнародну товаротранспортну накладку (CMR) від 03.11.2023 року на транспортування 27.189 кг Бензину автомобільного Standart 95, EN 228-10 ppm, що відповідає вимогам, як А 95-Єворо5-Е0, сертифікат якості на Бензин автомобільний Standart 95, EN 228-10 ppm, що відповідає вимогам, як А 95-Єворо5-Е0 заводу виробника; платіжні інструкції кредитового переказу коштів №4309 від 15.01.2024р., №4306 від 12.01.2024р., №4293 від 08.01.2024р. про сплату на користь Комісіонера коштів на загальну суму 1.576.000 грн. та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2023 по 31.01.2024 року, відповідно до якого відсутня заборгованість по договору комісії E-K №15 від 25.07.2023 року (а.с.37-41).

Проте, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної прийнято рішення №10807621/39236326 від 28.03.2024 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.22).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України), Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Постанова №1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).

Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (далі - ЄРПН).

Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Згідно з п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 5 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до п. 6 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме для вирішення питання виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Згідно з пунктами 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Приймаючи оскаржуване рішення за результатами розгляду наданих позивачем документів, комісією регіонального рівня встановлено не надання платником податку копій документів.

Суд не погоджується з рішенням комісії, оскільки позивачем надано копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 29.06.2023 по справі № 500/2655/22.

Суд зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийнято на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Відповідно до п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 9 Порядку № 520 за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Згідно з п. 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Жодних заперечень, щодо істотних умов договорів, проведених розрахунків, руху активів, постачання товару і реальності операції відповідачі не зазначили.

Судом встановлено, що позивачем надані документи на підтвердження надання відповідних послуг, а саме договір комісії, звіт комітента, паспорт якості, платіжні доручення, акти звірки взаємних розрахунків, вантажна митна декларація, СМР, податкова накладна, рахунок, платіжні інструкції, лист, договір, ліцензія, видаткова накладна.

Суд зазначає, що відповідачами не зазначено підстав не врахування наданих документів, наявності в них недоліків та неможливості зареєструвати податкову накладну.

Щодо?? тверджень відповідача про те, що в платіжних інструкціях №4309 та №897 Позивача відсутні особисті підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції, що є порушенням п.51 Постанови Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 та щодо того, що договір комісії, договір постачання світлих нафтопродуктів та скрапленого газу, ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі та податкова накладна №17 від 11.01.2024 завірені не належним чином у зв?язку з тим, що відповідно до п.3 Листа Державної реєстраційної служби України від 07.02.2013 №43-06-15-13 посвідчення документа керівником підприємства здійснюється відповідно до вимог Національного стандарту України «Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163:2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, а саме завіряти документи слід із зазначенням назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, з відміткою «Згідно з оригіналом», засвідченою печаткою, дати засвідчення копії, суд зазначає наступне.

3 тексту Постанови Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 вбачається, що цією постановою затверджено положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України (далі - Положення).

Пунктом 2 Положення встановлено, що це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.

Пунктом 42 Положення встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктом 43 Положення передбачено, що первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Пунктом 51 Положення встановлено, що первинні документи в паперовій/ електронній формі повинні мати такі обов?язкові реквізити, серед іншого, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

3 викладеного вбачається, що відповідно до Положення, затвердженого Постановою НБУ №75 від 04.07.2018 року наявність такого реквізиту, як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції обов?язкове саме для ведення бухгалтерського обліку в банках України, та здійснення операції з фактичного перерахування коштів між розрахунковими рахунками клієнтів банківської установи.

Обов?язковість зберігання платіжних інструкцій які містять на собі підпис платника, підпис надавача платіжних послуг, та відмітки про здійснення платіжної операції контрагентом банківської установи - зазначеним нормативним актом (Положенням) не передбачено.

У зв?язку з викладеним Позивач під час електронного документообороту з банківськими установами складає платіжні інструкції на здійснення платіжних операцій в електронному вигляді, підписує їх за допомогою ЕЦП та засобами електронного зв?язку направляє до банківської установи. Після оброблення (тобто перевірки чи всі обов?язкові реквізити є в наявності - п.51 Положення) вказаного первинного документу, на адресу Позивача надходить платіжна інструкція, на якому міститься лише відмітка банківської установи (підпис уповноваженої особи та печатка Банка) про здійснення платіжної операції. Саме такий електронний документ і використовує Позивач для цілей ведення бухгалтерського обліку та саме такі копії платіжних інструкцій (електронних документів) в копіях надавались Відповідачу через електронний кабінет платника податків разом з поясненнями для розблокування податкової накладної, при цьому кожна копія документу була підписана, тобто завірена, за допомогою електронно цифрового підпису (ЕЦП).

Також суд вказує на те, що відповідно до абзаців 1, 2 Листа Державної реєстраційної служби України від 07.02.2013 №43-06-15-13, Державна реєстраційна служба України надала свої роз?яснення в межах своїх повноважень, а саме у зв?язку з необхідністю роз?яснення питань пов?язаних з порядком засвідчення коній документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому, в цьому Листі мова йдеться саме про копії документів, які додаються до відповідної заяви у паперовій (а не електронній) формі. При цьому, ці роз?яснення жодним чином не стосуються питань правильності ведення бухгалтерського обліку чи/або взаємовідносин між підприємствами та підрозділами Державної податкової служби України.

Більш того, посилання Відповідача на вимоги ДСТУ 4163-2003 спростовуються у зв`язку з тим, що:

??п.1.4. ДСТУ 4163-2003 передбачено, що цей стандарт не поширюється на процеси створення та обігу електронних організаційно-розпорядчих документів;

??чинність національного стандарту ДСТУ 4163-2003 скасовано з 01.09.2021 року на підставі Наказу Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості №144 від 01.07.2020 року.

У будь якому разі посилання Відповідача на неналежне оформлення копій документів не могло мати місця, так як разом з повідомленням про надання пояснень та копій документів на адресу Відповідача через електронний кабінет платника податків Позивач надсилав копії документів, кожний з яких був підписаний (тобто завірений) за допомогою електронного підпису (ЕЦП) директора ТОВ «СГ ТОРГ», в іншому випадку була би відсутня квитанція №2 про доставлення і реєстрацію повідомлення №21 від 26.03.2024 року.

Жодних доказів, які б спростовували аргументи викладені у Позовній заяві Відповідачем не надано.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі №460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

В даному випадку, відповідачами обґрунтованих недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не зазначено у рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Так само у пункті 82 постанови від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що в межах спірних відносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у постанові від 23.05.2023 у справі №500/770/21.

Таким чином, приймаючи рішення з питань реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій платника податків на предмет їх реальності та не повинен надавати оцінку реальності здійснених господарських операцій.

Тож, дослідження реальності здійснення господарської операції, за результатами якої позивач склав податкову накладну №17 від 11.01.2024р. може бути саме предметом податкової перевірки, у ході якої контролюючий орган має право досліджувати первинні документи, встановлювати мету та зміст вчинення господарської операції та правомірність її відображення у податковому та бухгалтерському обліку платника податків.

Суд також вказує, що при вирішенні питання про реєстрацію податкової накладної адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Саме такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 у справі № 2240/2900/18.

Таким чином, суд доходить висновку щодо відсутності у податкового органу правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної, зважаючи на наявність необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а тому оскаржувані рішення відповідача підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятих рішень, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню, як такі що не відповідають вимогам зазначеним у ч.2 ст.2 КАС України.

В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог.

У підсумку, з урахуванням вищезазначеного, у сукупності суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позову додано платіжну інструкцію №4957 від 09.05.2024 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3028,00 грн.

Поряд з цим суд вказує на те, що позивачем подано позов за допомогою електронного суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Тобто судовий збір за подання даного позову становить 2422,40 грн.

Таким чином враховуючи задоволення позовних вимог позивача, а також те, що позов подано за допомогою електронного суду (в електронній формі), суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн. з Головного управління ДПС в Одеській області.

При цьому суд вважає за необхідне присудити позивачу понесені ним судові витрати з урахуванням розсуду спору відповідно до положень ч.8 ст.139 КАС України, - за рахунок асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС в Одеській області. Так, з порушенням права, яке потребувало судового захисту, в першу чергу пов`язано прийняття неправомірного рішення ГУ ДПС в Одеській області, тоді як обраний судом спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну обумовлений процедурою реєстрації ПН в ЄРПН, тобто способом захисту порушеного права.

Керуючись ч.2 ст.9, ст.ст. 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10807621/39236326 від 28.03.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» №17 від 11.01.2024 р.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну надану Товариством з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» №17 від 11.01.2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ТОРГ» (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Костіна, буд. 5/1, код ЄДРПОУ 39236326).

Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідач - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

СуддяІванов Е.А.