Ухвала

від 11.09.2024 по справі 742/5216/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/1568/24

Єдиний унікальний № 742/5216/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року

суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Коваленко А.В., одержавши матеріали справи за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Прилуцька центральна міська лікарня» про стягнення витрат, завданих лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення,

встановив:

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури Бондар А. звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Прилуцька центральна міська лікарня» про стягнення витрат, завданих лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення .

Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор, визначаючи суд, уповноважений розглядати даний спір, керувався ч. 3 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.

При цьому, позовні вимоги мотивовано тим, що винними діями відповідача було вчинено кримінальне правопорушення, в результаті якої ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження та перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Прилуцька центральна міська лікарня». За інформацією цієї лікарні витрати на лікування ОСОБА_2 від кримінального правопорушення склали 14125 грн 49 коп, які прокурор просить стягнути з відповідача.

Отже, у даній справі наявний спір з приводу стягнення витрат на лікування потерпілого, якому було спричинено ушкодження здоров`я внаслідок кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні якого встановлена в межах розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Суд зазначає, що відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, регламентується статтею 1206 ЦК України.

Зміст та суб`єктний склад зобов`язання, що регулюються ст.1206 ЦК України, дозволяють констатувати, що це зобов`язання не є договірним, однак, не є і зобов`язанням із відшкодування шкоди в розумінні статті 1177ЦК України (відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення), оскільки понесені закладом охорони здоров`я (кредитором) витрати на лікування не є завданою боржником (особою, яка вчинила злочин) шкодою. Зазначене має принципове значення, оскільки покладений на відповідну особу обов`язок не є видом цивільно-правової відповідальності, до цих правовідносин не підлягають застосуванню загальні положення про відшкодування шкоди.

Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, не є за своєю суттю відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, тому вимоги ч.3 ст.28 ЦПК України до цих правовідносин не застосовуються, відтак, поданий позов повинен пред`являтися за загальними правилами підсудності справ, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України.

За загальними правилами підсудності, визначеними ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Як встановлено з відповіді №780652 від 11.09.2024 року місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно, справа не підсудна Прилуцькому міськрайонному суду Чернігівської області.

Частиною 9 статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне передати справу до Дружківського міського суду Донецької області для розгляду за підсудністю.

При цьому суд враховує, що згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки, за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 31, 258, 260 ЦПК України, суддя

ухвалив:

Справу за позовом заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури, поданого в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради, Національної служби здоров`я України до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство «Прилуцька центральна міська лікарня» про стягнення витрат, завданих лікуванням потерпілого від кримінального правопорушення передати до Дружківського міського суду Донецької області (вулиця Енгельса, 45, Дружківка, Донецька область, 84205) для розгляду за підсудністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та протягом 15 днів може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО