Ухвала

від 11.09.2024 по справі 364/645/24

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/645/24

Провадження № 2/364/348/24

У х в а л а

про залишення позову без руху

11.09.2024 , суддя Володарського районного суду Київської області, Моргун Г. Л., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , № тел: НОМЕР_2 , електронна пошта та електронний кабінет відсутні)

до

ОСОБА_2 ( РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_2 , № тел: НОМЕР_3 , електронна пошта та електронний кабінет не відомі)

про визнання права власності в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И Л А:

04.09.2024 позивачка звернулася до Володарського районного суду Київської області. Ознайомившись з матеріалами цивільної справи суддя встановила, що така заява підлягає залишенню без руху, оскільки їїподано зпорушенням вимогст.ст. 175, 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

За вимогами частини першоїстатті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 175 та 177 ЦПК Українивизначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду .

Так частина 1 статті 175 ЦПК України чітко зазначає, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно доп.п.3,4,5ч.3ст.175ЦПК України,позовна заяваповинна містити:

-зазначення цінипозову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються;

- змістпозовних вимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні;якщо позовподано докількох відповідачів-зміст позовнихвимог щодокожного зних;

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з п.2 ч.1ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна .

За ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Всупереч зазначеному матеріали справи та позовна заява не містять доказу в якому визначено вартість нерухомого майна станом на день звернення позивача до суду.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Окрім наведеного, вважаю необхідним вказати, що позивачка наразі не визначилася з колом відповідачів ( коло спадкоємців), до яких вона заявляє свої позовні вимоги. Так зі змісту позову вбачається, що наявні інші спадкоємці, які або прийняли частково спадкове майно, яке залишилося після спадкодавця або ж визначені спадкодавцем - ОСОБА_3 заповітом. З урахуванням вказаного, визначення позивачкою у позові складу сторін не відповідає реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах, що порушує мету звернення позивачки до суду, яка має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів), та яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

При цьому вважаю необхідним зазначити, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Однак за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.

Також слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп`ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.

Наразі позивачка приклала до матеріалів справи квитанцію № 0.0.379144/308.1 від 29.07.2024, однак під час перевірки зарахування до держбюджету судового збору встановлено, що оригінал цієї квитанції міститься у матеріалах іншої цивільної справи, зокрема справа № 364/543/24 провадження № 2/364/306/24, про що сформовано відповідний звіт з КП «Д-3» 11.09.2024 ( інформація щодо судового збору сплаченого та врахованого раніше) який доєднано до матеріалів справи.

Таким чином, надана позивачем квитанція № 0.0.379144/308.1 від 29.07.2024 на суму 1211,20 грн не може вважатися доказом сплати судового збору за звернення з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, а відтак встановлені обставини вказують, що позивачка під час звернення до суду не сплатила судовий збір.

Вважаю за необхідне звернути увагу позивачки, що використання платіжного документу, який вже подавався до суду при зверненні з іншою заявою навіть аналогічного змісту не є припустимим, оскільки кожна позовна заява реєструються в суді з присвоєнням єдиного унікального номеру та платіжний документ, поданий до позовної заяви, закріпляється до облікової картки саме цієї справи.

Так, 13.02.2019 Верховний Суд у справі №1540/3297/18 встановивши, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем при поданні позовної заяви у цій справі було подано платіжне доручення від 16.05.2018 № 707, яке раніше позивач додавав до первісної позовної заяви у справі №815/2416/18, та суд повернув позовну заяву у останній справі, дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Враховуючи викладене, суддя дійшла висновку, що наявні перешкоди для прийняття заяви до свого провадження.

Згідно правил ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 даної статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачка,усуваючи недоліки,повинна:

- привести у відповідність позовну заяву до заявлених нею вимог та обставин викладених у позовній заяві, зокрема визначитися з колом відповідачів;

-зазначити ціну позову відповідно до звіту про оцінку майна;

-сплатити судовий збір у розмірі, який буде встановлено виходячи з ціни позову.

Сплата судового збору відбувається за наступними реквізитами:

отримувач коштів - ГУК уКиїв.обл/Володар.сел/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) -37955989;

банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО) - 899998;

рахунок отримувача - UA718999980313101206000010792;

код класифікації доходів бюджету - 22030101;

призначення платежу - ;101;

---

(РНОКПП позивача); судовий збір, за позовом № 364/645/24 в розмірі ……. гривень, ПІП позивача;Володарський районний суд Київської області(назва суду, де розглядається справа)

Слід зауважити, що залишення заяви (позовної заяви ) без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

При цьому враховую позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, пункту 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuzv. Poland" N 28249/95).

З огляду на встановлені обставини та наведені вимоги закону, подану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачці строк для усунення виявлених недоліків. Роз`яснити положення ч. 3ст. 185 ЦПК України, за якими в разі, якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі суду недоліки в десятиденний строк з дня отримання її копії.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, її буде визнано неподаною та повернуто зі всіма доданими документами.

Копію ухвали направити позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Г. Л. Моргун