Ухвала

від 09.09.2024 по справі 383/240/24

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/240/24

Номер провадження 1-кп/383/108/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області клопотання власника арештованого майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12023121050000180 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , вказуючи, що є власником майна, звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16.02.2024 року, а саме, на земельні ділянки площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149 та площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, у кримінальному провадженні №12023121050000180 про обвинувачення його батька ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України. Вказану ухвалу вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки він не є учасником даного кримінального провадження, тому накладення арешту на його майно протирічить засадам кримінального судочинства і не пов`язана з його завданнями.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання про скасування арешту майна заперечила вказуючи на його необґрунтованість. Вказала, також що станом на дату розгляду клопотання відсутні докази щодо права власності заявника на арештовані земельні ділянки.

Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши зміст клопотання та долучені до нього матеріали, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Як передбачено ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, збереження речовихдоказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно змісту ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ» проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

В провадженні Бобринецького районного суду Кіровгградської області перебуває кримінальне провадження №12023121050000180 від 19.11.2023 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України.

16 лютого 2024 року ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровогградської області накладено арешт на земельні ділянки площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149 та площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, із забороною користування та розпорядження вказаним майном, у кримінальному провадженні №12023121050000180 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України.

Заявляючи клопотання 05 вересня 2024 року про скасування арешту майна за ухвалою суду від 16.02.2024 року, ОСОБА_4 не надав до суду жодного доказу на підтвердження того, що саме він на час звернення до суду та розгляду клопотання є власником вказаних вище арештованих земельних ділянок.

Слід нагадати, що відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Враховуючи вищевикладене,суд вважає,що,заявником небуло доведенонаявності правовихпідстав дляскасування арештумайна накладеного ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16.02.2024 року на земельні ділянки площею 4,8358 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:2149 та площею 0,6105 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0383, а тому вказане клопотання задоволенню не підлягає.

При цьому відмова у скасуванні арешту майна не позбавляє особу права звернутися до суду з повторним клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК під час судового провадження.

Керуючись ст.ст. 28, 131, 174, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16.02.2024 року у кримінальному провадженні №12023121050000180про обвинувачення ОСОБА_5 ,у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.249КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 11.09.2024 року о 15 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1