Постанова

від 10.09.2024 по справі 400/1855/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1855/20

Головуючий І інстанції: Мороз А.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Коваля М.П., Скрипченка В.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року (м.Миколаїв, дата складання повного тексту судового рішення - 04.10.2023р.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайл» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13.05.2020р. ТОВ «Інсайл» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії ГУ ДПС у Миколаївській області щодо зупинення дії договору про визнання електронних документів, укладеного між ним та відповідачем;

- зобов`язати ГУ ДПС у Миколаївській області відновити дію укладеного з ним договору про визнання електронних документів.

Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю припинення договору про визнання електронних документів в односторонньому порядку, оскільки згідно з договором податковий орган має право розірвати договір лише у випадках ненадання платником податків нового посиленого сертифікату (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або ж в разі зміни платником місця реєстрації. Втім, у відповідача не існувало жодних з наведених обставин для розірвання договору. При цьому, позивач зазначає, що внаслідок односторонніх протиправних дій відповідача, обмежується право подання податкових документів в електронному вигляді, що є порушенням його законних прав та інтересів.

Представник відповідача надав до суду першої інстанції письмовий відзив, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ТОВ «Інсайл» - задоволено. Визнано протиправними дії ГУ ДПС у Миколаївській області щодо зупинення дії договору про визнання електронних документів, укладеного між ГУ ДПС у Миколаївській області та ТОВ «Інсайл». Зобов`язано ГУ ДПС у Миколаївській області відновити дію договору про визнання електронних документів, укладеного між ГУ ДПС у Миколаївській області та позивачем. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ТОВ «Інсайл» судовий збір в сумі 2102 грн.

Не погоджуючись із вказаним вище рішенням суду 1-ї інстанції, відповідач 02.11.2023р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного судового рішення, порушено норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просив скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.10.2023р. і прийняти нове - про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2023р. дану апеляційну скаргу - залишено без руху.

27.11.2023р. матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2023р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Миколаївській області та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Позивач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ТОВ «Інсайл» зареєстроване як юридична особа 26.09.2017р. та з дати реєстрацій знаходиться на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Миколаївській області. Основним видом діяльності ТОВ «Інсайл» (згідно з кодом КВЕД 46.39) є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Місцезнаходженням юридичної особи (контактна інформація), у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є: вул. В. Морська, 69-А, офісний комплекс, 2Г-5, м.Миколаїв, 54001

Між ГУ ДПС у Миколаївській області та ТОВ «Інсайл» було укладено договір про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді з застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.

07.04.2020р. ТОВ «Інсайл», під час надіслання для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, дізналося про те, що договір про визнання електронних документів було зупинено в односторонньому порядку.

15.04.2020р. позивач звернувся до ГУ ДПС у Миколаївській області із заявою №15/04-1 щодо усунення перешкод для подання електронної звітності, в якій просив останній повідомити причини зупинення (розірвання) договору про визнання електронних документів.

05.05.2020р. листом ГУ ДПС у Миколаївській області №2090/10/14-29-02-01-04 позивача було повідомлено про те, що підставою для зупинення дії договору стала невідповідність реєстраційних даних.

Вважаючи дії відповідача щодо зупинення в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, наявності достатніх підстав для їх задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали даної справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

У відповідності до пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, що встановлений податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

На контролюючі органи покладено функції з надання послуг електронного цифрового підпису (п.п.19-1.1.44 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, у редакції до 16.05.2019р.), а також, за приписами п.п.20.1.7 п.20.1 ст.20 цього Кодексу, контролюючим органам надано право на отримання від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Як передбачено у п.п. «в» п.49.3 ст.49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Разом із тим, з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування із контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу і електронного цифрового підпису (п.42.4 ст.42 ПК України).

Електронний документообіг, за змістом ст.14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003р. №851-IV, здійснюється відповідно до законодавства України або ж на підставі договорів, які визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу.

Суб`єктами електронного документообігу, відповідно до Закону №851-IV, є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або ж договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

У свою чергу, наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017р. за №557 затверджено «Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами», який визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу (чинні на час виникнення спірних правовідносин).

За п.2 розділу І Порядку №557, договір про визнання електронних документів - це Договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів.

Водночас, договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності цим Наказом №557 були чинними, продовжили свою дію до виникнення підстав, що визначені у п.14 розділу ІІІ затвердженого Порядку (п.4 Наказу №557).

За правилами п.п.1-3 розділу II Порядку № 557, електронний документообіг здійснюється у відповідності до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, а також інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або ж інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Так, автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (окрім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Обов`язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством.

Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора.

Згідно з п.п.2,3 розділу III Порядку №557, зокрема, юридичні особи набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.

Автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов`язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору.

У силу вимог п.8 розділу III даного Порядку, контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

Пунктом 9 розділу III Порядку №557 закріплено підстави для відмови у прийнятті Заяви про приєднання до Договору та, відповідно, у приєднанні до Договору: наявність діючого Договору, відсутність автора на обліку у контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, зазначених у Заяві про приєднання до Договору, даним Єдиного державного реєстру та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків; наявність у Єдиному державному реєстрі запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; наявність в Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Колегія суддів наголошує, що укладений між сторонами договір про визнання електронних документів є адміністративним договором, істотні умови якого визначаються, зокрема, і нормами цивільного законодавства. Як передбачено у ст.651 ЦК України, зміна або ж розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

При цьому, згідно з абз.4 п.49.4 ст.49 ПК України, контролюючим органам забороняється в односторонньому порядку розривати договір про визнання електронних документів.

Відповідно до п.14 розділу II Порядку №557, дія договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої п.15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

З огляду на наведене правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що дія відповідного договору припиняється або за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (тобто за заявою платника податків), або ж у випадках, вичерпний перелік яких закріплений у Порядку №557. При цьому, невідповідність реєстраційних даних може бути лише підставою для відмови в прийняті Заяви про приєднання до договору та, відповідно, у приєднанні до Договору, визначеною в п.9 Порядку № 557.

Оскільки доказів щодо зміни позивачем місця реєстрації, невідповідності реєстраційних даних або відсутності платника податку за юридичною адресою матеріали справи не містять, а також зважаючи на те, що можливість призупинення дії договору про визнання електронних документів діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством взагалі не передбачена, судова колегія дійшла висновку, що відповідачем було протиправно зупинено дію договору про визнання електронних документів, укладеного між ГУ ДПС у Миколаївській області та ТОВ «Інсайл».

Жодного спростування встановлених обставин відповідачем під час розгляду справи як у суді 1-ї інстанції, так і в апеляційному суді, наведено не було та відповідних доказів не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі відповідача.

Слід також зазначити про те, що за правилами ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За правилами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Таким чином, судова колегія доходить висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж в апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 10.09.2024р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: М.П. Коваль

В.О. Скрипченко