Постанова

від 10.09.2024 по справі 320/21657/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/21657/24 Суддя (судді) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління ДПС у м.Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служба України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 08.04.2024 № 96295;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2024 № 109511 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Комісію регіонального рівня ГУ ДПС м. Києва, виключити ТОВ «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення не містить посилання на податкові накладні / розрахунки коригування, тобто конкретні господарські операції, обмежуючись загальною вказівкою на здійснення операцій у певний період, що суперечить вимогам законодавства, які передбачають розгляд питання про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку на додану вартість саме під час визначення ризиковості здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 96295 від 08.04.2024 про відповідність платника податку на додану вартість, - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44867856, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 11), критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44867856, адреса: 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 11) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Приймаючи таке рішення, суд виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації. При цьому податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Також, суд першої інстанції вказав, що рішення Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2024 № 109511 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, не порушує прав позивача та не підлягає скасуванню у судовому порядку,

Не погоджуючись з рішенням суду в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що використання контролюючим органом податкової інформації наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Також, не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задвооелнні позовної вимоги з апеляційною скаргю звернувся позивач, в якій просить його скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» є юридичною особою зареєстрованою 19.05.2022 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), яка перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Печерському районі (Печерський район м. Києва), та здійснює господарську діяльність згідно КВЕД:

35.14 Торгівля електроенергією

33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання

33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання

35.11 Виробництво електроенергії

35.12 Передача електроенергії

35.13 Розподілення електроенергії

35.22 Розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи

35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи

38.12 Збирання небезпечних відходів

43.21 Електромонтажні роботи

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту

46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами

63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність

63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна

71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах

73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації

74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами

45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів

17.07.2023 ТОВ «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» уклало договір оренди обладнання № 17/07-ПР з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР АРМО ТЕХ» (код ЄДРПОУ 44799717), складські приміщення якого знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34.

07.02.2024 ТОВ «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛДМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 44006640) договір № ВМ-4/53 на поставку зварювального обладнання. Ціна і номенклатура обладнання, що постачається, зазначена в Специфікації № 1 від 07.02.2024. Вартість обладнання у розмірі 4 107 455,50 грн. була сплачена 13.02.2024 (що підтверджується платіжною інструкцією № 91 від 13.02.2024). ТОВ «ВЕЛДМАРКЕТ» зареєструвало в ЄРПН податкову накладну № 205 від 13.02.2024. Обладнання було отримано ТОВ «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» в лютому 2024 (видаткові накладні № 915 від 21.02.2024, № 960 від 23.02.2024). ТОВ «ВЕЛДМАРКЕТ», згідно п.2.1 договору поставки № ВМ-4/53 від 07.02.2024, здійснило поставку обладнання відповідно до ІНКОТЕРМС-2010 (умови постачання DDP) за вказаною ТОВ «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34.

26.02.2024 ТОВ «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» передало отримане від ТОВ «ВЕЛДМАРКЕТ» по договору № ВМ-4/53 від 07.02.2024 зварювальне обладнання в оренду ТОВ «УКР АРМО ТЕХ» (специфікація № 4), відповідно до умов договору оренди обладнання № 17/07-ПР від 17.07.2023. Факт передачі підтверджується актом приймання-передачі обладнання від 26.02.2024.

08.04.2024 Комісією регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийняте Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 96295 (далі Рішення № 96295 від 08.04.2024) про відповідність платника податку на додану вартість, - позивача, критеріям ризиковості платника податку.

Підставою визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, Головне управління ДПС у м. Києві зазначило пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку «у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності».

Коди податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, зазначені у Рішенні № 96295 від 08.04.2024, наступні:

11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

17.04.2024 позивач подав Державній податковій службі України скаргу на рішення № 96295 від 08.04.2024 Головного управління ДПС у м. Києві.

За результатами розгляду скарги позивача від 17.04.2024 на рішення № 96295 від 08.04.2024 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України було прийняте Рішення № 109511 від 26.04.2024 (далі рішення № 109511 від 26.04.2024), яким скарга була залишена без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 96295 від 08.04.2024 без змін.

Державною податковою службою України у рішенні № 109511 від 26.04.2024 наведені наступні підстави залишення скарги ТОВ «ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД» від 17.04.2024 без задоволення, а рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 96295 від 08.04.2024 без змін:

- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування;

- наявність інформації про те, що керівник та/або особа, яка має право підпису (посадова особа платника податку) є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку;

- придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

- отримано податкову інформацію, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено невідповідність обсягів реалізованого товару до придбаного.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Порядком № 1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", quot;Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З аналізу положень Порядку вбачається, що платник податку щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості може подати до комісії регіонального рівня документи для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто, передбачене право, а не обов`язок.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, п. 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п. 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище приписів Порядку № 1165 дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п. 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким позивача віднесено до ризикових, прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкових накладних для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Водночас, суд звертає увагу, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 у справі № 813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Підставою для прийняття вищезазначеного оскаржуваного рішення від 08.04.2024 №96295 визначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності».

Коди податкової інформації, яка стала підставою для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, зазначені у Рішенні № 96295 від 08.04.2024, наступні:

11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

13 придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

В підтвердження обґрунтованості прийнятого рішення контролюючий орган не надає, ані витягу з протоколу Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, ані самого протоколу засідання.

Отже, відсутня будь яка інформація щодо здійснення контролюючим органом збору та опрацювання податкової інформації, що могла б свідчити про наявність ризикових операцій позивача.

Вказане підтверджує формальність контролюючого органу під час прийняття рішення про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості.

Висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів-постачальників.

Проте, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Отже, оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення від 08.04.2024 №96295, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, що суперечить Положенням Порядку № 1165.

Відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.04.2024 №96295, відповідно до якого позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того, оскаржуване рішення податкового органу від 08.04.2024 №96295 породжує юридичні наслідки, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, керуючись приписами п. 6 Порядку № 1165, у суду для належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача наявні підстави для зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2024 № 109511 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яку просить задовольнити позивач в своїй апеляційній скарзі, колегія суддів, зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Пункт 1 даного Порядку визначає механізм розгляду скарг щодо рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п. 12 Порядку за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у пункті 11-1 цього Порядку, приймає одне з таких рішень:

- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;

- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги звертає увагу на те, що завданням адміністративного судочинства, згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Так, рішення суб`єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

Враховуючи викладене, судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Колегія суддів додатково звертає увагу на те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Запроваджені Порядком розгляду скарг щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та Податковим кодексом України способи оскарження рішень податкових органів - адміністративний та судовий - повною мірою дають можливість платнику податків захистити порушене право. При цьому, за механізмом їх реалізації вони не є тотожними.

Колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи судом оцінюються доводи позивача, але не шляхом оцінки рішення прийнятого податковим органом за результатами адміністративного оскарження.

Саме по собі рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків.

Вказане рішення саме по собі не є юридично значимим для позивача, адже не має безпосереднього впливу на його суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 11.06.2019 по справі № 826/24656/15 та від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

Натомість, оскаржуване в межах спірних правовідносин рішення не містить приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень (актами індивідуальної дії) в розумінні статті 19 КАС, які порушують права свободи та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2024 № 109511 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, не порушує прав позивача та не підлягає скасуванню у судовому порядку, оскільки не було підставою для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, безпідставними є позовні вимоги про скасування рішення Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.04.2024 № 109511.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційних скарг зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 382 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційні скарги Головного управління ДПС у м.Києві та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ФЛОУ ТРЕЙД" - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Л.В. Бєлова

А.Ю. Кучма