Ухвала

від 10.09.2024 по справі 542/1638/24

НОВОСАНЖАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року справа № 542/1638/24

провадження № 2/542/481/24

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Кашуба М.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Полтавської обласної прокуратури в особі спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) про зняття арешту з нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

05.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Полтавської обласної прокуратури в особі спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) про зняття арешту з нерухомого майна.

У поданій до суду позовній заяві позивач просив:

- зняти арешт з житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого адресою: Полтавська область, Полтавський (Новосанжарський) район, село Шедієве та невизначеного майна, що на праві власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстровано адресою: АДРЕСА_1 , виключивши із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майн запис з реєстраційним номером обтяження 1810127 (архівний запис), вчинений 28.03.2005 Новосанжарською державною нотаріальною конторою на підставі постанови (у тексті запису значиться «ухвала») про арешт майна № 24/3-16/0 винесеної 30.05.2001 Полтавською міжрайонною природоохоронною прокуратурою;

- зняти арешт із усього невизначеного нерухомого майна, що на праві власності належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; виключивши із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис з реєстраційним номером обтяження 1269415, вчинений 31.08.2004 Новосанжарською державною нотаріальною конторою на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення забороним на його відчуження серії АА № 047064, винесеної 02.06.2004 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області Індою Н.В.

Дослідивши надані позивачем матеріали позовної заяви, суд встановив наступне.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що арешт на майно позивача було накладено:

- на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА № 047064, винесеної 02.06.2004 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Новосанжарського районного управління юстиції у Полтавській області Індою Н.В.;

- на підставі постанови («ухвали») про арешт майна № 24/3-16/0, винесеної 30.05.2001 Полтавською міжрайонною природоохоронною прокуратурою.

З наданих документів слідує, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 02.06.2024 була накладена державним виконавцем в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 1-165, виданого Новосанжарським районним судом Полтавської області 31.08.2024. Тобто ОСОБА_1 по вказаному виконавчому провадження є стороною виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно дост. 59 Закону України «Про виконавче провадження»,особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Положеннямист. 59 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що до суду з позовом про зняття арешту з майна може звернутись не сторона виконавчого провадження, а інша особа, яка є власником, чи претендує на таке майно.

Таким чином, арешт майна, який не пов`язаний зі спором про право на це майно, а стосується порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, слід розглядати за правиламирозділу VII ЦПК України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 01.02.2023 у справі № 206/2832/21.

З огляду на наведені норми та роз`яснення, надані Верховним Судом, суд дійшов висновку, що боржник, на майно якого державним виконавцем накладено арешт, не може звертатися до суду з позовом про зняття арешту з майна, оскільки у судовому процесі він є боржником та законом для нього встановлений інший порядок вирішення даного питання (шляхом звернення до суду зі скаргою відповідно дорозділу VII ЦПК України).

Щодо позовної вимоги про скасування арешту майна, накладеного на підставі постанови («ухвали») про арешт майна № 24/3-16/0, винесеної 30.05.2001 Полтавською міжрайонною природоохоронною прокуратурою, слід зазначити, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом, потрібно розглядати за правилами цивільного судочинства.

Частиною 4 ст. 188 ЦПК України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положеньстатті 188цього Кодексу). Таким чином, процесуальним законом на момент відкриття провадження у справі передбачено правові наслідки подання позову з порушенням правил об`єднання позовних вимог.

Слід зауважити, що повернення позовної заяви, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки позивач має право повторно звернутися до суду усунувши допущені порушення процесуального законодавства шляхом подачі окремого позову в поряду загального позовного провадження та скарги за правилами розділу VII ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 260, 261, 353-355 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Новосанжарського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Полтавської обласної прокуратури в особі спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) про зняття арешту з нерухомого майна повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Кашуба М. І.