Постанова

від 10.09.2024 по справі 620/15941/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/15941/23

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» про ухвалення додаткового судового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Чернігівській області від 19.07.2023 №9216259/41565105 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 08.08.2022 в ЄРПН; від 19.07.2023 №9216258/41565105 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 16.08.2022 в ЄРПН;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН складені товариством податкові накладні №1 від 08.08.2022 та №2 від 16.08.2022 датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 позов задоволено.

Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.2024:

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» судові витрати в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп;

- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» судові витрати в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Не погодившись із такими рішеннями, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційні скарги, які постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2024 залишені без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 та додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 - без змін.

У подальшому, позивачем подано до суду апеляційної інстанції клопотання про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла виходить із такого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС).

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано: договір про надання правової допомоги від 23.10.2023, додаткову угоду №3 від 15.02.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 18.03.2024, платіжну інструкцію від 03.01.2024 №2, ордер на надання правничої допомоги серії СВ №1081851 від 18.03.2024

Згідно вказаних документів адвокатом були надані послуги на суму 10000 грн щодо аналізу апеляційних скарг, судової практики та податкового законодавства, розроблення правової позиції, консультування клієнта, підготовки та подання відзиву на апеляційні скарги, підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

При цьому, судом враховується, що у додатковій угоді №3 від 15.02.2024 сторони погодили розмір винагороди адвоката у фіксованій формі - 10 000 грн, що не залежить фактичного обсягу наданих послуг та об`ємів витраченого адвокатом часу. Також сторони погодили можливість оплати послуг до 30.09.2024.

Відтак, позивачем доведений розмір понесених ним витрат на правову допомогу.

Відповідачем подано заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, у якій він посилається на те, що заявлений до відшкодування розмір витрат не є розумним, оскільки предмет позову не є неординарним, спір не потребував значних затрат часу, не вимагав значного обсягу юридичної а технічної роботи для адвоката. Відповідач також вказує про те, що заявлені витрати не є неминучими.

Проте, колегія суддів не погоджується із такими доводами відповідача та вважає, що заявлений до відшкодування розмір витрат є у повній мірі співмірним предмету та складності даного спору, а також обсягу та характеру роботи, що виконана адвокатом. Зважаючи на те, що позивач вправі використовувати професійну правову допомогу, безпідставним є твердження відповідача про те, що вказаних витрат можна було уникнути.

Зважаючи на викладене, відшкодування позивачу 10 000 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції є співмірним та справедливим.

Керуючись статтями 34, 134, 139, 243, 252, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44024124, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» (код ЄДРПОУ 41565105, вул. Київська, 11, м. Чернігів, 14005) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова