Постанова

від 10.09.2024 по справі 320/1379/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/1379/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Панова Г.В.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімпром» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімпром» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Укрхімпром») звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідачі, ДПС України) в якому просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних: № 187 від 12.04.2021; № 188 від 12.04.2021; № 133 від 07.04.2021, № 144 від 08.04.2021; №145 від 08.04.2021; №146 від 08.04.2021; № 119 від 06.04.2021; № 120 від 08.04.2021; №159 від 08.04.2021; № 20 від 01.04.2021; № 83 від 02.04.2021; № 84 від 05.04.2021; №112 від 06.04.2021; № 114 від 07.04.2021; № 136 від 07.04.2021; №151 від 08.04.2021; № 148 від 08.04.2021; № 113 від 08.04.2021; № 154 від 08.04.2021; №161 від 08.04.2021; №160 від 08.04.2021; №156 від 08.04.2021; №155 від 08.04.2021 р.; № 137 від 09.04.2021; № 169 від 09.04.2021; №170 від 09.04.2021 р.; № 138 від 12.04.2021; № 184 від 12.04.2021; № 132 від 07.04.2021; №53 від 01.04.2021; № 168 від 09.04.2021.; № 181 від 12.04.2021; № 182 від 12.04.2021; №183 від 12.04.2021; № 185 від 12.04.2021; №164 від 09.04.2021; №97 від 02.04.2021; № 96 від 08.04.2021; №109 від 05.042.021; №115 від 06.04.2021; № 116 від 06.04.2021; № 28 від 01.04.2021; № 90 від 02.04.2021; № 91 від 09.04.2021 р.; № 126 від 07.04.2021; №104 від 05.04.2021; №86 від 02.04.2021; № 87 від 02.04.2021; № 142 від 08.04.2021; № 143 від 08.04.2021; № 34 від 08.04.2021; № 158 від 08.04.2021; №108 від 05.04.2021; № 24 від 01.04.2021; № 129 від 07.04.2021; № 130 від 09.04.2021; № 48 від 01.04.2021; № 106 від 05.04.2021; № 72 від 02.04.2021; № 117 від 06.04.2021; № 118 від 12.04.2021; № 147 від 08.04.2021; № 85 від 02.04.2021; № 141 від 07.04.2021; № 89 від 02.04.2021; № 71 від 02.04.2021; № 121 від 06.04.2021; № 176 від 12.04.2021; № 177 від 12.04.2021; № 69 від 01.04.2021 р.: № 165 від 09.04.2021, №99 від 05.04.2021; № 190 від 12.04.2021; № 73 від 07.04.2021; № 74 від 07.04.2021; № 125 від 07.04.2021; № 94 від 02.04.2021; № 95 від 12.04.2021; № 111 від 06.04.2021; № 167 від 12.04.2021; № 140 від 07.04.2021; № 186 від 12.04.2021; № 42 від 01.04.2021; № 44 від 02.04.2021; № 43 від 06.04.2021; № 224 від 07.04.2021; № 225 від 08.04.2021; №м 226 від 09.04.2021; № 131 від 07.04.2021; № 178 від 12.04.2021; № 92 від 02.04.2021; № 192 від 12.04.2021 направлених уповноваженою особою ТОВ «Укрхімпром»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні ТОВ «Укрхімпром»: № 187 від 12.04.2021; № 188 від 12.04.2021; № 133 від 07.04.2021, № 144 від 08.04.2021; №145 від 08.04.2021; №146 від 08.04.2021; № 119 від 06.04.2021; № 120 від 08.04.2021; №159 від 08.04.2021; № 20 від 01.04.2021; № 83 від 02.04.2021; № 84 від 05.04.2021; №112 від 06.04.2021; № 114 від 07.04.2021; № 136 від 07.04.2021; №151 від 08.04.2021; № 148 від 08.04.2021; № 113 від 08.04.2021; № 154 від 08.04.2021; №161 від 08.04.2021; №160 від 08.04.2021; №156 від 08.04.2021; №155 від 08.04.2021 р.; № 137 від 09.04.2021; № 169 від 09.04.2021; №170 від 09.04.2021 р.; № 138 від 12.04.2021; № 184 від 12.04.2021; № 132 від 07.04.2021; №53 від 01.04.2021; № 168 від 09.04.2021.; № 181 від 12.04.2021; № 182 від 12.04.2021; №183 від 12.04.2021; № 185 від 12.04.2021; №164 від 09.04.2021; №97 від 02.04.2021; № 96 від 08.04.2021; №109 від 05.042.021; №115 від 06.04.2021; № 116 від 06.04.2021; № 28 від 01.04.2021; № 90 від 02.04.2021; № 91 від 09.04.2021 р.; № 126 від 07.04.2021; №104 від 05.04.2021; №86 від 02.04.2021; № 87 від 02.04.2021; № 142 від 08.04.2021; № 143 від 08.04.2021; № 34 від 08.04.2021; № 158 від 08.04.2021; №108 від 05.04.2021; № 24 від 01.04.2021; № 129 від 07.04.2021; № 130 від 09.04.2021; №48 від 01.04.2021; № 106 від 05.04.2021; № 72 від 02.04.2021; № 117 від 06.04.2021; № 118 від 12.04.2021; № 147 від 08.04.2021 ; № 85 від 02.04.2021; № 141 від 07.04.2021; № 89 від 02.04.2021; № 71 від 02.04.2021; № 121 від 06.04.2021; № 176 від 12.04.2021; № 177 від 12.04.2021; № 69 від 01.04.2021 р.: № 165 від 09.04.2021, №99 від 05.04.2021; № 190 від 12.04.2021; № 73 від 07.04.2021; № 74 від 07.04.2021; № 125 від 07.04.2021; № 94 від 02.04.2021; № 95 від 12.04.2021; № 111 від 06.04.2021; № 167 від 12.04.2021; № 140 від 07.04.2021; № 186 від 12.04.2021; № 42 від 01.04.2021; № 44 від 02.04.2021; № 43 від 06.04.2021; № 224 від 07.04.2021; № 225 від 08.04.2021; №м 226 від 09.04.2021; № 131 від 07.04.2021; № 178 від 12.04.2021; № 92 від 02.04.2021; № 192 від 12.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання 30 квітня 2021 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2022 адміністративну справу 320/17229/21 ТОВ «Укрхімпром» до ДПС України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії роз`єднано позовні вимоги, виділивши в самостійні провадження позовні вимоги.

Адміністративній справі за позовом ТОВ «Укрхімпром» до ДПС України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії щодо відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 108 від 05.04.2021; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №108 від 05.04.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання 30 квітня 2021 року Відділом документального забезпечення та контролю присвоєно окремий унікальний номер справи № 320/1379/22.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ДПС України подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрхімпром» (ідентифікаційний код 31414251) зареєстроване в якості юридичної особи 09.08.2001, дата запису 03.02.2005 та розташоване за адресою: 09000, Київська область, Сквирський район, м. Сквира, вул. Самгородоцька, буд.7, що підтверджується відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до відомостей коду КВЕД видами економічної діяльності ТОВ «Укрхімпром» є: 46.90 неспеціалізована оптова торгівля (основний); 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.75 оптова торгівля хімічними продуктами; 47.76 роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах; 49.20 вантажний залізничний транспорт; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.10 складське господарство; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.23 допоміжне обслуговування авіаційного транспорту; 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.90 інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 77.31 надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковування; 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві.

За наслідками взаємовідносин ТОВ «Укрхімпром» із приватним сільськогосподарським підприємством «СТЕП» за договором поставки №12КДКД/21 від 26.11.2020, доповненням до якого погоджена вартість товару та передбачена передплата, після отримання коштів від покупця, ТОВ «Укрхімпром» було складено податкову накладну за №108 від 05.04.2021 р. на суму 8246,88 грн. у т. ч. ПДВ (20%) 1374,48 грн., яка була скріплена КЕП Директора ОСОБА_1 та надіслана 30.04.2021 р. до податкового органу для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до квитанції № 1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних документ не прийнято, виявленні порушення: порушено вимоги статті 6 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг - кваліфікований електронний підпис особи НОМЕР_1 ОСОБА_1, яким засвідчені електронні документи, не є чинним на дату складання податкової накладної.

Зареєстровані підписи особи:

- директор з 13.04.2021 по 30.04.2021

- директор з 15.04.2021 по 30.06.2022.

Не погоджуючись з відмовою відповідача у прийнятті до реєстрації податкової накладної № 108 від 05.04.2021 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом безпідставно не прийнято до реєстрації податкову накладну позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки у даному випадку реєстрація податкових накладних здійснена директором підприємства, яка мала відповідні повноваження.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України).

За правилами п. 61.1 та п. 61.2 статті 61 РК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Положеннями статті 62 ПУ України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

- чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

- наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

- дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктами 13-15 Порядку № 1246 передбачено, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за наслідком перевірки податкової накладної ТОВ «Укрхімпром» від 05.04.2021 року № 108 сформовано квитанцію від 30.04.2021, в якій зазначено: документ не прийнято, виявленні порушення - порушено вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» - кваліфікований електронний підпис особи НОМЕР_1 ОСОБА_1, яким засвідчений електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної.

Правовими положеннями статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Тобто, з наведених в статті 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначень вбачається, що суб`єктами електронного документообігу є автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

Наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261) затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби- України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису (далі також - Порядок).

Пунктами 1-7 розділу ІІ наведеного Порядку передбачено, суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»;

перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

23 квітня 2021 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України № 378 від 21 квітня 2021 року «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних».

Вказаною постановою було викладено в новій редакції порядок накладання підпису на податкові накладні:

10. До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

Розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду), відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.10.2021 року ТОВ «Укрхімпром» звернулось до ДПС України з листом за вих. № 51, в якому останній просив врегулювати ситуацію та зареєструвати податкові накладні в реєстрації яких було відмовлено.

15.11.2021 року ТОВ «Укрхімпром» було отримано від ДПС України листа за вих. №256/6/99-00-12-02-05-06 від 12.11.2021 року про відмову в реєстрації податкових накладних та вказано про те, що податкові накладні надіслані на реєстрацію ТОВ «Укрхімпром», складені з 01.04.2021 р. по 12.04.2021 р., до набуття права підпису електронних документів ОСОБА_1 , а тому реєстрація неможлива.

Тобто, ДПС України вільно інтерпретовані умови перевірки при реєстрації податкових накладних, що врегульовані нормами п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року для Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів та стосуються відповідності електронного підпису.

Зокрема, що податкова накладна приймається на реєстрацію виключно у випадку, коли підписана Кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи, що є чинним як на дату виникнення податкового зобов`язання по ПДВ (податкової накладної), так і на дату реєстрації.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказаний висновок не відповідає діючим нормам Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних та ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, з 11.04.2021 року на підставі рішення одноособового учасника ТОВ «Укрхімпром» № 07-04-2021 від 07 квітня 2021 року на посаду Директора ТОВ «Укрхімпром» була призначена ОСОБА_1 . Враховуючи вищевказані обставини, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.04.2021 року були внесені відомості про зміну директора ТОВ «Укрхімпром», що підтверджується даними відповідного Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який наявний у матеріалах справи , а дана обставина не спростована податковим органом.

У квітні 2021 року, за результатами фінансово-господарської діяльності, у позивача виникли податкові зобов`язання по ПДВ, відповідно до вимог чинного законодавства, останнім було складено податкову накладну від 05.04.2021 року №108.

У той же час, відповідно до діючого порядку їх направлено через Автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДПС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних новим директором ОСОБА_1 30 квітня 2021 року.

Тобто, у позивача, як платника податків, момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та її зареєструвати мають тривалий час. Перший виникає за датою настання першої події, у відповідності до статті 187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абз. 14 - 18 п. 201.10. статті 201 ПК України.

Враховуючи, що між цими моментами у підприємства змінився директор, та відповідно було змінено і кваліфікований електронний підпис директора, останнім було подано податкові накладні для реєстрації в межах граничних строків та межах чинності підпису нового директора - ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що станом на момент реєстрації податкових накладних, директором ТОВ «Укрхімпром» була ОСОБА_1 , яка мала повноваження, щодо реєстрації документів та електронний підпис якої був чинним, що підтверджується інформацією наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

При цьому, податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами, що станом на час реєстрації податкових накладних підпис директора позивача ОСОБА_1 був нечинним.

У свою чергу, посилання відповідача, що надіслані ТОВ «Укрхімпром» 30 квітня 2021 року податкові накладні, які датовані з 01 квітня 2021 року по 12 квітня 2021 року, не можуть бути підписані електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , є необґрунтованими, оскільки до Єдиного реєстру податкових накладних спірні податкові накладні надіслані 30 квітня 2021 року, тобто в період, коли ОСОБА_1 вже займала посаду директора ТОВ «Укрхімпром» та мала відповідні повноваження.

Водночас, у свою чергу, з огляду на те, що податкові накладні за період з 01 квітня 2021 року по 12 квітня 2021 року повинні були бути відправлені на реєстрацію в ЄРПН до 30 квітня 2021 року, як про те зазначено в приписах податкового законодавства та зміною керівництва ТОВ «Укрхімпром» у цей період, спірні податкові накладні на реєстрацію були відправлені повноважним керівником на той момент, ОСОБА_1 із використанням електронного цифрового підпису останньої.

Разом з тим, відповідно до отриманих квитанцій, вбачається, що перевірку на чинність кваліфікованого електронного підпису особи ОСОБА_1 на момент реєстрації податкових накладних, контролюючим органом здійснено не було.

Отже, контролюючим органом було неправомірно видано квитанцію про неприйняття податкової накладної, адже жодних належних причин, що заважали ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, встановлено не було.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що контролюючим органом був здійснений формальний підхід до перевірки інформації в поданій для реєстрації податковій накладній № 108 від 05.04.2021 року позивача, що порушує право останнього і перешкоджає виконанню його обов`язку, встановленого пункту 201.1 статті 201 ПК України.

Крім того, діючий порядок не передбачає такої підстави для відхилення реєстрації податкової накладної, як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації. У даному випадку реєстрація податкових накладних здійснена директором підприємства - ОСОБА_1 , яка мала відповідні повноваження станом на момент подачі податкової накладної № 108 від 05.04.2021 року.

Отже, жодних порушень вимог чинного законодавства ТОВ «Укрхімпром» допущено не було, а контролюючим органом безпідставно не прийнято податкову накладну № 108 від 05.04.2021 року.

Відповідно до змісту статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм КАС України колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання дій протиправними, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 05.04.2021 року № 108 виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення, у даному випадку, не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

А тому, позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну ТОВ «Укрхімпром» від 05.04.2021 року № 108, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржуване рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Враховуючи зазначене, суд дотримується позиції, яка викладена в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої Суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У зв`язку з викладеним, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання зареєструвати відповідну податкову накладну, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 10.09.2024