Постанова

від 09.09.2024 по справі 320/42916/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/42916/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕЙМДЕВ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "ГЕЙМДЕВ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

18 липня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від позивача, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши учасників справи, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управління ДПС у м. Києві та Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено фактичні перевірки на господарських одиницях (зали гральних автоматів) товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕЙМДЕВ».

За результатами проведених фактичних перевірок податковим органом складено Акти перевірок від 14.10.2022 року №30677/26/15/07/43397203, від 14.10.2022 року №30671/26/15/07/43397203, від 07.07.2023 року 21130/20/37/рро/43397203, від 06.07.2023 року №47765/26/15/07/43397203, від 06.07.2023 року №47766/26/15/07/43397203, від 26.05.2023 року №39717/26/15/07/43397203, від 14.10.2022 року №30678/26/15/07/43397203, від 26.05.2023 року №39773/26/15/07/43397203, від 26.05.2023 року №16375/20/2615/рро/43397203, від 06.07.2023 року №47797/26/15/07/43397203 та від 26.05.2023 року №39713/26/15/07/43397203, відповідно до висновків яких встановлено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Не погоджуючись з висновками вказаних Актів перевірок, позивачем подано до контролюючого органу письмові заперечення від 27.10.2022 року №27/10/22-1, від 17.11.2022 року №17/11/22-1, від 17.11.2022 року №17/11/22-2, від 09.06.2023 року №09/06/23-1, від 09.06.2023 року №09/06/23-2 та від 09.06.2023 року №09/06/23-3, за результатами розгляду яких податковим органом відповідно до рішень від 10.11.2022 року №64149/6/26-15-07-07-01-07, від 01.12.2022 року №17879/1/26-15-07-07-03-07, від 01.12.2022 року №17880/1/26-15-07-07-03-07, від 22.06.2023 року №24079/1/26-15-07-07-01-07, від 22.06.2023 року №24080/1/26-15-07-07-03-07 та від 22.06.2023 року №24078/1/26-15-07-07-01-07 висновки Актів перевірок залишено без змін, а заперечення ТОВ «ГЕЙМДЕВ» - без задоволення.

На підставі висновків Актів перевірок від 14.10.2022 року №30677/26/15/07/43397203, від 14.10.2022 року №30671/26/15/07/43397203, від 07.07.2023 року 21130/20/37/рро/43397203, від 06.07.2023 року №47765/26/15/07/43397203, від 06.07.2023 року №47766/26/15/07/43397203, від 26.05.2023 року №39717/26/15/07/43397203, від 14.10.2022 року №30678/26/15/07/43397203, від 26.05.2023 року №39773/26/15/07/43397203, від 26.05.2023 року №16375/20/2615/рро/43397203, від 06.07.2023 року №47797/26/15/07/43397203 та від 26.05.2023 року №39713/26/15/07/43397203 Головним управлінням ДПС у м. Києві за порушення ТОВ «ГЕЙМДЕВ» пунктів 1, 2 статті 3 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0524540707 від 07.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 16 720 473,00 грн;

- №0524530707 від 07.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1 586 541,00 грн;

- №0528950707 від 09.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 11 100,00 грн;

- №0528960707 від 09.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 934 084,50 грн;

- №0528930707 від 09.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 3 433 153,50 грн;

- №0524560707 від 07.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 40 170 466,50 грн;

- №0524520707 від 07.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 10 947 763,20 грн;

- №00524570707 від 07.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 6 590 988,00 грн;

- №0528970707 від 09.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 7 500,00 грн;

- №0528940707 від 09.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 3 326 172,00 грн;

- №0524550707 від 07.08.2023 року, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 29 623 138,50 грн.

У порядку адміністративного оскарження, позивачем було подано скаргу від 25.08.2023 року (вх. від 25.08.2023 року №28395/6) з доповненнями (вх. від 29.08.2023 року №28796/6) до Державної податкової служби України, за наслідками розгляду якої рішенням від 20.10.2023 року №31586/6/99-00-06-03-02-06 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).

Дія цього закону поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначеннями, наведеними у статті 2 3акону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

З наведеного слідує, що суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідний розрахунковий документ, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) непроведення розрахункової операції через РРО;

2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі висновків Актів перевірок від 14.10.2022 року №30677/26/15/07/43397203, від 14.10.2022 року №30671/26/15/07/43397203, від 07.07.2023 року 21130/20/37/рро/43397203, від 06.07.2023 року №47765/26/15/07/43397203, від 06.07.2023 року №47766/26/15/07/43397203, від 26.05.2023 року №39717/26/15/07/43397203, від 14.10.2022 року №30678/26/15/07/43397203, від 26.05.2023 року №39773/26/15/07/43397203, від 26.05.2023 року №16375/20/2615/рро/43397203, від 06.07.2023 року №47797/26/15/07/43397203 та від 26.05.2023 року №39713/26/15/07/43397203 товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕЙМДЕВ» притягнуто до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, з яким контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, а саме її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

У даній справі позивача притягнуто до фінансової відповідальності за невиконання обов`язків, встановлених як пунктом 1, так і пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

З матеріалів справи вбачається, що в актах перевірок контролюючим органом також не вказано, що розрахункові операції проводились позивачем не через РРО, або на більшу суму ніж та, яка була проведена через РРО.

Отже, притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР є безпідставним, оскільки безпосередній зміст обов`язку платника податку, який визначений у цьому пункті, полягає у тому, щоб усі розрахункові операції відбувалися саме із застосуванням РРО і на повну суму покупки.

З матеріалів справи вбачається, що під час проведення контролюючим органом фактичних перевірок, за наслідками яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, податковим органом встановлено факти проведення розрахункових операцій без створення та без видачі розрахункових документів відповідної форми та змісту, а саме у виданих розрахункових документах відсутні обов`язкові реквізити, зокрема, ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати, ідентифікатор платіжного пристрою, реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ».

Так, вимоги до змісту розрахункових документів визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13).

Встановлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Пунктом 3 розділу І Положення №13 визначено, що у разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

З аналізу викладеного слідує, що порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР можливе у випадку, якщо у фіскальному чеку відсутні обов`язкові реквізити.

Рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.

Як стверджує позивач, він не допустив порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, оскільки рядки 11-18 не є обов`язковими реквізитами для фіскальних чеків з огляду на те, що ТОВ «ГЕЙМДЕВ» застосовує під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжний термінал, який не з`єднаний / не поєднаний з РРО.

Як вбачається з листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Резонанс-Капітал» від 26.10.2022 року вих.№1-26/10/22, між вказаним Товариством та ТОВ «ГЕЙМДЕВ» було укладено договір №2/211001/ГД/НЗ про організацію інформаційного обміну під час проведення розрахунків за операціями торговельного еквайрингу від 01.10.2021 року.

ТОВ «Фінансова компанія «Резонанс-Капітал» були надані POS-термінали ПАТ АБ «Укргазбанк» для встановлення у господарських одиницях ТОВ «ГЕЙМДЕВ» за адресами: м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 2, приміщення 75; м. Київ, просп. Голосіївський, 70, корпус А, приміщення 30, 129; м. Київ, вулиця Костянтинівська, 7А, А, гр. прим. 1 підв., прим. 6 гр. прим., першого пов., гр. прим. 4,5, 7, 8 другого поверху.

Відсутність поєднання/з`єднання платіжного терміналу та РРО також підтверджується Доповідною запискою Менеджера ІТ ТОВ «ГЕЙМЛЕВ» від 07.07.2023 року, листом ТОВ «Фінкіт» від 07.07.2023 року №1-07072023 та Технічною довідкою Приватного підприємства «Альт-Таб» від 10.07.2023 року №10072023/1, згідно яких РРО за визначеними в Актах перевірки адресами технічно не з`єднані та/або не поєднані з будь-якими іншими пристроями та програмними забезпеченнями, в тому числі, не з`єднані та/або не поєднані із платіжними терміналами (POS-терміналами), які застосовуються під час проведення розрахунків з використанням електронних платіжних засобів (платіжних карток).

Разом з тим, в матеріалах справи містяться Висновок експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 20.10.2023 року №24970/23-71/24971/23-72, Науково-правовий експертний висновок щодо тлумачення і застосування пунктів 2 та 4 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13, Висновок науково-правової експертизи від 24.10.2023 року №126/174-е.

Судом першої інстанції встановлено, що в Науково-правовому експертному висновку щодо тлумачення і застосування пунктів 2 та 4 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року №13, сформовано висновок, «що оскільки ТОВ «ГЕЙМДЕВ» застосовує під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжні термінали, не з`єднані та/або не поєднані з реєстраторами розрахункових операцій, то для фіскальних чеків ТОВ «ГЕЙМДЕВ» не є обов`язковими наступні реквізити: ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12); сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13); вид операції (рядок 14); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18)».

Суд також враховує посилання позивача на роз`яснення Державної податкової служби України від 26.09.2023 року, з яких вбачається, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення №13 рядки 11-18 фіскального заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.

За таких обставин суд першої інстанції правильно встановив, що реєстратори розрахункових операцій, які використовувались позивачем у господарській діяльності, не були та не могли бути поєднані з платіжними терміналами через їх технічні особливості та особливості їх програмного забезпечення, що унеможливлювало здійснення обміну даними між вказаними пристроями. При цьому, відповідальними за інтеграцію програмного забезпечення платіжних терміналів з відповідними реєстраторами розрахункових операцій є саме виробники цих пристроїв.

Верховний Суд в постанові від 03.11.2023 року у справі №640/23582/21 сформулював правову позицію щодо застосування норм пункту 4 розділу ІІ Положення №13.

Зокрема Верховний Суд вказав, що суб`єкт господарювання при здійснені розрахункової операції в розрахунковому документі зазначає рядки 10-17, зазначені в пунктах 2, 4, 5 розділу ІІ Положення №13 (нумерація рядків фіскального чеку в редакції до липня 2021 року) лише у разі застосування під час проведення розрахунків електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій. У разі, якщо платіжний термінал не з`єднаний з РРО, господарюючий суб`єкт не зобов`язаний вказувати ці реквізити в розрахунковому документі. В такому випадку немає підстав розцінювати невідповідність (нероздрукування, невидача) розрахункового документу встановленим вимогам, як порушення п.п.1,2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Діючим законодавством не встановлено обов`язку використовувати лише платіжні термінали, з`єднанні або поєднанні з РРО/ПРРО. Незаповнення у фіскальному чеку рядків 10 - 17 не змінює встановленого факту придбання товару покупцем у визначеного продавця, а згаданий чек підтверджує виконання розрахункової операції.

З урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, встановлених під час судового розгляду обставин та досліджених доказів, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача про порушення позивачем норм Закону №265/95-ВР, у зв`язку з формуванням та видачею фіскальних чеків без заповнення рядків 11-18, передбачених п.2 розділу ІІ Положення №13.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 1 статті 17 Закону Закону 265/95-ВР.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.

Повний текст виготовлено: 11 вересня 2024 року.