Постанова

від 10.09.2024 по справі 320/7681/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року Справа № 320/7681/24

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Епель О.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

за участі секретаря Бродацької І.А.,

представника Позивача Єлисеєвої А.М.,

представника Відповідача Малихіної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київміськоформлення»

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Приватне акціонерне товариство «Київміськоформлення» (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - Відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 21.07.2023 №500790410.

В обґрунтування заявлених вимог, Позивач наполягав на тому, що він був звільнений від нарахування та сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю, оскільки земельна ділянка розташована на територіях, де ведуться(велися) бойові дії.

Позивач стверджував, що податкове повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте на підставі протиправних висновків, викладених в акті перевірки.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган, здійснюючи дослідження достовірності та повноти декларування позивачем податкового зобов`язання за звітний період, вийшов за межі предмету камеральної перевірки, оскільки її предметом питання, яке у відповідності до вимог ПК України має перевірятися контролюючим органом шляхом проведення документальної перевірки.

Таким чином суд дійшов висновку, що вказаний акт камеральної перевірки є доказом, здобутим з порушенням норм ПК України, що призводить до визнання перевірки незаконною. Відповідно, прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення не є протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, зазначаючи, що якщо під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган на підставі інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов`язання відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов`язань.

В контексті таких доводів Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.01.2022 у справі № 440/2547/22.

Також контролюючий орган зазначає, що Позивач мав право уточнити свої узгоджені податкові зобов`язання лише за період з 01.03 по 31.12.2022, оскільки територія м.Києва була включена до переліку «Території активних бойових дій» лише з лютого по квітень 2022 року. Таким чином, задекларовані Позивачем податкові зобов`язання за 2023 рік суперечать вимогам чинного законодавства.

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм матеріального права.

4. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 та від 23.07.2024 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5. Від Позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у кому він просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на правильності висновків суду першої інстанції та безпідставності доводів апеляційної скарги.

6. У судовому засіданні представниця Апелянта підтримала правову позицію, викладену письмово та надала додаткові пояснення щодо підстав апеляційного оскарження. Зокрема наполягала на помилковості висновків суду першої інстанції про необхідність проведення саме документальної перевірки, оскільки діяв мораторій на їх проведення. Представниця Апелянта просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Представниця Позивача у судовому засіданні наполягала на власній правовій позиції, яка вже неодноразово була викладена як у позовній заяві, так і у відзиві на апеляційну скаргу. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

7. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

8. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 09.06.2023 ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за податковий (звітний) період 2023 рік.

За результатами даної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 09.06.2023 №43690/Ж5/26-15-04-10-03/32955565, відповідно до якого встановлено, що сума податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб обчислена ПрАТ «Київміськоформлення» в уточненій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за податковий (звітний) період 2023 року є нижчою, ніж визначено за результатами камеральної перевірки.

На підставі вказаного акту ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №500790410 від 21.07.2023, яким збільшено податкове зобов`язання ПрАТ «Київміськоформлення`за платежем «орендна плата з юридичних осіб» за січень-квітень 2023 року у розмірі 2 004 222, 80 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 002 111, 40 грн.

9. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 393 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 441.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 442 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Водночас, як визначено у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених дим Кодексом податків та зборів.

Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Висновки суду апеляційної інстанції.

10. Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє стверджувати, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

11. Натомість своєчасність, достовірність, повнота нарахування податків є предметом документальної перевірки, якій властиві зовсім інші ознаки в залежності від її виду (виїзна, невиїзна, планова, позапланова).

12. Як вбачається з матеріалів справи, Апелянт у спірних відносинах провів камеральну перевірку щодо правильності нарахування Позивачем земельного податку та встановив порушення п. 286.2 ст. 286; п.п.288.1, 288.4 ст. 288; пп.69.14 п.69 підр.10 р.ХХ ПК України.

13. При цьому, Апелянт не зазначає про наявність в уточнюючій податковій декларації будь-яких арифметичних та/або методологічних помилок, допущених платником податків.

14. З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предметом камеральної перевірки фактично було питання визначення розміру земельного податку.

15. Водночас, слід зазначити, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати Позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності.

16. Колегія суддів звертає увагу, що камеральна перевірка є способом контролю за належним здійсненням реєстраційно-облікової функції органу податкового контролю, у той час, як винятково за наслідками документальної перевірки здійснюється безпосередньо визначення правильності й донарахування усіх видів податкових зобов`язань.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 640/7643/21, від 29 листопада 2023 року у справі № 640/12406/19.

17. Щодо посилання Апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.01.2022 у справі №440/2547/22 колегія суддів зазначає, що висновки суду у справі №320/7681/24 не суперечать висновкам, сформованими касаційним судом.

18. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Апелянт вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним.

19. При цьому, судова колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що протиправні дії не можуть зумовлювати настання правомірних наслідків.

20. Вказана позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом та відповідає доктрині під умовною назвою "плоди отруйного дерева", сформульованій Європейським судом з прав людини у справах "Гефген проти Німеччини", "Нечипорук і Йонкало проти України", "Яременко проти України", відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з цих джерел, будуть такими ж. Докази, отримані з порушенням встановленого порядку, призводять до несправедливості процесу в цілому, незалежно від їх доказової сили.

21. У рішеннях у справах "Балицький проти України", "Тейксейра де Кастро проти Португалії", "Шабельник проти України" ЄСПЛ застосував різновид цієї доктрини та вказав, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших.

22. Доводи Апелянта, висловлені ним у судовому засіданні, про те, що порушення були встановлені під час проведення саме камеральної перевірки, оскільки на проведення документальних перевірок діяв мораторій, колегія суддів вважає необґрунтованими та до уваги не приймає з огляду на викладене вище.

23. Посилання контролюючого органу у апеляційній скарзі на виявлені порушення, які зафіксовані актом перевірки, є безпідставними, оскільки як вже зазначалося раніше, відповідач не наділений правом перевіряти достовірність та повноту нарахування податку з орендної плати з юридичних осіб в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, відтак акт перевірки у розумінні положень статті 74 КАС України є недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття податкового повідомлення-рішення.

24. Аналізуючи всі доводи апелянта, судова колегія також враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

25. Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

26. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

27. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби у м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року - без змін.

28. Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 11 вересня 2024 р.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк