Постанова

від 10.09.2024 по справі 140/649/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/649/24 пров. № А/857/10812/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року (ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у м. Луцьку суддею Лозовським О.А.) у справі № 140/649/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, Міністерства юстиції України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ), Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» про визнання дії та бездіяльності протиправними,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформленого протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 06.11.2023 №122/11/23 в частині застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та наказу Міністерства юстиції України від 20.11.2023 №2649/7 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ним, як ліквідатором банкрута ПрАТ «Росава» належним чином виконувались і виконуються покладені на нього обов`язки в межах справи про банкрутство №911/2498/18 (911/2753/20), відповідно до предмету позапланової перевірки, а також не допущено порушення вимог абзаців 2, 3, 6 та 13 частини 1 статті 61, частини 1 статті 63 КУзПБ, які це відображені у Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.10.2023 №19/23.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржили Міністерство юстиції України та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).

Міністерство юстиції України в апеляційній скарзі вважає рішення суду таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що Комісією за результатами розгляду подання, дослідивши всі наявні матеріали, які стосуються питання вчинення дисциплінарного проступку (довідку, пояснення, акт), заслухавши учасників засідання, прийнято рішення щодо застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Таким чином, Кодексом, Порядком та Положенням визначено чіткий порядок та зрозумілі підстави проведення перевірок, розгляду питання дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих та прийняття відповідного рішення, які у повному обсязі дотримані Міністерством та Комісією.

Також зазначає, що після вивчення та аналізу матеріалів проведеної перевірки, врахувавши ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого проступку, а також відсутність попередніх притягнень арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, за результатом розгляду питання пункту другого порядку денного Комісія прийняла рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Звертає увагу суду, що у позовній заяві позивач не стверджував про недопущення ним відповідних порушень, а лише не погоджувався із визначенням їх сукупності як грубих та подальшим накладенням на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, що не враховано судом першої інстанції.

Зазначає, що позивачем при виконанні повноважень арбітражного керуючого було вчинено грубе порушення вимог законодавства про банкрутство, що полягало у сукупності дій (повноважень), які неналежним чином виконував Позивач, що призводить до порушення прав та інтересів як боржника так і його кредиторів. Таким чином, всі складові дисциплінарного проступку, вчиненого Позивачем під час здійснення своєї діяльності зазначені в Акті та підтвердилися на засіданні Комісії

Вважає, що Комісія дійшла обґрунтованого висновку про грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог абзаців другого, третього, шостого та тринадцятого частини першої статті 61 Кодексу, а саме не прийняття у своє відання майна боржника, та не забезпечено його збереження, неналежно виконуються функції з управління та розпорядження майном банкрута, неналежно виконуються повноваження керівника (органів управління) банкрута та не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

З огляду на наведене вище, вважає Комісією вірно застосовано дисциплінарне стягнення з урахуванням тяжкості вчинення дисциплінарного проступку, що не враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) в апеляційній скарзі зазначає, що судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано неправильну правову оцінку діям відповідача, з неправильним застосуванням норм матеріального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що з урахуванням доказів усунення порушень та надання належного обґрунтування щодо кожного грубого порушення Довідки №19/23 Центральним міжрегіональним управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.10.2023 №19/23 (далі - Акт №19/23), з якого слідує, що за результатами проведеної перевірки було виявлено порушення, які є підставою для винесення державним органом з питань банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, а саме: грубо порушено вимоги абзаців 2, 3, 6 та 13 частини 1 статті 61, частини 1 статті 63 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а саме: не прийнято у своє відання майно боржника та не забезпечено його збереження, неналежно виконуються функції з управління та розпорядження майном банкрута, неналежно виконуються повноваження керівника (органів управління) банкрута та не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; грубо порушено вимоги частини третьої статті 12 КУзПБ та абзаців шостого, сьомого частини першої статті 61 КУзПБ, а саме під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий діяв недобросовісно, нерозсудливо та без врахування мети, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), що призвело до неможливості оскарження ПрАТ «Росава» в касаційному порядку рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі №911/2498/18 (911/2753/20) та не отримання боржником коштів на суму 324 877 175,13 грн у разі задоволення позову та відповідно збільшення ліквідаційної маси. На підставі вказаного акту №19/23 до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих було подання до притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Зазначає, що за результатами проведеної перевірки Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) було складено пропозицію про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. 06.11.2023 відбулося засідання, згідно з пунктом другим порядку денного Комісією розглядалося подання від 10.10.2023 № 1669 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі листа - пропозиції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.10.2023 № 51722/10.2-23/вх.43508/10-23. Після вивчення та аналізу матеріалів проведеної перевірки, врахувавши ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого проступку, а також відсутність попередніх притягнень арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, за результатом розгляду питання пункту другого порядку денного Комісія прийняла рішення застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Оскаржуване дисциплінарне стягнення не є найсуворішим, а законодавцем визначено дискреційні повноваження Комісії щодо застосування стягнень.

ОСОБА_1 не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційні скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 у відповідності до Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №309 від 28.02.2013 є арбітражним керуючим.

На підставі скарги Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонд» від 16.08.2023 б/н, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) в період з 18.09.2023 по 22.09.2023 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним повноважень ліквідатора у справі № 911/2498/18 про банкрутство ПАТ «Росава».

За результатами проведеної перевірки комісією складено Довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 22.09.2023 №16/23.

На вказану довідку позивачем, як ліквідатором ПрАТ «Росава», були надані письмові пояснення та документальні підтвердження дотримання вимог Кодексу України з процедур банкрутства та виконання належним чином своїх повноважень, зокрема, формування ліквідаційної маси ПрАТ «Росава», задоволення вимог кредиторів у справі №911/2498/18, а також виявлення, повернення та збереження майна боржника.

Однак, Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) складено Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.10.2023 №19/23, яким, серед іншого, встановлено наступні порушення:

- порушення вимог абзаців другого, третього, шостого та тринадцятого частини першої статті 61 Кодексу, а саме, не прийнято у своє відання майно боржника та не забезпечено його збереження, неналежно виконуються функції з управління та розпорядження майном банкрута, неналежно виконуються повноваження керівника (органів управління) банкрута та не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

- порушення вимог частини третьої статті 12 Кодексу та абзаців шостого, сьомого частини першої статті 61 Кодексу, а саме, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий діяв недобросовісно, нерозсудливо та без врахування мети, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), що призвело до неможливості оскарження ПАТ «Росава» в касаційному порядку рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі № 911/2498/18 (911/2753/20) та не отримання боржником коштів на суму 324 877 175,13 грн у разі задоволення позову та відповідно збільшення ліквідаційної маси.

За результатами проведеної перевірки Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ) було складено пропозицію про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до витягу з протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 06.11.2023 №122/11/23 про розгляд подання від 10.10.2023 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі листа - пропозиції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.10.2023 № 51722/10.2-23/вх.43508/10-23, на засіданні Комісії було прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді «догани».

20.11.2023 Міністерством юстиції України прийнято наказ № 2649/7 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани», яким на позивача накладено зазначене дисциплінарне стягнення.

Позивач, не погоджуючись з рішенням про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що при прийнятті спірного рішення Дисциплінарною комісією не було враховано вини позивача, обставин вчинення порушення та його тяжкість, що є підставами вважати, що спірне рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 06.11.2023 №122/11/23 не відповідає вимогам, передбаченим статті 2 КАС України, оскільки відповідач-2 не врахував вимог частини 2 статті 23 КУзПБ при його винесенні, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що наказ Міністерства юстиції України №2649/7 від 20.11.2023 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани» винесений на підставі рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, оформлене протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 06.11.2023 №122/11/23, якому судом надано правову оцінку, а тому також є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено статтею 10 Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий з моменту постановлення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства-боржника. Одна й та сама особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Кодексу. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Вимогами частини 3 статті 11 КУзПБ встановлено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

Положеннями статті 20 КУзПБ визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.

Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

У разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.

Процедуру організації та проведення перевірок діяльності арбітражних керуючих (далі - перевірка), повноваження осіб, які здійснюють перевірки, права й обов`язки арбітражних керуючих під час проведення перевірок, порядок оформлення результатів перевірки, порядок підготовки за результатами перевірки подання на Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (далі - Дисциплінарна комісія) про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності встановлює Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 №3928/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2019 за №1228/34199 (далі - Порядок №3928/5).

Пунктом 2 розділу І Порядку №3928/5 передбачено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін`юсту (далі - територіальні органи Мін`юсту) за згодою Мін`юсту. Мін`юст та його територіальні органи є органами контролю.

Згідно з пунктами 3, 6, 7 та 9 розділу ІІ Порядку №3928/5, здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки; складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень; складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Пунктами 6, 7 та 9 розділу ІІ Порядку № 3928/5 передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.

Предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.

Позапланову перевірку проводить територіальний орган Мін`юсту за наявності згоди Мін`юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами четвертим, п`ятим пункту 6 цього розділу.

Як передбачено пунктом 1 розділу V Порядку №3928/5, в останній день перевірки орган контролю складає та підписує довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 7) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється, або його представнику, інший зберігається в органі контролю.

За приписами пунктів 3, 13 розділу VI Порядку №3928/5 Комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, орган контролю обов`язково зазначає про це в Акті перевірки.

У випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання Акта перевірки надсилає до структурного підрозділу Мін`юсту пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. До пропозиції орган контролю додає завірені належним чином копію Акта перевірки та копії усіх документів, що є невід`ємною частиною Акта перевірки.

В розділі VII Порядку №3928/5 визначено, що підставами для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є: вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення Припису чи Розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим Розпорядження в терміни, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника; встановлення за результатами перевірки факту зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; встановлення за результатами моніторингу осіб, які пройшли підвищення кваліфікації, факту непроходження арбітражним керуючим підвищення кваліфікації в порядку, встановленому Мін`юстом.

Види дисциплінарних стягнень, що накладаються на арбітражного керуючого, наведені у п. 4 Розділу VII Порядку, а саме: попередження; догана; тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Протягом п`яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін`юсту від органу контролю пропозиції щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності структурний підрозділ Мін`юсту готує та вносить до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (далі - Подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома. Подання має містити висновок структурного підрозділу Мін`юсту щодо відповідності висновків Акта перевірки або акта про відмову арбітражного керуючого в проведенні перевірки законодавству з питань банкрутства. До Подання додається пропозиція органу контролю з усіма додатками.

Відповідно до статті 23 КУзПБ, до арбітражного керуючого застосовуються такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) догана; 3) тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; 4) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Судом встановлено, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани стали висновки Акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.10.2023 №19/23, яким, серед іншого, встановлено грубе порушення позивачем вимог абзаців другого, третього, шостого та тринадцятого частини першої статті 61 Кодексу, а саме, не прийнято у своє відання майно боржника та не забезпечено його збереження, неналежно виконуються функції з управління та розпорядження майном банкрута, неналежно виконуються повноваження керівника (органів управління) банкрута та не вжито заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; грубе порушення вимог частини третьої статті 12 Кодексу та абзаців шостого, сьомого частини першої статті 61 Кодексу, а саме, під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий діяв недобросовісно, нерозсудливо та без врахування мети, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), що призвело до неможливості оскарження ПАТ «Росава» в касаційному порядку рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі №911/2498/18 (911/2753/20) та не отримання боржником коштів на суму 324 877 175,13 грн у разі задоволення позову та відповідно збільшення ліквідаційної маси.

Тобто в даному випадку підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника

Як вірно зазначено судом, при вирішенні даної справи необхідно встановити чи є дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ПрАТ «Росава» в сукупності, як грубе порушення законодавства, виходячи із положень КУзПБ та Порядку №3928/5.

Судом також враховано, що спеціальне законодавство не містить визначення поняття «грубого порушення», а тому за сталою судовою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 15.11.2019 у справі №813/4449/15, від 12.06.2020 у справі №815/2748/17, від 16.11.2023 у справі №640/16003/22 грубим порушенням арбітражним керуючим є таке порушення вимог, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.

Відповідна правова позиція викладена також і в постанові Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 820/2875/17.

Відповідно при встановлені такого грубого порушення Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих має дослідити наслідки таких порушень, що підтверджують порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника, встановити які саме права та інтереси боржника та/або кредиторів боржника порушені та причинно-наслідковий зв`язок.

Як встановлено судом, у наданих письмових поясненнях №1 від 29.09.2023 на Акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 03.10.2023 №19/23, позивачем зазначено, що ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2023 у справі №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава» код ЄДРПОУ 30253385 ліквідатором призначено ОСОБА_1 (Свідоцтво № НОМЕР_1 від 28.02.2013, адреса: АДРЕСА_1) та зобов`язано арбітражного керуючого ОСОБА_4 протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали передати ліквідатору арбітражному керуючому ОСОБА_1 бухгалтерську та всю іншу документацію Банкрута, печатки і штампи, матеріальні та всі інші цінності Банкрута, документацію, пов`язану зі здійсненням ліквідаційної процедури у цій справі. Ліквідатору прийняти бухгалтерську та всю іншу документацію, печатки, штампи, матеріальні та всі інші цінності від арбітражного керуючого ОСОБА_4 Вказану ухвалу ліквідатором ОСОБА_1 було отримано 13.07.2023.

Згідно вимог статті 61 КУзПБ, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, які звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов`язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», інформацію до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи - банкрута є акціонерне товариство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Разом з тим, як встановлено судом з матеріалів справи, ні протягом 10 днів з дня винесення ухвали господарського суду Київської області від 20.06.2023 у справі №911/2498/18 ні станом на день подання ОСОБА_1 пояснень попереднім арбітражним керуючим ОСОБА_4 не було передано жодних активів та інших матеріальних цінностей Банкрута, також не передано документи, що посвідчують право власності на об`єкти рухомого та нерухомого майна; відсутня інформація та документи, якими було уповноважено інших осіб на представництво інтересів ПрАТ «Росава» в судах та інших органів; відсутні документи щодо скликання і проведення зборів і комітету кредиторів у справі №911/2498/18; відсутня інформація/документи щодо зберігачів майна (активів) банкрута; відсутні отримані попередніми ліквідаторами відповіді з реєстраційних органів щодо майна ПрАТ «Росава»; відсутня інформація щодо відкритих рахунків ПрАТ «Росава» і наявних коштів на них тощо. Також не було передано документів щодо майна, яке 01.04.2020 ПрАТ «Росава» було передано як цілісний майновий комплекс в оренду ТОВ «Преміорі», яким в подальшому, 02.04.2020, було передано вказане майно Банкрута в суборенду ТОВ «Росава Тайерс» (Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі №911/2498/18 (911/2833/20) зобов`язано ТОВ «Преміорі» і ТОВ «Росава Тайерс» звільнити вказане майно Банкрута і повернути його на користь ПрАТ «Росава»).

21.07.2023 на виконання вимог Кодексу України з процедур банкрутства та з метою проведення інвентаризації майна боржника, ОСОБА_1 було направлено ряд запитів до відповідних реєстраційних органів, зокрема: Державна авіаційна служба; Державна інспекція архітектури та містобудування України; Центральне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці; Головне управління Держпродспоживслужби у Київській області; ГУ ДПС у Київській області; Філія «Головний інформаційно-обчислювальний центр» AT «Укрзалізниця»; Державне космічне агентство України; Морська адміністрація; ТСЦ МВС №3242; Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку; Головне управління статистики у Київській області, ДП «Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин», Регіональне відділення ФДМУ по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Згідно письмових пояснень позивача від 01.11.2023, про наявність судового рішення, оформленого ухвалою Господарського суду Київської області від 09.02.2021 у справі №911/2498/18 (911/2833/20), яким зобов`язано ТОВ «Преміорі» і ТОВ «Росава Тайерс» звільнити майно ПрАТ «Росава» та видані на підставі нього виконавчі документи йому стало відомо лише з тексту ухвали господарського суду Київської області від 20.06.2023, яку ним отримано 13.07.2023 та отриманої від ЦМУ МЮ (м. Київ) Довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 22.09.2023 №16/23, оскільки відповідна інформація відсутня в базі АСВП, як і відкриті виконавчі провадження, де стягувачем виступає ПрАТ «Росава». Окрім того, у самій скарзі Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «АРГУМЕНТ ФОНД» від 16.08.2023 на підставі якої проведено позапланову перевірку, про дану обставину також не згадується, водночас вона стала предметом дослідження перевірки ЦМУ МЮ (м. Київ).

Відповідно до статті 326 Господарсько процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно зі статтею 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Вимогами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувана про примусове виконання рішення: 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду(суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Отже, як правильно зазначено судом, виконання судового рішення у справі №911/2498/18 (911/2833/20) може здійснюватися виключно на підставі відповідного наказу Господарського суду Київської області.

Проте, станом на 01.11.2023 арбітражний керуючий ОСОБА_4 не передав ліквідатору ОСОБА_1 оригінали вищевказаних наказів.

Разом з тим, згідно з інформацію, яка міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження наявна інформація що виконавчих проваджень стягувачем за якими є ПрАТ «Росава»: ВП НОМЕР_2 - відмовлено у відкритті; ВП НОМЕР_3 - відмовлено у відкритті; ВП НОМЕР_4 - відмовлено у відкритті; ВП НОМЕР_5 - завершено.

Відтак, суд вірно вважав твердження представника відповідачів про наявність на примусовому виконанні виконавчих документів в органах державної виконавчої служби та приватних виконавців безпідставним, оскільки вказаний факт спростовується матеріалами справи.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що на даний час, невиконання ухвали Господарського суду Київської області у справі №911/2498/18 (911/2833/20) пов`язане виключно з тим, що попередній ліквідатор ПрАТ «Росава» ОСОБА_4 не передав ліквідатору ОСОБА_1 оригінал наказу на примусове виконання судового рішення у вказаній справі.

Судом також враховано, що факт неподання арбітражним керуючим ОСОБА_4 до органів та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень з приводу примусового виконання рішення у справі №911/2498/18 (911/2833/20) встановлено ухвалою господарського суду Київської області у справі №911/2498/18 від 20.06.2023, яка на момент проведення позапланової перевірки позивача вступила у законну силу, зокрема зазначено, що матеріали справи не містять доказів вжиття ліквідатором подальших дієвих заходів, спрямованих на реальне виконання судового рішення у справі №911/2498/18 (911/2833/20) та наявності у ліквідатора перешкод, починаючи з 21.10.2021, для вжиття дієвих заходів, спрямованих на фактичне виконання судового рішення у справі №911/2498/18 (911/2833/20) та повернення на користь Боржника цілісного майнового комплексу з протиправного користування ТОВ «Преміорі», що свідчить про неповноту вжитих арбітражним керуючим ОСОБА_4 заходів щодо повернення майна Банкрута, яке перебуває в користуванні третіх осіб, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 61 КУзПБ.

Крім того, факт неподання арбітражним керуючим ОСОБА_4 до органів та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень з приводу примусового виконання рішення у справі №911/2498/18 (911/2833/20) виконавчих документів до органів державної виконавчої служби та приватних виконавців підтверджується актом приймання - передачі документів (матеріалів) №8 від 10.11.2023, з якого вбачається, що оригінали вказаних наказів було передано ОСОБА_1 лише 10.11.2023, тобто уже після проведення позапланової перевірки.

Відтак, ліквідатор ОСОБА_1 не звертався до органів та осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень з приводу примусового виконання рішення у справі №911/2498/18 (911/2833/20), оскільки арбітражний керуючий ОСОБА_4 не передав йому оригінал наказу на примусове виконання зазначеного рішення.

Таким чином, апеляційний суд вважає вірним висновок суду, що вказані обставини спростовують встановлені в ході перевірки порушення арбітражним керуючим вимог абзаців другого, третього, шостого та тринадцятого частини першої статті 61 Кодексу щодо не прийняття у своє відання майна боржника та не забезпечення його збереження, неналежного виконання функції з управління та розпорядження майном банкрута, неналежного виконання повноважень керівника (органів управління) банкрута та не вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Крім того, при складанні Акту від 03.10.2023 №19/23 Централізованим міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України (м.Київ) не було взято до уваги підтверджуючі документи та пояснення від 29.09.2023 №1 до Довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 22.09.2023 №19/23, тому вчинення ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ПрАТ «Росава» грубого порушення прав та законних інтересів боржника чи кредиторів є недоведеним; висновки Міністерства юстиції України та Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про виявлення порушень в діяльності позивача, як арбітражного керуючого, в цій частині порушень не відповідають встановленим обставинам справи та були спростовані наданими позивачем поясненнями.

Судом також враховано, що дане порушення підлягає усуненню, оскільки строк пред`явлення виконавчого документу до виконання станом да день притягнення арбітражного керуючого до відповідальності не сплив.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава», в межах якої ліквідатором ПрАТ «Росава» - арбітражним керуючим ОСОБА_4 подано позов про стягнення збитків, завданих товариству його посадовими особами.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.04.2021 у справі №911/2498/18 (911/2753/20), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 у справі №911/2498/18 (911/2753/20) у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду (Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) від 02.02.2022 у справі №911/2498/18 (911/2753/20) касаційну скаргу ліквідатора ПрАТ «Росава» - арбітражного керуючого ОСОБА_4 задоволено частково, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час розгляду справи №911/2498/18 (911/2753/20), яку направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, 23.05.2023 відповідач ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Київської області із зустрічною позовною заявою до ПрАТ «Росава» з вимогами про визнання недійсним повністю рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Росава», оформлене протоколом №39 чергових загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Росава» від 30.04.2018 з питання 7 Порядку денного «Добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації».

Вказаний зустрічний позов, який прийнято судом першої інстанції і об`єднано в одне провадження з первісним позовом ПрАТ «Росава», обґрунтований тим, що ОСОБА_2 не знав про проведення та не брав участі в чергових Загальних зборах акціонерів ПрАТ «Росава», які відбулися 30.04.2018 та за результатом яких прийнято Рішення загальних зборів, згідно з яким про призначено ліквідаційну комісію ПрАТ «Росава».

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає правильним висновок суду першої інстанції, що саме внаслідок необґрунтованих дій арбітражного керуючого ОСОБА_4 ОСОБА_3 заявлено позов про визнання недійсним рішення про ліквідацію ПрАТ «Росава».

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі №911/2498/18 (911/2753/20) відмовлено у задоволенні первісного позову; задоволено частково зустрічний позов, а саме: частково визнано недійсним рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Росава», оформлене протоколом від 30.04.2018 №39, в частині призначення ОСОБА_3 членом ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава», включення його до складу ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава»; відмовлено в іншій частині у задоволенні зустрічного позову;

Тобто, судами першої та апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні позову про стягнення збитків із членів ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава» та частково задоволено позов про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «Росава» про оформлене протоколом від 30.04.2018 №39, в частині призначення ОСОБА_3 членом ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава», включення його до складу ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава».

Тобто, як вірно зазначено судом, ухвалене судове рішення у справі №911/2498/18 (911/2753/20 не вплинуло на наповнення ліквідаційної маси банкрута - ПрАТ «Росава», а фактично вирішило питання щодо виключення виключно ОСОБА_3 зі складу членів ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава», яка із введенням ліквідаційної процедури припинила свою дії.

Ліквідатором ПрАТ «Росава» - арбітражним керуючим ОСОБА_4 оскаржено у касаційному порядку рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.04.2023 у справі №911/2498/18 (911/2753/20).

Однак, ліквідатором ПрАТ «Росава» - арбітражним керуючим ОСОБА_4, сплачено судовий збір за оскарження судових рішень лише у частині задоволення зустрічного позову. Натомість саме за оскарження рішень попередніх інстанцій про відмову у стягнення збитків, завданих товариству його посадовими особами, ліквідатором ПрАТ «Росава» - арбітражним керуючим ОСОБА_4 судовий збір сплачено не було, тому у касаційному порядку це питання на момент призначення ліквідатором ПрАТ «Росава» ОСОБА_1 не розглядалось.

Крім того, як слідує з ухвали Верховного Суду від 08.06.2023 у справі №911/2498/18 (911/2753/20) саме ліквідатора ОСОБА_4 було зобов`язано усунути недоліки касаційної скарги протягом 10 днів шляхом сплати судового збору у справі за позовом про стягнення збитків, завданих товариству його посадовими особами на суму 324877175,13 грн у розмірі 1471400,00 грн, а у справі за зустрічним позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів (немайновий спір ) - відповідно 4962,00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2023 арбітражним керуючим ОСОБА_4 від імені якого діяв адвокат Антон Забарін, 22.06.2023 було усунуто недоліки в частині сплати судового збору за немайновий спір 4962,00 грн, недоліки по сплаті судового збору у розмірі 1471400,00 грн усунуто не було.

При цьому, суд правильно звертає увагу, що в період, визначений Верховним Судом для усунення вищевказаних недоліків касаційної скарги згідно ухвали від 08.06.2023, жодних матеріалів справи ліквідатору ОСОБА_1 ліквідатором ОСОБА_4 передано не було, а оригінал ухвали про призначення ліквідатором ОСОБА_1 було отримано тільки 13.07.2023, доступу до рахунків банкрута на той момент також не було, а відтак у ліквідатора ОСОБА_1 була відсутня можливість для сплати судового збору у розмірі 1471400,00 грн.

А тому вірним є висновок суду, що фактично касаційну скаргу було подано на судове рішення, яке жодним чином не впливає на наповнення ліквідаційної маси боржника, не впливає на хід ліквідаційної процедури, оскільки судовим рішення вирішення питання лише у частині виключення ОСОБА_3 зі складу ліквідаційної комісії ПрАТ «Росава».

Вищевказаний факт було також встановлено ухвалою господарського суду Київської області у справі №911/2498/18 від 26.09.2023, якою було відмовлено у задоволенні клопотання ЗНВКІФ «Аргумент Фонд» від 23.08.2023 б/н (вх. №16113/23) про відсторонення арбітражного керуючого ОСОБА_1 від виконання повноважень ліквідатора у справі №911/2498/18, яка на момент проведення позапланової перевірки позивача вступила у законну силу, зокрема зазначено наступне:

«Слід зазначити, що вказані вище судові спори у справах №911/2498/18 (911/2753/20), №911/3616/21 (911/184/21) та №911/172/22 носять корпоративний характер; оспорюване рішення у справі №910/18376/20 має процесуальний характер щодо підсудності справи; на даний час в матеріалах даної справи відсутні відомості про те, що вирішення вказаних спорів матиме вплив на процедуру ліквідації ПрАТ «Росава», формування ліквідаційної маси, реалізацію майна Банкрута і погашення вимог кредиторів. Що стосується справ №911/3616/21 (911/184/21) та №911/172/22, слід врахувати, що зазначені корпоративні права Банкрута в АТ «Білоцерківська теплоелектроцентраль» в силу положень КУзПБ підлягають реалізації (продажу) під час ліквідаційної процедури ПрАТ «Росава» у встановленому порядку. Підсумовуючи зазначене вище суд дійшов висновку, що заявником не доведено того, що відповідні процесуальні дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 (відмови від вказаних вище позовних заяв, апеляційних/касаційних скарг) здійснені з порушенням статті 12, 61 КУзПБ та можуть якимось чином вплинути на формування ліквідаційної маси, продаж майна Банкрута і погашення вимог кредиторів.».

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що відповідачами не доведено допущення позивачем грубого порушення законодавства при здійсненні відповідних процедур, передбачених КУзПБ, конкретно у цій справі за встановлених обставин, притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого ОСОБА_1 у вигляді застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оскільки, висновки, що стали підставою до притягнення до дисциплінарної відповідальності є передчасними і такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак не потребують додаткового аналізу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що відповідач не довів належними доказами правомірності прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів, що має наслідком задоволення позову шляхом визнання протиправним і скасування такого рішення.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року в справі № 140/649/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин