Справа №639/7438/23
Провадження № 1-в/639/424/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2024 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі головуючого суддіКіся Д.П., за участю: секретаря судового засідання - Крбеян К.О., прокурора Івахненка І.С.,
розглянувши увідкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові провадження за поданням Новобаварського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області про приведення вироку відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,року народження,у відповідністьдо ЗаконуУкраїни Провнесення зміндо КодексуУкраїни проадміністративні правопорушеннята деякихінших законівУкраїни щодопосилення відповідальностіза дрібневикрадення чужогомайна таврегулювання деякихінших питаньдіяльності правоохороннихорганів» №3886-ІХ,
в с т а н о в и в :
Новобаварський РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області звернувся доЖовтневого районногосуду м.Харкова зподанням проприведення вирокуЖовтневого районного судум.Харкова від25.12.2023відносно ОСОБА_1 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року (далі за текстом Закон № 3886-ІХ).
В обґрунтування поданняНовобаварський РВфілії ДУ«Центр пробації»в Харківськійобластіпосилався на те, що Законом № 3886-ІХ вчинення крадіжок в сумі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян віднесено до адміністративних правопорушень та відповідно декриміналізовано.
При цьомувироком Жовтневого районногосуду м.Харкова від25.12.2023 ОСОБА_1 засуджено за вчинення замаху на крадіжку майна на суму, яка менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому відповідне діяння не є кримінально караними на теперішній час.
У судове засідання представник Новобаварського РВфілії ДУ«Центр пробації»в Харківськійобластіта засуджений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлені про його дату та час, не з`явились, з клопотаннями про відкладення судового розгляду не звертались.
Прокурор протизадоволення поданняне заперечував.
Вислухавши прокурора, перевіривши доводи подання, дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Пунктом 2 частини 2 статі 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених пунктом 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що у Новобаварському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області на виконаннізнаходиться вирокЖовтневого районного суду м. Харкова від 25.12.2023 стосовно ОСОБА_1 , що надає Жовтневому районному суду м. Харкова право розглянути подання.
Судом встановлено, що вироком Жовтневого районного судум.Харкова від25.12.2023 ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, за вчинення 03.12.2023 замаху на крадіжку майна загальною вартістю 411,68 грн., до 5 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з іспитовим строком на 3 роки.
Разом з тим, Верховна Рада України 18 липня 2024 року прийняла Закон № 3886-ІХ, який набув чинності 09 серпня 2024 року.
У відповідності до вказаного закону ст. 51 КУпАП викладено в такій редакції: «Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`яти діб.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб».
Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже, діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 6 ст. 3 КК України).
За частиною 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На переконання суду, унесення згаданих вище змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, адже ці зміни визначають розмежування між діями які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.
Беручи до уваги викладене,фактична декриміналізація викрадення майна, вартість якого не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, має зворотну дію в часі, оскільки поліпшує становище особи.
Відповідні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.08.2024 по справі №567/507/23.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX ПК, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IVПКдля відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1342,00 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону № 3886-IX, з урахуванням положень ст. 5 КК України, на теперішній час кримінально караним є крадіжки, шахрайство, привласнення чи розтрата майна, які мали місце у 2023 році, якщо вартість майна - предмету кримінального правопорушення становить більше 2684 (1342?2=2684).
Водночас, як зазначалось вище, вартість майна, за замах на крадіжку якого ОСОБА_1 засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.12.2023, становить 411,68 грн., тобто менше двох розмірів неоподаткованого мінімуму доходів громадян, які встановлені на моменти вчинення відповідного діяння.
Таким чином вказане діяння не може вважатись кримінально караними правопорушеннями, оскільки вартість майна, за викрадення якого ОСОБА_1 засуджений зазначеним вироком, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено адміністративну відповідальність, 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частинами 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
У зв`язку з зазначеним, суд приходить до висновку, що, оскільки ОСОБА_1 засуджений за вчинення діяння, кримінальна караність якого усунута, та на теперішній час не відбув призначене покарання, не звільнений від нього в порядку ч. 1 ст. 78 КК України, подання підлягає задоволенню, а засуджений ОСОБА_1 звільненню від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Керуючись ч. 1, ч. 3 ст. 5, ст. 74 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд,
п о с т а н о в и в :
Подання Новобаварського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області задовольнити.
На підставі ст. 74 КК України, у зв`язку з усуненням караності діяння, звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання за вироком Жовтневого районного судум.Харкова від25.12.2023 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Д.П. Кісь
Суд | Жовтневий районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 11.09.2024 |
Оприлюднено | 13.09.2024 |
Номер документу | 121539975 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про приведення вироку у відповідність до нового закону, який звільняє від покарання або пом’якшує його |
Кримінальне
Жовтневий районний суд м.Харкова
Кісь Д. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні