Вирок

від 10.09.2024 по справі 953/1733/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 953/1733/24

н/п 1-кп/953/702/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2024 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Київського районного суду м.Харкова кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №12024221130000059 від 04.01.2024 за обвинувачення :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який на утриманні малолітніх, неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, офіційно не працевлаштований, не є інвалідом, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: вироком Київським районнимсудом м.Харковавід 22.06.2016за ч.1ст.121КК Українидо покаранняу виді5років позбавленняволі;вироком Київськимрайонним судомм.Харкова від11.11.2022за ч.1ст.125КК Українидо покаранняу виді штрафув розмірі850гривень; вироком Київського районного суду м. Харкова від 16.08.2023 за ст.126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин, на підставі ч.3 ст.72 КК України визначено покарання за вироком Київського районого суду м. Харкова від 11.11.2022 у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., виконувати самостійно; вироком Київського районного суду м.Харкова від 07.02.2024 за ч.2 ст.389 КК України, який вироком Харківського апеляційного суду від 16.04.2024 скасований в частині призначеного покарання та постановлено новий вирок, призначення остаточно покарання на підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України у виді 1 року 29 днів обмеження волі та у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., на підставі ч.3 ст.72 КК України визначено покарання за вироком Київського районого суду м. Харкова від 11.11.2022 у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., виконувати самостійно,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 «Конституції України», відповідно до якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він разом проживає та перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань останньої, а також погіршення якості її життя, що виразилось у формі втрати енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку.

Так, 09.05.2023близько 20:45 годин ОСОБА_5 , за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме, умисні дії психологічного характеру, які полягали у штовханнях та погрозі завдання шкоди життю та здоров`ю ОСОБА_6 .

За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від 11.07.2023 ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн.

Також, 05.10.2023о 19:00 год. ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_6 ,1956року народження, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, ображав, погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди й психологічному здоров`ю, чим скоїв домашнє насильство.

За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від 23.10.2023 ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Крім того, 24.11.2023близько 20:00 годин ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив домашнє насилля відносно матері ОСОБА_6 , тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме, кидався у бійку, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував завдати шкоди життю та здоров`ю ОСОБА_6 .

За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від 25.12.2023, ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт.

Також, ОСОБА_5 11.12.2023об 15:30, адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_6 , в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, кричав, ображав, застосовував фізичну силу, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від 15.12.2023 ОСОБА_5 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він перебуває у сімейних відносинах, вчинив умисний злочин проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

Так, 27.12.2023приблизно о 13:00, ОСОБА_5 , знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер та наслідки своїх протиправних дій і бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_6 , яке виражалося у вигляді словесних образ, які полягали у висловлюваннях на її адресу нецензурної лайки та погроз застосування відносно неї фізичного насильства. Внаслідок таких систематичних дій ОСОБА_5 , потерпіла ОСОБА_6 постійно піддається залякуванням, приниженням, психологічним стражданням, перебуває у стані емоційного пригнічення, суттєво погіршилася якість її життя, у неї спостерігається погіршення психологічного самопочуття, зниження самооцінки, втрата позитивних емоцій та жаги до життя.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 повністю визнав свою винуватість в обсязі обвинувачення, фактичні обставини кримінального правопорушення, яке інкримінується, зокрема, час, місце вчинення та його правову кваліфікацію, не оспорює. Пояснив, що дійсно він неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства щодо своєї матері ОСОБА_6 та 27.12.2023 знову вчинив домашнє насильство щодо матері за обставин, викладених вище у даному вироку.

Обвинувачен ОСОБА_7 підтвердив, що вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнає добровільно, без примусу. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд його суворо не карати.

Показання ОСОБА_7 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Приймаючи до уваги послідовність показань обвинуваченого про обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає ці показання достовірними.

Сторона захисту та сторона обвинувачення не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку ч.3ст.349 КПК України, наслідки, визначеніст.349 КПК України, зрозумілі.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку належним чином. Надала суду письмову заяву, якою прохала проводити судовий розгляд справи без її участі. Проти судового розгляду даного кримінального провадження в порядку ч.3 ст. 349 КПК України не заперечує.

З`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим суті пред`явленого обвинувачення, не маючи сумніву у добровільності та істинності його позиції, суд, роз`яснивши учасникам судового провадження зміст ч. 3ст. 349 КПК України, за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів фактичних обставин справи, та обмежився допитом обвинуваченого та вивченням матеріалів, що характеризують його особу, оскільки показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ніким з учасників кримінального провадження не оспорюються. Одночасно учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За встановлених під час судового розгляду обставин суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 в пред`явленому йому обвинуваченні за ст.126-1 КК України, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи (домашньому насильстві).

Судом не встановлено будь-якихобставин для перекваліфікації дійобвинуваченого ОСОБА_5 , а так само обставин, які б виключализлочинністьдіяння, абобули б підставою для звільненнявідкримінальноївідповідальності.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд керується ст.50, 65 КК України, якими визначено, що суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним та достатнім для виправлення засудженим та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до класифікаціїкримінальногоправопорушення, визначеної ст.12 КК України, кримінальнеправопорушення, вчинене ОСОБА_5 , передбачене ст.126-1 КК України, є нетяжким злочином.

Вивченнямданих про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він має зареєстрованемісцепроживання, одружений, на утриманні малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, не є інвалідом, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не є військовослужбовцем строкової служби, раніше судимий, зокрема, за умисні злочини.

Обставиною, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, яке полягає у повному визнанні своєї вини, осуду своїх дій, наявності відчуття жалю за скоєне, розуміння наслідків своїх дій, виходячи з поведінки обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження, про що зазначалося стороною обвинувачення.

Обставинами, щообтяжуютьпокарання ОСОБА_5 , відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів, з огляду на те, що обвинувачений є особою, яка має не зняту та непогашену в установленому законом порядку судимості за умисний злочин, який не утворює ознаки повторність злочинів із злочином, за цим вироком, а також вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, а саме щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який є особою середнього віку, офіційно не працює, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП, та був вже засуджений, зокрема, за вироком суду від 16.08.2023 за ст.126-1 КК України до покарання у виді громадських робіт, має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, наявність пом`якшуючої та обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст.126-1 КК України.

Судом встановлено, що вироком Харківського апеляційного суду від 16.04.2024 скасовано вирок Київського районного суду м.Харкова від 07.02.2024, в частині призначеного покарання. Призначено ОСОБА_5 за ч.2 ст.389 КК України покарання у виді 1 року обмеження волі. На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду м.Харкова від 16.08.2023 у виді 236 годин громадських робіт, перевівши їх в порядку п.4 ч.1 ст.72 КК України в обмеження волі, та зараховано покарання, призначене за вироком Київського районного суду м.Харкова від 11.11.2022 у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді 1 року 29 днів обмеження волі та у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, покарання, призначене за вироком Київського районного суду м.Харкова від 11.11.2022 у виді штрафу виконувати самостійно.

Кримінальне правопорушення, вина у вчинені якого доведена даним вироком, було вчинено ОСОБА_5 27.12.2023, тобто до постановлення вироку Київського районного суду м.Харкова від 07.02.2024, який був скасований вироком Харківського апеляційного суду від 16.04.2024 в частині призначеного покарання.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в ч.1-3 цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за сукупністю кримінальних правопорушень, належить призначити на підставі ч.4ст.70 КК України,шляхом поглиненняменш суворогопокарання, призначеногоданим вирокомсуду більшсуворим покаранням,призначеним вироком Харківськогоапеляційного суду від16.04.2024,яким було скасовано вирок Київського районного суду м.Харкова від07.02.2024в частиніпризначеного покарання, іостаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 1 року 29 днів обмеження воли та у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, покарання, призначене за вироком Київського районного суду м.Харкова від 11.11.2022 у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.- виконувати самостійно.

Саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів, що відповідає вимогам ч.2 ст.50 КК України стосовно дотримання мети.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази та витрати за проведення судової експертизи у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.

Керуючись ст. 100,124,368,369,370,373,374,395 КПК Українисуд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного року ) обмеження волі.

На підставіч.4ст.70КК Україниза сукупністюкримінальних правопорушень,шляхом поглинанняменш суворого покарання,призначеного данимвироком судубільш суворим покаранням,призначеним вироком Харківськогоапеляційного суду від16.04.2024,яким було скасовано вирок Київського районного суду м.Харкова від07.02.2024в частиніпризначеного покарання, іостаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді 1 (одного) року 29 (двадцяти дев`яти ) днів обмеження воли та у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Відповідно до ч.3 ст.72 КК України, покарання, призначене за вироком Київського районного суду м.Харкова від 11.11.2022 у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.- виконувати самостійно.

Строк відбуванняпризначеного ОСОБА_5 покарання рахувати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя- ОСОБА_1