Герб України

Рішення від 11.09.2024 по справі 642/1448/24

Ленінський районний суд м.харкова

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

"11" вересня 2024 р.

Справа№642/1448/24

Провадження№2/642/698/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

02 вересня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Грінчук О.П.,

за участі секретаря Шрамко Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,

встановив:

В провадженні Ленінського районного суду м.Харкова перебуває вказана позовна заява, в якій позивач, уточнивши 04.07.2024 позовні вимоги з урахуванням висновку Департаменту служб у справах дітей ХМР, просив суд: зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та визначити ОСОБА_1 такі способи участі у вихованні дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері:

-Перший, третій, п`ятий тижні місяця з 15:00 год. п`ятниці по 20:00 год. наступного понеділка;

-Проживання дитини з батьком кожні два тижня літніх канікул по черзі;

-Проживання дитини з батьком половину зимових, весняних та осінніх канікул;

-Необмежене спілкування батька з дитиною засобами мобільного зв`язку (включаючи усі месенджери та соціальні мережі);

-Відвідування доньки у необмеженій кількості під час хвороби незалежно від її знаходження.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач перебував у шлюбі з відповідачем з 05 лютого 2010 року. Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25.10.2023 шлюб між сторонами розірваний. Після розірвання шлюбу неповнолітня донька залишилася проживати з матір`ю. Однак відповідач перешкоджає позивачу у спілкуванні та побаченні з дитиною, на дзвінки та повідомлення відповідачка не відповідає, уникає зустрічей, позивач позбавлений права бачити та виховувати свою дитину. Спілкування з донькою обмежено як фізично, так і на відстані. У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.03.2024 провадження у справі відкрито в порядку загального позовного провадження.

11.04.2024 відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому вона просить визначити позивачу дні зустрічей з донькою щотижнево у неділю та понеділок без залишення на ніч, під час канікул у понеділок та вівторок без залишення на ніч, під час хвороби за бажанням доньки та за узгодженням з матір`ю. В обґрунтування заперечень зазначено, що відповідач ніколи не перешкоджала позивачу спілкуватись з донькою, після розірвання шлюбу між ними існувала певна домовленість з приводу побачень. Однак позивач порушував встановлені між ними домовленості. Крім того, позивач 21.02.2024 вчинив сварку при дитині, за що відносно нього було винесено припис про заборону наближатись протягом п`яти днів та складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, який наразі розглядається в суді. Також позивач вказала, що донька страждає на генетичне захворювання, внаслідок чого їй необхідна нормальна та спокійна атмосфера, яку позивач часто порушує. Позивач часто погрожує відповідачу, що відбере дитину, в розмові з донькою він здійснює тиск на неї, внаслідок чого донька його побоюється та не бажає залишатись на ніч у батька. Також вказала, що одного разу батько повів доньку до поліції, де остання давала покази проти неї, які згодом дівчинка, вказавши про тиск на неї. Крім того, відповідач вказала, що наразі в службі у справах дітей ХМР наразі перебуває на розгляді питання про визначення місця проживання дитини, результати яких будуть надані відповідачем в подальшому. Тому просила визначити вказаний нею у відзиві графік побачень.

11.06.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивач вказав, що посилання відповідача у відзиві на те, що його спілкування з донькою має негативний психоемоційний вплив, що він вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно неї у присутності доньки, не підтверджується жодними доказами. Також зазначив, що відповідач почала перешкоджати його спілкуванню з дитиною з кінця лютого 2024 року. До цього жодних перешкод у його участі у вихованні дитини не виникало. Позивач вказав, що він контролює навчання доньки, наймає репетиторів, оплачував ІТ школу та відвідування басейну, на підтвердження чого надав відповідні квитанції та переписки з викладачами. Також зазначив, що він також займається здоров`ям дитини, враховуючи її захворювання. Щодо посилань відповідача на вчинення ним домашнього насильства вказав, що даний факт спростовується постановою Ленінського районного суду м. Харкова від 16.05.2024 провадження у справі за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Посилання відповідачки на небажання доньки бачитись з ним також не підтверджено жодними доказами, він завжди створює сприятливу для дитини атмосферу, займається її навчанням, здоров`ям та проведенням вільного часу.

01.07.2024 до суду надійшов висновок виконавчого комітету Департаменту служб у справах дітей ХМР щодо встановлення порядку участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з донькою, ОСОБА_5 , згідно якого орган опіки і піклування вважає доцільним встановити наступний порядок, визначивши час 1, 3, 5 тижня місяця з 15-00 год. п`ятниці по 20-00 год. наступного понеділка, половина літніх та зимових канікул.

04.07.2024 представник позивача подала до суду уточнені позовні вимоги із врахуванням висновку служби у справах дітей.

Ухвалою суду від 09.07.2024 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач та його представник позов та уточнені позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити. Також позивач звернув увагу, що спочатку у нього з відповідачем була домовленість про побачення з дитиною, в той час, протягом близько 7 місяців, з лютого 2024 року, він не бачить дитину і відповідачка не дає можливості йому спілкуватись з нею.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась, про дату і час розгляду справи повідомлена своєчасно і належним чином, про причини неявки суду невідомо.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов. Також зазначила, що позивачем не доведено чинення відповідачем перешкод позивачу у спілкування з донькою, оскільки позивач сам же наданими документами про проведення спільного дозвілля з дитиною спростовує вказане. Також представник зазначила, що згідно пояснень дитини, наданих органу опіки і піклування, вона не бажає залишатись на ночівлю у батька.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, просив про розгляд справи у його відсутність,.

Враховуючи положення ч.3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим продовжити розгляд справи у відсутність осіб, що не з`явились.

Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , перебували у шлюбі з 05.02.2010 до 25.10.2023. (а.с. 8)

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 9)

З матеріалів справи вбачається та не оспорювалось відповідачем, що після розірвання шлюбу донька мешкає з нею.

Рішенням виконавчого комітету ХМР від 01.05.2024 за №208 визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_4 (а.с. 72)

З наданої суду медичної документації у відношенні малолітньої ОСОБА_5 вбачається, що остання має генетичне захворювання розвитку. (а.с. 73-78)

Дитина, ОСОБА_5 , навчається в КЗ «Харківський ліцей №152 ХМР» з 01.09.2019. З 11.04.2022 навчання відбувається дистанційно. Зі слів керівників, у 1 класі батько та мати дитини підтримували зв`язок з класним керівником, приводили та забирали дитину з навчального закладу. З 2-го класу успіхами доньки цікавиться мати. У зв`язку з дистанційним навчанням, потреби приводити і забирати дитину немає (а.с. 79)

З відповіді директора КЗ «Харківський ліцей №152 ХМР» №01-17/206/2024 від 14.06.2024 вбачається, що батько підтримує зв`язок з керівником дитини, є учасником вайбер групи батьків класу, приєднаний до електронного журналу, де може спостерігати за активністю доньки. (а.с. 133)

Відповідно до довідки директора ТОВ «Медікал Адванст» Романової К. від 06.06.2024, малолітня ОСОБА_5 , 27.01.2013 зверталась до ТОВ «Медікал Адванст» за медичною допомогою у супроводі батька, ОСОБА_1 , як її законного представника. (а.с. 99-108)

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 разом з донькою, ОСОБА_5 , 2013 р.н., відвідували різні розважальні різдвяні заходи в м.Києві з 04.01.2024 по 07.01.2024. Крім того позивач займається різноманітним проведенням донькою дозвілля, шляхом походів у кіно, цирк, позивач здійснив організацію дня народження доньки та його оплата, на підтвердження чого суду надані копії квитків та квитанції про оплату. Також, згідно наданих позивачем квитанцій вбачається, що позивач сплачує аліменти на дитину. (а.с. 109-123, 125-126, 130-132)

Окрім цього, позивач оплачує доньці репетиторів, відвідування фітнесу та басейну що підтверджується відповідними квитанціями в матеріалах справи та перепискою з репетитором. (а.с. 19-25, 26-32)

Щодо особи позивача судом встановлено, що позивач на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, що підтверджується долученими до позовної заяви медичними довідками. (а.с. 90, 98)

Відповідно до характеристики, виданої заступником директора з фінансових питань ТОВ «Земінформ», ОСОБА_1 працює в ТОВ «Земінформ» на посаді директора з 2004 року. Має кілька вищих освіт, має науковий ступінь доктора економічних наук, займається громадською діяльністю. За період роботи зарекомендував себе як грамотний, кваліфікований спеціаліст, має заслужений авторитет у професійному середовищі, комунікабельний, толерантний, без шкідливих звичок. (а.с. 12)

Також судом отримано висновок Департаменту служб у справах дітей Виконавчого комітету Харківської міської ради №273 від 28.06.2024, з якого вбачається, що і за місцем проживання матері, і за місцем проживання батька створені належні умови для проживання дитини. ОСОБА_1 , на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований, характеризується позитивно, приймає участь у матеріальному забезпеченні дитини, бере активну участь у шкільному житті дитини. Дитина, ОСОБА_5 , 2013 р.н., надала свої письмові пояснення до органу опіки і піклування, згідно яких вказала, що бажає бачитись з батьком без ночівлі. Враховуючи всі з`ясовані обставини, орган опіки і піклування вважає доцільним встановити наступний порядок, визначивши час 1, 3, 5 тижня місяця з 15-00 год. п`ятниці по 20-00 год. наступного понеділка, половина літніх та зимових канікул. (а.с. 140-142)

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до положень ст. 1-3 Конвенції ООН "Про права дитини", в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Із тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Стаття 18 Конвенції ООН "Про права дитини", встановлює принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкування з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Положеннями ст. 157 Сімейного кодексу України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

При визначенні способу участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною, суд враховує вік дитини, прихильність дитини до батька та матері, ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, ведення ними здорового способу життя та відсутність шкідливих звичок.

Відповідно до положень статей12,13,81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (постанова Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16-ц).

Щодо заперечень представника відповідача, що позивач наданими доказами про спільне проведення часу з донькою спростовує чинення відповідачем йому перешкод у спілкуванні з дитиною, суд зазначає наступне.

Вищевказані події щодо спільного проведення дозвілля позивача з донькою (походи в кіно, відвідування м. Києва тощо) мали місце у січні 2024 року.

Позивач, в той же час, наполягає на тому, що відповідач почала чинити перешкоди у його спілкуванні з донькою з лютого 2024 року.

Так, з наданої позивачем переписки з відповідачем, судом вбачається, що відповідач, починаючи з лютого 2024 року, вчиняє перешкоди у спілкуванні дитини з батьком, не повідомляючи та не відповідаючи на запитання позивача, де дитина, та не даючи можливості спілкування батька з дитиною навіть в телефонному режимі. (а.с. 15-18)

Крім того, зазначене також вбачається із переписки позивача з репетитором дитини, яка повідомляла позивачу, що дитина неодноразово не виходить на зв`язок для проведення онлайн-занять, оплачених позивачем. (а.с. 19-25)

Таким чином, суд вважає доведеним той факт, що з лютого 2024 року відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні з дитиною. Відповідачем, в свою чергу, не спростовано зазначеного.

Також суд критично ставиться до заперечень відповідача проти позову в частині порушення позивачем психоемоційного стану дитини, зазначення нею про негативний вплив та тиск батька на дитину, вчинення ним домашнього насильства відносно неї у присутності дитини, у зв`язку з не підтвердженням зазначеного жодними належними доказами.

При цьому,суд враховує,що постановоюЛенінського районногосуду м.Харкова від16.05.2024закрито провадженняпро притягнення ОСОБА_1 до адміністративноївідповідальності зач.1ст.173-2КУпАП,у зв`язкуз відсутністюв йогодіях складуадміністративного правопорушення.При цьому,суд,постановляючи такерішення,зазначив,що «… ОСОБА_4 із заявоющодо вчиненнявідносно неїадміністративного правопорушеннязазначеного упротоколах серіїВАБ №987001від 21лютого 2024року таїї дитинисерії ВАБ№987002від 21лютого 2024року незверталась,при складанніпротоколів проадміністративні правопорушення,від поясненьвідмовилась.До протоколівпро адміністративніправопорушення недолучено жоднихінших доказівна підтвердженняобставин,які зазначенів протоколах…. Суд бере до уваги відеозапис з боді-камер працівників патрульної поліції, на якому також зафіксовано відеозапис з мобільного телефону ОСОБА_1 , з якого вбачається, що він не вчиняв насильства відносно своєї колишньої дружини та малолітньої доньки. На відео зафіксовано, що ОСОБА_6 не давала можливості пройти ОСОБА_1 , та кричала, щоб він забрав від неї руки, хоча ОСОБА_1 в цей час її не чіпав. ОСОБА_4 при цьому знаходилась поряд, та ОСОБА_1 не вживав ненормативної лексики, малолітньої доньки поряд не було. На відеозаписі з боді-камер працівників патрульної поліції, який був досліджений судом, ОСОБА_4 на питання щодо події, не зазначала, що ОСОБА_1 в присутності дитини виражався на її адресу нецензурною лайкою, та взагалі не могла конкретизувати які протиправні дії відносно неї були вчинені її колишнім чоловіком…Судом з відеозапису також встановлено, що між колишнім подружжям існують напружені стосунки, а також існує спір з приводу побачень батька із дитиною.» (а.с. 95-97)

Таким чином, наданими позивачем доказами доведено чинення відповідачем перешкод у спілкуванні батька з дитиною. Відповідачем, в свою чергу, не спростовано не чинення таких перешкод позивачу.

При цьому, суд вбачає бажання та заінтересованість позивача у спілкуванні з донькою, проведенні з нею часу, зайняттям її розвитком та навчанням, організацією дозвілля дитини.

Крім того, суд враховує особу позивача, дані, що його характеризують, ставлення позивача до виконання батьківських обов`язків, ведення ним здорового способу життя та відсутність шкідливих звичок, облаштування за місцем його проживання належних умов для перебування і проживання дитини, а також те, що обоє батьки мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини та правона безперешкоднеспілкуванняміж собою.

Надані відповідачем медичні документи у відношенні позивача ОСОБА_1 суд не бере до уваги, оскільки вони не мають відношення до предмету спору та, враховуючи наявну інформацію в цих документах, а саме про наявність у позивача 2 групи інвалідності, жодним чином не можуть вплинути на змогу позивача спілкуватись з дитиною. (а.с. 80, 81)

Колегія суддів Верховного суду в постанові №696/299/23 від 24.04.2024 зауважила, що батько, який проживає окремо від своєї дитини, очевидно має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини. Відновлення та сталість відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її батьком повинно переважати бажання чи наміри інших осіб обмежити дитину від зустрічей з батьком.

Судовим розглядом встановлено, що позивач як батько, по відношенню до малолітньої ОСОБА_5 , вчиняє дії, направлені на її розвиток.

Жодного негативного впливу у спілкуванні позивача з донькою судом не встановлено та відповідачем не доведено.

При цьому, суд вважав недоцільним виклик дитини для отримання її пояснень в судовому засіданні, враховуючи напружені стосунками між батьками, конфліктну ситуацію між ними, яка мала місце під час розгляду адміністративного матеріалу відносно позивача, де дитину вже допитували, після чого вона змінювала свої пояснення, а також враховуючи особливості захворювання дитини, яка потребує спокою та нормальної психологічної атмосфери, та відсутності у неї почуття провини перед батьками. А тому внаслідок її допиту судом їй може буде завдано негативний психоемоційний вплив, що не сприятиме її стану здоров`ю.

Таким чином, задля уникнення будь-яких спорів щодо участі батька у вихованні дитини, суд вважає за необхідне визначити порядок їхнього спілкування на підставі отриманих в ході судового розгляду пояснень сторін та наявних матеріалів справи.

Суд вважає, що між тим з батьків, хто проживає окремо, і дитиною повинен існувати постійний, систематичний контакт.

Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків - зі своїми дітьми - служить задоволенню життєво-важливих потреб дитини.

Крім того, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Отже, суд вважає, що безпосередня участь батька у вихованні доньки, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання батьківських прав позивача, а насамперед буде повністю відповідати інтересам дитини.

При цьому, Рада Європи декілька разів засуджувала нерівне ставлення до батьків і наголошувала на тому, що роль батька щодо дітей необхідно краще визнавати і належно цінувати. А в своїй постанові Парламентська асамблея Ради Європи наголосила на важливості «подолання гендерних стереотипів щодо ролей, які приписуються жінкам і чоловікам у сім`ї, як відображення соціологічних змін, що відбулися впродовж останніх 50-ти років з огляду на організацію приватної сфери і сім`ї».

На думку суду, перебування дитини з батьком перший, третій, п`ятий тижні місяця з 15:00 год. п`ятниці по 20:00 год. наступного понеділка; проживання дитини з батьком кожні два тижня літніх канікул по черзі; проживання дитини з батьком половину зимових, весняних та осінніх канікул; необмежене спілкування батька з дитиною засобами мобільного зв`язку (включаючи усі месенджери та соціальні мережі); відвідування доньки у необмеженій кількості під час хвороби незалежно від її знаходження - позитивно вплине на виховання дитини, дозволить зміцнити сімейні відносини батька та дитини, надасть батьку можливість зміцнити довіру доньки до себе.

Вказаний порядок спілкування, в тому числі із залишенням дитини у батька з ночівлею, також узгоджується з висновком служби у справах дітей, який вважав доцільним залишення дитини у батька з ночівлею.

Надання можливості спільного відпочинку батька з донькою відповідатиме не лише принципу рівності батьків у спілкуванні з дитиною, а й інтересам дитини, оскільки у батька створені належні умови для її тимчасового проживання.

При цьому, щодо письмових пояснень дитини, наданих до служби у справах дітей щодо небажання залишатись у батька з ночівлею, на які посилається представник відповідача, суд критично ставиться з тих підстав, що між сторонами наразі виникли напружені стосунки, вони звертаються до органів поліції для урегулювання конфліктної ситуації, в ході чого дитина давала покази в поліції, а потім їх змінила, з посиланням на тиск на неї.

Небажання дитини залишатись на ночівлю із батьком обумовлене конфліктною ситуацією, яка склалася між батьками, і не може бути підставою для обмеження батька у реалізації його батьківських прав на участь у вихованні дитини і спілкуванні із нею.

Вказане узгоджується із висновком Верховного суду від 15.10.2018 у справі №686/14512/17.

Крім того, у справі №686/14512/17 Верховний Суд у своїй постанові від 15 жовтня 2018 року наголосив, що із врахуванням віку дитини і факту її проживання та спілкування виключно із матір`ю, правильним є висновок про встановлення побачень без попереднього з`ясування бажання дитини на таку зустріч.

Суд зауважує, що спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, за яких побачення батька можуть відбуватися виключно за згодою дитини, не містить об`єктивних умов.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження висновку про те, що участь батька у спілкуванні та вихованні дитини, в тому числі із залишенням дитини на ночівлю у батька, можлива лише за бажанням дитини.

Враховуючи постійне проживання дитини разом із матір`ю, тісний психоемоційний зв`язок саме з нею, обумовлення побачень батька з дитиною, в тому числі із залчшенням на ночівлю, виключно за бажанням дитини призведе до унеможливлення реалізації батьком своїх прав на участь у вихованні та побаченні з дитиною.

Враховуючи вищенаведене, оскільки батько дитини має бажання приймати участь у вихованні дитини, а спілкування між позивачем та дитиною не перешкоджає нормальному розвитку дитини, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі, з метою зміцнення зв`язку між батьком та дитиною, який наразі є дещо втраченим.

У постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 686/2543/19 (провадження № 61-5731св20), від 15 липня 2021 року у справі № 565/1501/19 (провадження № 61-6567св21), від 31 березня2021 року у справі № 562/1686/18 (провадження № 61-16928св20), зазначено, що батьки не позбавлені права у майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.

Таким чином, суд роз`яснює, що з урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому зміни як добровільно, так і в судовому порядку встановленого судом по даній праві способу участі батька у вихованні його доньки, що буде відповідати її інтересам.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає сплаті на користь позивача сплачений ним судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про охорону дитинства", ст. ст. 19, 141, 153, 155, 157, 158, 159 СК України, ст. ст. 76 - 81, 83, 141, 258-261, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 такі способи участі у вихованні дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері:

-Перший, третій, п`ятий тижні місяця з 15:00 год. п`ятниці по 20:00 год. наступного понеділка;

-Проживання дитини з батьком кожні два тижня літніх канікул по черзі;

-Проживання дитини з батьком половину зимових, весняних та осінніх канікул;

-Необмежене спілкування батька з дитиною засобами мобільного зв`язку (включаючи усі месенджери та соціальні мережі);

-Відвідування доньки у необмеженій кількості під час хвороби незалежно від її знаходження.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.09.2024.

Відомості про сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Чернишевська, 55.

Головуючий:

СудЛенінський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення11.09.2024
Оприлюднено13.09.2024
Номер документу121540432
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Судовий реєстр по справі —642/1448/24

Постанова від 20.05.2025

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 18.02.2025

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 01.11.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 01.11.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Ухвала від 14.10.2024

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Тичкова О. Ю.

Рішення від 11.09.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Грінчук О. П.

Рішення від 02.09.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Грінчук О. П.

Ухвала від 11.07.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Грінчук О. П.

Ухвала від 09.07.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Грінчук О. П.

Ухвала від 21.03.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Грінчук О. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні