Ухвала

від 09.09.2024 по справі 907/175/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"09" вересня 2024 р. Справа № 907/175/24

Суддя-доповідач Західного апеляційного господарського суду О.С. Скрипчук,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Малого приватного підприємства Олеся за № 17/08 від 05.08.2024 (вх. № 01-05/2380/24 від 22.08.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.05.2024 (повний текст рішення складено 13.05.2024, м. Ужгород, суддя О.Ф. Ремецькі)

у справі № 907/175/24

за позовом Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача Малого приватного підприємства Олеся, м. Ужгород

про стягнення суми 145 920,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Закарпатської області своїм рішенням від 10.05.2024 у справі № 907/175/24 позов задоволив повністю. Цим рішенням суд стягнув з Малого приватного підприємства Олеся на користь Ужгородської міської ради суму 145 920,27 грн безпідставно збережених коштів, а також суму 3 028,00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, 05.08.2024 засобами поштового зв`язку відповідачем було подано до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на вищезазначене рішення суду, в якій скаржник, зокрема, просив скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.05.2024 у справі № 907/175/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог Ужгородської міської ради до Малого приватного підприємства Олеся в повній мірі.

З метою вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для відкриття апеляційного провадження у цій справі, Західним апеляційним господарським судом 29.08.2024 на електронну адресу Господарського суду Закарпатської області було скеровано запит за вих. № 09-01/1341/24 від 26.08.2024 щодо витребування цієї справи.

В подальшому, 09.09.2024, Західним апеляційним господарським судом отримано матеріали справи № 907/175/24, згідно супровідного листа Господарського суду Закарпатської області за № 01-16/176/24 від 02.09.2024.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що Господарським судом Закарпатської області 10.05.2024 у справі № 907/175/24 було ухвалено рішення, повний текст якого складено 13.05.2024, а, отже, останнім днем на подання апеляційної скарги на вищезазначене рішення суду у цій справі, в межах встановленого законом процесуального строку було 03.06.2024 (з урахуванням вихідного дня 02.06.2024).

Скаржником апеляційну скаргу було подано до Західного апеляційного господарського суду 05.08.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне провадження.

Однак, звернувшись до суду з цією апеляційною скаргою, скаржник просив поновити строк апеляційного оскарження рішення суду у цій справі. Подане клопотання скаржник обґрунтовує тим, що Мале приватне підприємство Олеся не приймало участі у судовому засіданні при прийнятті рішення та жодним чином не отримувало сповіщень про наявність цієї судової справи на розгляді. Також скаржник зазначає, що про оскаржуване рішення він дізнався 04.07.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Окрім цього скаржник зазначає, що вперше з апеляційною скаргою скаржник звернувся до суду 19.07.2024, тобто на 15-ий день з дня коли він дізнався про факт прийняття оскаржуваного рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень, однак ця апеляційна скарга була повернута скаржнику через відсутність підпису директора Малого приватного підприємства Олеся на апеляційній скарзі. А відтак, усунувши недоліки поданої апеляційної скарги від 19.07.2024, з підстав повторного подання апеляційної скарги 05.08.2024, тобто в місячний термін з дня коли скаржник дізнався про факт прийняття оскаржуваного рішення, Мале приватне підприємство Олеся просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.05.2024 у справі № 907/175/24.

Покликання скаржника на те, що йому не було направлено процесуальних документів у цій справі не підтверджується матеріалами справи. Адже місцевий господарський суд 26.02.2024 надсилав на адресу відповідача Малого приватного підприємства Олеся (88018, м. Ужгород, вул. Минайська, 16-Д) копію ухвали Господарського суду Закарпатської області від 26.02.2024 про відкриття провадження у справі (спрощене провадження) № 907/175/24 та 13.05.2024 надсилав на цю ж саму адресу відповідача копію повного тексту оскаржуваного рішення від 10.05.2024 у цій справі. Однак зазначені поштові відправлення було повернуто відділенням поштового зв`язку на адресу Господарського суду Закарпатської області із зазначенням причини такого повернення за закінченням терміну зберігання.

Суд також зазначає, що адреса м. Ужгород, вул. Минайська, 16-Д зазначена і самим скаржником на першому аркуші апеляційної скарги та на поштовому конверті, в якому апеляційна скарга була скерована до апеляційного господарського суду.

Поштовий конверт з вкладенням, а саме копією оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, що міститься у матеріалах справи, не було отримано Малим приватним підприємством Олеся у відділенні поштового зв`язку з невідомих причин, а тому це поштове відправлення повернулося відправнику із зазначенням причини такого повернення (досилання) за закінченням терміну зберігання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Отже, суд першої інстанції, надіславши на юридичну адресу відповідача копію оскаржуваного рішення, належним чином вжив усіх процесуальних засобів для повідомлення відповідача про його зміст. Неотримання відповідачем копії оскаржуваного рішення, надісланого за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки останнього.

Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу та рішення суду за належною адресою та які повернулася в суд, у зв`язку з їх неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Твердження скаржника, що він дізнався про оскаржуване рішення суду з Єдиного державного реєстру судових рішень суд оцінює критично. Адже за встановлених судом обставин щодо надіслання судом першої інстанції оскаржуваного рішення на юридичну адресу відповідача, суд не може визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду. Слід зазначити, що скаржником не подано доказів, які б підтверджували об`єктивні обставини щодо неможливості отримання скаржником поштової кореспонденції за юридичною адресою відповідача.

За змістом частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Розглянувши клопотання скаржника щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, суд не вважає поважними наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки вони не є документально обґрунтованими та спростовуються матеріалами справи, у зв`язку з чим, скаржник має право зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які суд може визнати поважними.

Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Суд встановив, що до останньої скаржником не додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, при поданні апеляційної скарги про перегляд рішення суду у цій справі розмір судового збору становить 4 542,00 грн.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що скаржником не дотримано вимоги пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору за її подання до суду.

Відповідно до положень частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху.

Враховуючи наведене суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху із встановленням строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Олеся за № 17/08 від 05.08.2024 (вх. № 01-05/2380/24 від 22.08.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.05.2024 у справі № 907/175/24 залишити без руху.

2. Малому приватному підприємству Олеся протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати (надіслати) суду:

- документально обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги у цій справі із зазначенням інших підстав для його поновлення,

- докази сплати судового збору у встановлених Законом України Про судовий збір порядку у розмірі 4 542,00 грн за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.05.2024 у справі № 907/175/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.С. Скрипчук